Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №643/2429/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/2429/26

Провадження № 2-а/643/71/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судового засідання Шинкаренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом адвоката Романченка Олексія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

ВСТАНОВИВ

Зміст позовних вимог

Адвокат Романченко О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 (позивач), просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач) № R255559 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у виді штрафу (Постанова);

- провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закрити;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач в жовтні 2025 року дізнався про оголошення його ІНФОРМАЦІЯ_2 в розшук для доставки поліцією до ТЦК та СП з метою складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. На адвокатський запит його представника від 09.10.2025 відповідачем сповіщено, що в розшук ОСОБА_1 оголошений через неявку по повістці № 2069283 від 13.01.2025 для уточнення військово-облікових даних та проходження ВЛК. Повістку за зареєстрованим місцем проживання та тимчасовим місцем проживання як ВПО позивач не отримував, проте з метою зняття його з т.з. «розшуку» засобами застосунку «Резерв+» подав заяву від 15.12.2025 про визнання правопорушення. Позивач розраховував, що після закінчення 3-місячного строку адміністративне провадження буде закрите без притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Проте під час оновлення застосунку «Резерв+» 08.02.2026 замість закриття адміністративного провадження позивач дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу на підставі постанови керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 № R255559, постанова була скерована для примусового виконання. Постанова з`явилась у застосунку 08.02.2026 та недоступна до завантаження. Також 09.02.2026 позивач отримав повідомлення обслуговуючого банку про арешт рахунку на подвійну суму штрафу та виконавчий збір 37751,70 грн. (ВП № 80200094). Під час оновлення військово-облікових даних через застосунок «Резерв+» позивач зазначив адресу за місцем державної реєстрації: АДРЕСА_1 . На цю адресу повісток не надходило. З наданої відповідачем повістки № 2069283 від 13.01.2025 вбачається, що вона направлена на іншу адресу: АДРЕСА_2 . Дані про направлення повістки на адресу місця проживання позивача як ВПО ( АДРЕСА_3 ) також відсутні. Дата явки по повістці – 03.02.2025. Проте станом на грудень 2025 року (момент складення оскаржуваної постанови) минув 3-місячний строк на притягнення позивача до відповідальності, оскільки днем виявлення правопорушення є перший день неявки позивача (04.02.2025). Таким чином, оскаржувана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративні правопорушення, оскільки позивач погодився з фактом порушення ним законодавства з питань військового обліку, проте не згоден із покладенням на нього адміністративного штрафу, що відбулось поза межами встановленого КУпАП строку.

Позивач та його представник в судове засідання 25.05.2026 не з`явились, викликались до суду належним чином. Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, викликався до суду належним чином.

Ураховуючи ту обставину, що участь у судовому засіданні є правом сторони, яким вона розпоряджається на власний розсуд, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників.

Основні процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 17.02.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення ухвали. Недоліки позовної заяви усунені в повному обсязі.

Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 23.02.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті за правилами позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 04.03.2026 витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії всіх матеріалів, на підставі яких було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення відносно позивача, та копію вказаної постанови.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 06.05.2026 судом повторно витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії всіх матеріалів, на підставі яких було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення відносно позивача, та копію вказаної постанови. Крім того, роз`яснено ІНФОРМАЦІЯ_4 , що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду; особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали; у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Попереджено ІНФОРМАЦІЯ_5 , що у разі невиконання даної ухвали суд буде вирішувати питання про застосування до ІНФОРМАЦІЯ_1 заходів процесуального примусу, а також вживатиме інших передбачених законодавством України заходів щодо притягнення ІНФОРМАЦІЯ_1 та його відповідальних осіб до відповідальності за невиконання судового рішення. Встановлено строк виконання ухвали – до 25.05.2026.

Відповідач станом на 25.05.2026 ухвалу суду не виконав.

Щодо поданих відповідачем відзиву і доказів

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 23.02.2026 відповідачу був встановлений 9-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву. Копія вказаної ухвали доставлена до Електронного кабінету відповідача в системі «Електронний суд» 13.02.2026.

