Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №704/693/26 — Тальнівський районний суд Черкаської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер: 704/693/26

Номер провадження: 3/704/249/26

23 червня 2026 року м. Тальне

Суддя Тальнівського районного суду Черкаської області Москаленко І.В., за участю захисниці Тригуб О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої,

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 ставиться в вину те, що 17.04.2026 року близько 22.30 год., по АДРЕСА_2 , вчинила відносно свого чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство, що полягало у висловлюванні в його адресу нецензурними словами, погрозами, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

За викликом суду для розгляду справи ОСОБА_1 не з`явилася, однак її захисниця - адвокат Тригуб О.М. просить про розгляд справи в її відсутності. Також просить про закриття провадження у справі, оскільки між сторонами виник побутовий словесний конфлікт з приводу розбіжностей поглядів на сімейне життя, і шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 не було завдано.

За викликом суду для розгляду справи потерпілий ОСОБА_2 не з`явився, проте 08.06.2026 року подав до суду заяву про закриття провадження у справі, в якій зазначив, що між ним та ОСОБА_1 виник побутовий конфлікт, проте на даний час вони примирилися.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані по справі докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.

Суддею встановлено, що даний словесний конфлікт між сторонами дійсно мав місце, так як фактично підтверджений як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 .

В наданих письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи, ОСОБА_2 зазначив, що 17.04.2026 року близько 22.30 год. в нього з дружиною виник конфлікт, під час якого вона висловлювалась нецензурною лайкою та побила вікна на кухні та в ванній кімнаті, він просив її заспокоїтись, проте остання не реагувала на його прохання (а.с.5).

Також, з письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що між нею та чоловіком виник словесний конфлікт з приводу їх сімейних відносин в ході якого вона висловлювалась нецензурною лайкою, погрожувала. Чоловік намагався її заспокоїти, витягнув на поріг будинку і зачинив двері, тому вона розбила два вікна в їх будинку (а.с.7).

З наданих письмових пояснень ОСОБА_3 – матері ОСОБА_2 також вбачається, що між її сином та його дружиною виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 висловлювалась нецензурною лайкою та побила два вікна (а.с.15).

Отже, виходячи із наявних письмових доказів, враховуючи письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілого, суддя встановила, що між ними дійсно мав місце словесний конфлікт.

Однак, у даному випадку у вину ОСОБА_1 ставиться в вину завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілого.

В даному випадку суд вважає необхідним встановити, чи підпадають дії ОСОБА_1 під норми ст. 173-2 КУпАП, тобто чи вчинила ОСОБА_1 домашнє насильство.

Відповідно до ч. 1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст.173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству`передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

В той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Насильство відрізняється від конфлікту наступними проявами: домінуванням однієї сторони над іншою (оскільки в основі насильства лежить контроль постраждалої), значною перевагою сил, порушенням прав людини (свобода, особиста недоторканість, життя, здоров`я тощо), наявністю шкоди, умислу та усвідомленої протиправності.

Разом з тим, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання чи словесні образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі дії спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

В даному ж випадку суддею встановлено наявність між учасниками конфлікту, який пов`язаний з різними поглядами на спільне сімейне життя та побут, суперечками в зв`язку зі зіткненням різних інтересів.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, у вчиненні правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, яке їй ставиться в вину, а тому провадження у даній справі слід закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись п.1 ч. 1 ст.247, ст.ст. 251, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Черкаського апеляційного суду через Тальнівський районний суд Черкаської області.

Суддя І.В. Москаленко