Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №484/2014/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/2014/26

Провадження № 2-др/484/54/26

Додаткове рішення

іменем України

25.06.2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Максютенко О.А, секретаря Завірюхи В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву представника позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Кравченко Аліни Едуардівни про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив

в провадженні Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області перебувала цивільна справа за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

У позові представник позивача ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3 надала попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу та зазначила, що документальне підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення по справі.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.06.2026 року позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю.

05.06.2026 року через систему "Електронний суд" від представника позивача ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3 надійшла заява, у якій вона просить ухвалити додаткове рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача в сумі 4609,04 грн.

Ознайомившись із наданою заявою та доданими до неї документами, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається висновок про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.06.2026 року позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , заборгованість у розмірі 3045,20 грн., яка складається з заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з квітня 2023 року до листопада 2023 року (включно) в сумі 2308,82 грн. інфляційних втрат - 578,30 грн., 3% річних - 158,08 грн., а також судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Однак, судом не вирішено питання щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки представником позивача у позові було зазначено про те, що докази на підтвердження таких витрат він надасть в строк, встановлений ч.8 ст. 141 ЦПК України, що не перевищує 5 днів з моменту винесення судом рішення по справі.

Повний текст зазначеного рішення суду було виготовлено 03.06.2026 року та направлено його копії учасникам справи для відома.

Заява про ухвалення додаткового рішення була подана до суду 05.06.2026 року, тобто в межах строку, встановленого ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

Частинами другою-п`ятою статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі № 199/3939/18-ц аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності; розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

На підтвердження вказаних витрат представником позивача суду надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026, копію додатка №1 від 19.03.2026 до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, яке видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 23.11.2018 за №3976 на підставі Рішення ради адвокатів Дніпропетровської області від 20.11.2018р., Копію довіреності від 19.03.2026, копію акта №39 від 14.04.2026 приймання-передачі документів до договору про надання професійної правничої допомогу №01 від 19.03.2026, копію акта №39/01 від 22.05.2026 приймання-передачі документів до договору про надання професійної правничої допомогу №01 від 19.03.2026, копію акта №39/01 від 04.06.2026 здачі-прийманнянаданих послуг до договору про надання професійної правничої допомогу №01 від 19.03.2026.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, ціну позову, тривалість витраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч.3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, в сумі 4609,04 грн. слід зменшити до 1 000 грн., а тому зазначену суму слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 133, 141, 246, 270 ЦПК України, суд

ухвалив

заяву представника позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Кравченко Аліни Едуардівни про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 (одна тисяча) гривень.

Дане рішення є невід`ємною частиною рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.06.2026 року у справі № 484/2014/26, провадження 2/484/1584/26.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 25.06.2026 року.

Суддя: