Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №930/816/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/816/26

Провадження №3/930/384/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2026 року м.Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Богоніс Н.Я., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

В період часу з 29.03.2026 по 01.04.2026 ОСОБА_1 вчиняла домашнє насильство психологічного характеру та економічного характеру відносно ОСОБА_2 , а саме: ображала нецензурною лайкою та виганяла з будинку, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Судове засідання було призначене на 08.04.2026 на 16:00 год. У зв`язку із перебуванням судді на лікарняному судове засідання було відкладене на 04.05.2026 на 11:00 год.

04.05.2026 ОСОБА_1 надала до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи, просила відкласти судове засідання, у зв`язку із чим судове засідання було відкладене на 27.05.2026 на 15:00 год.

06.05. 2026 потерпілий ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами справи.

27.05.2026 судове засідання було відкладене на 09.06.2026 у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

09.06.2026 судове засідання було відкладене на 24.06.2026 у зв`язку із замінуванням приміщення суду.

В судове засідання 24.06.2026 з`явилися ОСОБА_1 та її представник адвокат Примакова В.В., ОСОБА_2 та його представник адвокат Вдовиченко М.І

Потерпілим ОСОБА_2 24.06.2026 року надано до суду пояснення із долученими наступними доказами: копіями скриншотів електронного листування, відеозаписом події від 01.04.2026, копією договору дарування земельної ділянки та житлового будинку від 18.07.2024.

Представником ОСОБА_1 – адвокатом Примаковою В.В. надано до суду копії постанов Немирівського районного суду щодо ОСОБА_2 за ст.173-2 п.1, а саме: від 15.01.2024 та від 23.02.2026 про звільнення його від адміністративної відповідальності, від 13.01.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності, характеристику на ОСОБА_1 з місця роботи ТОВ «ГРІН КУЛ» від 14.04.2026, довідку з місця роботи ТОВ «ГРІН КУЛ» від 09.04.2026 про перебування ОСОБА_1 на робочому місці 29.03.2026 з 08:00 по 20:00 год.

24.06.2026 від представника потерпілого – адвоката Вдовиченко М.І. до суду надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати з ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області матеріалів відео фіксації правопорушення, рапортів, службових записок та інших документів по справі.

Враховуючи, що потерпілий був ознайомлений про розгляд справи з 09.05.2026 (що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення) і мав достатньо часу сам звернутися до ВП №5 Вінницького РУП, а також те, що 01.07.2026 закінчується строк притягнення до адміністративної відповідальності, судом відмовлено у задоволенні клопотання.

ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомила, що вину не визнає. Зазначила, що вони з ОСОБА_2 мають спільну дитину 9 років, до 01.04.2026 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. 01.04.2026 між ними виникла сварка, в ході якої вона ОСОБА_2 не ображала, з дому не виганяла. Підтвердила, що на дослідженому в судовому засіданні відео, зафіксовано сварку, яка відбулася 01.04.2026.

Потерпілий ОСОБА_2 суду повідомив, що вони є співмешканцям, мають спільну дитину, приблизно з осені минулого року їх відносини погіршилися, суду підтвердив, що 01.04.2026 ОСОБА_1 вчиняла домашнє насильство відносно нього, а саме: ображала нецензурною лайкою та виганяла з будинку, тому він приходить до будинку тоді, коли ОСОБА_1 немає вдома, має ключі від будинку.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною та підтверджена сукупністю доказів, що містяться в справі.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 747728 від 01.04.2026 року вбачається, що в період часу з 29.03.2026 по 01.04.2026 ОСОБА_1 вчиняла домашнє насильство психологічного характеру та економічного характеру відносно ОСОБА_2 , а саме: ображала нецензурною лайкою та виганяла з будинку.

Із дослідженого у судовому засіданні відеозапису події від 01.04.2026 встановлено, що відбулася сварка між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , при цьому ОСОБА_1 висловлювалася в бік потерпілого нецензурною лайкою.

Із досліджених у судовому засіданні скриншотів мобільного додатка Viber встановлено факт листування з використанням нецензурної лексики. Водночас неможливо встановити, між якими особами велося це листування, а також дату його здійснення.

Із письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 , протягом останнього часу між ними постійно виникають суперечки, пояснює, що 01.04.2026 близько 22:00 год. вона прийшла додому та почала розмову зі співмешканцем з приводу спільного проживання, так як ОСОБА_2 хоче проживати у будинку з іншою особою, тому вона сказала йому щоб він ішов з їхнього будинку до іншої особи.

Із письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що він проживає за адресою: АДРЕСА_2 зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 , протягом останніх трьох місяців вони перебувають у неприязних стосунках, пояснює, що протягом останнього тижня співмешканка постійно виганяє його з будинку, 01.04.2026 близько 07:00 год. він приїхав до свого будинку і побачив, що співмешканка винесла його речі на подвір`я, пояснює, що з 22.03.2026 вона не впускає його до будинку, та він змушений йти ночувати до своїх батьків.

Із письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що її син ОСОБА_2 проживає зі співмешканкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , та 29.03.2026 у вечірній час до неї прийшов її син, та розповів, що ОСОБА_1 виганяє його з будинку, постійно вчиняє сварки, та забрала ключі від вхідних дверей, також 01.04.2026 вона знову виганяла його з будинку.

Надаючи оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи, судом встановлено факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру, яке полягало у висловлюванні нецензурної лайки на адресу ОСОБА_2 .

Зазначені обставини підтверджуються відеозаписом від 01.04.2026, долученим представником потерпілого до матеріалів справи. При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 підтвердила факт того, що на відеозаписі зафіксовано конфлікт між нею та потерпілим, який мав місце 01.04.2026.

Суд також враховує, що образливі нецензурні висловлювання, адресовані потерпілому, за своїм характером здатні спричинити психічні страждання та завдати шкоди психічному здоров`ю особи, на адресу якої вони були висловлені.

Разом із тим, на переконання суду, докази, що містяться в матеріалах справи, а також пояснення потерпілого та ОСОБА_1 не свідчать про вчинення останньою економічного насильства. Так, встановлено, що потерпілий має ключі від будинку, в якому сторони спільно проживають, та вільний доступ до нього. Непроживання потерпілого у зазначеному будинку на постійній основі зумовлене виключно його небажанням своєю присутністю провокувати нові конфлікти з ОСОБА_1 та прагненням уникнути негативного впливу таких конфліктів на їхню спільну доньку.

При цьому суд критично оцінює письмові пояснення ОСОБА_3 , матері потерпілого, оскільки вона безпосередньо не була присутня під час конфлікту між її сином та ОСОБА_1 і не сприймала обставини події особисто. Як убачається зі змісту її пояснень, відомості про подію вона отримала зі слів сина. За таких обставин наведені нею відомості не можуть розцінюватися як показання свідка події, оскільки ґрунтуються не на її власному сприйнятті обставин, а на інформації, отриманій від іншої особи. Тому такі пояснення мають похідний характер і не можуть бути покладені судом в основу висновків щодо фактичних обставин конфлікту.

Таким чином, із досліджених доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно 01.04.2026 року вчинила домашнє насильство відносно співмешканця ОСОБА_2 , а саме: ображала нецензурною лайкою.

При цьому суд критично оцінює наведене у протоколі формулювання часу вчинення адміністративного правопорушення: «01.04.2026 в період часу з 29.03.2026 по 01.04.2026». Зазначені у протоколі обставини, а також докази, долучені до матеріалів справи, і пояснення учасників провадження свідчать про вчинення низки окремих дій, які відбувалися у різний час, за різних обставин та різним способом. Такі дії не становлять єдиного триваючого діяння та не об`єднані спільним умислом, а тому підлягають самостійній правовій оцінці.

За таких обставин суд виходить з того, що предметом розгляду у цій справі є конфлікт, який мав місце 01.04.2026 та після якого на місце події прибули працівники поліції, оскільки саме цей епізод безпосередньо став підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства, а саме умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, суд визнає ОСОБА_1 винуватою у вчиненні вказаного правопорушення.

При визначенні виду адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до ОСОБА_1 за вчинення вказаного адміністративного правопорушення суд приймає до уваги обставини справи та особу порушника, а також враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Зважаючи на вищевказані обставини, суд дійшов висновку про те, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 36,40-1, 173-2, 283, 284, КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України) отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету : 22030106) судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником в установу банку України (отримувач коштів: ГУК у Він. обл../м. Немирів 21081100; код отримувача за ЄДРПОУ: 37979858; Казначейство України (ЕАП) UA 768999980313040106000002796; код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи, Немиріський районний суд).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.Я.Богоніс