Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №908/1555/24 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2026 року м.Дніпро Справа № 908/1555/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.

представники сторін:

від позивача: Кузьменко О.О., представник;

від відповідача: Тувайкін Р.В., представник

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління статистики у Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2024 року у справі №908/1555/24 (суддя Проскуряков К.В.)

за позовом: Головного управління статистики у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 75, м.Запоріжжя, 69600; код ЄДРПОУ 02360576)

до відповідача: Концерну "Міські теплові мережі" (бул. Героїв полку "Азов", буд. 137, м. Запоріжжя, 69091; код ЄДРПОУ 32121458)

про визнання неправомірним нарахування обсягу спожитих послуг із постачання теплової енергії за договором № 86400761 від 24.01.2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

27.05.2024 року до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Головного управління статистики у Запорізькій області до Концерну "Міські теплові мережі" про визнання неправомірним нарахування обсягу спожитих послуг із постачання теплової енергії за договором № 86400761 від 24.01.2024 року.

Позов мотивовано тим, що:

- у лютому 2024 року, в порушення умов п. 16 укладеного між сторонами договору про надання послуги з постачання теплової енергії №86400761 від 24.01.2024 року, представник відповідача не з"явився до будівлі позивача для зняття перевірки (щомісячних) показань засобів вимірювальної техніки вузла комерційного обліку теплової енергії;

- 05.03.2024 року уповноважена особа позивача запросила представника відповідача провести обстеження приладу обліку;

- в цей же день уповноваженими представниками відповідача було складено Акт обстеження теплового вузла та зняття показань комерційного/розподільчого приладу обліку теплової енергії, в якому зазначено, що за результатами огляду стану приладу Січ-М, заводський № 1А120952, прилад некоректно висвітлює покази;

- відповідач надав позивачу 11.03.2024 року рахунок за договором за лютий 2024 року із розрахунку споживання теплової енергії за місяць 72,844889 Гкал за показаннями приладу обліку, на суму 255 192,76 грн., який оплачено позивачем в повному обсязі;

- на початку квітня 2024 року відповідач надав позивачу рахунок за березень 2024 року, який позивачем було сплачено за обсяги споживання згідно показів, зафіксованих в журналі обліку споживання теплової енергії з розрахунку середнього обсягу споживання.

Позивач вважав, що внаслідок порушення відповідачем п.16 договору і несвоєчасного виявлення некоректної роботи лічильника, відповідач провів нарахування за більший період, відмовився самостійно провести коригування обсягу споживання, що і є причиною спору.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.12.2024 року у цій справі в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що відповідач діяв в межах вимог чинного законодавства та укладеного з позивачем договору, не порушивши жодних прав позивача як споживача послуги з постачання теплової енергії; здійснений ним розрахунок обсягу та вартості спожитої у лютому 2024 року теплової енергії (виходячи із середнього загального обсягу), є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавчих та нормативних актів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління статистики у Запорізькій області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує наступне:

Суд першої інстанції зазначив, що здійснюючи перевірку, фахівці Концерну "Міські теплові мережі" обґрунтовано звернули увагу на некоректні покази, зафіксовані споживачем у журналі, порівнявши їх з минулим опалювальним сезоном 2022-2023 роки та провівши аналіз показів ПО, миттєвої потужності, яка складала 0,308 Гкал/г при Т1-53,39°C; Т2-27,80°C, мали усі законні підстави для зняття приладу обліку теплової енергії на ремонт.

Разом з тим, підставою для такого висновку суду слугували додаткові пояснення представника відповідача Шикун В.О. від 02.12.2024 року, до яких не було долучено жодного доказу на підтвердження вказаних обставин.

Безпосередньо журнал обліку теплової енергії саме за минулий опалювальний сезон 2022-2023 років судом не досліджувався, будь-яких числових даних із журналу обліку теплової енергії, а саме - температури, миттєвої потужності та миттєвої втрати за вказаний період часу матеріали справи не містять.

Апелянт вважає, що посилання суду першої інстанції на втручання позивача в роботу вузла комерційного обліку не відповідають наявним в матеріалах справи доказам.

Вказує, що відповідно до п.п. 4 та 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" вузол комерційного обліку - це вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом; вузол обліку - це комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності).

Скаржник звертає увагу, що 05.03.2024 року уповноваженими представниками відповідача Алексєєвою О.Р. та Антиповою Н.О. було складено Акт обстеження теплового вузла та зняття показань комерційного/розподільчого приладу обліку теплової енергії, в якому зазначено, що за результатами огляду стану приладу Січ-М, заводський № 1А120952, відсутні порушення ч.1 ст. 4 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Записи щодо втручання споживача в роботу саме вузла комерційного обліку в цьому Акті відсутні, жодних претензій від виконавця наданих послуг за фактом втручання на адресу споживача не надходило, такі докази матеріали господарської справи також не містять.

При цьому, жодних постанов про притягнення службових осіб позивача за ст. 103-3 КУпАП за начеб-то самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, інше несанкціоноване втручання в роботу вузла комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води, судами не виносилось, докази, які б підтверджували вказані обставини, відповідачем суду надано не було.

Також скаржник зауважує, що ані договір, ані Правила, ані Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" не передбачають право виконавця здійснювати контроль або зняття інформації, яка зафіксована споживачем в журналі обліку теплової енергії. Виконавцю надано лише право доступу до місць встановлення вузлів комерційного обліку для проведення перевірки схоронності та зняття цих показань.

Апелянт наголошує, що обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що в результаті порушення відповідачем умов п. 16 договору, а саме - неприбуття до будівлі Головного управління статистики у Запорізькій області його уповноваженого представника в період з 25 по 28 лютого 2024 року для зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла комерційного обліку теплової енергії, відповідач позбавляється права нараховувати обсяг спожитих позивачем послуг з постачання теплової енергії з 08.02.2024 року по 29.02.2024 року та з 01.03.2024 року по 04.03.2024 року виходячи із середнього загального обсягу, спожитого у попередній опалювальний період.

Такий висновок ґрунтується на тому, що відповідачем повністю проігноровані вимоги договору та Методики, в яких міститься імперативне правило про те, що початок періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку визначається за даними електронного архіву в разі отримання з нього інформації щодо дати початку періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку або з дати, що настає за днем останнього періодичного огляду вузла комерційного обліку (в разі відсутності електронного архіву), а останній періодичний огляд повинен був бути проведений з 25 по 28 лютого 2024 року.

За доводами скаржника інші механізми визначення початку періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку відсутні.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Концерн "Міські теплові мережі" (далі - позивач) діє на підставі Статуту, відповідно до якого основною метою діяльності Концерну "МТМ" є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу позивача.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини між позивачем та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.08.2019 року № 830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року № 315 про затвердження "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" та іншими нормативно-правовими актами України.

Судом встановлено і апелянтом не спростовується, що 24.01.2024 року між Концерном "Міські теплові мережі" (відповідач), як виконавцем, та Головним управлінням статистики у Запорізькій області (позивач), як споживачем, було укладено договір № 86400761 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії.

За умовами договору виконавець зобов`язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії до будівлі, розташованої по проспекту Соборному, буд. 75 у м. Запоріжжі, для потреб опалення у період протягом 2024 року у кількості 634,4 Гкал, відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

В договорі вказано наступне:

- Інформація про споживача: І) адреса: номер будинку 75, проспект Соборний, населений пункт місто Запоріжжя, район Олександрівський, область Запорізька, індекс 69002; 2) опалювана площа (об`єм) будівлі 9600,2 кв. метрів ( куб. метрів); 3) максимальне теплове навантаження будівлі 0,50497897 Гкал/год. Теплове навантаження на втрати теплової енергії від мережі розподілу теплової енергії до місця встановлення приладу обліку 0,0040501 Гкал/год.

- Будівля обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії Січ-М заводський № 18120952, показання засобу вимірювальної техніки на дату укладення договору - 13010,485.

- Контроль якісних та кількісних характеристик послуги здійснюється за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії та іншими засобами вимірювальної техніки.

- Обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показанням засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року № 315 (далі – Методика). У разі організації вузла обліку не на межі розподілу інженерно-технічних мереж, розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням теплових втрат від межі розподілу до місця встановлення приладу обліку. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

- У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку теплової енергії до відновлення його роботи або заміни ведення комерційного обліку спожитої послуги здійснюється відповідно до Методики розподілу.

- Початок періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку визначається: за даними електронного архіву в разі отримання з нього інформації щодо дати початку періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку; з дати, що настає за днем останнього періодичного огляду вузла комерційного обліку (в разі відсутності електронного архіву). Кінцем періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку є день прийняття на абонентський облік відремонтованого або заміненого вузла комерційного обліку.

- Початок періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його втратою визначається з дня, що настає за днем останнього дистанційного отримання показань, або з дня, що настає за днем останнього зняття його показань (в усіх інших випадках). Кінцем періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його втратою є дата прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку, встановленого на заміну втраченого.

- На час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його ремонтом, проведенням повірки засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу. Початок періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його ремонтом, проведенням повірки засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, визначається з дати, що настає за днем розпломбування вузла комерційного обліку. Кінцем періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його ремонтом, проведенням повірки засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, є день прийняття на абонентський облік.

- Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється щомісяця з 25 по 28 числа виконавцем у присутності споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань. У такому разі виконавець зобов`язаний забезпечити можливість самостійного (без додаткового звернення до виконавця в кожному окремому випадку) ознайомлення з показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку споживачем шляхом опублікування на офіційному веб-сайті виконавця, зазначення в рахунках на оплату послуги та/або через електронну систему обліку розрахунків споживача.

- У разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань засобів вимірювальної техніки для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будівлі, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будівлі протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов`язаний провести перерахунок із споживачем. Перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, в якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.

- Виконавець має право доступу до будівель, приміщень і споруд, у яких встановлено вузли комерційного обліку, для перевірки. схоронності таких вузлів обліку, зняття показань засобів вимірювальної техніки, що є складовою вузла комерційного обліку, та періодичного огляду у порядку, визначеному статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і цим договором. Власник (співвласники) будівлі або його (їх) представник мають право доступу до місць установлення вузлів комерційного обліку для перевірки схоронності та зняття показань. Втручання в роботу вузла комерційного обліку заборонено.

- Плата виконавцю за послугу за цим договором визначається відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу і розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовнопостійної частини тарифу (протягом року).

Згідно п. 27 зазначеного договору споживач, зокрема, має право:

1) одержувати своєчасно та належної якості послугу згідно із законодавством та умовами цього договору;

2) без додаткової оплати одержувати від виконавця інформацію про ціну/тариф на послугу, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу на послугу, норми споживання та порядок надання послуги, а також про її споживчі властивості.

7) на перевірку кількості та якості послуги в установленому законодавством порядку.

За п.28 договору споживач зобов`язаний:

1) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням послуги, що виникли з його вини;

2) забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку послуги відповідно до умов цього договору та не втручатися в їх роботу;

3) оплачувати спожиту послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені цим договором;

Виконавець має право: 1) вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг (п.9 договору).

Пунктом 30 договору передбачено, що виконавець зобов`язаний:

1) забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуги згідно із законодавством та умовами цього договору, зокрема, шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

2) забезпечити надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору.

У разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості виконавець зобов`язаний самостійно протягом місяця, що настає за розрахунковим, здійснити перерахунок вартості послуги за весь період її ненадання, надання не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (п.33 договору).

За п.п.38, 40 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024 року. Умови цього договору можуть бути змінені виключно за згодою сторін.

