Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №906/988/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року Справа № 906/988/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Хабарова М.В.,

суддя Олексюк Г.Є.,

суддя Мамченко Ю.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін заяву Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся" про ухвалення додаткового рішення у справі №906/988/25

за первісним позовом Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся"

до Чуднівської міської ради

про стягнення 2 787 303,87 грн

та за зустрічним позовом Чуднівської міської ради

до Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.01.2026 у справі №906/988/25 у задоволенні зустрічного позову відмовлено. Первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Чуднівської міської ради на користь Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся" 1 296 324,00 грн заборгованості, 1 057 407,07 грн інфляційних втрат, 222683,60 грн 3% річних, 170 071,42 грн пені, 32 957,84 грн судових витрат зі сплати судового збору та 45000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. Відмовлено у задоволенні вимог в частині стягнення 40 817,78 грн.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 апеляційну скаргу Чуднівської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.01.2026 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 27.01.2026 залишено без змін.

13.04.2026 від Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції та стягнення з Чуднівської міської ради на користь Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся" 18750 грн.

Відповідно до ч.1, 3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Заява про ухвалення додаткового рішення разом із доказами понесених судових витрат була подана представником позивача через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" 13.04.2026, тобто в межах строків визначених у ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, апеляційним судом встановлено дотримання ПП «Ельпласт-Полісся» строків визначених у ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, а тому заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає розгляду судом.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 розгляд заяви Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся" про ухвалення додаткового рішення у справі №906/988/25 постановлено здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Чуднівська міська рада своїм правом подати заперечення щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі не скористалась.

Розглянувши заяву ПП «Ельпласт-Полісся» про ухвалення додаткового рішення у даній справі та відповідно стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

Згідно з ч.1, 2 ст.16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, у додаткових постановах Верховного Суду у справі №910/1929/19 від 01.06.2022, у справі №903/999/23 від 17.01.2025).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів зауважує, що принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити також з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було подано до суду копії: договору про надання правової допомоги №21/25 від 30.06.2025; додаткової угоди №1 до договору від 30.06.2025; акта приймання передачі послуг № 1-09/04/26 від 09.04.2026.

Крім того, позивачем надано суду копію ордера серії Ам №1197256 від 05.04.2026 на представлення його інтересів адвокатом Рудиком В.Р. та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю .

30.06.2025 між Адвокатським бюро «Віталія Рудика «Юстеко» в особі керуючого Рудика Віталія Руслановича (адвокатське бюро) та Приватним підприємством «Ельпласт-Полісся» (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, згідно п.1.1 якого адвокатське бюро зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу, пов`язану із представництвом та захистом інтересів клієнта. Клієнт зобов`язується сплатити а надану йому правничу допомогу.

Пунктом 1.4. договору, сторони погодили, що конкретні юридичні послуги, їх вартість, порядок оплати та строки виконання визначаються сторонами у додаткових угодах до договору.

Усі дії, вчинені адвокатським бюро з метою надання правничої допомоги клієнту сторони фіксують у Акті приймання-передачі наданих юридичних послуг (п.3.2 договору).

За надання юридичних послуг (правничої допомоги) за цим договором клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар у розмірі, визначеному у додаткових угодах до цього договору та/або актах приймання-передачі чи рахунках, а також компенсує супутні витрати. (п.4.1.договору)

Пунктом. 4.2 договору визначено, що у разі застосування погодинної оплати послуг для визначення суми гонорарів. Адвокатське Бюро веде облік часу, витраченого на надання послуг. Облік часу ведеться у часових сегментах по 1/6 (одній шостій) години. Мінімальною одиницею оплачуваного часу вважається 1/6 (одна шоста) години. Адвокатське Бюро нараховуватиме гонорари за будь- яку роботу, що виконується в інтересах Клієнта у зв`язку із наданням Послуг, включаючи, але не обмежуючись, наступним: вивчення та аналіз документів; підготовка документів; надання консультацій та формування правової позиції; дослідження юридичних питань; проведення зустрічей та участь в переговорах; підготовка до та участь у судових засіданнях; підготовка та участь у допитах, обшуках; відрядження; телефонні переговори, включаючи (без обмежень) переговори із Клієнтом та/чи його уповноваженими працівниками, директорами, агентами, підрядниками, установами, організаціями будь-якої форми власності; отримання та подача документів, участь в укладенні правочинів тощо.

