Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №188/1704/24 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи

Дата: 15 червня 2026 р.

Справа: №188/1704/24

Суддя: Городнича В. С.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5111/26 Справа № 188/1704/24 Суддя у 1-й інстанції - Місюра К.В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Макарова М.О.,

за участю секретаря судового засідання — Глущенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Варелжан Наталя Андріївна, на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2026 року про відмову у роз`ясненні ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2025 року, у складі судді Місюра К.В. у цивільній справі № 188/1704/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа — служба у справах дітей Петропавлівської селищної ради про визначення місця проживання малолітньої доньки з батьком та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИЛА:

17 квітня 2025 року ОСОБА_1 в системі “Електронний суд” через свого представника — ОСОБА_3 подала до суду заяву про роз`яснення судового рішення, яку доповнила 21 квітня 2025 року, відповідно до якої просить роз`яснити резолютивну частину ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2025 року у справі № 188/1704/24, провадження № 2-з/188/6/2025 в частині того, які саме дії ОСОБА_1 повинна здійснювати для організації спілкування доньки з батьком у режимі відеозв`язку через мобільні телефони з 19:00 за часом України кожної середи, кожної суботи, кожної неділі протягом десяти хвилин кожного разу з врахуванням можливих технічних та життєвих обставин та інтересів дитини.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення відмовлено (а.с.27,28).

Ухвала суду мотивовано тим, що питання, які порушує заявник у поданій заяві є не роз`ясненням резолютивної частини судового рішення, а порядком виконання такого судового рішення, тоді як у зазначений спосіб роз`яснення резолютивної частини ухвали суду не передбачено процесуальним законодавством.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 через свого представника — Варелжан Н.А. в системі “Електронний суд” у лютому 2026 року подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що заявник не заявляла вимог, які б фактично порушували питання про зміну судового рішення або внесення в нього нових даних, як і не просила змінити мотиви судового рішення, а тому вважає, що підстав для відмови у роз`ясненні ухвали суду першої інстанції немає. Разом з цим наголошує, що незрозумілість резолютивної частини ухвали суду першої інстанції ускладнює реалізацію та виконання вимог цієї ухвали, що судом першої інстанції не враховано. Вважає, що необхідне конкретизування переліку дій, які повинні вчинити заявник для організації спілкування дитини з батьком саме у визначений судом час (а.с.31-33).

ОСОБА_2 своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористався та відзиву на апеляційну скаргу не подавав, але, в силу ч.3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегією суддів з відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень встановлено, що в провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа №188/1704/24.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2025 року заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, служба у справах дітей Петропавлівської селищної ради, про визначення місця проживання малолітньої доньки з батьком та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Забезпечено позов шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на вчинення перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлено зобов`язання ОСОБА_1 організовувати спілкування доньки ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_2 у режимі відеозв`язку через мобільні телефони з 19.00 за часом України кожної середи, кожної суботи, кожної неділі протягом десяти хвилин кожного разу до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє за довіреністю ОСОБА_3 , залишено без задоволення.

Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2025 року залишено без змін.

17 квітня 2025 року ОСОБА_1 в системі “Електронний суд” через свого представника — ОСОБА_3 подала до суду заяву про роз`яснення судового рішення, яку доповнила 21 квітня 2025 року, відповідно до якої просить роз`яснити резолютивну частину ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2025 року у справі № 188/1704/24, провадження № 2-з/188/6/2025 в частині того, які саме дії ОСОБА_1 повинна здійснювати для організації спілкування доньки з батьком у режимі відеозв`язку через мобільні телефони з 19:00 за часом України кожної середи, кожної суботи, кожної неділі протягом десяти хвилин кожного разу з врахуванням можливих технічних та життєвих обставин та інтересів дитини.

Відмовляючи у роз`ясненні ухвали суду від 26 лютого 2025 року у цій справі, суд першої інстанції керувався положеннями ст.271 ЦПК України, зазначивши про те, що питання, порушені у заяві ОСОБА_1 , стосуються порядку виконання судового рішення, а не його роз`яснення, з цим повністю погоджується і колегія суддів.

Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Роз`яснення судового рішення – це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто, йдеться про викладення судового рішення у більш чіткій і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення виникає через неоднозначне розуміння рішення суду з метою його виконання.

Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, то суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 14 травня 2019 року у справі №904/2526/18.

Механізм, визначений у ст. 271 ЦПК України, не може використовуватися, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення, порушує питання про внесення змін або нових даних у судове рішення.

Колегія суддів відзначає, що, роз`яснюючи судове рішення, суд не вправі змінювати її зміст, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні. Вимоги, які встановлені цивільним процесуальним законом до змісту ухвали суду першої інстанції, містяться у ст.260,261 ЦПК України, з урахуванням положень ст. 263 ЦПК України.

Текст ухвали суду першої інстанції викладено у повній відповідності до вимог статей 260,261,263 ЦПК України з посиланням на норми чинного цивільного процесуального закону, як і викладено чіткими та зрозумілими реченнями її зміст, що не містить у собі труднощів для розуміння точного змісту ухвали в контексті її виконання.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції не може бути роз`яснена в частині зміни порядку виконання вимог, про які ухвалено судом першої інстанції, проте, заявник звернулася із заявою про роз`яснення саме з цих підстав.

Колегія суддів також наголошує, що доводи скаржника висновок суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а в основному направлені на зміну порядку виконання судового рішення, що шляхом роз`яснення судового рішення не може бути вирішено, як про це вірно дійшов суд першої інстанції та що скаржником не спростовано.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 13 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, підстав для скасування ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2026 року про відмову у роз`ясненні ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2025 року у справі № 188/1704/24 колегією суддів не встановлено.

Згідно з ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Ухвала суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та вимогам процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Варелжан Наталя Андріївна — залишити без задоволення.

Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2026 року про відмову у роз`ясненні ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2025 року у справі № 188/1704/24 — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені “16” червня 2026 року.

Повний текст постанови складено “25” червня 2026 року.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

М.О. Макаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua