Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №910/8088/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2026 р. Справа № 910/8088/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025

у справі № 910/8088/25 (суддя Алєєва І.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач; ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго"; апелянт; скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - відповідач; заявник; ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі") про стягнення коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 відкрито провадження у справі № 910/8088/25.

Від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, яка розглянута та прийнята судом І-ої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 провадження у справі № 910/8088/25 в частині стягнення 272 021 417 (двісті сімдесят два мільйони двадцять одна тисяча чотириста сімнадцять) грн 57 коп. закрито. В іншій частині позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" на користь ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" - 3% річних у розмірі 1 075 666 (один мільйон сімдесят п`ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн 96 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 826 741 (вісімсот двадцять шість тисяч сімсот сорок одна) грн. 28 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/8088/25 строком на дванадцять місяців до 15.12.2026.

За висновками місцевого господарського суду, оскільки відповідачем частково сплачено позивачеві суму заборгованості у розмірі 272 021 417,57 грн, провадження у справі в частині стягнення 272 021 417,57 грн заборгованості підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Крім того, суд першої інстанції вказав, що відповідачем здійснено оплату в сумі 6 969 528,25 грн, що входить в заявлений позивачем період, а саме за квітень 2025 року, яка була проведена останнім в день подачі позовної заяви та до відкриття провадження у цій справі, на підтвердження чого надано відповідні платіжні інструкції.

Тому, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 6 969 528,25 грн.

Також судом І-ої інстанції, на підставі ст. 625 ЦК України, стягнуто з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 1 075 666,96 грн.

Крім цього, місцевий господарський суд вказав про прийняття до уваги загальновідомого факту про те, що більша частина атак рф припадає на об`єкти критичної інфраструктури, зокрема, електропостачання. Також суд врахував, що на території Київської області відповідач є власником та експлуатує абсолютну більшість електричних мереж, а отже його функціонування має значення для забезпечення нормальної життєдіяльності мешканців населених пунктів в межах області. Окрім цього, суд прийняв до уваги факт виконання відповідачем основного зобов`язання перед позивачем, а тому відстрочення виконання рішення суду в частині стягнення трьох відсотків річних ніяким чином не призведе до втрат від знецінення грошових коштів. Крім того, суд відзначив, що інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, а інтерес позивача полягає у виконанні рішення суду в даній справі повністю та протягом розумного строку.

За наведеного, суд І-ої інстанції виснувався про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду строком на дванадцять місяців - до 15.12.2026.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києві від 15.12.2025 в частині задоволення заяви ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" про відстрочку виконання рішення та в цій частині ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 строком на дванадцять місяців до 15.12.2026.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення в частині відстрочення його виконання суд 1-ої інстанції: не з`ясував обставини, що мають значення для справи; визнав встановленими обставини, що не були доведені; зробив у рішенні висновки, що не відповідають обставинам справи; послався на обставини, які взагалі не є підставою для розстрочення виконання рішення згідно ст. 331 ГПК України, що є порушенням норми процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що НЕК «Укренерго» є оператором системи передачі, тобто юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії. Крім того, у відповідності до ст.ст. 52, 53 Закону № 2019-VIII НЕК «Укренерго» виконує функції адміністратора розрахунків (юридичної особи, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг) та адміністратора комерційного обліку (юридичної особи, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку). НЕК «Укренерго» забезпечує: баланс виробництва і споживання електроенергії і потужності в енергосистемі в режимі реального часу; експлуатацію та розвиток магістральних і міждержавних електромереж; паралельну роботу енергосистеми України з енергосистемами сусідніх країни; технічну можливість експорту/імпорту електроенергії до 4-х країн Євросоюзу та сусідніх країн. НЕК «Укренерго» будує нові підстанції та лінії електропередачі, реконструює діючі для підвищення ефективності та надійності мережі електропередачі, забезпечення видачі додаткових потужностей АЕС, можливості інтеграції ВДЕ в енергосистему та забезпечення технічної відповідності роботи мережі стандартам та вимогам ENTSO-E. НЕК «Укренерго» є державним стратегічним підприємством від якого залежить стале функціонування електроенергетичної галузі та електроенергетичної національної безпеки в цілому. Крім того, в умовах воєнного стану НЕК «Укренерго» несе значні витрати на відновлювальний ремонт пошкоджених електричних мереж, електропідстанцій та інших об`єктів енергетичної інфраструктури в межах всієї України внаслідок щоденних терористичних атак з боку російської федерації. НЕК «Укренерго» відновила нормальну схему живлення підстанції 330 кВ в регіонах України. Продовжується відновлення ліній та підстанцій високовольтної мережі. У центральному регіоні на підстанції 750 кВ проходять випробування відремонтованого та вже змонтованого устаткування перед включенням його в роботу. У звільнених районах сходу проводиться огляд двох ліній 330 кВ у супроводі військових. Одночасно на двох підстанціях 330 кВ відновлюється робота високовольтного обладнання, ремонтуються вимикачі та роз`єднувачі. В «Укренерго» вже відновили 56 трансформаторних підстанцій, ще 7 - в роботі. Українська енергосистема зруйнована на 70%, однак на сьогодні відновлено функціонал 30% пошкоджених об`єктів. Відновлення енергоблоків та підстанцій до наступної зими тривають та потребують значних фінансових вкладень. Борги на ринку електроенергії ускладнюють необхідні ремонти.

Позивач акцентує, що вказані обставини є загальновідомими та не потребують доказуванню.

Також скаржник вказує, що у зв`язку з наявними заборгованостями за наданні послуги НЕК «Укренерго» немає можливості вчасно виконувати грошові зобов`язання перед іншими контрагентами, що спричиняє нарахування та стягнення санкцій з НЕК «Укренерго» за іншими договорами.

За наведеного апелянтом наголошується, що має бути врахований баланс інтересів та матеріальне становище сторін, зокрема стягувача (позивача).

Проте, як вважає скаржник, відповідач не довів факт неможливості виконання рішення чи його істотне ускладнення, а крім цього й не надав необхідних доказів, що б підтверджували зазначені в заяві про відстрочення обставини.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025, апеляційна скарга в справі № 910/8088/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Ходаківська І.П.

У зв`язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. у відпустці, розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/509/26 від 12.02.2026 призначено повторний автоматизований розподіл.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2026 справу № 910/8088/25 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя: Алданова С.О., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/8088/25 та призначено її розгляд на 20.04.2026.

У судовому засіданні 20.04.2026 суддею Корсаком В.А. заявлено самовідвід від розгляду справи № 910/8088/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 заяву про самовідвід судді Корсака В.А. від розгляду апеляційної скарги ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/8088/25 - задоволено. Відведено суддю Північного апеляційного господарського Корсака В.А. від розгляду справи № 910/8088/25.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1279/26 від 23.04.2026 призначено повторний автоматизований розподіл.

У відповідності до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 справу № 910/8088/25 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя: Алданова С.О., судді: Євсіков О.О., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/8088/25 у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Алданова С.О., судді: Євсіков О.О., Шапран В.В. Призначено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/8088/25 на 08.06.2026.

На адресу апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній звернув увагу, що відповідач є критично важливим та стратегічним підприємством в Київському регіоні, зокрема в столиці України - місті Києві, а саме оператором системи розподілу електроенергії (Постанова НКРЕКП від 13.11.2018 № 1411) та є підприємством паливно-енергетичного комплексу, критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення столичного регіону в особливий період (Наказ Міністерства енергетики України від 24.03.2023 № 107 «Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (Протокол № 2)»). Першочерговим завданням ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є забезпечення безперебійного електрозабезпечення міста Києва, тому відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов`язань відповідача. Відтак, кошти, які отримує відповідач під час здійснення своєї господарської діяльності, а також накопичені резерви, що мають цільове призначення, скеровуються в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж та на підготовку до наступного осінньо-зимового періоду. Поряд з цим, на території ліцензованої діяльності відповідача перебувають найголовніші органи державної влади та управління, а також так звані «центри прийняття рішень», що повинні бути забезпечені стабільним та безперебійним електрозабезпеченням в режимі нон-стоп, враховуючи триваючу військову агресію російської федерації, продовження дії військового стану в Україні та відповідно існуючі реальні загрози національній безпеці України в цілому. Крім того, як вбачається з публікацій на офіційному сайті Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», останній як державна компанія за підтримки уряду України отримує грантові та кредитні грошові кошти від країн Європейського Союзу, які надаються на відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури. Водночас відповідач, будучи приватним підприємством, не забезпечений фінансовою підтримкою міжнародної спільноти та може розпоряджатись виключно грошовими коштами, отриманими від господарської діяльності.

Окремо відповідач наголосив, що основний борг за договором відсутній, тобто відповідач виконав свої договірні зобов`язання і повністю оплатив надані послуги, що свідчить про відсутність збитків у позивача у зв`язку з порушенням строків оплати за договором з боку відповідача. Фактично основне зобов`язання перед позивачем є виконаним, а отже, на думку відповідача, відстрочення виконання рішення суду ніяким чином не призведе до втрат (від знецінення грошових коштів).

У судовому засіданні 08.06.2026 представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення у відповідній частині залишити без змін.

Представник апелянта в судове засідання не з`явився.

При цьому, від представника скаржника надійшло клопотання про розгляд 08.06.2026 справи без участі представника ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго". В клопотанні позивач підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка позивача судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", якого належним чином повідомлено про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось апеляційним господарським судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 провадження у справі № 910/8088/25 в частині стягнення 272 021 417 (двісті сімдесят два мільйони двадцять одна тисяча чотириста сімнадцять) грн 57 коп. закрито. В іншій частині позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" на користь ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" - 3% річних у розмірі 1 075 666 (один мільйон сімдесят п`ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн 96 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 826 741 (вісімсот двадцять шість тисяч сімсот сорок одна) грн. 28 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Поряд із цим, під час розгляду справи відповідач подав заяву про відстрочення виконання рішення суду.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд, зважаючи на заперечення позивача, задовольнив відповідну заяву та відстрочив виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/8088/25 строком на дванадцять місяців до 15.12.2026.

Отже, саме відстрочення виконання оскаржуваного рішення суду виступає предметом апеляційного оскарження.

З огляду на фактичні обставини справи судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Наводячи мотиви для скасування наданої судом відстрочки боржнику в грошовому зобов`язанні кредитор вказує на відсутність доказів наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для відстрочки виконання рішення суду в розумінні ст.ст. 73, 74, 76, 77, 331 ГПК України та доказів, які підтверджують неможливість виконання судового рішення.

Апеляційний господарський суд зауважує, що ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, проте суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, на власний розсуд, і визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

У будь-якому разі питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Суд апеляційної інстанції враховує, що Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 № 5-пр/2013 вказав, що підставою для застосування відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..», а в системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі № 905/30/16.

Відповідач під час розгляду справи вказував, що основну заборгованість відповідачем погашено повністю. Також відповідач як на підставу, що унеможливлює виконання рішення, посилався на введення Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану, який триває дотепер. Згідно з додатком до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 1411 від 13.11.2018 місцем провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є територія м. Києва в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата, а також частково визначена територія Київської області. На території міста Києва ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є власником та експлуатує абсолютну більшість електричних мереж у межах міста. Основним джерелом доходів відповідача є кошти, які надходять на поточні рахунки ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", які споживачі електричної енергії вносять як плату за отримані послуги з розподілу електричної енергії. Починаючи з 24.02.2022, по території України здійснюються систематичні ракетні обстріли, систематичними також є оголошення сигналів повітряної тривоги. Відповідач звертав увагу суду на загальновідомий факт, що ворогом з території російської федерації постійно здійснюються обстріли енергетичної інфраструктури України, що в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України не потребує доказування. Так, з 2022 року і дотепер, а особливо напередодні опалювального періоду та після його початку, відбуваються масовані ракетні та авіаційні удари по енергетичній інфраструктурі, що призводить до вкрай тяжких наслідків. Як свідчить статистика, більшість ракетних обстрілів та атак із повітря ударними безпілотними літальними апаратами припадає на столицю України, що відчувають на собі всі кияни та гості столиці, особливо вночі. Об`єкти ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" як оператора системи розподілу також зазнають значних пошкоджень та підлягають відновленню, що потребує значних фінансових витрат. Відповідач є критично важливим та стратегічним підприємством у Київському регіоні, зокрема в столиці України - місті Києві та є підприємством паливно-енергетичного комплексу, критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення столичного регіону в особливий період (наказ Міністерства енергетики України № 107 від 24.03.2023 "Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (протокол № 2)"). Першочерговим завданням ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є забезпечення безперебійного електрозабезпечення міста Києва, тому відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов`язань відповідача. Відтак, кошти, які отримує відповідач під час здійснення своєї господарської діяльності, а також накопичені резерви, що мають цільове призначення, скеровуються, в першу чергу, на відновлення, ремонт та обслуговування електричних мереж. Відповідач, будучи приватним підприємством, не забезпечений фінансовою підтримкою міжнародної спільноти та може розпоряджатися виключно грошовими коштами, отриманими від господарської діяльності. З огляду на становище, в якому опинився відповідач, на переконання останнього, існують об`єктивні обставини, передбачені ст. 331 ГПК України, для відстрочення виконання судового рішення у разі повного або часткового задоволення судом позовних вимог.

Північний апеляційний господарський суд наголошує, що запровадження на території України воєнного стану не може бути безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення, при цьому, збройна агресія російської федерації має негативний вплив як на відповідача, так і на позивача, майно якого також піддається постійним ворожим обстрілам та наслідки російської агресії тягнуть за собою завдання великих розмірів збитків обом сторонам у справі, водночас якнайшвидше відновлення зруйнованих та пошкоджених об`єктів як відповідача, так і позивача має соціально важливе значення. Однак, ненадання відстрочки виконання рішення у цій справі може призвести до загрози настання негативних наслідків для кінцевих споживачів, оскільки наразі першочерговим є спрямування коштів на відновлення енергетичної інфраструктури та забезпечення нормальної життєдіяльності населення.

При цьому, судова колегія зазначає, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявна загроза банкрутства (неплатоспроможності), відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Поряд із цим, відстрочення виконання рішення є правом суду, яке реалізується у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів про те, що підтверджують наявність таких підстав.

Колегія суддів вказує, що позивач не навів переконливих доводів, що відстрочення виконання судового рішення у цій справі істотно ускладнить становище кредитора як постачальника перед іншими учасниками ринку.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що обидва учасника спору є особами приватного права і діють на ринку енергопостачання, а тому стикаються з однаковими обставинами, що впливають на їхню господарську та економічну діяльність, тож відстрочення виконання судового рішення стосовно нарахованих 3% річних, за умови повного погашення основної заборгованості, на переконання суду, не порушить баланс інтересів обох учасників правовідносин.

Апеляційним господарським судом зазначається й те, що енергетична система України є єдиною і в ній є важливим функціонування як об`єктів загальнонаціонального рівня, так і об`єктів на регіональному рівні, тому відстрочення виконання рішення суду у даному випадку сприятиме якнайшвидшому відновленню об`єктів енергосистеми країни. За таких обставин, відстрочення виконання рішення для відповідача не є інструментом ухилення від виконання рішення, відповідач лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості (з оплати процентів річних) перед позивачем.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).

Тому, за висновками судової колегії, строк відстрочення виконання рішення на 12 місяців, у тому числі зважаючи на необхідність таких дій задля забезпечення балансу інтересів всіх учасників відносин у сфері енергетики, жодним чином не зумовить порушення гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції права позивача на суд.

При цьому, передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.

Також слід зауважити, що затримка в отриманні позивачем коштів за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором не призведе до значних збитків для позивача.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що використавши свої повноваження, передбачені статтею 331 ГПК України, суд попередньої інстанції не припустився порушення норм матеріального чи процесуального права та балансу інтересів сторін, що могло б слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення суду в відповідній частині.

У свою чергу, судовою колегією критично оцінюються доводи апелянта щодо помилковості висновків місцевого господарського суду про наявність підстав для відстрочення виконання оскаржуваного рішення до 15.12.2026.

Окремо колегія суддів вказує, що інші доводи позивача, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті до уваги апеляційним господарським судом, однак вони не спростовують вищенаведені висновки про наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За висновками колегії суддів, доводи апеляційної скарги про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення в частині відстрочення його виконання суд 1-ої інстанції: не з`ясував обставини, що мають значення для справи; визнав встановленими обставини, що не були доведені; зробив у рішенні висновки, що не відповідають обставинам справи; послався на обставини, які взагалі не є підставою для розстрочення виконання рішення згідно ст. 331 ГПК України, що є порушенням норми процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/8088/25 в частині розстрочення його виконання відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.

В свою чергу, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

При цьому, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження відповідача знайшли своє підтвердження в частині спростування викладених скаржником в апеляційні скарзі доводів у цілому.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго").

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/8088/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/8088/25 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".

4. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.06.2026.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.В. Шапран