Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №468/1575/26 — Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа №468/1575/26

3/468/359/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Гапєєва Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця с. Калинівка Олевського району Житомирської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , стрільця-помічника гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , солдата,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

21.05.2026 близько 7.00 год, солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від обов`язків військової служби, самовільно залишив місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 та незаконно перебував за її межами до повернення до військової частини о 17.04 год 21.05.2026, тим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву, в якій просив про розгляд справи за його відсутності, вину у вчиненому визнав.

У зв`язку з такою заявою та тим фактом, що справа стосується особи, яка несе військову службу в умовах воєнного стану, а також з врахуванням того, що відповідно до ч.2 ст. 277 КУпАП дана категорія справ розглядається протягом доби, - слід розглянути дану справу за відсутності особи, відносно якої складений протокол.

Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєне адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 3 статті 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

З огляду на вказані норми чинного законодавства, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище правопорушення підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення № ОДМ- 388 від 06.06.2026, в якому вказані обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме: 21.05.2026 близько 7.00 год, солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від обов`язків військової служби, самовільно залишив місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 та незаконно перебував за її межами до повернення до військової частини о 17.04 год 21.05.2026, протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень та із зазначенням ним визнання вини в повному обсязі і підтвердженням обставин вчинення правопорушення;

- поясненнями ОСОБА_1 , де він зазначив, що дійсно самостійно вибув з місця розташування підрозділу військової частини НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 близько 7.00 год 21.05.2026 та перебував на залізничному вокзалі в м. Миколаєві, очікуючи потягу, щоб поїхати додому на відпочинок, о 16.30 год 21.05.2026 представники військової служби правопорядку перевірили у нього документи, з`ясувавши, що він самовільно залишив частину, після чого його ввечері 21.05.2026 повернули до військової частини, зазначив, що правопорушення вчинив свідомо;

- витягом з наказу № 340 від 16.11.2025 т. в. о. командира в/ч НОМЕР_3 про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу;

- рапортом від 21.05.2026 командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 про те, що під час перевірки особового складу виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 , пошукові заходи результатів не дали;

- рапортом від 21.05.2026 командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 про те, що солдат ОСОБА_1 затриманий співробітниками військової служби правопорядку о 17.04 год 21.05.2026 на залізничному вокзалі;

- заявою ОСОБА_1 про визнання провини у скоєнні адміністративного правопорушення.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в судовому засіданні. При цьому дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, вказували про порушення вимог КУпАП України під час їх отримання, у справі відсутні і не встановлені.

Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП.

При визначенні міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує характер правопорушення, обставини справи щодо місця, часу правопорушення, його наслідків, ступінь вини правопорушника.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність не встановлено.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП), необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП, в розмірі однієї п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таке покарання буде необхідним, достатнім і допустимим, тобто призначене з метою виховання правопорушника і запобігання вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП України, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

СУДДЯ: