Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №473/3003/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3003/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

"25" червня 2026 р. місто Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., секретар судових засідань Нікітченко М.Р., особи, яка притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисник адвокат Лукіянчин І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , ТОА «Агросила» складачем, обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1

В С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №679171 від 29.05.2026 року поліцейським, який його склав, зазначено, що: «29.05.2026 року о 23:02 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ» моделі «2109» ДНЗ НОМЕР_2 біля буд.32 по вул.Соборності в м.Вознесенськ, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Огляд зі згоди водія у встановленому порядку проводився із застосуванням приладу «DRAGER ALCOTEST 6820». Відповідно до тесту №12, проведеному 29.05.2026 року о 23-27 год., водій дійсно керував ТЗ в стані алкогольного сп`яніння (результат огляду 1,85%). Від проходження огляду на стан сп`яніння в найближчому медичному закладі відмовився».

Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані як порушення п.2.9 «а» ПДР України та за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 пояснив, що в 10 год. в дитини була температура, треба було в аптеку до АТБ. Попросив знайомого відвезти, потім відносно нього сталося правопорушення, йому запшикали лице і розбили лобове скло. Свідок втік.

Захисник Лукіянчин І.П. просив провадження закрити через недоведеність складу правопорушення, вказавши, що відсутній відеозапис фіксації самого правопорушення, поліція на запит суду такий запис не надала. А отже виникають сумніви в тому, що ОСОБА_1 продував алкотесті з тими даними, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, а також те, що його клієнт погодився з даними алкотесту.

ОСОБА_1 просив провадження закрити.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суд враховує, що до протоколу серія ЕПР1 №679171 від 29.05.2026 року долучено роздруківку результатів приладу газоаналізатора ALCOTEST DRAGER 6820 АRSM-0808, який 29.05.2026 року зафіксував результат тесту 1,85 ‰ (проміле) вмісту алкоголю в організмі ОСОБА_1 , в цій же роздруківці алкотесту зазначено, що останнє калібрування приладу відбулося 22.10.2025 року.

Також у справі є акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

В судовому засіданні було оглянуто відеозапис, зроблений співробітниками поліції. Із запису вбачається, що поліції ОСОБА_1 повідомляє, що був підрізаний іншим авто та відносно нього вжили сльозогінний газ. На питання поліції вказує, що їхав сам та алкоголь не вживав. Ті пропонують пройти йому освідування.

На диску до протоколу надані такі файли:

"E:\000001-20260530000241.AVI"

"E:\000001-20260530000741.AVI"

"E:\000001-20260530001241.AVI"

"E:\000001-20260530001741.AVI"

"E:\0000000_00000020260529232455_0009.MP4"

"E:\0000000_00000020260529233526_0010.MP4".

Жоден із них не містить процедури освідування водія із застосування алкотесту.

Перші два файли з нагрудної камери запису освідування не містять.

Інші файли з автореєстратора містять дані про складання матеріалів.

На запит суду до поліції з пропозицією надати відеозапис Вознесенський РУП повідомив, що запису процедури освідування водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із роздруківкою алкотесту час 29.05.2026 року о 23/27 год. відносно адміністративного матеріалу серія ЕПР1№679171 від 29.05.2026 року - запис зазначеної події відсутній.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд враховує, що ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Проте надані поліцією до протоколу відеозаписи не містять пропозиції пройти водієві освідування та виявлені поліцейським підстави для такого освідування, як і самого освідування за допомогою алкотесту, встановити це із файлів – не можливо.

Крім того поліція суд повідомила, що відеозапис не зберігся.

Тоді як згідно із матеріалами справи свідки для проходження водієм освідування не залучалися, що відповідно свідчить про недопустимість отриманих доказів через порушення вимог ст.266 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що через допущені поліцією порушення надані докази є недопустимими, а отже їх не можна покласти в основу пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Оглянуті під час судового розгляду провадження відеозаписи свідчать про те, що вони не містять повної процедури фіксації правопорушення згідно із вимогами ст.266 КУпАП.

Тоді як поліція має фіксувати правопорушення належним чином за ст.130 КУпАП, оскільки такі правопорушення становлять підвищену суспільну небезпеку.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку на органи Національної поліції.

Згідно із ст.266 КУпАП: «Особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним».

Суд враховує, що відповідно до ч.1 п.9 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно із п.6 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за №1452/735, визначено, що:

«6. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції України або особи, щодо неупередженості яких є сумніви».

Так згідно п.5 Розділу ІІ Наказу МВС від 18.12.2018 року № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», яким передбачено, що: «5. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу».

Також Розділи УІІ, УІІІ вказаного Наказу передбачає, що:

«1. Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:

1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;

2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;

3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції;

5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

2. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.

3. За фактами втрати або пошкодження портативного відеореєстратора чи карти пам`яті, відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА складових стаціонарних та автомобільних систем, призначається та проводиться службове розслідування в установленому законодавством порядку.»

«VIII. Загальний порядок зберігання та видачі відеозаписів

1. Вивантаження відеозаписів з карт пам`яті портативних відеореєстраторів та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, на сервер зберігання відеозаписів здійснюється шляхом приєднання карти пам`яті до спеціального обладнання в автоматичному режимі за допомогою спеціального програмного забезпечення або в інший спосіб, визначений виробником до такого сервера.

2. Відеозаписи автомобільних та стаціонарних систем зберігаються на сервері у визначений виробником спосіб.

3. Строк зберігання відеозаписів становить:

1) з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб;

2) з автомобільної або стаціонарної системи залежно від технічних характеристик - не менше 30 діб;

3) у стаціонарних системах, які використовуються під час відбору кандидатів на службу до поліції,- 60 діб;

4) під час проведення поліцейськими навчальних занять та навчальних зборів зі службової підготовки - встановлюється керівником навчань.

4. Строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у разі використання їх у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, у рамках розслідування кримінального провадження та/або в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, у разі фіксації надзвичайних подій за участю особового складу поліції, інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності органів, підрозділів поліції, під час проведення службових розслідувань.

5. Контроль за використанням технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснює відповідальна особа, за інформацією, отриманою з їх допомогою,- безпосередньо керівник органу, підрозділу поліції.

6. Дозвіл на копіювання та видачу відеозаписів надається відповідальній особі виключно за рішенням керівника цього органу, підрозділу поліції.

Копіювання та видача відеозапису проводяться відповідальною особою на підставі відповідного письмового доручення керівника органу, підрозділу поліції або особи, яка виконує його обов`язки.

У разі копіювання та видачі відеозапису робиться відмітка в Журналі обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи або в Журналі обліку.

7. Відеозаписи або копії з них можуть бути надані за вмотивованими запитами органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліцейського та інших осіб у порядку, передбаченому законодавством України.

8. Передавання відеозаписів, отриманих з портативних та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, автомобільних та стаціонарних систем для використання засобами масової інформації, а також поширення в мережі Інтернет, здійснюється з дозволу керівника органу, підрозділу поліції з дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Таке передавання здійснюється виключно з метою забезпечення безпеки та захисту інтересів громадян, суспільства і держави, а також з метою захисту гідності та честі працівника поліції.

9. Відеозаписи працівникам органу, підрозділу поліції видаються в тому вигляді, в якому вони були збережені на док-станції,- без коригування. Перегляд, аналіз відеозапису здійснюються працівником поліції, якому він виданий у встановленому цією Інструкцією порядку для виконання покладених на нього завдань в межах його повноважень».

У цій справі відео не містить належної фіксації пропозиції ОСОБА_1 пройти освідування на визначення стану сп`яніння та його освідування. Тоді як винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки належних, допустимих та несуперечливих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суду не надано, при фіксації правопорушення допущено порушення вимог ст.266 КУпАП, запис не містить пропозиції пройти освідування, можливих ознак сп`яніння, процедури освідування водія, тому на підставі положень ст.247 КУпАП провадження у справі відносно нього слід закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, оскільки поліція не довела належними доказами поза розумним сумнівом його вини у вчиненні правопорушення та мали місце порушення при збиранні та наданні до суду доказів фіксації правопорушення.

Згідно зі сталою практикою Верховного Суду під час оцінки доказів слід керуватися критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом.

У своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово зазначав, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у його скоєнні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для визнання винуватості доведеною поза розумним сумнівом версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінивши докази в їх сукупності, враховуючи допущені порушення ст.266 КУпАП при фіксації правопорушення, відсутність відеозапису процедури освідування, суд вважає, що поза розумним сумнівом не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст.247, 283-285 КпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.Б.Зубар