Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №148/1618/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/1618/26

Провадження № 1-кп/148/136/26

В И Р О К

Іменем України

25 червня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретареві ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тульчин кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026020180000084 від 04.03.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шура-Копіївська Тульчинського району Вінницької області, громадянина України, одруженого, працюючого головним зоотехніком ПрАТ «Дружба-ВМ», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И В :

04.03.2026 року о 12:04:15 год., ОСОБА_4 перебуваючи біля службового автомобіля марки «КІА Sportage», державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився по вул. Центральній, с. Шура-Копіївська, Тульчинського району, Вінницької області, висловив пропозицію службовим особам - інспектору СРПП Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанту поліції ОСОБА_5 та інспектору СРПП Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанту поліції ОСОБА_6 про надання неправомірної вигоди в сумі 10000 гривень за не вилучення з подальшою евакуацією належного йому автомобіля марки «Hyudai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_2 за наступних обставин.

Так, 04.03.2026, відповідно до затвердженого начальником Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області полковником поліції ОСОБА_7 графіку чергувань по Тульчинському РВП ГУНП у Вінницькій області, інспектор СРПП Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_5 та інспектор СРПП Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 примітки до ст. 364 КК України є службовими особами, посади яких згідно з п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Державну службу» відносяться до посад категорії "В", у складі групи реагування патрульної поліції по Тульчинському РВП ГУНП у Вінницькій області, на службовому автомобілі «КІА Sportage», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснювалося патрулювання вулиць с. Шура-Копіївська, Тульчинського районну, Вінницької області.

В ході патрулювання, працівниками поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по вул. Центральній, с. Шура-Копіївська, Тульчинського району Вінницької області, на підставі ст.ст. 31, 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинено автомобіль марки «Hyudai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який допустив порушення вимоги п. 9.2 ПДР України, щодо необхідності водія перед перестроюванням, поворотом або розворотом подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку та 2.3.В щодо необхідності користуватися засобами пасивної безпеки (ременем безпеки).

У подальшому лейтенант поліції ОСОБА_5 в межах розмови із зупиненим ним водієм ОСОБА_4 , згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року, виявив у останнього явні видимі ознаки алкогольного чи іншого сп`яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів, у зв`язку з чим відповідно ч. 12 розділу II указаної інструкції повідомив водія - ОСОБА_4 про необхідність його огляду/освідування на стан алкогольного сп`яніння, за допомогою приладу алкотестеру «Драгер», на що ОСОБА_4 відмовився. Тому, останнього було відсторонено від керування транспортним засобом, після чого ОСОБА_4 , повідомлено про евакуацію його автомобіля марки «Hyudai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_2 , у зв`язку тим, що його розміщення суттєво перешкоджає дорожньому руху.

Однак, ОСОБА_4 переслідуючи мету уникнення вилучення та евакуацію належного йому транспортного засобу, запропонував працівникам поліції неправомірну вигоду, шляхом демонстрації грошових коштів.

Працівником поліції неодноразово було попереджено ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди на, що останній діючи свідомо та умисно не відреагував та продовжував вчиняти неправомірні дії та пропонувати працівнику поліції неправомірну вигоду.

В подальшому, водій ОСОБА_4 переслідуючи мету уникнення вилучення та евакуацію належного йому транспортного засобу залишив у службовому авто «КІА Sportage», державний номерний знак НОМЕР_1 , грошові кошти у сумі 10000 грн. (купюри по 1000 грн ), зазначене зафіксовано на нагрудну камеру працівниками поліції.

Будучи допитаним в якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України визнав повністю, не заперечуючи обставини зазначені в обвинувальному акті, додатково пояснивши, що дійсно маючи умисел на надання неправомірної вигоди службовій особі, переслідуючи мету уникнення вилучення та евакуації належного йому автомобіля марки «Hyudai Tucson», 04.03.2026 року перебуваючи біля службового автомобіля марки «КІА Sportage», державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився по вул. Центральній, с. Шура-Копіївська, Тульчинського району, Вінницької області, декілька раз висловив пропозицію інспектору поліції надання 10 000,00 грн. за не вилучення транспортного засобу.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому, судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що умисні дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати ч. 1 ст. 369 КК України, а саме пропозиція, обіцянка, або надання неправомірної вигоди службовій особі.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке за класифікацією у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

Також суд враховує, що ОСОБА_4 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення у повному обсязі, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, тому така поведінка обвинуваченого має бути врахована, як обставина, що пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України.

Обставина, що обтяжує покарання ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 67 КК України – судом не встановлено.

Суд також враховує відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, офіційно працевлаштований, на обліках у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, у зв`язку із чим, вважає його виправлення та перевиховання з застосуванням покарання в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді штрафу, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненням ним нових кримінальних правопорушень, а також у повній мірі відповідатиме вимогам ст. 50, 65 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисячі) гривень.

Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити сторонам.

Суддя ОСОБА_1