Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №396/2435/25 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/2435/25

Провадження № 2/396/232/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді: Цесельської О.С.,

за участі секретаря судового засідання: Кравченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новоукраїнка у спрощеному позовному провадженні цивільну справу №396/2435/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ФК "Солвентіс"звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 27694,54 грн., понесені судові витрати, а також витрати на правову допомогу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.11.2019 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №2935719, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 8 000,00 грн, зі сплатою відсотків в розмірі 1,7% в день за ставкою «Базова» та 3% в день за ставкою «Спеціальна», з кінцевою датою повернення кредиту до 20.06.2020 року. Відповідач порушив умови кредитування та не виконує належним чином зобов`язання, в результаті чого виникла заборгованість в загальному розмірі 27694,54 грн., з яких: 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 19694,54 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, яку позивач і просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2422,40 та витрати на правову допомогу, які складають 6000,00 грн..

Ухвалою суду від 13.11.2025 р. відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

28.11.2025 р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить у задоволенні позову відмовити. В обгрунтування зазначає, що позивачем не надано доказів видачі кредиту, проценти за користування кредитними коштами нараховано не у відповідності до положень ЦК України, правових висновків ВС та не у межах кредитування. Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняються після спливу визначеного договром строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч. 2 ст. 1050 ЦКУ. Додатково посилається на те, що банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник, а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором. Крім того, просить зменшити витрати на заявлену на правову допомогу до 2000,00 грн., посилаючись на їх необгрунтованість.

16.12.2025 р. від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якому він наголошує на тому, що відповідно до змісту відзиву на позовну заяву відповідач не оспорює факт укладення нею Договору про надання кредиту №2935719 від 23.11.2019 р. та факт відступлення ТОВ "Алексредит" права вимоги на користь ТОВ "Секвоя капітал", а в подальшому - відступлення попереднім ккредитором зазначеного права вимоги на користь ТОВ "ФК "Солвентіс". Зазначає про те, що лише безпосередньо Відповідач має можливість надати суду виписку за картковим рахунком № НОМЕР_1 на спростування підтвердження обставин зарахування 23.11.2019 кредиту в сумі 8000,00 грн.. Нарахування процентів за зазначеним кредитним договором відбувалось правомірно, а розрахунок, доданий до позовної заяви, жодним чином не порушує права Відповідача. Крім того, вважає, що витрати направову допомогу в розмірі 6000,00 грн. підлягають задоволенню.

Ухвалою суду, за клопотанням представника позивача, витребувано докази у АТ КБ "ПриватБанк".

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив суд провести розгляд справи без участі їхнього представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлена належним чином. Будь-які заяви та клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність до суду не надходили.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 23.11.2019 р. між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 було укладено в електроній формі Договір про надання кредиту №2935719, відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом (п. 2. Правил) та інші платежі у відповідності до умов договору. Згідно п.1.3. сума кредиту складає 8 000,00 гривень.

Пунктом 1.7. передбачено порядок нарахування процентів за користування кредитом. Згідно з п 1.7.3. при використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: - в базовий період з 23.11.2019 року до 23.12.2019 року (включно) - 1,70 % за один день користування кредитом (базова процентна ставка - п. 2.3. правил); - в спеціальний період (п. 2.40. правил) з 24.12.2019 року до 20.06.2020 року (включно) 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка - п. 2.34. правил).

Відповідно до п. 3.1. сторони погодили, що строк дії договору (п. 2.41. правил) встановлюється з дати укладення договору 23.11.2019 року до кінцевої дати виконання договору 20.06.2020 року (включно). Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості, яке мало місце під час дії договору.

З письмової інформації директора ТОВ ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" Тихонова О.О. від 30.09.2025 р. за вих. №6091-ВП підтверджується успішне перерахування коштів 23.11.2019 р. на суму 8000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , код авторизації unknow, номер транзакції в системі WayForPay - 895414182300263910034419127097118.

10.06.2025 р. між первісним кредитором ТОВ "Алекскредит" та ТОВ "Секвоя Капітал" укладено Договір факторингу №АК-10/06/2025, за яким первісний кредитор передав ТОВ "Секвоя Капітал" за плату належні йому права вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №АК-10/06/2025 від 10.06.2025 р. ТОВ "Секвоя Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27694,54 грн. загальної суми заборгованості, яка складається із: 8000,00 грн. - сума заборгованості за тілом та 19694,54 грн. - сума заборгованості за відсотками.

07.07.2025 р. між ТОВ "Секвоя Капітал" та ТОВ "ФК "Солвентіс" було укладено Договір факторингу №ДФ-07072025, за яким ТОВ "Секвоя Капітал" передав ТОВ "ФК "Солвентіс" за плату належні йому права вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №ДФ-07072025 від 07.07.2025 р. ТОВ "ФК "Солвентіс" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27694,54 грн. загальної суми заборгованості, яка складається із: 8000,00 грн. - сума заборгованості за тілом та 19694,54 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до положень статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18.

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідачка отримала від первісного позивача ТОВ "Алекскредит" кредитні кошти, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», згідно якого відповідно до договору ВП-220817-1 від 22.08.17 було здійснено за дорученням ТОВ «Алекскредит» переказ коштів 23.11.2019 р. року на суму 8000,00 грн. на картку НОМЕР_1 .

Тому твердження відповідачки про те, що в матеріалах справи немає інформації про перерахування з рахунку кредитодавців чи позикодавців на рахунок відповідачки коштів є необґрунтованими.

Натомість відповідачка ОСОБА_1 , посилаючись на ненадання доказів перерахування коштів за кредитними договорами, не надала виписки по її особових рахунках банківської картки № НОМЕР_1 чи довідок про відсутність у неї банківських платіжних карток, на момент укладення кредитного договору та здійснення перерахувань коштів.

Таким чином, кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачці кредит у розмірі, погодженому сторонами.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті заборгованості за договором кредиту, укладеними з ТОВ «Алекскредит» відповідачка не надала.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Положеннями статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, дослідивши положення договору щодо строку кредитування, суд вважає, що у зв`язку з неповерненням відповідачкою по закінченню строку кредитування кредитних коштів та сплати заборгованості за вказаним кредитним договором, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 27694,54 грн..

Крім того, договір, укладений між сторонами у встановленому порядку недійсним не визнаний, а при розгляді справи в суді першої інстанції відповідачка не заявляла зустрічних вимог про визнання кредитного договору недійсним у частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами у зв`язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».

Позивач підтвердила факт укладення кредитних договорів та отримання відповідачкою кредитних коштів та виникнення заборгованості за несвоєчасне виконання кредитного зобов`язання. Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту (позики) відповідачка суду не надала, також не подала належних доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості чи контррозрахунку суми заборгованості, у зв`язку з чим порушення зобов`язання визнається судом таким, що сталося з вини відповідача, а отже суд вважає, що вимоги представника позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо стягнення з відповідач витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання правової допомоги підтверджено Договором про надання правової допомоги №43657029 від 01.07.2025 р., детальним описом робіт наданих послуг) та Актом про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 30.09.2025 р..

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив зменшити витрати на правову допомогу, посилаючись на те, що розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним з розміром боргу за даним позовом.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, подання відповідачем заяви про зменшення витрат на правову допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної роботи у розмірі 6000,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат, а тому підлягає зменшенню до 2000 гривень.

З відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2422 гривні 40 копійок витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 526, 549-552, 1054 ЦК України та ст. ст. 2, 19, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" (ЄДРПОУ 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 в АТ "Сенс Банк", МФО: 300346) заборгованість за кредитним договором №2935719 від 23.11.2019 р. у розмірі 27 694 (двадцять сім тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн. 54 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення суду складено 22.06.2026 року.

Суддя: О. С. Цесельська