Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №484/3686/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/3686/26

Провадження № 3/484/1010/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2026 суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Паньков Д.А., розглянувши матеріали, які надійшли до суду від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В :

10.06.2026 до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 686692 від 07.06.2026 року, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .

В протоколі зазначено, що 07.06.2026 о 19.57 в м. Первомайськ по вул. Короленка, 14, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2110, днз НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу ДРАГЕР ARPJ-0487, результат позитивний 1.71 проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив за допомогою приладу Драгер відмовився. в медичному закладі Первомайському КНП ПЦМБЛ відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.

Захисник ОСОБА_1 , адвокат Ремський Є.В. надав письмові пояснення, в яких просив провадження у справі закрити за відсутності події та складу правопорушення.

У письмових поясненнях захисник зазначає наступне.

Протокол складено 07.06.2026 о 20:33:57 по вул. Короленка, 14, м. Первомайськ Миколаївської області. До протоколу надано направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння, акт огляду, відео з бодікамери, відео з реєстратора, роздруківка ДРАГЕР.

Захисник вважає, що належних та допустимих доказів скоєння ОСОБА_1 даного правопорушення працівниками поліції не надано.

Обов`язок щодо збирання доказів, передбачений ст. ст. 251, 255 КУпАП, працівниками поліції не виконаний в повному обсязі, а саме відстуні докази факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

Так, відповідно до відеозапису «Заудалський зупинка», який розпочинається о 19.56 07.06.2026, камерою зафіксовано, що під час розвороту службового автомобіля проїзну частину пересікає автомобіль ВАЗ сірого кольору, водія не видно, номерний знак також.

Працівники поліції їздили по вулицям, і під`їхали до припаркованого автомобіля ВАЗ 2110 днз НОМЕР_2 , в машині водія немає, також з машини ніхто не виходив. Відеозапис закінчений о 19:58:45.

Наступний по хронології запис « ОСОБА_1 130 (3)» розпочинається о 20:07, 07.06.20206, зі слів працівника поліції «Включай, бо Саня по нормальному не понімає».

Таким чином, поза відео фіксацією залишився проміжок часу між 19.58 та 20.07, в який відбувались не відомі події.

Факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом не зафіксовано, також, працівники поліції цей факт достовірно не встановлювали поставленими питаннями або поясненнями свідків. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки того вимагали працівники поліції, і він вважав, що дійсно має пройти огляд незалежно від того, чи керував він автомобілем чи ні.

Особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне. Згідно з приписами ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Крім того, важливим є те, що відеозаписи не є безперервними, складені з фрагментів, як вже зазначалось, що є порушенням вимог положень п. 5 Розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису - включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

За таких обставин захисник вважає, що докази працівниками поліції надані не в повному обсязі, що надає підстав для сумнівів в наявності вини в діях ОСОБА_1 та покладає на суд обов`язок самостійно доповнювати та редагувати склад правопорушення та обґрунтовувати його припущеннями.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, так як вказані в протоколі обставини не підтверджуються допустимими доказами.

Положеннями частини 1-3 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу статей 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, одним із правопорушень є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень частини першої статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Так, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2110, днз НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу ДРАГЕР ARPJ-0487, результат позитивний 1.71 проміле.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок)

Суб`єктом даного правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом.

Згідно роз`яснень, що містяться в п. 27 постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 року № 14, відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Між тим, надані суду органом, уповноваженим на складання протоколу, докази не доводять того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у той час, коли йому було запропоновано працівниками поліції пройти огляд на стан сп`яніння, а відповідно, і про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Так, на відеозаписі з портативного відеореєстратора поліцейського автомобіля зафіксовано, що 07.06.2026 о 19:56 годині під час розвороту службового автомобіля проїзну частину пересікає автомобіль ВАЗ сірого кольору, водія не видно, номерний знак також. Далі на відео зафіксовано рух поліцейського автомобіля порожніми вулицями, після чого о 19:58 поліцейське авто під`їжджає до припаркованого автомобіля ВАЗ 2110, днз НОМЕР_2 , в якому водія немає, також з машини ніхто не виходить. Поліцейські до нього не підходять. Відеозапис закінчений о 19:58:45.

Наступний по хронології відеозапис, вже з нагрудної камери поліцейського, розпочинається о 20:07 годині 07.06.20206 року. На цьому записі розпочинається спілкування поліцейських з особою, відносно якої складено протокол. При цьому під час спілкування особа жодного разу не підтверджує факт керування автомобілем за вказаних у протоколі обставин, а поліцейські це питання в нього не з`ясовують.

Отже, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у час та місці, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджений переконливими та беззаперечними доказами, які б не викликали обґрунтованих сумнівів у його доведеності.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності" (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998).

Згідно "критеріїв Енгеля", сформованих Європейським судом з прав людини у справі "Енгель та інші проти Нідерландів" (1976 рік), критеріями для визначення поняття "кримінальне обвинувачення" є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як "кримінального" дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов`язок довести вину особи, який передбачений ч.2 ст.6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст.4 Протоколу 7 до Конвенції).

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Сам по собі факт проходження огляду на стан сп`яніння особою, відносно якої складено протокол, за недоведеністю факту керування не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Проте, докази, які надані до суду органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не можуть забезпечити такий рівень доказування, який би не залишав жодних розумних сумнівів доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що йому інкримінується.

Між тим, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.

В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні цього правопорушення.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надав орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

За таких обставин, проаналізувавши надані докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи в їх сукупності суд вважає недоведеним поза розумним сумнівом факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, у той час, коли йому було запропоновано працівниками поліції пройти огляд на стан сп`яніння, а тому ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, отже в його діях відсутній склад цього адміністративного правопорушення.

Необхідність дотримання вимог ст. 62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог ст.6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення ("поза розумних сумнівів"), дає суду підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростованими доказами факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 247 п.1, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя: