Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №147/1078/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1078/26

Провадження № 2/147/652/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Натальчук О.А.,

із секретарем Свистун А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2026 року представник позивача подав до Тростянецького районного суду Вінницької області позовну заяву про розірвання шлюбу, який було зареєстровано 17.11.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , уклав шлюб із ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_3 ), зареєстрований 17 листопада 2022 року Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1485.

Від шлюбу неповнолітніх дітей у сторін немає. На даний час шлюбні відносини сторін припинені понад два роки.

За час сумісного життя почуття згасли, у родині почалися часті сварки та непорозуміння. Сторони перестали розуміти один одного і їх шлюб фактично втратив свій сенс. Сторони як подружжя не живуть разом, не ведуть спільного господарства, та у кожного з них вже давно своє сласне життя.

Примирення між сторонами неможливе.

Спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Відповідач не погоджується розірвати шлюб у добровільному порядку у відділі ДРАЦС.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 06.05.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Зобов`язано позивача ОСОБА_1 надати до суду оригінал свідоцтва про шлюб.

Позивач у судове засідання не з`явився, представник позивача подала до суду клопотання про проведення судового засідання без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримала в повному обсязі, просила суд, розірвати шлюб між нею та ОСОБА_1 . Окрім того, просила розглянути справу без її участі.

Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, 17.11.2022 Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , актовий запис №1485.

Від шлюбу неповнолітніх дітей у сторін немає. На даний час шлюбні відносини сторін припинені понад два роки.

За час сумісного життя почуття згасли, у родині почалися часті сварки та непорозуміння. Сторони перестали розуміти один одного і їх шлюб фактично втратив свій сенс. Сторони як подружжя не живуть разом, не ведуть спільного господарства, та у кожного з них вже давно своє сласне життя.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам статті 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім`ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.

Позивач в позовній заяві вказав, що примирення між сторонами неможливе, спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а відповідач не погоджується розірвати шлюб у добровільному порядку у відділі РАЦС.

Відповідач у заяві визнала позовні вимоги в повному обсязі, а отже підтвердила, викладені в позовній заяві обставини.

Суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині розірвання шлюбу не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.

З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сім`я сторін по справі розпалася і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, за таких обставин, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

За змістом ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до вимог ст. 113 СК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Представник позивача, на вимогу суду, надав до суду оригінал повторного свідоцтва про шлюб, та просив після розгляду справи по суті повернути даний оригінал на адресу представника позивача.

Вивчивши дане клопотання, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 96 ЦПК України оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

У разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу не видається. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ст.115 СК України).

Згідно роз`яснень Міністерства юстиції України від 04 серпня 2011 року «Порядок видачі документів про державну реєстрацію актів цивільного стану», після припинення шлюбу внаслідок його розірвання свідоцтва про шлюб повторно не видаються. У таких випадках на письмове прохання заявників відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

Суд, розглянувши клопотання позивача про повернення оригіналу свідоцтва про шлюб вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки повернення оригіналу письмового доказу допускається лише у разі, якщо це не шкодить розгляду справи. Оригінал свідоцтва про шлюб після його розірвання на підставі рішення суду зберігається у матеріалах цивільної справи та не підлягає поверненню з метою уникнення його використання після набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст. ст. 110, 112 СК України, ст. ст. 206, 211, 247, 259, 264-268, 272 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 17.11.2022 Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1485, - розірвати.

В задоволенні клопотання представника позивача про повернення оригіналу свідоцтва про шлюб, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 25.06.2026.

Суддя О.А. Натальчук