Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №341/498/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/498/26

Номер провадження 2/341/575/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Васильцової Г.А., секретаря Габлей А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Галицького районного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - Романенко Михайла Едуардовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - Романенко М.Е. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2037450273 від 10.09.2021 року в розмірі 103 865,44 грн, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що 10.09.2021 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2037450273. ОСОБА_1 порушив свої зобов`язання за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 103 865,44 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 88 043,92 грн та за відсотками 15 821,52 грн. 16 грудня 2022 року право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс» на підставі договору факторингу № 16/12/22, укладеного між позивачем та первісним кредитором. За викладених обставин представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача вищевказану заборгованість та судові витрати

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2026 року відкрито провадження по справі та призначене підготовче судове засідання. Вирішено здійснювати розгляд справи у змішаній формі. Крім того, витребувано з ТОВ «Діджи Фінанс» належним чином завірені та читабельні копії документів, а саме: анкети-заяви на отримання кредиту, укладеної між банком та ОСОБА_1 ; орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту складений АТ «ОТП Банк».

09 квітня 2026 року на електронну пошту суду надійшли витребувані судом документи від ТОВ «Діджи Фінанс» на виконання ухвали суду від 02 квітня 2026 року.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить розглянути справу за відсутності представника ТОВ «Діджи Фінанс», на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з?явився, відповідно до ст. 128 ЦПК України належним чином був повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою». Відповідач не повідомив суд про причину своєї неявки; відзив на позов не надав.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене та згідно ст.ст. 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 10 вересня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2037450273. Договір укладено у письмовій формі, анкета-заява, додаток № 1 «Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту», паспорт споживчого кредиту містять власноручні підписи позичальника /а.с. 48-54/.

Умовами кредитного договору встановлено: загальний розмір кредиту - 93 000,00 грн, цільове використання: на споживчі цілі; строк кредитування (дата остаточного повернення кредиту ) - 10 вересня 2026 року; процентна ставка фіксована у розмірі 40 % річних.

Відповідно до п. 1.3. договору передбачено порядок повернення кредиту та сплати процентів шляхом щомісячних ануїтетних платежів.

На виконання умов зазначеного договору АТ «ОТП Банк» 10 вересня 2021 року здійснило видачу кредитних коштів. Фактичне перерахування та отримання відповідачем суми позики підтверджується меморіальним ордером № 16125722 від 10.09.2021 року, згідно з яким банком було перераховано кошти у розмірі 93 000,00 грн із призначенням платежу: «Видача кредиту за кредитним договором № 2037450273 від 10.09.2021», де платником зазначено ОСОБА_1

16 грудня 2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та АТ «ОТП Банк» був укладений договір факторингу № 16/12/22, яким АТ «ОТП Банк» відступило право грошової вимоги до боржників /а.с.16-23/.

Таким чином позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Діджи Фінанс», в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 2037450273 від 10.09.2021 року.

Факт переходу права вимоги підтверджується Актом приймання-передачі реєстру Боржників №1 від 16.12.2022 року.

У зв`язку з порушенням умов договору, станом на дату розрахунку (16.12.2022 року) утворилася заборгованість у загальному розмірі 126 065,44 грн та складається із: заборгованості за кредитом – 88 043,92 грн та заборгованості за відсотками 38 021,52 грн /а.с.24/.

Відповідач не скористався своїми процесуальним правом передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

В силу статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним (постанова Верховного Суду від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15)

Таким чином, якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом стягнення з боржника фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків, передбачених умовами договору.

При цьому суд зважає, що відповідачем розрахунок заборгованості за кредитом та відсотками не спростований, відомостей щодо його невідповідності розміру фактично отриманих коштів відповідачем також не наведено, а тому, суд приходить до висновку щодо наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 103 865,44 грн.

Щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Вказані витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначається у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано суду договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01.07.2025 року укладений з адвокатом Білецьким Б.М. /а.с.26-29/; детальний опис робіт про надання правової допомоги на суму 7 000 грн; додаткову угоду № 2037450273 від 28.11.2025 року до Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.07.2025 року /а.с.29/.

Таким чином, враховуючи складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг (зокрема, збір документів, підготовка позовної заяви та подача її до суду), затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та пропорційність складності справи вартості послуг адвоката, а також керуючись принципами диспозитивності та змагальності, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 7 000,00 грн

Крім того, суд зауважує, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, на що вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - Романенко Михайла Едуардовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ 42649746) суму заборгованості за кредитним договором № 2037450273 від 10 вересня 2021 року в розмірі 103 865 (сто три тисячі вісімсот шістдесят п`ять гривень 44 коп.) з яких: 88 043,92 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 15 821,52 - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ 42649746) витрати, пов`язані з отримання правової допомоги в розмірі 7 000 (сім тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ 42649746) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 622 (дві тисячі шістсот двадцять дві гривні 40 коп.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення рішення суду 24.06.2026 року.

СуддяГанна ВАСИЛЬЦОВА