Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №644/3255/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 644/3255/26

Провадження № 3/644/962/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 червня 2026 р. м.Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі судді Маркосян М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

До Індустріального районного суду м. Харкова надійшов матеріал про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, з якого вбачається, що 17.03.2026 о 01 годині 20 хвилин за адресою: м. Харків, б-р Івана Каркача, буд. 20, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «INFINITY FX35», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОНД» відмовився.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою, яку він повідомив під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та СМС-повідомлень за телефоном, зазначеним ним у протоколі про адміністративне правопорушення. Судові повістки про виклик повернулись на адресу суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Адвокат Бреславець М.Г. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на те, що у працівників поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 . Вказувала, що з долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів неможливо встановити що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції в процесі руху. Крім того, зазначила, що працівники поліції порушили процедуру огляду на стан сп`яніння, оскільки не роз`яснили наслідки відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння. Звертала увагу суду на те, що на відео у ОСОБА_1 відсутні ознаки алкогольного сп`яніння. Вказувала на те, що водія ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, а тому його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена.

Крім того, захисник ОСОБА_1 – адвокат Бреславець М.Г. заявила клопотання про виклик та допит в судовому засіданні працівника поліції, яка оформляла матеріал про адміністративне правопорушення, а саме ОСОБА_2 , інспектора 2 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.

У задоволенні вказаного клопотання суд вважає за необхідне відмовити, оскільки, згідно п.6 розділу ІІ “Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції” не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Водночас, згідно положень ч.1 ст.251 КУпАП посадові особи, які тим чи іншим чином приймали участь в складанні адміністративного матеріалу не мають права надавати пояснення, бо таке право надано лише особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілим та свідкам.

Також від адвоката Бреславець М.Г. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення строку дії воєнного стану або до звільнення ОСОБА_1 з військової служби, в обґрунтування якого зазначено, що останній бажати прийняти особисту участь в судовому засіданні, надати пояснення про обставини складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.

У задоволенні вказаного клопотання захисника було відмовлено, оскільки КУпАП не передбачені такі підстави для зупинення розгляду справи.

Щодо бажання ОСОБА_1 особисто надати пояснення з приводу обставин складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, суд звертає увагу на те, що справа про адміністративне правопорушення надійшла в провадження 26.03.2026, однак до теперішнього часу особою, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ніяких пояснень не надано, в той же час, особу у справі представляє захисник, яка надала письмові та усні пояснення.

Крім того, адвокат Бреславець М.Г. просила визнати акт огляду на стан алкогольного сп`яніння від 17.03.2026 недійсним та недопустимим доказом, оскільки при його складанні працівниками поліції допущено порушення порядку, передбаченого Інструкцією МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 та ст. 266 КУпАП.

Ознайомившись із запереченнями представника ОСОБА_1 – адвоката Бреславець М.Г. вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає факт вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що мало місце 17.03.2026 та полягало у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на місці зупинки транспортного засобу а також в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ», доведеним повністю наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, а саме:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 616885 від 17.03.2026;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.03.2026;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 17.03.2026;

-відеозаписам з нагрудних камер поліцейських, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення;

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..

У відповідності до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Пунктом 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище правопорушення та факт порушення ним 17.03.2026 вимог п. 2.5 ПДР України.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність водія як за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову від проходження у встановленому законом порядку від огляду на стан сп`яніння.

Доводи адвоката Бреславець М.Г. щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками поліції суд зазначає що з огляду на правовий аналіз норм ПДР України, не згода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, такий обов`язок прямо передбачений п.2.5 ПДР та не впливає на причину зупинки.

Аргументи захисника щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом є неспроможними, оскільки в ході дослідження відеозаписів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що автомобілем «INFINITY FX35», реєстраційний номер НОМЕР_1 , керував саме ОСОБА_1 , оскільки на момент коли працівники поліції наздогнали вказаний автомобіль «INFINITY FX35» (реєстраційний номер НОМЕР_1 вбачається з відеозапису), ОСОБА_1 виходив з боку сидіння водія, при цьому двигун автомобіля був увімкненим, інших осіб поряд з автомобілем, а також протягом складання протоколу не було. Крім того, на вказаних відеозаписах зафіксовано процес спілкування поліцейських з ОСОБА_1 з моменту зупинки транспортного засобу, з фіксацією обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Посилання сторони захисту на відсутність причини зупинки транспортного засобу, судом не приймаються, оскільки згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року № 1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред`явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.

Вказані вимоги узгоджуються з положеннями статей 32,35 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015, з наступними змінами.

З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

До того ж, наявність або відсутність законних причин для зупинки транспортного засобу не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак не підлягають доказуванню у даній справі.

Твердження захисника про те, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння від 17.03.2026 недійсним та недопустимим доказом, є безпідставними.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому вказаний огляд не проводився, однак зазначений акт наданий відповідними посадовими особами та долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказу, що є обов`язковим відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Перевіривши відеозаписи адміністративного правопорушення, суд вважає, що він надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Доводи адвоката Бреславець М.Г. щодо відсутності на відеозаписах у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння не свідчать про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки, у відповідності до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Під час оформлення матеріалу про адміністративне правопорушення було зазначено про наявність у ОСОБА_1 такої ознаки алкогольного сп`яніння, як запах алкоголю з ротової порожнини.

Посилання адвоката Бреславець М.Г. на те, що водія ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, також не свідчать про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки його провина у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена дослідженими у справі доказами.

Усі зазначені клопотання та доводи представника ОСОБА_1 не спростовують вчинення адміністративного правопорушення.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

При накладені адміністративного стягнення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ч.2 ст. 33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, що притягається до адміністративної відповідальності слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: М.В. Маркосян