Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №906/1403/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Справа № 906/1403/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Гудак А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.26р. у справі №906/1403/25, ухвалене суддею Кудряшовою Ю.В., повне рішення складено 02.04.26р.

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

до Приватного підприємства "Укрпалетсистем"

про стягнення 255 086,59 грн.

Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 255 086,59 грн. матеріальної шкоди в порядку суброгації.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок виплати страхового відшкодування власнику транспортного засобу (страхувальнику) за договором добровільного страхування наземного транспорту, він отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду (винуватця), цивільно-правова відповідальність якого була застрахована відповідачем.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.03.26р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити апелянту (позивачу) строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2026р. у справі №906/1403/25. Скасувати Рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2026 року у справі № 906/1403/25, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити стягнути з Приватного підприємства "Укрпалетсистем" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" 255 086,59 грн. матеріальної шкоди в порядку суброгації. Стягнути з Приватного підприємства "Укрпалетсистем" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" у розмірі 9 565,75грн судових витрат. Адресою для листування вважати адресу представника позивача: вул. Георгія Тороповського, 2, оф. 512,м. Київ, Київська обл., 02100 та розсилку процесуальних документів здійснювати в тому числі через електронну адресу представника позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 906/1403/25 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на рішення господарського суду Житомирської області від 12.03.26р. у справі №906/1403/25 - залишено без руху. Запропоновано Приватному акціонерному товариству "Страхова група "ТАС" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги подати належні докази сплати судового збору в розмірі 4591,56 грн.

28.04.2026р. Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" подало заяву про усунення недоліків .

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2026 р. поновлено строк Приватному акціонерному товариству "Страхова група "ТАС" на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.26р. у справі №906/1403/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.26р. у справі №906/1403/25. Зупинено дію рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.26р. у справі №906/1403/25. Призначено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.26р. у справі №906/1403/25 в порядку письмового провадження. Запропоновано Приватному підприємству "Укрпалетсистем" у строк до 22.05.26р. надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

Приватне підприємство «Укрпалетсистем» не скористалося наданим йому процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС». Водночас відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення в апеляційному порядку та розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до табелю обліку робочого часу КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Маціщук А.В. у період з 12.06.2026 по 19.06.2026 включно перебувала у відпустці, у період з 22.06.2026 по 29.06.2026 є тимчасово непрацездатною.

Відповідно до табелю обліку робочого часу КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Бучинська Г.Б. у період з 24.06.2026 по 17.07.2026 включно перебуває у відпустці.

Відповідно до ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи вищенаведені обставини, з метою дотримання приписів ч.10 ст.32 ГПК України, у зв`язку тимчасовою непрацездатністю судді Маціщук А.В. та відпусткою судді Бучинської Г.Б. вбачається необхідність внести зміни до складу колегії суддів у справі №906/1403/25.

Розпорядженням керівника апарату №01-05/521 від 24.06.2026 з метою недопущення порушення процесуальних строків та відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №906/1403/25.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи №906/1403/25 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 р. прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.26р. у справі №906/1403/25 до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є..

Колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до ч.10 ст.270 ГПК України апеляційна скарга на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац 2 частина 10 статті 270 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.26р. у справі №906/1403/25 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Північно - західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з того, що для належного підтвердження правильності визначення розміру страхового відшкодування (розміру збитків) страховик повинен надати докази проведення незалежної оцінки пошкодженого майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності та оформленої у вигляді звіту про оцінку майна, акта оцінки майна або висновку експерта. Однак таких доказів матеріали справи не містять, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про недоведеність заявлених позовних вимог.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі скаржник наголошує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову, пославшись на відсутність незалежної оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності та оформленої у вигляді звіту про оцінку, акта оцінки майна або висновку експерта.

На думку скаржника, при вирішенні спору суд помилково застосував положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», вважаючи їх спеціальними нормами для спірних правовідносин.

Апелянт наголошує, що заявлені вимоги ґрунтуються на праві суброгації, тобто на передбаченому законом переході до страховика права вимоги потерпілої особи в межах фактично виплаченого страхового відшкодування. При цьому суброгація не породжує нового зобов`язання, а передбачає лише заміну кредитора у вже існуючому зобов`язанні щодо відшкодування шкоди.

Також скаржник звертає увагу, що АТ «СГ «ТАС» (приватне) здійснило виплату страхового відшкодування на підставі Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № FA-00034006, предметом якого був транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 416, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відтак спірні правовідносини виникли у сфері добровільного страхування та регулюються положеннями Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР, а не Закону № 1961-IV.

З огляду на викладене, апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно визначив норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, та безпідставно поклав в основу рішення вимоги законодавства про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (Страховик/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (Страхувальник) укладено Генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку № FA-00034006 (Договір страхування), відповідно до якого Страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити на умовах цього Договору виплату страхового відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачу або Третій особі, а Страхувальник зобов`язується сплатити страхову премію у визначені терміни та виконувати інші умови Договору.

Предметом Договору страхування є страхування транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 ("Intercargo Truck"), д.н. НОМЕР_1 (Застрахований ТЗ). Пункт №37 Бордеро №02-22 від 01.02.2022 (а.с. 14-15).

23.10.2022 о 07 годині 05 хвилин по вул. Братиславській, 9-А в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю транспортного засобу DAF XF 105.460, д.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом EverLast EVL-P, д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 та застрахованого транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 ("Intercargo Truck"), д.н. НОМЕР_1 , який по інерції здійснив зіткнення з автомобілем марки Богдан А-091, д.н.з. НОМЕР_4 .

Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 22.11.2022 у справі №754/10154/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.12 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

В результаті згаданої ДТП пошкоджено ТЗ Mercedes-Benz Sprinter 416 ("Intercargo Truck"), д.н. НОМЕР_1 .

Представник власника автомобіля ТЗ Mercedes-Benz Sprinter 416 ("Intercargo Truck"), д.н. НОМЕР_1 звернувся до позивача з заявою про настання події.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 ("Intercargo Truck"), д.н. НОМЕР_1 , було проведено огляд, за результатами якого складено протокол огляду від 16.11.2022 та отримано рахунок СТО № 008786 від 02.11.2022, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 272 885,30 грн.

Також було проведено повторний огляд, за результатами якого складено протокол огляду від 18.11.2022 та отримано рахунок СТО на передоплату № 2212092 від 28.11.2022, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 139 001,29 грн.

На підтвердження здійснення ремонту Mercedes-Benz Sprinter 416 ("Intercargo Truck"), д.н. НОМЕР_1 складено акти виконаних робіт №2022007735 від 18.01.2023, №2300211 від 27.01.2023.

Страхувальником подано суду платіжне доручення №1175 від 17.01.2023 на суму 272 885,30 грн. та платіжне доручення №1174 від 17.01.2023 на суму 139 001,29 грн., які підтверджують оплату вартості ремонту Mercedes-Benz Sprinter 416 ("Intercargo Truck"), д.н. НОМЕР_1 .

Отже загальна вартість відновлювального ремонту (страхового відшкодування) транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 ("Intercargo Truck"), д.н. НОМЕР_1 , становить 411 886,49 грн.

Цивільно-правова відповідальність за автомобілем DAF XF 105.460, д.н. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ "Страхова Група "ТАС" згідно з полісом № АТ3058479. Ліміт цивільно-правової відповідальності за зазначеним полісом складає 160000,00 грн., а з урахуванням франшизи у сумі 3 200,00 грн. становить 156 800,00 грн., та покриває лише частину завданої шкоди.

Як зазначив позивач, розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування становить 411 886,59 грн., при цьому полісом № АТ3058479 покрито частину шкоди у сумі 156 800,00 грн. Отже, залишок шкоди, що становить різницю між виплаченим страховим відшкодуванням та сумою за полісом становить:

411 886,59 грн. - 156 800,00 грн. = 255 086,59 грн.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 23.10.2022, останній зазначив, що працює у ПП "Укрпалетсистем".

Враховуючи наведене вище та приписи ст.ст.1172, 1194 ЦК України позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 255 086,59 грн. матеріальної шкоди в порядку суброгації.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.03.2026р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (п. 8 ч. 2 ст.16 ЦК України).

Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно із ч. 1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Нормами ч. 1 ст.979 ЦК України передбачено, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.

Згідно з ст.980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства (п. 50 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про страхування").

Згідно з п. 59 ч.1 ст.1 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 92 Закону України "Про страхування" страховик за договором страхування зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом ч. 1 ст. 108 Закону України "Про страхування" страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки (ч. 2 ст. 108 Закону України "Про страхування").

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених обставин справи, а також застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

З матеріалів справи вбачається, що відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із застосування положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вважаючи його спеціальним нормативно-правовим актом, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Разом з тим колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, оскільки характер спірних правовідносин та предмет заявлених вимог свідчать про необхідність застосування інших норм матеріального права.

Правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, є правовідносинами суброгації, тобто переходу до страховика права вимоги, яке потерпіла особа мала до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

Законодавчими приписами врегульовано правовідносини суброгації (від лат. «subrogare» - заміщення, обрання взамін), яка є одним із видів уступки права, що полягає в тому, що до нового кредитора, який реально виконав зобов`язання у вигляді сплати грошей, переходить право вимагати відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдану шкоду.

Так, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Вказана правова позиція викладена в п.70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц .

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №910/18279/19.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) та страхувальником було укладено Генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку № FA-00034006 (далі - Договір страхування).

Відповідно до умов зазначеного договору об`єктом страхового захисту, зокрема, є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 416 («Intercargo Truck»), державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Таким чином, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору добровільного майнового страхування транспортного засобу (КАСКО).

Колегія суддів наголошує на тому, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з виплатою страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 416 («Intercargo Truck»), державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 23.10.2022.

Відносини у сфері добровільного страхування регулюються положеннями Закону України «Про страхування» та умовами відповідного договору страхування. Саме зазначеним законом і умовами договору страховик керувався при визначенні підстав та розміру страхового відшкодування.

Водночас Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює правовідносини, пов`язані з обов`язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому не підлягає застосуванню до правовідносин, що виникли з договору добровільного страхування, якщо інше прямо не передбачено законом.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є помилковим та не ґрунтується на характері спірних правовідносин.

Колегія суддів бере до уваги доводи апелянта про те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Так, умовами договору добровільного страхування № FA-00034006 визначено перелік документів, необхідних для врегулювання страхового випадку. Зокрема, відповідно до пункту 12.5 договору одним із таких документів є калькуляція СТО із зазначенням переліку відновлювальних робіт, їх вартості, вартості деталей, що підлягають заміні, а також вартості витратних матеріалів.

При цьому загальними умовами договору страхування передбачено, що під калькуляцією СТО слід розуміти наряд-замовлення, рахунок або інший документ, складений станцією технічного обслуговування, який містить розрахунок вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Крім того, пунктом 16.3 договору страхування встановлено спеціальний порядок погодження страховиком вартості відновлювального ремонту. Згідно з вказаною умовою, договору страхування № FA-00034006 визначено, що у разі розрахунку страхового відшкодування на підставі рахунку (калькуляції) СТО страховик повинен погодити рахунок (калькуляцію) СТО або відмовити у його погодженні з відповідним обґрунтуванням протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання такого рахунку.

Отже, умови договору покладають на страховика обов`язок надати оцінку поданій страхувальником калькуляції СТО та прийняти щодо неї відповідне рішення у визначений договором строк.

Колегія суддів встановила, що матеріали справи містять рахунки СТО, страховий акт № 01292/01/923 від 23.01.2023 та розрахунок страхового відшкодування, з яких убачається, що страховик визначив та погодив розмір страхового відшкодування саме на підставі рахунку (калькуляції) станції технічного обслуговування відповідно до умов договору страхування № FA-00034006.

Крім того, до матеріалів справи долучено платіжні інструкції, які підтверджують здійснення оплати вартості ремонту пошкодженого транспортного засобу та виплату страхового відшкодування, а також акти виконаних робіт, що свідчать про фактичне проведення відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу.

Наведені докази у своїй сукупності підтверджують як факт понесення витрат на відновлювальний ремонт транспортного засобу, так і дотримання страховиком передбаченого договором порядку визначення та виплати страхового відшкодування.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що розрахунок вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та здійснений страховиком розрахунок страхового відшкодування відповідають умовам договору страхування № FA-00034006 та положенням Закону України «Про страхування», а тому відсутні підстави вважати їх такими, що здійснені з порушенням вимог законодавства чи умов договору.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо необхідності підтвердження розміру завданих збитків виключно звітом суб`єкта оціночної діяльності, складеним відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Посилаючись на положення зазначеного Закону, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність належного підтвердження розміру страхового відшкодування, однак не врахував характер спірних правовідносин та спеціальне правове регулювання у сфері добровільного страхування.

Спір у даній справі виник із правовідносин добровільного страхування транспортного засобу, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування». Вказаний Закон не містить імперативної вимоги щодо обов`язкового проведення незалежної оцінки майна для визначення розміру збитків або страхового відшкодування.

Водночас стаття 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», на яку послався суд першої інстанції, передбачає обов`язковість проведення оцінки майна лише у випадках, прямо встановлених законом. Отже, сама по собі ця норма не встановлює загального обов`язку щодо проведення незалежної оцінки у всіх випадках визначення розміру збитків чи відшкодування.

Крім того, умовами договору добровільного страхування № FA-00034006 сторони не передбачили обов`язковості проведення незалежної оцінки пошкодженого транспортного засобу для визначення розміру страхового відшкодування. Натомість договором передбачено можливість визначення розміру збитків на підставі рахунків, калькуляцій та інших документів станції технічного обслуговування.

Як встановлено колегією суддів, матеріали справи містять рахунки СТО, страховий акт №01292/01/923 від 23.01.2023, розрахунок страхового відшкодування, платіжні інструкції щодо його виплати та акти виконаних робіт, які підтверджують фактичне проведення ремонту транспортного засобу. Зазначені документи є належними та допустимими доказами понесених витрат і дають можливість встановити розмір страхового відшкодування, виплаченого страховиком у зв`язку з настанням страхового випадку.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про необхідність обов`язкового подання результатів незалежної оцінки майна не ґрунтується на вимогах спеціального законодавства у сфері добровільного страхування та умовах укладеного сторонами договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема положення статей 993, 1187 Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування».

Перевіряючи правильність визначення розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню, колегія суддів встановила, що винуватцем дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого на момент настання ДТП була застрахована в АТ «СГ «ТАС» (приватне) згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АТ3058479.

Відповідно до умов зазначеного полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 156 800,00 грн, при цьому розмір франшизи складає 3 200,00 грн. Таким чином, страхове покриття не забезпечує повного відшкодування завданої шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що розмір страхового відшкодування, виплаченого позивачем у зв`язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, становив 411 886,59 грн, що підтверджується наявними у справі доказами та відповідає умовам договору добровільного страхування.

Згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Враховуючи, що страховим полісом № АТ3058479 покривається лише частина завданої шкоди у розмірі 156 800,00 грн, різниця між фактичним розміром шкоди та сумою страхового покриття становить 255 086,59 грн (411 886,59 грн - 156 800,00 грн).

Як убачається з матеріалів справи, на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 від 23.10.2022 перебував у трудових відносинах із Приватним підприємством «Укрпалетсистем». Доказів, які б спростовували зазначені обставини або свідчили про те, що транспортний засіб використовувався ним поза межами виконання трудових (службових) обов`язків, матеріали справи не містять.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що саме Приватне підприємство «Укрпалетсистем» як роботодавець несе відповідальність за шкоду, завдану його працівником під час виконання трудових обов`язків, у порядку, передбаченому статтею 1172 ЦК України.

Оскільки фактичний розмір шкоди, відшкодованої позивачем, становить 411 886,59 грн, а страхове відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності покриває лише її частину в розмірі 156 800,00 грн, різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою складає 255 086,59 грн.

За таких обставин колегія суддів вважає доведеними підстави та розмір заявлених позовних вимог і приходить до висновку, що сума 255 086,59 грн підлягає стягненню з Приватного підприємства «Укрпалетсистем» на підставі статей 1172, 1194 та 993 Цивільного кодексу України як з особи, відповідальної за шкоду, завдану її працівником.

Питання про позовну давність апеляційним судом не досліджується, оскільки матеріали справи не містять заяви відповідача щодо застосування строків позовної давності.

Отже, доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" отримали своє підтвердження під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2026 у справі №906/1403/25 і спростовують висновки суду першої інстанцій про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Враховуючи вище викладене, судова колегія зазначає, що доводи Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" знайшли своє підтвердження в ході апеляційного провадження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2026 р. у справі №906/1403/25, не відповідає вимогам щодо повного та достовірного встановлення обставин, які підлягали встановленню господарським судом, що призвело до помилкових висновків.

За таких обставин, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" задовольнити та скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2026 у справі №906/1403/25 прийнявши нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Здійснити розподіл судових витрат у відповідності до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.26р. у справі №906/1403/25 - задовольнити, рішення Господарського суду Житомирської області скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Укрпалетсистем" (11571, Коростенський р-н, Житомирська обл., село Ушомир, вулиця Березюка, будинок 15, код ЄДРПОУ 32285225) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 65, код ЄДРПОУ 30115243) 255 086,59 грн. матеріальної шкоди в порядку суброгації.

Стягнути з Приватного підприємства "Укрпалетсистем" (11571, Коростенський р-н, Житомирська обл., село Ушомир, вулиця Березюка, будинок 15, код ЄДРПОУ 32285225) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 65, код ЄДРПОУ 30115243) 3 061,04 грн. витрат пов`язаних з оплатою судового збору за подання позовної заяви та 4591,56 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Видачу наказів доручити Господарському суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Справу №906/1403/25 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повна постанова складена "25" червня 2026 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.