Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №926/913/26 — Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Справа № 926/913/26

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча

секретар судового засідання Озоровська А.Б.

за участі представників:

позивача: Пустовіт І.Я.

відповідача: не з`явився

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Грін Рей”

про стягнення заборгованості у сумі 354 006,40 грн

І. Стислий виклад позицій сторін по суті позовних вимог.

Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів” звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Грін Рей” про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії споживачу №058 в загальній сумі 354 006,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі укладеного договору №058 позивач поставив відповідачу електричну енергію за яку відповідач у повному обсязі не розрахувався що призвело до виникнення в період з червня 2022 року по листопад 2025 року боргу в сумі 196 480,03 грн.

Керуючись пунктом 5.8 договору та ст. 549 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Грін Рей” 70 043,21 грн пені за період з 21.02.2025 по 02.03.2026.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 21 276,48 грн та 66 206,68 грн інфляційних втрат за період з 21.03.2023 по 02.02.2026.

Відповідач не використав права на подання відзиву на позов.

ІІ. Рух справи у суді

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2026, позовну заяву №926/913/26 передано судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 10.03.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк у п`ять календарних днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

16.03.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 09.04.2026.

07.04.2026 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи актів приймання-передачі електроенергії за жовтень 2025 року та за листопад 2025 року.

Ухвалою суду від 09.04.2026 у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання призначено на 12.05.2026.

У судовому засідання 12.05.2026 оголошено перерву до 25.05.2026.

25.05.2026 судове засідання не відбулось у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Ніколаєва М.І. у період з 19.05.2026 по 25.05.2026.

Ухвалою суду від 26.05.2026 судове засідання призначено на 12.06.2026.

12.06.2026 від представника позивача надійшла заява про закриття провадження в частині стягнення 196480,03 грн основного боргу у зв`язку з його сплатою відповідачем.

У судовому засіданні 12.06.2026 оголошено перерву до 17.06.2026.

17.06.2026 від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення 38 167,62 грн пені, оскільки пеня була нарахована за рік в сумі 70 043,21 грн, проте у зв`язку з перерахунком пені її сума становить 31 875,59 грн, яку він просить стягнути.

Крім того, представник позивача звернувся з клопотанням про долучення до матеріалів справи уточнений розрахунок інфляційних втрат та 3% річних.

У судовому засіданні 17.06.2026 суд оголосив перерву до 22.06.2026.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 22.06.2026 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалами суду, які доставлялися до електронного кабінету в системі ЄСІТС, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками.

Присутній у судовому засіданні 22.06.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав (з урахуванням заяви про закриття провадження у справі в частині стягнення 196 480,03 грн боргу та заяви про відмову від позову в частині стягнення 38 167,62 грн пені).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до ст.240 ГПК України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим кодексом.

У судовому засіданні 22.06.2026 проголошено скорочене рішення.

III. Фактичні обставини справи, встановлені судом

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів» (постачальник, позивач, ТОВ «ГОЕР») та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Грін Рей”(споживач, відповідач, ТОВ «ТД» «Грін Рей») укладено договір про постачання електричної енергії №058 шляхом підписання 24.05.2022 відповідачем заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії, додаток №1.

Згідно вищевказаної заяви постачання здійснюється з 01.06.2022.

Пунктом 1.1. договору №058 передбачено, що цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.

Відповідно до п. 1.2. договору, умови цього договору встановлені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ) та є однаковими для всіх споживачів.

За цим договором постачальник постачає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2. договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу/передачі, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві приєднання, яка є додатком 1 до договору (пункт 3.1. договору).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору (пункт 5.1. договору).

Пунктом 5.5 договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договору через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куплену електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у разі його зміни (пункти 5.6 договору).

Відповідно до пункту 5.7 договору оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту його отримання споживачем або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Пунктом 5.8 договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до розділу комерційної пропозиції (додаток №2 до договору) «Спосіб та порядок оплати» - споживач здійснює до 25 числа місяця, що передує розрахунковому платіж у розмірі 70% відсотків від вартості замовленої споживачем електричної енергії, що споживається у відповідному розрахунковому періоді; остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання електричної енергії споживачем не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Суми платежів визначаються шляхом множення заявлених споживачем на відповідний розрахунковий період обсягів споживання електричної енергії на прогнозовану ціну, що буде визначена постачальником з урахуванням пункту «цінах цієї комерційної пропозиції та зазначена у рахунку на оплату попередньої оплати і оплачується споживачем окрема до початку розрахункового періоду авансовим платежем, сума якого визначається шляхом множення визначених обсягів електричної енергії аварійної, екологічної броні на прогнозовану ціну. Оплати здійснюються грошовими коштами на розрахунковий рахунок ТОВ «ГОЕР» вказаний у рахунку на сплату. У разі не зазначення споживачем у платіжному документі періоду, за який проводиться оплата, постачальник має право зарахувати сплачені кошти за найдавнішим терміном виконання.

В комерційній пропозиції у розділі «термін (строк) надання рахунку та термін (строк) його оплати» визначено, що по закінченню розрахункового періоду постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії споживачем та надає споживачу рахунок-фактуру на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, але не пізніше, ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим. У разі не зазначення споживачем у платіжному документі періоду, за який проводиться оплата, постачальник має право зарахувати сплачені кошти в погашення заборгованості з найдавнішим терміном виконання.

Розділом комерційної пропозиції «строк дії договору про постачання електричної енергії» визначено, що договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору, тобто з 01.06.2022 і діє по 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків (в тому числі повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов або продовження фактичного споживання споживачем електричної енергії.

Позивачем надав до суду акти приймання-передачі електроенергії за період з вересня 2022 року по листопад 2025 року :

- №95 від 30.09.2022, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, згідно з яким позивачем у вересні 2022 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 19738 кВт*год. на суму 91 163,51 грн;

- №145 від 31.10.2022, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, згідно з яким позивачем у жовтні 2022 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 14943 кВт*год. на суму 73362,06 грн;

- №189 від 30.11.2022, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, згідно з яким позивачем у листопаді 2022 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 22188 кВт*год. на суму 106120,06 грн.;

- №230 від 31.12.2022, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у грудні 2022 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 26888 кВт*год. на суму 128276,41 грн;

- №21 від 31.01.2023, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у січні 2023 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 17908 кВт*год. на суму 88045,26 грн.;

- №160 від 28.02.2023, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у лютому 2023 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 18289 кВт*год. на суму 83259,79 грн;

- №228 від 31.03.2023, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у березні 2023 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 17070 кВт*год. на суму 78239,66 грн.;

- №320 від 30.04.2023, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у квітні 2023 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 12885 кВт*год. на суму 53250,97 грн;

- №440 від 31.05.2023, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у травні 2023 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 10417 кВт*год. на суму 43717,27 грн.;

- №518 від 30.06.2023, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у червні 2023 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 13819 кВт*год. на суму 59725,44 грн;

- №628 від 31.07.2023, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у липні 2023 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 15049 кВт*год. на суму 78645,54 грн.;

- №762 від 31.08.2023, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у серпні 2023 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 17822 кВт*год. на суму 103666,94 грн;

- №880 від 30.09.2023, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у вересні 2023 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 11725 кВт*год. на суму 64609,86 грн.;

- №1026 від 31.10.2023, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у жовтні 2023 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 11695 кВт*год. на суму 66671,04 грн;

- №1131 від 30.11.2023, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у листопаді 2023 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 15634 кВт*год. на суму 94608,84 грн.;

- №1300 від 31.12.2023, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у грудні 2023 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 19434 кВт*год. на суму 111635,74 грн;

- №49 від 31.01.2024, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у січні 2024 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 29344 кВт*год. на суму 161526,05 грн.;

- №197, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у лютому 2024 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 21748 кВт*год. на суму 104316,02 грн;

- №334, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у березні 2024 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 20428 кВт*год. на суму 93595,38 грн.;

- №449, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у квітні 2024 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 14229 кВт*год. на суму 69363,65 грн;

- №584, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у червні 2024 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 18593 кВт*год. на суму 110453,35 грн.;

- №719, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у липні 2024 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 11641 кВт*год. на суму 85658,44 грн;

- №826, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у серпні 2024 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 9129 кВт*год. на суму 73349,83 грн.;

- №954, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у серпні 2024 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 13824 кВт*год. на суму 107282,59 грн.;

- №1057, який підписаний лише з боку позивача та не містить підпису відповідача, та згідно з яким позивачем у вересні 2024 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 14385 кВт*год. на суму 110351,30 грн.;

- №1184, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у жовтні 2024 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 18906 кВт*год. на суму 144938,09 грн.;

- №1309, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у листопаді 2024 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 18437 кВт*год. на суму 139295,66 грн.;

- №1494, який підписаний лише з боку позивача та не містить підпису відповідача, та згідно з яким позивачем у грудні 2024 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 27383 кВт*год. на суму 219956,58 грн.;

- №99, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у січні 2025 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 26391 кВт*год. на суму 212303,66 грн.;

- №289, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у лютому 2025 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 29509 кВт*год. на суму 245337,00 грн.;

- №466, який підписаний лише з боку позивача та не містить підпису відповідача, та згідно з яким позивачем у березні 2025 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 25897 кВт*год. на суму 197647,76 грн.;

- №729, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у квітні 2025 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 23916 кВт*год. на суму 157772,41 грн.;

- №962, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у травні 2025 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 16331 кВт*год. на суму 108265,51 грн.;

- №1242, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у червні 2025 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 19381 кВт*год. на суму 131851,34 грн.;

- №1517, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у липні 2025 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 22615 кВт*год. на суму 166454,45 грн.;

- №1632, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, та згідно з яким позивачем у серпні 2025 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 20032 кВт*год. на суму 151592,88 грн.;

- №1923, який підписаний лише з боку позивача та не містить підпису відповідача, та згідно з яким позивачем у вересні 2025 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 22917 кВт*год. на суму 148724,36 грн.;

- №2124, який підписаний лише з боку позивача та не містить підпису відповідача, та згідно з яким позивачем у жовтні 2025 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 26149 кВт*год. на суму 228498,23 грн.;

- №2423, який підписаний лише з боку позивача та не містить підпису відповідача, та згідно з яким позивачем у листопаді 2025 року поставлено відповідачу електричну енергію обсягом 21218 кВт*год. на суму 196480,03 грн.

Позивач надав до суду відповідні рахунки на оплату електричної енергії за період з вересня 2022 року по листопад 2025 року, які відповідачем не підписані, докази їх вручення чи направлення відповідачу в матеріалах справи відсутні.

Як свідчить довідка оператора системи розподілу АТ «Чернівціобленерго» № 17/3-02/556 від 12.02.2026 позивачем в період з 01.11.2025 по 30.11.2025 поставлено відповідачу 21218 кВт.*год.

З метою досудового врегулювання спору Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів» направлено на адресу Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грін Рей» претензію № 1535 від 05.02.2026 щодо сплати заборгованості за виставлений рахунок за спожиту у листопаді 2025 року електричну енергію. Оскільки станом на 03.02.2026 відповідач оплачував рахунки частково, у нього наявна заборгованість перед позивачем в сумі 196480,03 грн, також позивач нарахував 70 043,21 грн пені, 66206,68 грн інфляційних втрат та 21276,48 грн 3% річних які позивач просить стягнути у десятиденний строк з моменту отримання претензії.

Матеріали справи містять докази направлення позивачем відповідачу вищенаведених претензії № 1535 від 05.02.2026 та акту приймання-передачі електроенергії № 2423, рахунку та акту звірки (копії опису вкладення у цінний лист від 05.02.2026 та поштової накладної з номером відправлення).

Відповідач на пред`явлену вимогу не відреагував, заборгованість за поставлену електричну енергію не сплатив, що стало для позивача підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив 196480,03 грн основного боргу за договором № 058, в підтвердження чого позивач надав до суду виписку АБ «Укргазбанк» з особового рахунку позивача в період з 27.05.2026 по 27.05.2026.

IV. Позиція суду по суті спору

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають, зокрема, із договорів.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України,- договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 714 ЦК України,- за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії»,- договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Статтею 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 3 ст. 670 ЦК України визначено, що якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Відповідно до комерційної пропозиції (додаток №2 до договору) «Спосіб та порядок оплати» - споживач здійснює до 25 числа місяця, що передує розрахунковому платіж у розмірі 70% відсотків від вартості замовленої споживачем електричної енергії, що споживається у відповідному розрахунковому періоді; остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання електричної енергії споживачем не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за вищезазначеним договором щодо постачання електричної енергії, проте в порушення взятих на себе зобов`язань Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Грін Рей» в повному обсязі за спожиту електричну енергію не розрахувалося, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 196 480,03 грн.

Судом встановлено, що відповідач після відкриття провадження у справі сплатив 196480,03 грн основного боргу за договором № 058.

Статтею 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

У контексті завдань господарського судочинства (статті 2, 4 ГПК України) звернення до суду є способом захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод або законних інтересів позивача.

Отже, особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Підстави закриття провадження у справі визначені у статті 231 ГПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 у справі №638/3792/20.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем погашена основна заборгованість в сумі 196 480,03 грн провадження у справі в цій частині підлягає закриттю через відсутність предмету спору.

У випадках закриття провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Пунктом 5.8 договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав зобов`язання за договором про постачання електричної енергії споживачу №058, проте відповідач за спожиту електричну енергію в повному обсязі та у встановлені не розраховувався, у зв`язку з чим позивач просив стягнути з відповідача 70 043,21 грн пені за період з 21.02.2025 по 02.03.2026.

Згідно з п. 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Розглянувши заяву про відмову представника від позовних вимог в частині стягнення 38 167,62 грн пені суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відмова від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Відмова позивача від позову є формою реалізації диспозитивності господарського судочинства.

З огляду на зазначене вище, підставами для відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є: 1) обмеження представника відповідної сторони у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову); 2) відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 925/2151/14, від 08.10.2020 у справі № 910/5084/16.

Згідно зі ст. 14 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб`єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог та є формою реалізації одного із принципів господарського судочинства.

Отже, право позивача на відмову від позову на будь-якій стадії провадження у справі, у тому числі у судах апеляційної та касаційної інстанцій, гарантується, тому позивач наділений правом відмовитися від позову, зокрема, в суді касаційної інстанції, і така заява повинна відповідати вимогами ст. 191 ГПК України.

Заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення 38 167,62 грн подана уповноваженим представником позивача, відповідає вимогам ст. 191 ГПК України, тож суд дійшов висновку про її задоволення.

Оскільки судом задоволено заяву позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення 38 167,62 грн пені, провадження у справі в цій частині слід закрити.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 31875,59 грн пені за період з 21.03.2023 по 02.02.2026, суд дійшов висновку, що зазначені вимоги відповідають положенням ЦК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", є обґрунтованими та правомірними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 21 276,48 грн 3% річних та 66 206,68 грн інфляційних втрат за період з 21.03.2023 по 02.02.2026.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 3% річних не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню в сумі 21 276,48 грн.

За наслідками перевірки розрахунку інфляційних втрат у сумі 66 206,68 грн за період з 21.03.2023 по 02.02.2026 суд встановив, що позивачем неправильно здійснено розрахунок таких санкцій виходячи з наступного.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

У судовій практиці часто виникають проблеми із застосуванням механізму розрахунку інфляційних збитків у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу. З огляду на таке, що при зменшенні суми боргу у конкретному місяці "А" на певну суму (до прикладу 100 грн.), до уваги приймається сума боргу на початок розрахункового періоду "Х", помножена на індекс інфляції у цьому місяці (до прикладу " і-1"), і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення (100 грн.) Отже, у математичному викладі це можна відобразити такою формулою:

"Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ",

де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).

А за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Така правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду виклала такий правовий висновок: "Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків".

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат судом встановлено що позивач безпідставно просить стягнути інфляційні збитки в загальній сумі 6 297,52 грн, нараховані за період, менший половині місяця.

З урахуванням вищевикладеного та згідно проведеного судом розрахунку за період з 21.03.2023 по 02.02.2026 сума інфляційних втрат становить 59 909,16 грн, які слід стягнути з відповідача.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовільнити частково, стягнути з відповідача 21 276,48 грн 3% річних, 59 909,16 грн інфляційних втрат, 31 875,59 грн пені, відмовити у стягненні 6 297,52 грн інфляційних втрат, провадження у справі в частині стягнення 196 480,03 грн боргу та 38 167,62 грн пені слід закрити.

VІ. Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач при зверненні з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 5310,09 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4827 від 05.03.2026.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до п.3. ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позову, судовий збір пропорційно задоволеним витратам у розмірі 1695,92 грн слід покласти на відповідача.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на закриття провадження в частині стягнення 196 408,03 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору, враховуючи клопотання представника позивача, суд вважає за необхідне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів” з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2946,12 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 129, 231, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Грін Рей» (60300, провулок Бесарабський, 12, м. Новоселиця, Чернівецька область, Чернівецький район, код 41521597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів» (58005, вул. Головна, 187, м. Чернівці, Чернівецька область Чернівецький район, код 44618065) 21 276,48 грн 3% річних, 59909,16 грн інфляційних втрат, 31875,59 грн пені та 1695,92 грн судового збору.

3.В частині стягнення 6 297,52 грн інфляційних втрат відмовити.

4.Закрити провадження в частині стягнення 196 408,03 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

5.Закрити провадження в частині стягнення 38 167,62 грн пені у зв`язку з відмовою позивача від позову.

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів” (58005, вул. Головна, 187, м. Чернівці, Чернівецька область Чернівецький район, код 44618065) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2946,12 грн.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя М.І. Ніколаєв