Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №644/8014/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/8014/26

Провадження № 1-кп/644/995/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова в особі судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, без проведення судового розгляду та судового засідання, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026226100000111 від 12.06.2026 стосовно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще Шевченкове Харківської області, з середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2026 до суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту, зокрема, додані:

- письмова заява ОСОБА_2 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні, яка також підписана захисником;

- розписки ОСОБА_2 про отримання копій обвинувального акту та матеріалів дізнання, які також підписані захисником;

- письмова заява потерпілого ОСОБА_3 щодо ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування.

Обвинувачений не затримувався та стосовно нього запобіжний захід не обирався.

Враховуючи зазначене, суд вважав за можливе розглянути обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України, в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, без проведення судового розгляду та судового засідання, із зазначенням у вироку на підтвердження встановлених судом обставин замість доказів тих обставин, які були встановлені органом досудового розслідування та які не оспорюються учасниками судового провадження, що узгоджується з приписами статей 381, 382 КПК України.

10.06.2026 приблизно о 20:30 годині, більш точний час в ході судового розгляду не встановлений, ОСОБА_2 , перебуваючи на подвір`ї багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно і цілеспрямовано, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, з метою заподіяння фізичного болю знайомому ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, стоячи навпроти ОСОБА_3 , почав штовхати останнього руками в область грудної клітини.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_2 , схопивши правою рукою за одежу ОСОБА_3 почав тягнути його на себе, в результаті чого останній втративши рівновагу впав на асфальтне покриття, вдарившись зовнішньої частиною ліктів обох рук, тим самим ОСОБА_2 заподіяв потерпілому фізичного болю. Протиправні дії ОСОБА_2 були припинені ОСОБА_4 , який втрутився в конфлікт та відвів кривдника від потерпілого.

Таким чином, ОСОБА_2 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, тобто в умисному вчиненні насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Крім того, 11.06.2026 приблизно о 06:30 годині, більш точний час в ході судового розгляду не встановлений, ОСОБА_2 , перебуваючи на подвір`ї багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , під час конфлікту з ОСОБА_3 , який виник на грунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з умислом направленим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшов до ОСОБА_3 та наніс йому один удар кулаком лівої руки в область правого ока.

Своїми протиправними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синця нижньої повіки правого ока, які згідно із висновком судово-медичної експертизи №12-14/78-Шв/26 від 12.06.2026 є легкими тілесними ушкодженнями.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисному легкому тілесному ушкодженні.

Викладені вище судом обставини не оспорюються учасниками судового провадження, під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про те, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 суд за епізодом, який стався 11.06.2026, кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, а саме як умисне легке тілесне ушкодження, а за епізодом, який стався 10.06.2026 - за ч. 1 ст. 126 КК України, а саме як умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України за обома епізодами кримінальних правопорушень суд визнає щире каяття ОСОБА_2 , про яке вказано у обвинувальному акті, зі змістом якого погодився обвинувачений.

Обставин, що обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, в обвинувальному акті не вказано та судом, відповідно, не встановлено.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, середню освіту, має на утриманні двох малолітніх дітей, мати яких померла, не перебуває на обліку у лікарів нарколога чи психіатра, вину визнав, раніше не судимий.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про те, що з метою виправлення обвинуваченого та з метою попередження вчинення ним нових правопорушень, необхідно призначити ОСОБА_2 наступні покарання:

- за ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу;

- за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт.

При цьому суд зауважує, що застосування до ОСОБА_2 покарання у виді штрафу за ч. 1 ст. 125 КК України буде занадто м`яким, оскільки епізод правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України стався вже після попереднього епізоду правопорушення за ч. 1 ст. 126 КК України. Тобто, ОСОБА_2 10.06.2026 спочатку штовхнув потерпілого ОСОБА_3 , спричинивши його падіння, а на наступний день вдарив ОСОБА_3 та завдав йому тілесних ушкоджень. Ці обставини свідчать про те, що завдання ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень потерпілому вже було не першим випадком прояву агресії обвинуваченого щодо потерпілого.

Остаточне покарання обвинуваченому за вищевказаними правопорушеннями має бути визначено за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки має місце сукупність кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим із остаточним призначенням покарання у виді громадських робіт.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.

Суд враховує, що у постанові Верхового суду від 19 вересня 2019 року у справі №223/100/17 вказано, що положеннями ч. 3 ст. 72 КК України передбачено, що основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів не підлягає складанню з іншими видами покарань, проте може бути поглинуте більш суворим видом покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили. Матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням не завдано, цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати у провадженні відсутні, речові докази відсутні.

Керуючись статтями 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень - проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України, і призначити йому наступні покарання:

- за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдеся) годин;

- за ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу у розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) год.

Не обирати запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку надіслати або вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_5