Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №904/5347/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 м.Дніпро справа №904/5347/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач)

суддів: Стефанів Т.В., Кошлі А.О.

з секретарем судового засідання Кахикало А.С.

за участю представника апелянта Бабчук О.В., адвокат

та за участю прокурора Щербини С.О.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівнафтопродукт» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 (суддя Татарчук В.О.) у справі

за позовом Керівника Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Апостолівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівнафтопродукт», м.Хмельницький

про стягнення 868 651 грн 68 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовної заяви.

Керівник Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Апостолівської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівнафтопродукт» про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555, площею 6,2486га, за період з 23.06.2023 до 04.09.2025, у розмірі 868651 грн 68 коп. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555, площею 6,2486га, розташована за адресою вул. Промислова, 6, м. Апостолове, Криворізький район, Дніпропетровська область, фактично перебуває у користуванні відповідача без достатньої правової підстави, оскільки на цій земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке належить відповідачу. Відповідач користується спірною земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки та за період з 23.06.2023 до 04.09.2025 не сплачував плату у відповідному розмірі, що у свою чергу позбавило Апостолівську міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 задоволено позов Керівника Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Апостолівської міської ради, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівнафтопродукт» 868 651 грн 68 коп. безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки, 11635 грн 02 коп. витрат зі сплати судового збору.

Суд виходив з того, що відповідач є власником нерухомого майна (будівель та споруд), яке розташоване на спірній земельній ділянці комунальної власності. З моменту реєстрації права власності на нерухомість відповідач автоматично став фактичним користувачем цієї земельної ділянки, навіть без укладення договору оренди, що відповідає принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі.

Суд вказав, що відсутність оформленого договору оренди не звільняє відповідача від обов`язку платити за користування землею. Оскільки відповідач користувався ділянкою без правової підстави, але не сплачував орендну плату, він зберіг у себе кошти, які мав би сплатити власнику землі. Це кваліфікується як безпідставно збережені кошти згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Суд погодився з розрахунком прокурора, який був здійснений з урахування нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки та відсоткової ставки за користування земельними ділянками комунальної власності. Відповідач, заперечуючи проти розміру плати за землю не надав суду власного контррозрахунку, чим не спростував вимоги позивача.

Щодо клопотання про призначення експертизи, суд відмовив у його задоволенні, оскільки матеріалів справи достатньо для встановлення всіх обставин, а для перевірки розрахунку не потрібні спеціальні знання - це прості арифметичні дії.

Отже, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а Апостолівська міська рада, як власник землі, має право на компенсацію недоотриманої орендної плати в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, тому позов було задоволено повністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівнафтопродукт» подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025, у якій просить скасувати рішення у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд першої інстанції не врахував, що відсутність договору оренди виникла не з вини Товариства, а внаслідок незаконної відмови та бездіяльності Апостолівської міської ради. Товариство неодноразово зверталося до ради для оформлення земельної ділянки, однак рада безпідставно відмовила у наданні дозволу на розроблення технічної документації, порушивши встановлену законом процедуру. Отже, застосування статті 1212 Цивільного кодексу України є неправомірним, оскільки Товариство не отримувало безпідставної вигоди, а було позбавлене можливості належним чином оформити землекористування через дії самого власника землі.

Позивачем не доведено фактичного використання Товариством усієї земельної ділянки площею 6,2486 га. В матеріалах справи відсутні акти обстеження, які б підтверджували використання всієї зазначеної площі саме відповідачем. Крім того, на земельній ділянці розташований газопровід, що перебуває на балансі іншої юридичної особи, а отже, діють обмеження у використанні землі, які встановлені безпосередньо законом, які не потребують додаткової реєстрації в Державному земельному кадастрі.