Сукупний розмір гонорару та супутніх витрат, які підлягають компенсації. Адвокатське бюро визначає у акті прийому-передачі (п.4.3 договору).

Додатковою угодою №1 від 30.06.2025 сторони погодили, що на виконання договору про надання правничої допомоги №21/25 від 30.06.2025, адвокатське бюро зобов`язується надати правничу допомогу, що полягає у стягненні у судовому порядку заборгованості за договором №9 від 07.06.2019, укладеним між ПП "Ельпласт-Полісся" та Чуднівською міською радою. Зокрема адвокатське бюро від імені та в інтересах клієнта підготує позовну заяву до Чуднівської міської ради та представлятиме інтереси клієнта у судах усіх інстанцій у ході розгляду справи.

Згідно п.2.1.3 вартість участі адвоката у судовому засіданні безпосередньо у суді апеляційної інстанції (м.Рівне) становить 12 000 грн.

Пунктом 2.1.5 встановлено, що вартість підготовки документів — з розрахунку 2250 грн за 1 годину роботи.

09.04.2026 року між ПП «Ельпласт-Полісся» та Адвокатським бюро «Віталія Рудика «Юстеко» складено акт приймання-передачі послуг по договору та додатковій угоді, яким підтверджено надання адвокатом професійної правничої допомоги щодо опрацювання апеляційної скарги у справі та підготовки правової позиції для участі у судовому засіданні тривалістю 3 години та загальною вартістю 6750 грн (2250 грн за 1 годину).

Також підтверджено, що адвокатським бюро взято участь у розгляді апеляційним судом апеляційної скарги Чуднівської міської ради у справі №906/988/25, вартість участі якого складає 12 000 грн.

Таким чином сторонами погоджено загальну вартість послуг наданих адвокатом у розмірі 18750 грн.

Оцінюючи наявність правових підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на загальну суму 12 000 грн, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ч.3 ст. 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч.1 ст.30 вищевказаного Закону формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19; п.28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, п.127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 ).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2022 у справі №922/1964/21).

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст.30 Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади господарського законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Апеляційний суд також враховує, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України (схожа правова позиція, викладена у додаткові постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №824/20/23).

Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (схожий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №922/2417/22).

Дослідивши наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 09.04.2026, та оцінивши його зміст, колегія суддів вважає, що заявлена в сукупності сума до стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 18 750 грн є завищеною.

Щодо заявленої позивачем послуги «опрацювання апеляційної скарги та підготовка правової позиції для участі у судовому засіданні», колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається подання ПП «Ельпласт-Полісся» до апеляційного суду лише одного процесуального документа - письмових пояснень, зміст яких фактично відтворює правову позицію, викладену під час розгляду справи в суді першої інстанції, що свідчить про відсутність необхідності у значних часових витратах та професійних зусиллях адвоката на опрацювання апеляційної скарги і підготовку окремої правової позиції.

Таким чином, заявлена вартість наданої адвокатом послуги, визначеної у п.1 акту приймання-передачі послуг від 09.04.2026 є завищеною, відтак обґрунтованою та співмірною її вартістю є 4500,00 грн.

Разом з тим, зважаючи на проведення у даній справі одного судового засідання з незначною його тривалістю, вартість наданої адвокатом послуги щодо його участі у судовому засіданні у Північно-західному апеляційному господарському суді у розмірі 12 000 грн є завищеною, відтак доведеною сумою витрат за її надання, яка підлягає до відшкодування, є 4500,00 грн.

Керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, критеріїв реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги юридичну складність справи, її обставини та характер спірних правовідносин, з урахуванням вчинених процесуальних дій адвоката, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення з Чуднівської міської ради 9000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 233, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся" про ухвалення додаткового рішення у справі №906/988/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Чуднівської міської ради (13200, Житомирсько обл., Житомирський р-н, м. Чуднів, вул. Героїв Майдану, буд. 104, код ЄДРПОУ 04344952) на користь Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся" (13211, Житомирська обл., Чуднівський р-н, , с. Дубище, вул. Миру, буд. 70П, код ЄДРПОУ 35901140) 9000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Господарському суду Житомирської області видати судовий наказ.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Хабарова М.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мамченко Ю.А.