Таким чином, процесуальний строк для подання відзиву розпочався 14.02.2026, закінчився 22.02.2026. П`ятнадцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали закінчився 28.02.2026. У вказаний строк відзив не був поданий.

В подальшому ухвалою суду від 04.03.2026 від відповідача витребувано копії всіх матеріалів, на підставі яких було винесено Постанову. Копія ухвали суду від 04.03.2026 доставлена до Електронного кабінету відповідача в системі «Електронний суд» 05.03.2026. Станом на 06.05.20265 ухвала суду від 04.03.2026 відповідачем виконана не була.

Ураховуючи наведене, ухвалою суду від 06.05.2026 від відповідача повторно витребувано копії всіх матеріалів, на підставі яких було винесено Постанову, встановлено строк виконання ухвали – до 25.05.2026. Станом на 25.05.2026 ухвала суду від 06.05.2026 виконана не була.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності та надав суду копію оскаржуваної Постанови, яка ним була отримана самостійно.

Приймаючи рішення щодо розгляду справи на підставі наявних доказів, суд керувався таким.

Згідно з ч. 1 ст. 286 КАС України вказана справа повинна бути розглянута протягом 10 днів з дня відкриття провадження у справі (23.02.2026).

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач протягом більше ніж 3 місяців не подавав відзив, двічі не виконав ухвалу суду про надання документів. При цьому з моменту отримання вперше відповідачем ухвали суду про витребування доказів, минуло понад 2 місяці.

Ураховуючи вищенаведене та обов`язок суду забезпечити розгляд справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розгляду справи за наявними матеріалами та перейшов до стадії ухвалення рішення.

Після переходу суду до стадії ухвалення рішення, з порушенням встановлених строків більше ніж на 3,5 місяця, від відповідача 15.06.2026 надійшов відзив, який сформований в системі «Електронний суд» 12.06.2026.

Заяву про поновлення або продовження строку на подання відзиву, відповідач не подав.

Крім того, всупереч вимог п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України до відзиву не додано документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав надавати оцінку доводам відзиву.

Також 15.06.2026, тобто з порушенням встановлених строків, від відповідача надійшли документи, які витребувались судом згідно з вказаними вище ухвалами, а саме: копія облікової картки на позивача; копія оскаржуваної Постанови; копія заяви позивача про визнання правопорушення та згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності, підписана кваліфікованим електронним підписом 15.12.2025.

Оскільки вказані вище документи надійшли до суду після переходу до стадії ухвалення рішення, у суду відсутні підстави надавати їм детальну оцінку.

Водночас, ураховуючи обставини справи, суд не вбачає необхідності вживати заходів процесуального реагування на факт несвоєчасного виконання відповідачем ухвал суду про витребування доказів.

Основні обставини, встановлені судом, та докази, на підставі яких вони встановлені

16.12.2025 нач. ІНФОРМАЦІЯ_1 виніс відносно позивача оскаржувану Постанову № R255559, згідно з якою на позивача накладений штраф у сумі 17000,00 грн.

Згідно з оскаржуваною Постановою, позивач притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення за таких обставин (розділ Постанови після слова «Установив» і до слова «Постановив»): «за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до листа нач. ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4/2316 від 10.10.2025, згідно облікових даних ІНФОРМАЦІЯ_6 і відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АТІС «Оберіг», військовозобов`язаний ОСОБА_1 з 07.04.2008 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 як солдат запасу, переведений з обліку призовників. По причині не дотримання військовозобов`язаним ОСОБА_1 чинного законодавства України, яке регулює відносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням військового обов`язку в запасі під час дії правового режиму військового стану, що здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу», абз. 10 п. 1 Правил військового обліку, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, а саме, не з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення облікових даних та встановлення придатності до проходження військової служби під час мобілізації в особливий період, через не з`явлення по повістці № 2069283 від 20.01.2025, яка направлялась за місцем фактичного його проживання, що є порушенням ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у Реєстрі він значиться порушником правил військового обліку. Дослідивши подані документи та наявні облікові дані військовозобов`язаного ОСОБА_1 встановлено, що він протягом тривалого часу не проживає у м. Суми, мешкав у м. Одеса, а з 15.05.2025, залишивши зареєстроване місце проживання, в якості внутрішньо-переміщеної особи зареєструвався за адресою: АДРЕСА_3 , однак у семиденний строк з дати взяття на облік як ВПО, на військовий облік у тому районному (міському) ТЦ не став, чим порушив ч. 11 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», абз. 2, 4, 5, 7, 10-1 п. 1 правил військового обліку Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, а також системно не повідомляв ТЦК та СП, де перебуває на військовому обліку, про зміну місця проживання та роботи. Інформація про отримання ОСОБА_1 статусу ВПО надійшла в порядку електронної взаємодії з реєстру ЄІССС. Тому через не дотримання військовозобов`язаним ОСОБА_1 чинного законодавства, яке регулює відносини між державою і громадянами України, у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту України та військового обов`язку в запасі, через не оновлення (уточнення) у ІНФОРМАЦІЯ_7 облікових даних про придатність до проходження військової служби під час мобілізації в особливий період, виклик для цього здійснювався повісткою, через не повідомлення у визначений строк про зміну місця проживання та роботи, до Сумського РУП ГУНП в Сумській області спрямоване електронне звернення № Е3585599 від 11.09.2025 12:02 год. про вчинення відносно нього адміністративного затримання та доставки до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Звернення про вчинення адміністративного затримання вказаного військовозобов`язаного направлено до правоохоронних органів відповідно до порядку та у спосіб, встановлений ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Зазначені заходи впливу щодо громадян України, які не виконують обов`язки, передбачені діючим законодавством під час мобілізації на особливий період, передбачені ст. 27 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Дані про його особисте відвідування територіального центру чи доставку органами поліції у ІНФОРМАЦІЯ_7 відсутні.

В матеріалах справи міститься повістка № 2069283, згідно з якою позивач повинен прибути до відповідача 03.02.2025 о 10-00 год. До повістки додана розписка, яка не містить даних про отримання її позивачем.

Позивач є військовозобов`язаним, звання: солдат, будівельних робіт, робітник підсобний; тип відстрочки: бронювання; відстрочка до 28.10.2026.

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Згідно з ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини першої статті 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною третьою статті 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а загальні засади проходження в Україні військової служби закріплені в Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII громадяни зобов`язані, зокрема: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:

1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;

3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

4) місце, день і час явки за викликом;

5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

6) реєстраційний номер повістки;

7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Відповідно до п. 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядок № 560) під час мобілізації громадяни викликаються з метою:

1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби;

2) до відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ: проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Відповідно до пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до п. 82 Правил надання поштового зв`язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Позиція суду

Як вбачається з оскаржуваної Постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є висновки відповідача, що позивач не пройшов (відмовився) від проходження ВЛК, чим допустив порушення законодавства про оборону, оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вказані дії кваліфіковані відповідачем як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Обов`язок доведення правомірності оскаржуваної Постанови, факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та дотримання встановленої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення Постанови, виходячи з приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, покладається на відповідача.

Згідно з ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Всупереч вимог ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не надав суду докази, які б підтверджували, що позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про час та місце розгляду справи, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов висновку, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Ураховуючи вказані вище висновки щодо застосування норм права Верховного Суду, факт неповідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для скасування оскаржуваної Постанови як такої, що винесена з порушенням установленої процедури.

При цьому суд зауважує, що Верховним Судом сформована стала практика, згідно з якою подання особою заяви про розгляд справи за його відсутності, не звільняє уповноважений орган від обов`язку здійснити належний виклик такої особи на розгляд справи.

Суд також звертає увагу, що надані відповідачем з порушенням строків документи не містять доказів належного виклику позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, суд вважає за необхідне надати оцінку доводам позивача щодо винесення Постанови поза межами строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно з ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення підлягали встановленню дата вчинення та дата виявлення правопорушення, оскільки вказані обставини мають ключове значення для вирішення питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Як вже зазначалось судом, опис обставин адміністративного правопорушення викладений в Постанові у такій редакції: «за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Таким чином, у Постанові відсутні будь-які відомості щодо дати вчинення позивачем правопорушення та дати його виявлення.

Зазначена обставина не надає суду можливості визначити початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення та, відповідно, надати оцінку доводам позивача щодо пропуску вказаного строку під час винесення Постанови.

Разом з тим вказаний недолік, а саме відсутність у Постанові відомостей про дати вчинення та виявлення адміністративного правопорушення, на переконання суду також є підставою для скасування Постанови – адже дата вчинення та дата виявлення правопорушення, виходячи з вказаних вище вимог законодавства, є обставинами, що підлягають обов`язковому встановленню в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення та відображенню у тексті Постанови.

Також суд звертає увагу, що з тексту Постанови неможливо встановити, яке саме правопорушення вчинене позивачем – не проходження ВЛК чи відмова від проходження ВЛК. При цьому не проходження ВЛК, як вбачається, є триваючим правопорушенням, яке полягає у невиконанні обов`язку пройти ВЛК, а відмова від проходження ВЛК – правопорушенням, що відбувається у конкретний день та час, коли особа висловила відкриту відмову від проходження ВЛК. Ураховуючи наведене, не проходження ВЛК та відмова від проходження ВЛК є окремими та самостійними способами вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Таким чином, Постанова фактично не містить даних відносно того, яке саме правопорушення вчинив позивач – не пройшов ВЛК або відмовився від проходження ВЛК. Формулювання Постанови «не пройшов (відмовився від проходження)» містить два взаємовиключні склади правопорушення та свідчить, що у Постанові фактично не визначений конкретний склад правопорушення, за вчинення якого позивач притягнутий до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи дані листа нач. ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4/2316 від 10.10.2025 щодо не з`явлення позивача по повістці № 2069283 від 20.01.2025, суд керується таким. Матеріали справи не містять доказів направлення вказаної повістки позивачу або отримання її під розпис. Вказані доказі відсутні і серед документів, які надіслав до суду відповідач з порушенням встановленого судом строку.

Оцінюючи доводи позовної заяви відносно того, що позивач 15.12.2025 подав заяву про визнання факту правопорушення (копія вказаної заяви була надіслана суду відповідачем з порушенням встановленого строку), суд керується таким.

Згідно з висновками щодо застосування норм права, викладеними в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 177/525/17, сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Ураховуючи наведене, сам факт подання позивачем заяви про визнання факту правопорушення не звільняє відповідача від доведення правомірності оскаржуваної Постанови, у тому числі доведення факту дотримання встановленої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення (зокрема належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи), а також доведення факту накладення адміністративного стягнення у межах строків, визначених ст. 38 КУпАП. Проте, як вже зазначалось судом, вказані обставини відповідачем не доведені.

Ураховуючи вищенаведене, суд частково задовольняє позовні вимоги, скасовує оскаржувану Постанову і закриває справу про адміністративне правопорушення.

У позовних вимогах про визнання Постанови протиправною суд відмовляє, оскільки, як вбачається з приписів п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, належним та ефективним способом захисту прав позивача в даній категорії справ є скасування рішення суб`єкта владних повноважень (Постанови) і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується таким.

Докази розміру витрат на правничу допомогу представник позивача надіслав до Електронного кабінету відповідача у четвер 21.05.2026. Судове засідання було призначене на понеділок 25.05.2026.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у відповідача не було достатньо часу та можливостей ознайомитись із вказаними документами, сформувати правову позицію щодо клопотання представника позивача про відшкодування за рахунок відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. та надіслати відповідні пояснення суду.

Відповідно до ст. 247 КАС України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Ураховуючи наведене, а також обов`язок суду забезпечити практичну та ефективну реалізацію права відповідача висловити свою позицію щодо клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вирішуватиме питання про судові витрати у додатковому рішенні.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 72-77, 241-246, 286, 293 КАС України

УХВАЛИВ

Позов адвоката Романченка Олексія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити частково.

Скасувати постанову № R255559 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 16.12.2025, винесену ІНФОРМАЦІЯ_5 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації місця проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

Суддя Д.А. Крівцов