Розрахунок суми безпідставно збережених коштів, виконаний позивачем, є сумнівним та неповним, оскільки здійснений без врахування охоронної зони газопроводу та без визначення реальної площі, яка фактично використовується під об`єктом нерухомого майна. Відповідач не має спеціальних знань для перевірки правильності нарахувань, однак суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, чим фактично позбавив Товариство права довести правомірність своїх заперечень проти позову.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Криворізькою східною окружною прокуратурою подано відзив на апеляційну скаргу, у якому прокурор зазначає, що відповідач мав право оскаржити відмову ради в суді, але не зробив цього. Тому його твердження про незаконність відмови залишаються лише його суб`єктивною думкою. Крім того, сама огорожа, через яку рада відмовила у поділі ділянки, є складовою частиною нерухомого майна відповідача, що підтверджується даними Державного реєстру речових прав, тому відмова ради була обґрунтованою.

Площа земельної ділянки, на якій знаходилось майно відповідача площею 6,2486 га була визначена ще у 2007 році, коли ділянка передавалася в оренду попередньому власнику майна, і встановлена актом визначення зовнішніх меж, які проходять по бетонних та металевих огорожах. Ця ж огорожа є складовою частиною нерухомого майна відповідача, тому, на переконання прокурора, вся зазначена площа використовується відповідачем, а його доводи про необхідність її зменшення є безпідставними.

Надані відповідачем документи підтверджують лише те, що газопровід прокладався у 2006 році для забезпечення діяльності адмінбудівлі нафтобази за замовленням попереднього власника. Однак з 2019 року цей газопровід не експлуатується, відрізаний від системи газопостачання та підлягає демонтажу. Жодних зареєстрованих обмежень у використанні земельної ділянки в Державному земельному кадастрі немає, що підтверджується інформацією національної кадастрової системи.

Для перевірки розрахунку позивача не потрібні спеціальні знання, і відповідач міг самостійно ознайомитися з Методикою нормативної грошової оцінки земель, яка є у вільному доступі. Крім того, відповідач не зазначив у клопотанні, які саме види експертиз його цікавлять, що є порушенням Інструкції про призначення судових експертиз.

Майно придбано відповідачем у квітні 2023 року, тобто більше ніж через рік після початку повномасштабного вторгнення, а Апостолівська громада ніколи не включалася до переліку територій, на яких ведуться бойові дії, тому посилання на війну як на підставу для несплати є недоречним.

Фактичне використання відповідачем земельної ділянки підтверджується розташуванням на ній належного йому нерухомого майна. Розрахунок безпідставно збережених коштів є правильним, проведеним на підставі офіційних витягів з Державного земельного кадастру. Відповідач не надав контррозрахунку та не спростував доводів позивача, тому прокуратура просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.01.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач), судді: Стефанів Т.В., Кошля А.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівнафтопродукт» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 у справі, витребувано матеріали справи №904/5347/25 з Господарського суду Дніпропетровської області.

27.02.2026 на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2026 надійшли матеріали справи №904/5347/25.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2026 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівнафтопродукт» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 призначено у судовому засіданні 15.04.2026 о 16 год 00 хв.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2026 відкладено розгляд справи №904/5347/25 на 27.05.2026 о 15 год. 15 хв.

26.05.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівнафтопродукт» надійшло клопотання про призначення у справі судової (комплексної) експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання: яка частина площі земельної ділянки підпадає під обмеження у використанні (охоронна зона) і не може бути використана за цільовим призначенням?, якою є фактична площа земельної ділянки, зайнятої об`єктом нерухомого майна ТОВ «Старокостянтинівнафтопродукт», з урахуванням розташування охоронної зони (підземних та наземних газопроводів)?, чи відповідає фактична площа користування земельною ділянкою площі, зазначеній у розрахунку Апостолівської міської ради?, яким є розмір орендної плати (або безпідставно збережених коштів), який підлягав би нарахуванню з урахуванням фактично придатної до використання площі земельної ділянки?, чи відповідає поданий радою розрахунок вимогам Методики нормативної грошової оцінки земель і дійсним даним земельного кадастру?

Клопотання обґрунтоване тим, що на адвокатський запит від 03.10.2023 надано відповідь Нікопольським відділенням АТ «Дніпропетровськгаз» вих.№49001-Ск-21171-1023 від 09.10.2023, у якому зазначено, що за адресою вул.Промислова 6 у м.Апостолове розміщений газопровід середнього тиску №865, що включає в себе підземний газопровід 10,5 м та надземний газопровід 325,7 м, що знаходиться на балансі ТОВ «Нафтасіті» з 2019 року, аналогічного змісту відомості містить також відповідь АТ «Дніпропетровськгаз» вих.№Сл-61-1025 від 29.10.2025 і це означає, що на земельну ділянку за кадастровим номером: 1220310100:03:003:0555 за адресою вул. Промислова (Індустріальна) 6, м. Апостолове діють обмеження у використанні, і такі обмеження не потребують додаткової реєстрації в Державному земельному кадастрі, оскільки вони встановлені безпосередньо законом.

Відповідач звертався до Апостолівської міської ради з заявами, про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності, площею 6,2486 га, за адресою: вул. Промислова (Індустріальна) 6, м. Апостолове, Криворізький район, подання яких було зумовлено необхідністю зменшення розміру площі земельної ділянки, оскільки площа 6,2486 га не може використовуватись ТОВ «Старокостянтинівнафтопродукт» за цільовим призначенням через обмеження у використанні так як на вказаній земельній ділянці розміщений газопровід середнього тиску №865, що включає в себе підземний газопровід 10,5 м та надземний газопровід 325,7 м.

У матеріалах справи відсутні докази того, що вся ця площа дійсно використовується відповідачем, акти обстеження земельної ділянки за адресою: вул.Промислова 6 у м.Апостолове, Дніпропетровська область, які б підтверджували фактичне використання всієї заявленої площі саме відповідачем компетентним органом у встановленому законом порядку також не складались, що вказує на недоведеність обставин справи, які мають суттєве значення для її об`єктивного та правильного розгляду

Розглянувши клопотання відповідача про призначення експертизи, апеляційний суд зазначає, що відповідно до статей 98, 99 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Разом з тим, суд констатує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Проаналізувавши запропоновані відповідачем питання та матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність належного обґрунтування необхідності у призначенні експертизи, оскільки наявні у справі докази є достатніми для вирішення спору по суті, а відповідачем не доведено неможливості перевірки відповідних розрахунків без залучення спеціальних знань.

Крім того, відповідачем не надано обґрунтувань щодо неможливості самостійного отримання висновку експерта. З огляду на приписи статей 13, 14, 42, 74, 80, 164 Господарського процесуального кодексу України законодавство покладає обов`язок з подання доказів на сторону у справі, зокрема разом із першою заявою по суті справи та сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Неналежне виконання стороною свого процесуального обов`язку з доведення у суді першої інстанції обставин, на які остання (сторона) посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не може бути компенсоване цим учасником судового процесу на наступних етапах розгляду справи (у судах апеляційної чи касаційної інстанцій). В іншому випадку зазначене могло б призвести і до безпідставного скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

При цьому, необхідно враховувати, що у випадку призначення експертиз на стадії апеляційного провадження та отримання відповідних експертних висновків, у справі з`являться нові докази, яких не було в суду першої інстанції.

Відповідно до приписів частин 1, 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як: винятковість випадку та причини, що об`єктивно не залежать від особи, і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою).

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у цьому разі - відповідача).

Суд звертає увагу, що за імперативним приписом частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

За таких обставин підстави для призначення судової експертизи відсутні, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

27.05.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови по справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Земельна ділянка площею 6,2486 га з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555, яка розташована по вул. Промислова, буд. 6 у м. Апостолове, Апостолівський р-н Дніпропетровської області є сформованою з 06.07.2012, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9972006692025 від 25.07.2025 (а.с. 147-151 том 1). За категорією земель відноситься до земель житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням за КВЦПЗ - 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

З 04.04.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівнафтопродукт» на праві приватної власності належать будівлі та споруди за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, м. Апостолове, вул. Промислова, буд. 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 890784112203, земельна ділянка з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №443197638 від 11.09.2025 (а.с. 60-63 том 1).

Право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна (будівлі та споруди) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ТОВ «Старокостянтинівнафтопродукт» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алейніковим М.В. (індексний номер рішення 67059762 від 04.04.2023, номер відомостей про речове право – 49807128, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 890784112203) на підставі договору купівлі – продажу від 04.04.2023, який укладений між АТ КБ «Приватбанк» (продавець) та ТОВ «Старокостянтинівнафтопродукт» (покупець). У пункті 1.1 Договору від 04.04.2023 вказано, що майно розташоване на земельній ділянці, площею 6,2486 га, кадастровий номер 1220310100:03:003:0555.

На підставі договору купівлі-продажу №1471 від 05.09.2025, який укладений між ТОВ «Старокостянтинівнафтопродукт» (продавець) та ТОВ «Центр технічного контролю» (код ЄДРПОУ 43374579) (покупець), припинено право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна (будівлі та споруди) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Старокостянтинівнафтопродукт».

Земельна ділянка з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555, площею 6,2486 га, належить до комунальної власності Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади в особі Апостолівської міської ради. Право комунальної власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.01.2018 державним реєстратором виконавчого комітету Апостолівської міської ради Ковалем С.А. (індексний номер рішення 39535666 від 06.02.2018, номер відомостей про речове право - 24700601, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1478506012203).

Рішенням Апостолівської міської ради №1674-54/VIII від 23.05.2023 АТ КБ «Приватбанк» припинено право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555, площею 6,2486 га, у зв`язку з вибуттям із власності АТ КБ «Приватбанк» згідно з договором купівлі-продажу від 04.04.2023, який укладеному між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Старокостянтинівнафтопродукт» спірного об`єкту нерухомого майна (будівель та споруд), які розташовані на вказаній земельній ділянці.

Відомості про припинення права постійного користування вказаною земельною ділянкою АТ КБ «Приватбанк» внесено у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно 22.06.2023 державним реєстратором виконавчого комітету Апостолівської міської ради Ковалем С.А. (індексний номер рішення 68225979 від 28.06.2023, номер відомостей про інше речове право - 36541508, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1478506012203).

Отже, ТОВ «Старокостянтинівнафтопродукт» був власником вищевказаних об`єктів нерухомого майна з 04.04.2023 до 04.09.2025, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555, площею 6,2486 га. Протягом цього періоду між Апостолівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівнафтопродукт» не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555.

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9972006692025 від 25.07.2025 (а.с. 147-151 том 1), цільове призначення земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, м. Апостолове, вул. Промислова, буд. 6, кадастровий номер 1220310100:03:003:0555 віднесено до секції 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що відповідає розміру ставки орендної плати 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 03.15 в додатку 2 до рішення №1330-41/VIII від 14.07.2022 та додатку 2 до рішення №2148-70/VIII від 26.03.2024).

14.07.2022 Апостолівською міською радою прийнято рішення №1330-41/VIII «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Апостолівської міської ради», яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки (додаток 2 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2023 (а.с. 46-48 том 1). Ставка орендної плати за землю для цільового призначення 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови становить 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста.

26.03.2024 Апостолівською міською радою прийнято рішення №2148-70/VIII «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Апостолівської міської ради», яким установлено ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки (додаток 2 до рішення), яке набрало чинності з 01.01.2025 (а.с. 49-51 том 1). Ставка орендної плати за землю для цільового призначення 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови становить 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555 у 2023 році складала 12646305 грн 62 коп., у 2024 році – 13296115 грн 79 коп., у 2025 році – 14885651 грн 44 коп., що підтверджується витягом №НВ-9917630712023 від 10.04.2023 про нормативно грошову оцінку у 2023 році, витягом №НВ-9936373142024 від 09.04.2024 про нормативно грошову оцінку у 2024 році та витягом № 9951699602025 від 11.03.2025 про нормативно грошову оцінку у 2025 році.

У листі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №29322/05/04-36-04-05-11 від 18.06.2025 (а.с. 15 том 1) зазначено, що ТОВ «Старокостянтинівнафтопродукт» за земельну ділянку з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555 площею 6,2486 га за адресою: Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, м. Апостолове, вул. Промислова, буд. 6 за період з 2023-2025 роки не подавав податкові декларації з плати за землю, плата за землю не декларувалась та не сплачувалась.

Відповідно до листа Апостолівської міської ради №114 від 04.09.2025 (а.с. 55 том 1) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівнафтопродукт» за період з 2023-2024 роки надійшли грошові кошти у сумі 32000 грн 00 коп., як сплата орендної плати за червень 2023 року.

04.08.2023 ТОВ «Старокостянтинівнафтопродукт» звернулось до виконавчого комітету Апостолівської міської ради з заявою №751/13-12 з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності, площею 6,2486 га, за адресою: вул. Промислова (Індустріальна) 6, м. Апостолове, Криворізький район.

За результатами розгляду заяви Товариства №751/13-12 від 04.08.2023 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності, площею 6,2486 га, за адресою: вул. Промислова (Індустріальна) 6, м. Апостолове, Криворізький район виконавчим комітетом Апостолівської міської ради листом за №3577/0/2-23 від 04.10.2023 відмовлено в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності в зв`язку з знаходженням на земельній ділянці, яку планується поділити та залишити в комунальній власності, частини нерухомого майна (огорожа з з/б плит).

22.08.2025 ТОВ «Старокостянтинівнафтопродукт» повторно звернулось до Апостолівської міської ради із заявою від 22.08.2025 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності, площею 6,2486 га.

Відповідно до розрахунку безпідставно збережених коштів (у розмірі орендної плати) за період з 23.06.2023 до 04.09.2025 становить 868651 грн 68 коп., з яких: 23.06.2023 – 31.12.2023 – 167569 грн 10 коп. (12646305 грн 62 коп. * 3% * 192 дні / 365 днів = 199569 грн 10 коп.; 199569 грн 10 коп. – 32000 грн 00 коп. (самостійно сплачені відповідачем грошові кошти)); 01.01.2024 – 31.12.2024 – 398883 грн 47 коп. (13296115 грн 79 коп. * 3% * 366 днів / 366 днів); 01.01.2025 – 04.09.2025 – 302199 грн 11 коп. (14885651 грн 44 коп. * 3% * 247 днів / 365 днів).

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта статті 269 цього Кодексу).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта та прокурора, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, виходячи з такого.

Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача - власника об`єкта нерухомого майна, яке розташоване на сформованій земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555 площею 6,2486 гектара, - безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди за період з 23.06.2023 до 04.09.2025.

За умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізуються через право постійного користування або право оренди. Частиною першою статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Принцип платного використання землі передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, відповідно до якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі) має фундаментальне значення. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

Положення глави 15, статей 120 та 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України у їх системному тлумаченні дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт, стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований. Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20).

Як достовірно встановлено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівнафтопродукт» набуло право власності на об`єкт нерухомого майна - будівлі та споруди за адресою: вул. Промислова, будинок 6, місто Апостолове (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 890784112203) на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.2023. З 23.06.2023. Попередній власник нерухомого майна АТ КБ «Приватбанк» використовував спірну земельну ділянку на постійного користування. Отже, відповідач, набувши право власності на нерухоме майно, є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555 площею 6,2486 гектара. Речове право на земельну ділянку відповідачем у встановленому законом порядку не оформлено.

Наведені обставини підтверджуються сукупністю доказів, наявних у матеріалах справи, та не спростовані відповідачем належними і допустимими доказами в розумінні статей 73, 76 -78 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо доводу апеляційної скарги про його намагання оформити право користування спірною земельною ділянкою та незаконною відмовою у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою та бездіяльності органу місцевого самоврядування, які відповідач обґрунтовує тим, що відсутність договору оренди земельної ділянки виникла не з його вини, а внаслідок протиправної бездіяльності органу місцевого самоврядування - відмови Апостолівської міської ради у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, то колегія суддів відхиляє вказані доводи апелянта з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що Апостолівська міська рада розглянула заяву відповідача про надання дозволу на розроблення технічної документації з землеустрою та листом №3577/0/2-23 від 04.10.2023 повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівнафтопродукт» про неможливість надання такого дозволу щодо поділу спірної земельної ділянки комунальної власності, у зв`язку з тим, що на земельній ділянці, яку планувалось поділити та залишити в комунальній власності, знаходиться об`єкт нерухомого майна, який належить відповідачу, - огорожа із залізобетонних плит (позиція №51– 57). Вказана огорожа є складовою об`єкта речових прав відповідача (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 890784112203), що підтверджується інформаційною довідкою №443197638 від 11.09.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суд також зазначає, що у разі незгоди з відмовою Апостолівської міської ради відповідач не був позбавлений права оскаржити в судовому порядку дії (бездіяльність) міської ради, що передбачено статтями 4, 20 Господарського процесуального кодексу України. Однак відповідач ніяких дій не вчинив, аргументованих доводів щодо причин невжиття передбачених законом заходів не навів. Правомірність або неправомірність відмови міської ради перебуває поза межами предмета доказування у цій справі та залишається на рівні суб`єктивного твердження апелянта.

Обов`язок своєчасно сплачувати орендну плату, передбачений пунктом «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України, є безумовним та не залежить від суб`єктивних причин, що перешкоджали оформленню права користування. Принцип платного використання землі, закріплений у статті 206 Земельного кодексу України, є загальним правовим принципом, що поширюється на всіх землекористувачів без винятку. Наявність або відсутність процедурних ускладнень при оформленні землекористування не звільняє фактичного користувача земельної ділянки від обов`язку компенсувати власнику ділянки вартість фактично наданого користування.

Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України, відносини безпідставного збагачення виникають незалежно від поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб. Відповідач, будучи власником нерухомого майна та фактичним користувачем земельної ділянки, зберіг кошти у розмірі орендної плати за рахунок власника землі - Апостолівської міської ради, незалежно від причин відсутності укладеного договору оренди.

Щодо доводу апеляційної скарги про відсутності доказів фактичного використання усієї площі земельної ділянки та наявності охоронних зон, то суд зазначає, що судом першої інстанції встановлено, що відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555 площею 6,2486 гектара, є фактичним користувачем усієї зазначеної земельної ділянки. Площа земельної ділянки є визначеною з моменту її формування та державної реєстрації в Державному земельному кадастрі 06.07.2012 і становить 6,2486 гектара. Межі ділянки проходять по бетонним та металевим огорожам, що є складовою об`єкта нерухомого майна відповідача. Твердження апелянта про те, що фактична площа використання є меншою, непідтверджено належними доказами, зокрема, експертним висновком, актом обстеження земельної ділянки, чи будь-яким іншим відповідним доказом компетентного органу, - який би спростовував офіційні дані Державного земельного кадастру щодо площі земельної ділянки.

Щодо охоронної зони газопроводу, який знаходиться на спірній земельній ділянці у межах якої заборонено провадження господарської діяльності, то вказані доводи є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 111 Земельного кодексу України обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації. Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні. Відомості про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, вносяться до Поземельної книги відповідно до пункту 119 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.

Відповідно до інформації Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру від 13.05.2025 відомості про обмеження у використанні земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555 не зареєстровані. У Поземельній книзі відсутні будь-які зареєстровані обмеження у використанні земельної ділянки.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено принцип допустимості доказів обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Надані апелянтом документи - відповіді Нікопольського відділення АТ «Дніпропетровськгаз» від 09.10.2023 та від 29.10.2025 - підтверджують лише те, що у 2006 році на замовлення колишнього власника нафтобази - ВАТ «Дніпронафтопродукт» - з метою газозабезпечення адмінбудівлі нафтобази прокладено газопровід. При цьому з тих самих листів вбачається, що газопровід відрізаний методом зварювання на підставі заяви від 12.09.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтасіті», не перебуває в експлуатації з 2019 року та підлягає демонтажу. Газопровід, що не перебуває в експлуатації та відрізаний від систем газопостачання, не є об`єктом, довкола якого встановлюється охоронна зона у розумінні Закону України від 17.02.2011 «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» та Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2494.

Отже, доводи апелянта про наявність охоронних зон на земельній ділянці є непідтвердженими належними та допустимими доказами. Фактична наявність охоронних зон з усіма правовими наслідками, що з неї випливають, у встановленому законом порядку не підтверджена та відповідачем не доведена.

Щодо доводу апеляційної скарги - неправомірності відмови у призначенні судової експертизи.

Відповідно до вимог статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері, іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової (комплексної) експертизи, оскільки для з`ясування обставин, необхідних для вирішення спору, не потрібні спеціальні знання, виходячи з такого. Площа земельної ділянки підтверджується даними Державного земельного кадастру - офіційного та єдиного джерела відомостей про землі. Нормативна грошова оцінка підтверджується витягами з Державного земельного кадастру (додатки до позову 21– 23), які є офіційними документами. Розрахунок суми безпідставно збережених коштів здійснюється за арифметичною формулою шляхом перемноження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ставки орендної плати та відповідного часового коефіцієнта. Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147, є загальнодоступним нормативним документом. Відомості щодо відсутності охоронних зон підтверджені даними Державного земельного кадастру. Відповідач, заявляючи клопотання про проведення експертизи, навіть не зазначив конкретного виду експертизи, що свідчить про намір затягнути розгляд справи, а не про реальну необхідність у спеціальних знаннях.

Відповідачем не надано контррозрахунку позовних вимог та жодних переконливих доказів на спростування розрахунку прокурора. Отже, зазначені обставини не потребують призначення судової експертизи та встановлюються судом на підставі офіційних документів, що є у матеріалах справи.

Під час здійснення розрахунку прокурором використано офіційні витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з Державного земельного кадастру, а саме: витяг №НВ-9917630712023 від 10.04.2023 (нормативна грошова оцінка у 2023 році - 12 646 305 грн 62 коп.); витяг №НВ-9936373142024 від 09.04.2024 (нормативна грошова оцінка у 2024 році - 13 296 115 грн 79 коп.); витяг №9951699602025 від 11.03.2025 (нормативна грошова оцінка у 2025 році - 14 885 651 грн 44 коп.).

Розмір ставки орендної плати у 3,0 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначено відповідно до рядка 03.15 додатку 2 до рішення Апостолівської міської ради від 14.07.2022 №1330-41/VIII, що набрало чинності з 01.01.2023, та відповідного додатку до рішення від 26.03.2024 №2148-70/VIII, що набрало чинності з 01.01.2025. Зазначені ставки відповідають цільовому призначенню земельної ділянки - секція 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Такий витяг є офіційним документом Державного земельного кадастру та належним і допустимим доказом у розумінні статей 76– 78 Господарського процесуального кодексу України.

Розрахунок безпідставно збережених грошових коштів здійснено прокурором правильно та детально обґрунтовано у позовній заяві з посиланням на належні та допустимі докази. Відповідачем контррозрахунку не надано. Загальна сума безпідставно збережених коштів за період з 23.06.2023 до 04.09.2025 складає 868 651 грн 68 коп.

Доводи апелянта про невикористання об`єкта нерухомого майна у господарській діяльності у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України є недоречними, оскільки майно придбано відповідачем 04.04.2023 - більш ніж через рік після початку повномасштабного вторгнення (24.02.2022), а отже, відповідач свідомо набував об`єкт в умовах воєнного стану; Апостолівська міська об`єднана територіальна громада у спірний період не була включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 та наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376; факт невикористання майна у господарській діяльності не звільняє власника нерухомого майна від обов`язку сплачувати за землю, на якій воно розташоване.

Апеляційний господарський суд, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, рішення суду першої інстанції та відзив на апеляційну скаргу, дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини, що мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального права, а також норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівнафтопродукт» не знайшли свого підтвердження, є безпідставними, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального і процесуального права та спростовуються матеріалами справи. Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції неправильно визначив предмет доказування, не дослідив обставин справи та неправомірно відмовив у призначенні експертизи - є необґрунтованими, оскільки всі юридично значимі обставини справи встановлені судом на підставі сукупності допустимих та достовірних доказів.

За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 у справі №904/5347/25 є законним, обґрунтованим, ухваленим при дотриманні норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

Судові витрати.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, згідно з вимогами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівнафтопродукт».

Керуючись статтями 129, 269, 275, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівнафтопродукт» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду. Якщо у судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення, або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 25.06.2026

Головуючий суддя О.І. Кучеренко

судді Т.В. Стефанів

А.О. Кошля