Як вказує позивач і що не заперечується відповідачем, в договорі допущено описку в заводському номері лічильника, а саме вказано "18120952" із помилкою: замість цифри "8" повинна бути літера "А", що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 2-1780-21, яке видано 06.04.2021 року Державним підприємством "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" відповідно до якого теплолічильник Січ-М зав. № 1А120952 за результатами повірки відповідає вимогам ДСТУ 3339-96, клас точності 4.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач не надав суду доказів того, що з моменту укладення договору і до розгляду цієї справи судом він звертався до відповідача із запереченнями та зауваженнями відносно невірно зазначеного заводського номеру лічильника, а також з пропозицією укладення додаткової угоди з метою виправлення допущеної технічної описки в заводському номері лічильника.

Також сторони визнають, що за виключенням спірного періоду, позивач здійснював оплату спожитої теплової енергії, обсяг якої визначався цим приладом обліку.

Отже, вказане не спростовує факту оснащення будівлі приладом комерційного обліку Січ-М зав. № 1А120952.

На виконання умов договору позивач за власним підписом та печаткою подавав відповідачу звіти за теплову енергію за січень - лютий 2024 року, копії яких надані відповідачем до матеріалів справи та досліджені судом.

Як вказує позивач, 05.03.2024 року уповноважена особа позивача телефоном запросила представника відповідача провести обстеження приладу обліку теплової енергії.

05.03.2024 року уповноваженими представниками відповідача Алексєєвою О.Р. та Антиповою Н.О. було складено Акт обстеження теплового вузла та зняття показань комерційного/розподільчого приладу обліку теплової енергії, в якому зазначено, що прилад Січ-М заводський № 1А120952 некоректно висвітлює покази.

09.05.2024 року на адресу відповідача була направлена претензія № 15-15/18/24, в якій позивач просив здійснити перерахунок суми за спожиту в березні 2024 року теплову енергію відповідно до умов договору, яка залишена відповідачем без задоволення.

Посилаючись на п.п. 10, 12, 16 та інші пункти Договору, "Правила надання послуги з постачання теплової енергії", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830, Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджену наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року № 315, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", позивач зазначає, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється щомісяця з 25 по 28 числа виконавцем у присутності споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.

Так, 23.01.2024 року уповноважений представник Концерну "Міські теплові мережі" проставив свій підпис в журналі на підтвердження зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла комерційного обліку теплової енергії в приміщенні будівлі, але не з`явився у лютому 2024 року у визначений 2 ст. 6 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" період для зняття показів засобу обліку.

Як вказано вище, 05.03.2024 року уповноважена особа позивача телефоном запросила представника відповідача провести обстеження приладу обліку теплової енергії і відповідний Акт обстеження теплового вузла та зняття показань комерційного/розподільчого приладу обліку теплової енергії було складено працівниками відповідача 05.03.2024 року.

Відповідач надав рахунки за договором за лютий 2024 року на суму 255 192,76 грн із розрахунку споживання теплової енергії за місяць 72,844889 Гкал за показаннями приладу обліку, яка сплачена споживачем у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 18 від 11.03.2024 року, а також за березень 2024 року на суму 570489,47 грн із розрахунку споживання теплової енергії за місяць 181,073107 Гкал, де 120,064406 Гкал – середній загальний обсяг споживання за березень 2024 року та 61,008701 Гкал – донарахування за лютий 2024 року.

З рахунком за березень 2024 року позивач не погодився та на його запит відповідач 24.04.2024 року направив лист № 2713/42-3898, в якому зазначено, що в результаті некоректного висвітлення показів лічильником, виконавцем проведено корегування показів за лютий 2024 року. Нарахування за березень 2024 року, виходячи із середнього загального обсягу спожитої теплової енергії у аналогічному періоді попереднього опалювального сезону, складає 120,064406 Гкал.

Оскільки сума нарахування спожитої теплової енергії за лютий 2024 року була оплачена позивачем, відповідачем було здійснено коригування оплати спожитих послуг у березні 2024 року. В результаті коригування у березні 2024 року в акті приймання - передачі послуг, наданих за договором № 86400761, відображений обсяг спожитих послуг за розрахунковий місяць з урахуванням корегування за лютий 2024 року, яке складає: 181,072107 Гкал. (120,064406 Гкал - березень + 61,008701 Гкал – лютий).

Позивач не погодився з такою позицією відповідача, оскільки вважає, що відповідач не має права нараховувати обсяг спожитих позивачем послуг з постачання теплової енергії з 08.02.2024 року по 29.02.2024 року та з 01.03.2024 року по 04.03.2024 року виходячи із середнього загального обсягу, спожитого у попередній опалювальний період, а зобов`язаний нарахувати середній загальний обсяг спожитої теплової енергії у аналогічному періоді попереднього опалювального сезону з дня, коли йому стало відомо про вихід з ладу вузла комерційного обліку, тобто з 05.03.2024 року.

Таким чином, на думку позивача, відповідач повинен був за лютий 2024 року та з 01.03.2024 року по 04.03.2024 року нараховувати обсяг спожитих послуг з постачання теплової енергії виходячи із показань вузла комерційного обліку теплової енергії.

На підставі викладеного позивач просив суд визнати неправомірним нарахування відповідачем Головному управлінню статистики у Запорізькій області обсягу спожитих послуг з постачання теплової енергії за договором від 24.01.2024 року № 86400761 за період часу з 08.02.2024 року по 29.02.2024 року та з 01.03.2024 року по 04.03.2024 року, виходячи із середнього загального обсягу спожитого у аналогічному періоді попереднього опалювального сезону.

Відповідно до преамбули Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" цей Закон визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.

Згідно з ч.3 ст. 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду; гарячої та питної води - протягом попередніх 12 місяців.

Частиною четвертою статті 11 наведеного Закону передбачено, що у разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань або в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов`язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців (для послуг з теплопостачання - за середнім споживанням попереднього опалювального періоду). У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець комунальної послуги зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Із наведених положень Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" вбачається, що у разі виходу з ладу вузла комерційного обліку облік здійснюється розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства згідно статті 9 цього Закону.

Пунктом 1 розділу XI Методики № 315 визначено, що розрахунковий метод застосовується для визначення загального обсягу споживання теплової енергії, гарячої або холодної води, спожитої у будівлі/будинку, при виході з ладу або втраті вузла(ів) комерційного обліку до відновлення його (їх) роботи або заміни. Розрахунковий метод використовується окремо для кожного розрахункового періоду (місяця) (його частини), у якому вузол комерційного обліку був відсутній або вийшов з ладу протягом 1 доби та більше.

Відповідно до п. 4. розділу XI Методики № 315 загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку (групи нежитлових будівель та/або споруд, які є єдиним майновим комплексом) за період непрацездатності/відсутності вузла(ів) комерційного обліку теплової енергії у разі виходу його (їх) з ладу або втрати (Qопбуд.розр), визначається для кожного розрахункового періоду виходячи із середнього загального обсягу, спожитого у попередній опалювальний період або за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів за формулою (43):, де: Qбуд.і - обсяг спожитої будівлею/будинком теплової енергії у повному аналогічному розрахунковому періоді попереднього опалювального сезону, Гкал.

У разі відсутності даних за попередній опалювальний сезон до розрахунку приймаються обсяги споживання теплової енергії протягом поточного опалювального періоду (за фактичний час споживання послуги протягом поточного опалювального періоду, що складає не менше 30 днів).

У разі, якщо фактичний час споживання послуги протягом поточного опалювального періоду складає менше 30 днів, то розрахунок фактичного обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді виконувати у відповідності до формули 11 розділу ІІІ цієї Методики: tвн.норм - нормативна внутрішня температура для: житлового приміщення, приймається згідно з пунктом 1 розділу VIII цієї Методики; tзовн.факт - середня добова фактична температура зовнішнього повітря в розрахунковому періоді за період непрацездатності/відсутності вузла(ів) комерційного обліку теплової енергії у поточному опалювальному періоді, яка визначається за даними УкрГМЦ, Cо; tзовн.розр - середньомісячна температура зовнішнього повітря у повному аналогічному розрахунковому періоді попереднього опалювального сезону або середня фактична температура зовнішнього повітря у поточному опалювальному періоді (за фактичний час споживання послуги протягом поточного опалювального періоду, що складає не менше 30 днів), яка визначається за даними УкрГМЦ, Cо; Прозр - кількість діб у розрахунковому періоді, у якому вузол комерційного обліку був непрацездатний/відсутній незалежно від кількості годин непрацездатності/відсутності, доба; Пi - кількість діб у розрахунковому періоді попереднього опалювального або кількість діб поточного опалювального періоду (за фактичний час споживання послуги протягом поточного опалювального періоду, що складає не менше 30 днів), доба.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно технічних характеристик приладу обліку теплової енергії Січ-М, зав. № 1А120952, а також згідно проекту, в якому вказані розрахункові втрати теплоносія, який складає G – 5,91 м3, де мінімальна миттєва втрата теплоносія складає 0,35 м3/г, згідно температурного графіку котельні по вул. Святого Миколая, 79а, Т1=130°C; Т2=70°C.

Покази зафіксовані споживачем у журналі з приладу обліку, а саме температура, миттєва потужність та миттєва втрата:

17.02.2024 Т1=58,7°C; Т2=39,4°C м3\г=0,7 Гкал/г=0,025;

19.02.2024 Т1=62,36°C; Т2=38,30°C м3\г=0,6 Гкал/г=0,023;

23.02.2024 Т1=59,70°C; Т2=37,28°C м3\г=0,4 Гкал/г=0,011;

26.02.2024 Т1=57,64°C; Т2=36,57°C м3\г=0,4 Гкал/г=0,011;

28.02.2024 Т1=56,98°C; Т2=36,26°C м3\г=0,4 Гкал/г=0,010;

Здійснюючи перевірку, фахівці відповідача обґрунтовано звернули увагу на некоректні зафіксовані споживачем у журналі вказані вище покази та, порівнявши їх з минулим опалювальним сезоном 2022-2023 та провівши аналіз показів приладу обліку, мали усі законні підстави для його зняття на ремонт.

Суд вказув, що оскільки останні коректні покази ВКО згідно журналу визначені на 07.02.2024 року та становлять 14014,094 ГДж., то початок періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку цілком правомірно визначено відповідачем з 08.02.2024 року.

Колегія суддів погоджується із цим висновком суду першої інстанції, оскільки доказів зняття коректних показів з вузла обліку у іншу дату матерали справи не містять.

Посилання скаржника на те, що останній періодичний огляд повинен був бути проведений з 25 по 28 лютого 2024 року, а відтак, і період нарахувань повинен бути іншим, не приймаються судом до уваги, оскільки спірні правовідносини врегульовані ч. 3 ст. 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", згідно з якою питання нарахування у випадку виходу з ладу вузла комерційного обліку та нарахування вартості має бути здійснено по середньому добовому споживанню теплової енергії за попередній опалювальний сезон за весь період несправності лічильника в опалювальний сезон.

Щодо доводів скаржника про недолучення відповідачем доказів на підтвердження обліку теплової енергії саме за минулий опалювальний сезон 2022-2023 років, колегія суддів зазначає, що обов`язок доказування обставин, визначених у позовній заяві, покладається саме на заявника (позивача). Відтак, саме позивач повинен був надати докази на спростування обсягів теплової енергії за минулий опалювальний сезон 2022-2023 років, визначених відповідачем.

Щодо доводів скаржника про відстуність доказів втручання споживача в роботу вузла комерційного обліку, то вони не приймаються судом до уваги, оскільки такі доводи не стосуються предмета спору.

З урахуванням фактичних обставин справи, підтверджених відповідними доказами, з огляду на норми законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення.

Тому колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2024 року у справі №908/1555/24 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 25.06.2026 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков