Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №348/2036/25 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/2036/25

Провадження № 1-кп/348/128/26

25 червня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна кримінальне провадження № 42022091780000046 від 13.06.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заріччя Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянина України, освіта вища, учасника бойових дій, є особою з інвалідністю III групи, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

У с т а н о в и в :

З 20.03.2020 ОСОБА_4 проходив військову службу за контрактом в Збройних Силах України. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 01.03.2022 № 1-РС старшого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду командира 1 відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти даної військової частини НОМЕР_3 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 01.03.2022 № 5 старшого солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення даної військової частини. В подальшому, старшому солдату ОСОБА_4 присвоєно чергове військове звання «молодший сержант». Згідно із ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Статтею 29 Конституції України відображено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Приписами ст. 3, 68 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Статтями 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовим статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів. Проходячи військову службу, ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків. Так, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.06.2022 № 66-НР військовослужбовці вказаного відділу Військової служби правопорядку молодший сержант ОСОБА_5 та солдат ОСОБА_6 , які були одягнуті у військову форму одягу із відповідними розпізнавальними знаками, після отримання вогнепальної зброї і спеціальних засобів, заступили на чергування до 23.06.2022 в цілодобовий патруль по забезпеченню заходів з протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об`єктах в Делятинському гарнізоні. Таким чином, молодший сержант ОСОБА_5 та солдат ОСОБА_6 упродовж доби 10.06.2022 відповідно до ст. 1 Закону України «Про військову службу правопорядку в Збройних Силах України» були працівниками правоохоронного органу, перебували під час виконання службових обов`язків та у відповідності до ст. 3 Закону України «Про військову службу правопорядку в Збройних Силах України» виконували покладені на Службу правопорядку завдання щодо забезпечення протидії диверсійним проявам та терористичним актам на території Делятинського гарнізону. Цього ж дня, 10.06.2022 приблизно о 23 год 00 хв під час виконання службових обов`язків вказаними військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювалося піше патрулювання проїзною частиною автомобільної дороги, яка веде до військової частини НОМЕР_4 та знаходиться по АДРЕСА_1 . В цей час проїзною частиною даної автомобільної дороги, а саме автомобільним мостом через залізничну колію, що знаходиться поряд із будинком АДРЕСА_2 , рухався автомобіль марки «Skoda» моделі «Осtavia», р.н. НОМЕР_5 , під керуванням військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 молодшого сержанта ОСОБА_4 , який зупинився на вказаному мості у зв`язку із тим, що ОСОБА_5 освітив реєстраційний номер вищезгаданого автомобіля ліхтариком. В подальшому, молодший сержант ОСОБА_4 , будучи невдоволеним діями військовослужбовця Служби правопорядку ОСОБА_5 щодо освічування останнім його автомобіля ліхтариком, вийшов із свого автомобіля та розпочав агресивно розмахувати руками в напрямку вищезгаданих військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 і висловлюватися щодо них нецензурною лайкою. Після цього, 10.06.2022 близько 23 год 05 хв молодший сержант ОСОБА_4 , керуючись єдиним злочинним умислом на вчинення опору працівнику правоохоронного органу та заподіяння йому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що перед ним перебуває працівник правоохоронного органу, з метою перешкоджання нормальній діяльності правоохоронних органів та підриву їх авторитету, з мотивів явної неповаги до працівників правоохоронного органу, наніс військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшому сержанту ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя та одразу ще один удар кулаком лівою руки в праву частину обличчя. Надалі, ОСОБА_4 , ігноруючи зауваження і законні вимоги ОСОБА_5 припинити свої протиправні дії та залишатись на місці, сів за кермо автомобіля марки «Skoda» моделі «Осtavia», р.н. НОМЕР_5 , й продовжив рух в напрямку центру селища Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області. Своїми вищеописаними умисними злочинними діями ОСОБА_4 спричинив молодшому сержанту ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, з синцями та травматичним набряком м`яких тканин в лівій навколоочній та правій виличній ділянках, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, визнав повністю, але не згоден з обставинами, зазначеними в обвинувальному акті. Суду пояснив, що 10.06.2022 він перебував у відпустці і поїхав у в/ч НОМЕР_4 привітатися з побратимом. Коли вони їхали на каву, це було приблизно о 22:30 год., то на мосту йому ліхтарем засвітили очі, він повернув і врізався у відбійник. Потім вийшов з машини і до нього підійшов ОСОБА_7 , якого він раніше знав, та який був у військовій формі, ОСОБА_8 запитав у нього навіщо той засвітив ліхтарем в очі і він із-за цього вдарив машину. ОСОБА_9 сказав, що так перевіряє, хто їде. Між ними зав`язалася сварка, вони висловлюватися один на одного нецензурними словами, була штовханина, однак, ударів він ОСОБА_9 не наносив, бо той був озброєний. Коли була словесна перепалка, біля ОСОБА_10 був ще один чоловік, який був у цивільному одязі, також з машини виходив ОСОБА_11 (побратим, з яким він їхав на каву), але участі у їх розмові не приймав. Потім ОСОБА_8 сів у машину і поїхав у ОСОБА_12 на каву, але там всі заклади були вже зачинені і вони повернулися на КПП, де їх зупинили військовослужбовці, показали автоматом зупинитися. Він зупинився, вийшов з машини, до нього підійшов працівник ВСП та сказав, що вони образили працівника ВСП, ОСОБА_13 в цей час зробив постріл, але на це ніхто не звернув уваги. На той момент, коли їх зупинили біля КПП, там було близько 20 осіб. ОСОБА_11 почав казати, що вони нічого не зробили, тоді один з працівників ВСП вдарив його, після чого на них одягли кайданки та повезли на освідування в наркодиспансер. В с. Назавизів їх витягнули з машини та побили, ОСОБА_8 розбили ніс, одяг у нього був у крові. В диспансері їх перевірили на стан алкогольного сп`яніння. У ОСОБА_8 брали кров на аналіз, медсестра сказала, що все нормально, стану алкогольного сп`яніння немає. І він дійсно не перебував в стані алкогольного сп`яніння, в той день алкоголь не вживав. Після чого ОСОБА_8 забрали в тероборону в частину, яку саме, він не пам`ятає, і потім він поїхав додому. Через два дні йому зателефонували та сказали з`явитися у ВСП. Коли він приїхав, то два працівника ВСП доставили його до наркодиспансеру, там був прокурор, хто саме, він не знає, це йому сказали працівники ВСП. Прокурор сам зайшов до лікаря, чутно було, що вони сварилися, потім прокурор вийшов, зателефонував начальнику ВСП і сказав, що по ст. 130 КУпАП нічого не получається, треба притягати до кримінальної відповідальності. Тілесні ушкодження ОСОБА_9 не були фактичними, а були записані лікарем. Штовханина, яка сталася між ним та ОСОБА_14 , він розуміє як жорстка словесна перепалка, ніяких фізичних рухів не було. Під час конфлікту свідка ОСОБА_15 на місці події не було. В судових дебатах та в останньому слові обвинувачений взагалі вину не визнав.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 не заявляє, будь-яких претензій матеріального чи морального характеру не має, не наполягає на суворій мірі покарання для обвинуваченого.

Судом вчинялися заходи для виклику потерпілого в судове засідання, проте, судові повістки, які були направлені за місцем проживання потерпілого, були повернуті до суду без вручення з відміткою "адресат відсутній". Згідно повідомлення заступника начальника Одеської митниці Державної митної служби України, ОСОБА_5 14.08.2025 звільнено із займаної посади відповідно до наказу Одеської митниці від 14.08.2025 № 1605-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_5 ". Згідно інформації адміністрації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_7 08.09.2025 виїхав за межі України та станом на 04.06.2026 в Україну не повертався.

Не зважаючи на невизнання своєї провини обвинуваченим та непогодження із фактичними обставинами скоєного, вина обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування провадження, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

-витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.06.2022, в якому зазначений короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: за фактом умисного заподіяння військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 молодшим сержантом ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу - військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_3 молодшому сержанту ОСОБА_5 під час виконання ним службових обов`язків (а.с.86-87);

-повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 про вчинення військовослужбовцями військової частини НОМЕР_4 , НОМЕР_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, за результатами перевірки за фактом нестатутних взаємовідносин старшого солдата в/ч НОМЕР_4 ОСОБА_16 та старшого солдата в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_4 (а.с.88-89);

-постановою про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування - слідчому управлінню ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2024 (а.с.99-101);

-відповідно до довідки КНП "Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради", ОСОБА_4 було доставлено до медичного закладу 11.06.2022 о 3 год. 30 хв. для медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, від якого він відмовився (а.с.104);

-наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 87 від 11.06.2022 вважати такими, що прибули і приступили до виконання службових обов`язків з відрядження з військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_1 : молодшого сержанта ОСОБА_5 , стрільця групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти ВСП (а.с.106);

-наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 66-НР від 09.06.2022 добовий наряд на 10.06.2022 призначити в складі п. 1.8 Патруль щодо забезпечення заходів ПДТА в Делятинському гарнізоні (цілодобово до 23.06), патрульні молодший сержант ОСОБА_5 , старший солдат ОСОБА_17 , солдат ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_18 , солдат ОСОБА_19 (а.с.107-108);

-наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 84 від 08.06.2022 вважати такими, що вибули у відрядження у в/ч НОМЕР_4 АДРЕСА_1 на 14 діб з метою несення служби по забезпеченню контрдиверсійного захисту потенційно-небезпечних об`єктів ЗСУ: ... молодшого сержанта ОСОБА_5 , стрільця групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти ВСП ... (а.с.109);

-матеріали, які зареєстровані в ІТС ІПНП (журналі ЄО) Надвірнянського РВП ГУНП № 3532 від 11.06.2022 по факту вчинення бійки військовослужбовцями в смт Делятин Надвірнянського району (а.с.111-112);

-матеріалами службового розслідування з додатками (а.с.113-140), зокрема, актом проведення службового розслідування за результатами якого: командира 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 молодшого сержанта ОСОБА_4 не притягувати до дисциплінарної відповідальності (а.с.113-119);

-висновком експерта № 7 комісійної судово-медичної експертизи, відповідно до якого на підставі даних матеріалів кримінального провадження № 42022091780000046 та наданих медичних документах стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , комісія експертів прийшла до таких підсумків: 1.2.3. У ОСОБА_5 були тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, з синцями та травматичним набряком м`яких тканин в лівій навколоочній та правій виличній ділянках, яка утворилася від дії тупих твердих предметів, може відповідати терміну, вказаному у постанові (не суперечить подіям в ніч з 10 на 11 червня 2022 року, які зазначені у протоколі допиту ОСОБА_5 ), і згідно п. 2.3.1. "а" "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" належить до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я (а.с.141-147);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.07.2025, згідно якого свідок ОСОБА_20 впізнав на фото № 2 як ОСОБА_21 , який перебував за кермом автомобіля «Шкода», що 10.06.2022 близько 22:45 год. під`їжджав до КППАГТ в/ч НОМЕР_4 (а.с.148-149);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.07.2025, згідно якого свідок ОСОБА_20 заявив, що на фото № 1 зображений ОСОБА_22 , який перебував на пасажирському сидінні автомобіля "Шкода", що 10.06.2022 близько 22:45 год. під`їжджав до КППАГТ в/ч НОМЕР_4 і за кермом якого перебував ОСОБА_23 (а.с.150-151);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.07.2025, згідно якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав особу під № 2, яка 10.06.2022 близько 23 год. в смт Делятин під час виниклого конфлікту наносила йому два удари кулаками в область обличчя. Під фото № 2 зображений ОСОБА_4 (а.с.152-153);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.07.2025 згідно якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав особу під № 1, як пасажира автомобіля, який 10.06.2022 близько 23 год. рухався через міст, та вчинив словесний конфлікт, в ході якого один із військовослужбовців наніс йому два удари кулаками в область обличчя (а.с.154-155);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 23.07.2025 за участю потерпілого ОСОБА_5 , в ході якого останній вказав на місце, де він знаходився на момент, коли в його напрямку зі сторони військової частини наблизився автомобіль, а саме він перебував на мості. Після чого він присвітив на автомобіль ліхтарем. В подальшому, будучи на відстані 3-4 метри, автомобіль зупинився та із-за керма вийшов водій, який одразу почав нецензурно лаятися в його сторону та швидко наближався до потерпілого. Далі потерпілий ОСОБА_5 відтворив момент нанесення йому тілесних ушкоджень, а саме: наніс два удари кулаками по обличчю. Спершу кулаком правої руки в ділянку скроні зліва, після чого одразу кулаком лівої руки в праву сторону обличчя. Дана подія тривала декілька хвилин, після чого дані особи направилися автомобілем в напрямку центральної частини с-ща Делятин (а.с.156-159);

-відеозаписом слідчого експерименту від 23.07.2025 за участю потерпілого ОСОБА_5 (а.с.160);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.07.2025, в ході якого свідок ОСОБА_6 заявив, що він впізнав особу під № 1, як ту, яка 10.06.2022 під час несення патрулювання вчинила словесний конфлікт та нанесла два удари по обличчю ОСОБА_24 . Під фото № 1 зображений ОСОБА_4 (а.с.161-162);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 24.07.2025, в ході якого свідок ОСОБА_6 вказав на безпосереднє місце події, де відбулося побиття ОСОБА_5 .. Також вказав, що зі сторони військової частини під`їхав автомобіль, водій якого вийшов із машини та почав агресивно висловлюватись та активно жестикулював руками. Далі він швидко наблизився до ОСОБА_25 та почав шарпати потерпілого і наносити удари, як саме, вказати не зміг, бо було темно (а.с.163-166);

-відеозаписом слідчого експерименту від 24.07.2025 за участю свідка ОСОБА_6 (а.с.167).

Окрім цього, вина ОСОБА_4 підтверджується показами осіб, допитаних під час судового розгляду:

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду показав, що він 10.06.2022 знаходився на чергуванні на КПП в/ч НОМЕР_4 . Близько 23 годині ОСОБА_8 та ОСОБА_26 виїхали з території військової частини, сказали, що повернуться хвилин за 15-20, якраз встигнуть до комендантської години, але вони не повернулися. За кермом авто був ОСОБА_8 , при виїзді з частини ОСОБА_26 у підвищеному тоні розмовляв з помічниками, які пояснювали, що о 23 годині починається комендантська година, тому в`їзд і виїзд буде закрито. Потім через деякий час приїхали працівники ВСП та сказали, що ОСОБА_8 та ОСОБА_26 необхідно буде затримати, коли вони повернуться. За що – він не уточнював. При цьому працівники ВСП питали, хто саме виїжджав в тій машині і щоб по поверненню ми їх не пускали, бо їх треба затримати.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що він заступив на чергування зі ОСОБА_9 , який був на одній стороні мосту, ОСОБА_15 на іншій. Біля ОСОБА_9 зупинилася машина, через декілька хвилин ОСОБА_15 до нього підійшов, машина вже поїхала. ОСОБА_9 викликав наряд ВСП і сказав, що на нього напали. При затриманні він присутнім не був. Про те, що ОСОБА_9 побив саме ОСОБА_8 , він узнав того дня пізніше у Івано-Франківську.

Від допиту інших свідків, які зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування прокурор відмовився, посилаючись на те, що ці свідки на стадії досудового розслідування надавали покази, які ніякого доказового значення не мають.

Отже, наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Разом з тим, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (зазначена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17).

Таким чином, суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, як і обґрунтовано ставляти під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи.

У судовому засіданні було ретельно перевірено версію обвинуваченого щодо словесного конфлікту із потерпілим, в ході якого він удари останньому не наносив, відсутність взагалі будь-яких тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_9 , а також відсутність ОСОБА_15 на місці події.

Наявність тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, з синцями та травматичним набряком м`яких тканин в лівій навколоочній та правій виличній ділянках підтверджується медичною документацією та висновком експерта № 7 комісійної судово-медичної експертизи, зазначені тілесні ушкодження можуть відповідати терміну, вказаному у постанові і не суперечать подіям в ніч з 10 на 11 червня 2022 року, які зазначені у протоколі допиту ОСОБА_5 ..

Обвинувачений під час розгляду справи не надав будь-яких доказів, які б могли ставити під сумнів висновок комісійної судово-медичної експертизи.

Щодо відсутності свідка ОСОБА_6 на місці події, дане твердження обвинуваченого також спростовується наказом начальника Івано-Франківського зонального відділу ВСП № 66-НР від 09.06.2022, згідно якого солдат ОСОБА_6 включений до добового наряду на 10.06.2022 в складі Патруля щодо забезпечення заходів ПДТА в Делятинському гарнізоні (цілодобово до 23.06) разом із патрульними: молодшим сержантом ОСОБА_5 , старшим солдатом ОСОБА_17 , солдатом ОСОБА_18 , солдатом ОСОБА_19 .. При цьому суд зауважує, що, якщо поруч із ОСОБА_5 обвинувачений не бачив свідка ОСОБА_6 , це не свідчить про те, що його там взагалі не було.

Отже, проаналізувавши всі зібрані по справі докази на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення повністю доведеною і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 345 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (а саме, його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали), дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, є особою з інвалідністю ІІІ групи, отримав травму, пов`язану із проходженням військової служби, згідно висновку ВЛК непридатний до військової служби, є учасником бойових дій, приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Як вбачається з досудової доповіді, дослідження інформації, що характеризує особу за місцем її проживання та роботи, умов її життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також її імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства. Зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного кримінального правопорушення (криміногенні потреби) у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, вважає за доцільне, крім обов`язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення в обвинуваченого є середньою, ризик для суспільства, в тому числі для окремих осіб середній, ризик шкоди життю та здоров`ю середній. Фактори, які підвищують ризик вчинення повторного кримінального правопорушення згідно з оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення є: часто проявляє агресію (фізичну або вербальну) відносно оточуючих, правопорушення вчинено під впливом алкоголю. У обвинуваченого присутня мотивація до позитивних змін.

Зазначений висновок органу пробації є обґрунтованим з підстав, наведених у ньому, орган пробації в повному обсязі дослідив особу обвинуваченого ОСОБА_4 та дав мотивований висновок оцінки особи та ризиків, підстав для відхилення такого висновку не встановлено.

За ступенем тяжкості вчинене кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 345 КК України, є нетяжким злочином (стаття 12 КК України).

В судовому засіданні не знайшла свого підтвердження обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченого – щире каяття, оскільки обвинувачений вину не визнав та в скоєному не розкаявся.

Також не знайшла в судовому засіданні обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого, - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, оскільки доказів знаходження обвинуваченого в стані алкогольного сп`яніння під час вчинення кримінального правопорушення суду не надано, окрім того, згідно довідки КНП "Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради", медичний огляд ОСОБА_4 на стан алкогольного сп`яніння не проводився, оскільки останній від його проведення відмовився.

Окрім того, при призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Суд також враховує думку потерпілого, викладену в заяві, про те, що він будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має та не наполягає на суворій мірі покарання для нього.

Вищезазначені обставини дають суду підстави вважати, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, з призначенням покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався.

Речові докази: медичну карту хворого денного стаціонару поліклініки № 442; медичну карту стаціонарного хворого № 282; виписку з амбулаторного журналу травмпункту від 11.06.2022; знімок КТ № 30 від 11.06.2022; знімок КТ від 11.06.2022; довідку № 3809 на ім`я ОСОБА_5 , які поміщено та опечатано в паперовому конверті і які зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області, слід повернути до медичних закладів, в яких вони були вилучені.

Витрати на проведення судових експертиз відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 100, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

У відповідності з п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: медичну карту хворого денного стаціонару поліклініки № 442; медичну карту стаціонарного хворого № 282; виписку з амбулаторного журналу травмпункту від 11.06.2022; знімок КТ № 30 від 11.06.2022; знімок КТ від 11.06.2022; довідку № 3809 на ім`я ОСОБА_5 , які поміщено та опечатано в паперовому конверті і які зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області, повернути до медичних закладів, в яких вони були вилучені.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1