Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №341/919/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №341/919/26

Суддя: МЕРГЕЛЬ М. Р.

Єдиний унікальний номер 341/919/26

Номер провадження 2/341/821/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 червня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув заочно у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

УСТАНОВИВ

26.05.2026 представник Усенко М. І. в інтересах ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

У позові просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 07.02.2025 № 16142-02/2025 у розмірі 29680,0 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,0 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за Договором від 07.02.2025 № 16142-02/2025, у зв`язку з чим у нього виникла загальна заборгованість на суму 29680,0 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 8000,0 грн, заборгованість за процентами – 6840,0 грн, заборгованість за штрафом – 14840,0 грн.

Ухвалою суду від 27.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження. Судове засідання призначено на 19.06.2026.

У судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача у позові просить розгляд справи здійснювати за відсутністю відповідного представника. Задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоч про день, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Копію ухвали про відкриття провадження з датою судового засідання надіслано на офіційну зареєстровану адресу відповідача. Відповідач документи не отримав, оскільки відсутній за вказаною адресою.

Водночас до позову долучено докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками за адресою зареєстрованого місця проживання.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим. Проте, своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилав. Ходом розгляду справи не цікавився. У судове засідання не прибув.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на приписи ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд прийняв рішення про заочний розгляд справи, оскільки відповідач вважається повідомленим належним чином про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавав, а представниця позивача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

У позовній заяві заявлено клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк» для підтвердження виконання зобов`язань за кредитним договором в частині надання коштів відповідачу у сумі 8000,0 грн.

З огляду на принцип змагальності, відсутність заперечень відповідача щодо факту отримання кредитних коштів у межах спірних правовідносин, ураховуючи достатність наданих позивачем доказів для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність необхідності для задоволення клопотання позивача та витребування відповідних доказів.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

07.02.2025 між ТзОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 16142-02/2025 (далі – Кредитний договір, Договір) (а. с. 6-11).

Відповідно до п. 1.1 Договору товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 8000,0 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 1.2 Договору кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 07.02.2025. Кінцева дата погашення кредиту 06.06.2025.

За користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в розмірі 800,0 грн (п. 1.4 Договору).

Денна процентна ставка складає 0,98 % та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього Договору (1.4.1 Договору).

Кредитний договір підписано від імені ОСОБА_1 електронним підписом НОМЕР_1 , що підтверджує прийняття відповідачем відповідних умов.

До Договору надано поспорт споживчого кредиту з аналогічними умовами кредитування.

Згідно з копією довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , з яким укладено договір 07.02.2025 № 16142-02/2025, ідентифікований ТзОВ «Стар файненс груп». Акцепт договору позичальником: одноразовий ідентифікатор Y542, час відправки 07.02.2025 о 19:25:07, номер телефону, на який було відправлено: 380967820977 (а. с. 14).

Відповідно до копії довідки від 17.02.2026 ТзОВ «Стар файненс груп» підтверджує, що між відповідним товариством та ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір на переказ коштів від 22.02.2022 № ФК-П-2022/02-3. Відповідно до зазначеного договору успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 07.02.2025 о 19:30:01 на суму 8000,0 грн, маска картки НОМЕР_2 , призначення платежу: зарахування 8000,0 грн на картку № НОМЕР_3 , клієнт: ОСОБА_1 (а. с. 15).

До матеріалів справи надано розрахунок заборгованості ТзОВ «Стар файненс груп» за кредитним договором від 07.02.2025 № 16142-02/2025, відповідно до якого загальну заборгованість станом на 03.03.2026 сформовано у розмірі 29680,0 грн, з яких: 8000,0 грн – розмір заборгованості за тілом кредиту, 6840,0 грн – розмір заборгованості за процентами, 14840,0 грн – заборгованість за штрафом (а. с. 16-17).

З указаного розрахунку суд установив, що 07.02.2025 надано кредит у розмірі 8000,0 грн. Протягом періоду з 07.02.2025 до 06.06.2025 відповідачу нараховувались проценти за ставкою 0,90 % відповідно до умов Договору, тобто по 72,0 грн на день. 03.03.2025 відповідач сплатив 2600,0 грн, з яких 800,0 грн зараховано на сплату заборгованості за комісією, 1800,0 грн – на сплату заборгованості за процентами. Таким чином, станом на 03.03.2025 уся заборгованість зі сплати відсотків і комісії була погашена.

Надалі, з 04.03.2025 до 06.06.2025 (95 днів) відповідачу нараховувались проценти за ставкою 0,90 % відповідно до умов Договору, тобто по 72,0 грн на день. Отже, заборгованість за відсотками становить 95 * 72,0 грн = 6840,0 грн.

Таке нарахування процентів та строк їх нарахування відповідають погодженим сторонами Договору умовам, які відповідач прийняв, частково виконував шляхом отримання коштів, їх використання та часткового виконання зобов`язань.

Також, розмір процентної ставки відповідає приписам цивільного законодавства.

19.06.2025 між ТзОВ «Стар файненс груп» та ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» укладено договір факторингу № 19062025 (далі – Договір факторингу).

Виконання умов Договору факторингу підтверджено копіями витягу з реєстру боржників Договору факторингу, платіжної інструкції, що підтверджує оплату за Договором факторингу.

На підставі Договору факторингу право вимоги за кредитним Договором до відповідача від ТзОВ «Стар файненс груп» перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»».

Позивач 11.05.2026 надіслав відповідачу досудову вимогу щодо погашення заборгованості у розмірі 29680,0 грн.

Дані щодо виконання боржником вказаної вимоги відсутні.

Надаючи правову оцінку установленим у справі обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що свідчить про укладання між ТзОВ «Стар файненс груп» і відповідачем правочину. Без отримання на мобільний номер телефону відповідача коду, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення передбачених Договором і законодавством дій з боку ОСОБА_1 . Договір не був б укладеним.

Отже, на підставі положень статей 6, 205, 207, 509, 526, 626, 628, 639, 1055 ЦК України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статей 5, 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», з урахуванням принципу змагальності та відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку про укладення між ТзОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 . Кредитного договору, а також про отримання відповідачем кредитних коштів (тіла кредиту) у розмірі 8000,0 грн.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 514 ЦК України установлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, право вимоги за Договором від ТзОВ «Стар файненс груп» перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» на підставі договору факторингу від 19.06.2025 № 19062025.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У Договорі містяться конкретні умови використання коштів, зокрема відсоткові ставки за користування кредитом, строк кредитування, з якими відповідач ОСОБА_1 ознайомився і які прийняв шляхом підписання відповідного Договору.

Отже, суд установив, що відповідач був ознайомлений з указаними у вищевказаному Договорі умовами отримання і користування кредитними коштами, на них погодився, частково виконував ці умови шляхом отримання коштів, їх використання, погашення заборгованості 03.03.2025.

Таким чином, суд установив, що сформована і заявлена у позові до стягнення заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8000,0 грн та заборгованість зі сплати процентів у розмірі 6840,0 грн відповідає погодженим сторонами умовам Договору.

При цьому суд зазначає, що заявлені до стягнення у цій справі кошти в сумі 6840,0 грн є саме нарахованими відповідно до умов Договору процентами за користування кредитом. Тобто, заявлені до стягнення в цій частині кошти не є штрафними санкціями (штраф, пеня) чи нарахованими відповідачу відсотками як відповідальність за час прострочення грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Водночас ОСОБА_1 відзиву, будь-яких пояснень чи доказів, які б спростовували відповідні вимоги позову, суду не надав.

З огляду на принцип змагальності та відсутність будь-яких доказів, які б спростовували обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення в частині стягнення 14840,0 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафом в розмірі 14840,0 грн, то суд вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан діяв, триває і не припиняв свою дію в період укладення Договору та нарахування заборгованості за штрафом позикодавцем.

Тобто, в цьому випадку відповідач як позичальник звільнений від обов`язку сплати заборгованості за штрафом, оскільки така нарахована після укладення кредитного договору та під час дії воєнного стану.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 14840,0 грн задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,0 грн, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124 св 20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються договором про надання правової допомоги від 01.07.2025 № 0107, укладеним між ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», копією акта наданих послуг від 11.05.2026 № 761, копією ордера про надання правничої допомоги, детального опису наданих послуг до акта № 761 за договором про надання правничої допомоги від 01.07.2025 № 0107, відповідно до якого: усна консультація клієнта 30 хв, ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год 00 хв, погодження правової позиції клієнта у справі 30 хв, складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта у справі 3 год 30 хв.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оцінюючи обгрунтованість заяви позивача в контексті положень частини 4 статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 8000,0 грн є необгрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи складність справи, яка є типовою, об`єктивно наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та пропорційність складності справи вартості послуг адвоката, не співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, суд вважає за доцільне зменшити їх розмір до 5000,0 грн.

З огляду на викладене з відповідача на користь позивача підлягають стягнення витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2500,0 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1331,20 грн (а. с. 18).

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259, ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог ч. 4 статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279-280, 284, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» заборгованість за Кредитним договором від 07.02.2025 № 16142-02/2025 у розмірі 14840,0 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 8000,0 грн, заборгованість за процентами – 6840,0 грн.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,0 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24 червня 2026 року.

Учасники:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28;

відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua