Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №915/886/24 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/886/24

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Фещук В.М.,

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Прод" – участі не брали,

від Фермерського господарства "Переверьзєв О.В." – участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Переверьзєв О.В."

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження, прийняту суддею Ковалем С.М., м. Миколаїв,

у справі №915/886/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Прод"

до відповідача: Фермерського господарства "Переверьзєв О.В."

про стягнення 174 000 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Прод" звернулося з позовом до Фермерського господарства "Переверьзєв О.В.", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції у загальній сумі 174000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки сільськогосподарської продукції №30/2024 від 15.03.2024 в частині своєчасної поставки товару позивачеві.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 16.08.2024 відкрито провадження у справі №915/886/24.

15.10.2025 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Прод" надійшло клопотання б/н від 14.10.2025 (вх.№14556/25 від 15.10.2025), в якому, з урахуванням уточнень б/н від 15.10.2025 (вх.№14588/25 від 15.10.2025), останнє просило призначити у справі №915/886/24 повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України та на вирішення якої поставити наступні питання: "Чи виконані підписи в залучених до матеріалів справи документах (копія витягу №1914194500006 з реєстру платників ПДВ, завірена підписом ОСОБА_1 ; копія довідки про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, завірена підписом ОСОБА_1 ; копія звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2023 року, завіреного підписом ОСОБА_1 ; оригінал договору поставки сільськогосподарської продукції №15/2024 від 29.02.2023 та оригінал додаткової угоди №1 від 05.03.2024, підписаний на кожній сторінці ОСОБА_1 ) та підпис від імені голови Фермерського господарства "Переверьзєв О.В." в графі "Голова ФГ ______ Переверьзєв О.В." у розділі 9 "Реквізити сторін" на п`ятій сторінці договору поставки сільськогосподарської продукції №30/2024 від 15.03.2024 однією особою? Якщо так, чи виконані підписи громадянином ОСОБА_1 .?".

В обґрунтування вказаного клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Прод" послалося на наявність у нього сумнівів щодо правильності наявного у матеріалах справи висновку експерта №639/25-27 від 20.08.2025, який суперечить іншим матеріалам справи та зі змісту якого вбачається, що під час проведення порівняльного дослідження експерт не використовував зразки підписів, проставлених від імені ОСОБА_1 у наданих позивачем документах, відхиливши такі документи виключно виходячи з нічим не підтверджених тверджень відповідача про непідписання ним останніх.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2026 у справі №915/886/24 (суддя Коваль C.М.) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Прод" про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи; призначено повторну судову-почеркознавчу експертизу; доручено проведення судової експертизи Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України; попереджено осіб, які безпосередньо проводитимуть судові експертизи, про відповідальність, передбачену статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків; матеріали справи направлено до експертної установи; зобов`язано сторони на вимогу експерта надати додаткові матеріали, необхідні для проведення дослідження; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Прод" оплатити рахунок експертної установи за проведення судової експертизи у десятиденний термін з дня отримання відповідного рахунку, що буде надісланий йому Господарським судом Миколаївської області; зобов`язано Київський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України надіслати до Господарського суду Миколаївської області висновок судового експерта в оригіналі, а також надіслати копії сторонам у справі; доручено судовому експерту при проведенні повторної експертизи використати експериментальні, а також вільні зразки та умовно-вільні зразки підпису голови Фермерського господарства "Переверьзєв О.В." – ОСОБА_1 та експериментальні і вільні зразки відбитків печатки Фермерського господарства "Переверьзєв О.В." у оригіналах документів різного характеру, що знаходяться у матеріалах справи; зупинено провадження у справі. На вирішення судової експертизи поставлено наступні питання:

-Чи виконані підписи в залучених до матеріалів справи документах (копія витягу №1914194500006 з реєстру платників ПДВ, завірена підписом ОСОБА_1 ; копія довідки про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, завірена підписом ОСОБА_1 ; копія звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2023 року, завіреного підписом ОСОБА_1 ; оригінал договору поставки сільськогосподарської продукції №15/2024 від 29.02.2023 та оригінал додаткової угоди №1 від 05.03.2024, підписаний на кожній сторінці ОСОБА_1 ) та підпис від імені голови Фермерського господарства "Переверьзєв О.В." в графі "Голова ФГ ______ Переверьзєв О.В." у розділі 9 "Реквізити сторін" на п`ятій сторінці договору поставки сільськогосподарської продукції №30/2024 від 15.03.2024 однією особою?;

-Якщо так, чи виконані підписи громадянином ОСОБА_1 ?

Вказана ухвала мотивована тим, що для повного та об`єктивного з`ясування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору у даній справі, а саме: встановлення факту підписання відповідачем договору поставки сільськогосподарської продукції №30/2024 від 15.03.2024, на підставі якого заявлені до стягнення штрафні санкції, необхідні спеціальні знання, при цьому наявний у матеріалах справи експертний висновок №639/25-27 від 20.08.2025 викликає сумніви щодо його правильності, що відповідно до процесуального закону зумовлює необхідність призначення повторної судової почеркознавчої експертизи.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Фермерське господарство "Переверьзєв О.В." звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі №915/886/24.

Зокрема, апелянт наголошує на тому, що долучені позивачем документи, які не були враховані експертом під час проведення дослідження, за результатами якого складено висновок №639/25-27 від 20.08.2025, не підписувалися ОСОБА_1 , про що ним було вказано після ознайомлення з цими документами, тому експерт в силу приписів Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), обґрунтовано не мав підстав для використання таких документів під час здійснення дослідження, що, у свою чергу, жодним чином не свідчить про упередженість експерта та надання ним переваги позиції відповідача, а також не зумовлює існування обґрунтованих сумнівів у правильності вищенаведеного висновку експерта чи його суперечності іншим матеріалам справи. Крім того, скаржник зазначає про те, що призначена оскаржуваною ухвалою експертиза не може вважатися повторною у розумінні Господарського процесуального кодексу України, адже повторна експертиза має проводитися на основі тих самих матеріалів і з тими самими питаннями, що і первинна експертиза, чого у даному випадку не дотримано.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 13.05.2026 у справі №915/886/24 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 28.05.2026.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 вирішено розглянути апеляційну скаргу Фермерського господарства "Переверьзєв О.В." на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі №915/886/24 поза межами строку, встановленого частиною другою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та призначено дану справу до розгляду на 24.06.2026 об 11:00.

У судовому засіданні 24.06.2026 представники сторін участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.2 а.с.137, 138).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Прод" своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалося, відзив на апеляційну скаргу не надало, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Миколаївської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.

Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (частина перша статті 100 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Спеціальні знання – це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза – це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява №61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Колегією суддів враховується, що предметом позову у даній справі виступає вимога про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у загальній сумі 174000 грн, яка обґрунтована неналежним виконанням Фермерським господарством "Переверьзєв О.В." взятих на себе зобов`язань за договором поставки сільськогосподарської продукції №30/2024 від 15.03.2024 в частині своєчасної поставки товару позивачеві.

Водночас правова позиція Фермерського господарства "Переверьзєв О.В." ґрунтується на запереченні обставин укладання між сторонами договору поставки сільськогосподарської продукції №30/2024 від 15.03.2024 у зв`язку з не підписанням цього договору відповідачем.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд зазначає про те, що істотне значення для правильного вирішення спору у даній справі має встановлення факту виникнення між сторонами зобов`язань на підставі договору поставки сільськогосподарської продукції №30/2024 від 15.03.2024, а відтак, враховуючи те, що відповідач заперечує обставини укладання зазначеного договору, існує об`єктивна потреба у підтвердженні/спростуванні виконання Переверьзєвим Олексієм Володимировичем підпису від імені голови Фермерського господарства "Переверьзєв О.В." у графі "Голова ФГ_______Переверьзєв О.В." у розділі 9 "Реквізити сторін" на п`ятій сторінці зазначеного договору, між тим встановлення вказаних фактів неможливе без застосування спеціальних знань.

В силу пунктів 1.1-1.3 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) одним із видів судових експертиз є почеркознавча експертиза, до основних завдань якої належить, зокрема, ідентифікація виконавця підпису. Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. До орієнтовного переліку вирішуваних питань входять, зокрема, питання: "Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім`я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?". Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.04.2025 призначено у справі №915/886/24 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; попереджено осіб, які безпосередньо проводитимуть судові експертизи, про відповідальність, передбачену статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків; направлено матеріали справи до експертної установи; зобов`язано Фермерське господарство "Переверьзєв О.В." оплатити рахунок експертної установи за проведення судової експертизи у десятиденний термін з дня отримання відповідного рахунку, що буде надісланий йому Господарським судом Миколаївської області; зобов`язано Кропивницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надіслати до Господарського суду Миколаївської області висновок судового експерта в оригіналі, а також надіслати копії сторонам у справі; доручено судовому експерту при проведенні експертизи використати експериментальні, а також вільні зразки та умовно-вільні зразки підпису голови Фермерського господарства "Переверьзєв О.В." Переверьзєва Олексія Володимировича та експериментальні і вільні зразки відбитків печатки Фермерського господарства "Переверьзєв О.В." у оригіналах документів різного характеру, що знаходяться у матеріалах справи; зупинено провадження у справі. На вирішення судової експертизи поставлено наступне питання: "Чи виконано підпис від імені голови Фермерського господарства "Переверьзєв О.В." ОСОБА_1 у графі "Голова ОСОБА_2 " як Продавець у розділі 9 "Реквізити сторін" на п`ятій сторінці договору поставки сільськогосподарської продукції №30/2024 від 15.03.2024 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?".

28.08.2025 до суду першої інстанції надійшов висновок експерта №639/25-27 від 20.08.2025, який складений Кропивницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на виконання вищенаведеної ухвали та відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_1 у договорі поставки сільськогосподарської продукції №30/2024 від 15.03.2024 виконаний не самим ОСОБА_1 , а іншою особою, з деяким наслідуванням якогось зі справжніх підписів ОСОБА_1 , шляхом попереднього тренування.

В подальшому, стверджуючи про існування сумнівів щодо правильності висновку експерта №639/25-27 від 20.08.2025 у зв`язку з тим, що під час проведення порівняльного дослідження експерт не використовував зразки підписів, проставлених від імені ОСОБА_1 у наданих позивачем документах, відхиливши такі документи виходячи із заперечень відповідача щодо непідписання ним останніх, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Прод" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з клопотання про призначення повторної експертизи, яке було задоволено оскаржуваною ухвалою.

Відповідно до частини другої статті 99 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності суд може призначити, зокрема, повторну експертизу.

В силу частини другої статті 107 Господарського процесуального кодексу України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, підставою для призначення повторної експертизи суд визначив те, що експерт у висновку №639/25-27 від 20.08.2025 не використав частину документів, наданих позивачем, як порівняльні зразки підпису ОСОБА_1 , не навівши при цьому достатнього обґрунтування причин такого рішення, а також не зазначив застосовані методи (методики) дослідження.

Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що наведені Господарським судом Миколаївської області мотиви призначення повторної експертизи стосуються виключно повноти аргументації експертного висновку, а не його правильності, між тим за змістом статті 107 Господарського процесуального кодексу України сумніви у правильності висновку та сумніви у достатності його мотивування не є тотожними поняттями. Недостатня деталізація певних аспектів дослідження сама по собі не свідчить про помилковість кінцевого висновку. В іншому випадку будь-яка сторона спору могла б домогтися призначення нової експертизи виключно шляхом критики стилю викладення висновку експертом. Такий підхід суперечив би принципу правової визначеності.

Фактично місцевий господарський суд визнав наявність сумнівів у правильності експертного висновку не на підставі його змісту, а на підставі припущення про можливість існування інших доказів, які могли б вплинути на результат дослідження. Однак, процесуальний закон не допускає призначення повторної експертизи для перевірки гіпотетичних припущень сторони спору.

Більше того, згідно з пунктом 1.4 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.

Наведені положення Науково-методичних рекомендацій спрямовані на забезпечення достовірності порівняльного матеріалу, який використовується під час проведення почеркознавчого дослідження. Відповідно, факт заперечення особою виконання певних підписів має істотне значення для оцінки можливості використання таких документів як достовірних порівняльних зразків.

Зі змісту ухвали Господарського суду Миколаївської області від 30.04.2025 у справі №915/886/24, якою призначено первісну судову почеркознавчу експертизу, вбачається, що судом першої інстанції не було зазначено конкретних аркушів справи, на яких містяться вільні та умовно-вільні зразки підпису, які має використовувати експерт при проведенні дослідження.

Відтак судовим експертом правомірно було враховано заяву голови Фермерського господарства "Переверьзєв О.В." – ОСОБА_1 , в якій він заперечує факт належності йому підписів, проставлених у документах, наданих позивачем (т.2 а.с.6), а тому, виходячи з вищенаведених положень Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, заперечення особою факту виконання підписів на відповідних документах виключає можливість використання їх для порівняльного дослідження, про що також обґрунтовано зазначено безпосередньо у самому висновку №639/25-27 від 20.08.2025.

Тобто документи, надані позивачем, не могли автоматично набувати статусу зразків підпису лише з підстав їх подання однією зі сторін спору. Навпаки, наявність спору щодо походження таких підписів виключала можливість беззастережного використання їх як порівняльного матеріалу, оскільки це створювало б ризик побудови експертного дослідження на матеріалах, справжність яких сама по собі є спірною. Почеркознавча експертиза ґрунтується на порівнянні досліджуваного об`єкта із зразками, достовірність походження яких не викликає обґрунтованих сумнівів. Використання для ідентифікації підписів, належність яких особою заперечується, суперечило б самій природі такого дослідження, оскільки фактично вимагало б від експерта виходити з наперед не встановленого факту справжності відповідних підписів. За відсутності достовірних даних про їх виконання саме ОСОБА_1 такі документи обґрунтовано не були використані експертом як порівняльний матеріал.

Колегія суддів враховує, що предметом первинної судової почеркознавчої експертизи було встановлення належності конкретного підпису у договорі поставки сільськогосподарської продукції №30/2024 від 15.03.2024 і експерт дав повну, категоричну та однозначну відповідь на поставлене питання. Зокрема, висновок експерта №639/25-27 містить описову, дослідницьку та підсумкову частини, перелік використаних матеріалів, відображає хід проведеного дослідження, наведення ідентифікаційних ознак та категоричний висновок щодо виконавця спірного підпису. Суд першої інстанції не встановив жодної внутрішньої суперечності висновку, не навів жодної конкретної помилки у проведеному дослідженні, не зазначив, які саме положення методики судово-почеркознавчих досліджень були порушені експертом, не встановив жодного відступу від нормативно визначеного порядку проведення експертизи. Сам по собі факт того, що експерт не використав окремі документи як порівняльний матеріал, підпис на яких заперечувала особа, що підлягала ідентифікації, за відсутності встановлення порушень методики проведення дослідження, не свідчить про неправильність сформульованого експертом висновку та не утворює передбачених законом підстав для призначення повторної експертизи.

За умовами частини п`ятої статті 98 Господарського процесуального кодексу України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. Між тим, як вбачається з матеріалів справи, ні судом, ні учасниками справи такого процесуального механізму використано не було. Натомість суд першої інстанції, не вичерпавши менш інтенсивних процесуальних засобів перевірки експертного висновку (у разі необхідності з`ясування окремих питань його підготовки, у тому числі щодо застосованих експертом методик дослідження), одразу перейшов до призначення повторної експертизи, що суперечить принципу процесуальної економії та завданню господарського судочинства щодо своєчасного вирішення спору.

Окремо Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до пункту 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Однак, поставлені судом на вирішення повторної експертизи питання не є тотожними питанням, які були предметом первинного дослідження. На вирішення експерта поставлено новий комплекс ідентифікаційних питань щодо групи підписів, які не були об`єктом первинного дослідження, що свідчить про зміну предмета експертного дослідження порівняно з первинною експертизою.

Первинна експертиза була спрямована на встановлення автора одного конкретного підпису. Натомість повторна експертиза покликана встановити автора низки інших підписів, розміщених у документах, які не були предметом первинного експертного дослідження, після чого встановити взаємозв`язок між такими підписами та спірним підписом у договорі. Таким чином, місцевий господарський суд фактично сформулював новий предмет експертного дослідження, не зважаючи на те, що повторна експертиза за своєю суттю повинна перевіряти правильність раніше виконаного дослідження, а не створювати новий предмет доказування. Зазначене суперечать правовій природі інституту повторної експертизи.

Процесуальний закон не надає учаснику справи права вимагати призначення повторної експертизи лише з підстав незгоди з результатами проведеного дослідження або через існування припущення про можливість отримання іншого результату за умови використання додаткових матеріалів. Інше тлумачення положень статті 107 Господарського процесуального кодексу України фактично перетворювало б інститут повторної експертизи на механізм багаторазової перевірки вже отриманого висновку до досягнення бажаного для однієї зі сторін результату, що суперечить принципам правової визначеності, змагальності та процесуальної рівності сторін.

При цьому повторна експертиза не може використовуватися як спосіб усунення стороною негативних наслідків неналежного підтвердження власної правової позиції або як засіб пошуку нових доказів після отримання несприятливого висновку експерта. Її призначення допускається виключно за наявності встановлених судом об`єктивних обставин, які свідчать про недостовірність, необґрунтованість або суперечливість первинного висновку. У даному випадку таких обставин судом першої інстанції не встановлено та в оскаржуваній ухвалі не наведено.

Судовий контроль за висновком експерта полягає у перевірці його належності, допустимості, достовірності та узгодженості з іншими матеріалами справи, але не передбачає довільного призначення нових експертних досліджень лише через існування альтернативного бачення однієї зі сторін щодо можливого результату експертизи. Такий підхід не відповідає ані змісту статей 98, 99 та 107 Господарського процесуального кодексу України, ані завданню господарського судочинства щодо своєчасного, ефективного та справедливого вирішення спору, тим більше, що призначення повторної експертизи без встановлення конкретних недоліків проведеного дослідження фактично зводиться до необґрунтованого ревізування вже отриманого доказу і ставить під сумнів саму стабільність процесу доказування.

Крім того, враховується колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду також наступне.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку неодноразово було предметом розгляду у Європейському суді з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини справі "Красношапка проти України").

Саме таку правову позицію викладено Верховним Судом в постанові від 30.08.2019 у справі №905/436/18.

Наведеного судом першої інстанції враховано не було, тому, зупинивши провадження у даній справі для проведення повторної судової експертизи, об`єктивна необхідність призначення якої не обґрунтована належним чином, Господарський суд Миколаївської області порушив права учасників справи на її розгляд упродовж розумного строку. Необґрунтоване зупинення провадження у даній справі призводить до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу.

За таких обставин, ухвала Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі №915/886/24 є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню, а справа – передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 232, 233, 236, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Переверьзєв О.В." задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі №915/886/24 скасувати.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Прод" про призначення повторної експертизи б/н від 14.10.2025 (вх.№14556/25 від 15.10.2025) відмовити.

Справу №915/886/24 направити для продовження розгляду до Господарського суду Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до приписів статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 25.06.2026.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук