Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 23 червня 2026 р.
Справа: №638/8793/26
Суддя: Хайкін В. М.
Справа № 638/8793/26
Провадження № 2/638/7674/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді: Хайкіна В.М,,
за участю секретаря: Кирилішиної М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
27.04.2026 року засобами поштового зв`язку до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Крушинської А.А. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, згідно прохальної частини якої просить суд: розірвати шлюб, зареєстрований 09.09.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дзержинського районного управління юстиції міста Харкова, між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №656. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.09.2006 року між сторонами укладено шлюб. Після укладення шлюбу сторони проживали разом, однак після певного періоду часу почали проживати окремо. Мають спільну дитину: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після розірвання шлюбу спільна дитина буде проживати разом із матір`ю. Спори з відповідачем щодо виховання дитини, її місця проживання та спільного утримання відсутні. Спільне життя з відповідачем не склалось, у зв`язку з різними поглядами на сімейне життя, що суперечить уявленням про сім`ю. Також на цьому підґрунті між сторонами втрачено взаєморозуміння, почуття любові один до одного. На даний момент спільне господарство між подружжям не ведеться, шлюб набув формальних ознак. На думку позивача, подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечитиме інтересам позивача.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 12.05.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
18.06.2026 року від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Крушинської А.А. до суду надійшов оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
В матеріалах справи наявна заява від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Крушинської А.А. про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Від відповідача ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява з проханням розгляд справи провести без його участі, проти розірвання шлюбу не заперечує.
Суд, дослідивши доводи сторін, викладені у письмових заявах по суті спору, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено матеріалами справи, між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відділом реєстрації актів цивільного стану Дзержинського районного управління юстиції міста Харкова 09.09.2006 року зареєстровано шлюб, актовий запис №656, прізвище дружини після реєстрації шлюбу – « ОСОБА_7 », прізвище чоловіка – « ОСОБА_7 », що підтверджує оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають спільну дитину: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 10.10.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.
Подружні стосунки між позивачем та відповідачем на даний час фактично припинені, подружжя не веде спільного господарства і не проживає однією сім`єю, збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача.
Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини 2 статті 104, частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 2 статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно із пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд встановив справжнє прагнення сторін до розірвання шлюбу, а відтак приходить до переконання, що подальше спільне життя подружжя і збереження їх шлюбу суперечитиме інтересам сторін, окрім того збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін. Підстав для вжиття заходів щодо примирення подружжя суд не знаходить.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбупідлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
В позовній заяві міститься вимога щодо покладення судових витрат на позивача.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
При таких обставинах суд вважає необхідним при вирішенні питання про розподіл судових витрат по справі, не застосовувати приписи статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 11-13, 81, 142, 265 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу– задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 09.09.2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дзержинського районного управління юстиції міста Харкова між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №656.
Позивачу залишити прізвище « ОСОБА_7 ».
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua