Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №206/4207/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/4207/26

Провадження № 1-кп/206/521/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2026 р. Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро кримінальне провадження №12026042230000232, відомості про яке внесено до ЄРДР 30.03.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Олександрівка Покровського району Дніпропетровської області, пенсіонерки, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника-адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 09.06.2025, головний спеціаліст відділу прикордонного інспекційного контролю «Дніпро», знаходячись у приміщенні відділу прикордонного інспекційного контролю «Дніпро» Управління державного контролю на кордоні Східного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за адресою: місто Дніпро, вул. Лісопаркова, буд. 4, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на внесення до офіційного документа, а саме сертифіката здоров`я тварин серії СХ № 038983 від 05.06.2025 завідомо неправдивих відомостей, без фізичної присутності тварини, тобто без проведення, передбаченого законодавством огляду та ідентифікації тварини внесла до вказаного офіційного документа, відомості щодо наявності у тварини вживленого мікрочипу (транспондеру) із № 900255002215868, а також неправдиві відомості щодо проведених ветеринарних заходів, зокрема про вакцинування тварини.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у внесенні службовою особою до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, дії якої кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

25.06.2026 року, між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026042230000232 від 30.03.2026, з одного боку, та обвинуваченої у цьому провадженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з іншого боку, в приміщенні Самарського районного суду м. Дніпра, за адресою: м. Дніпро, вул. Електрична, 1-а, було укладено угоду про визнання винуватості.

Підписуючи зазначену угоду, сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366 КК України.

Зі змісту угоди вбачається, що обвинувачена ОСОБА_3 у повному обсязі визнає свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, в обсязі пред`явленого обвинувачення.

Також, сторонами угоди визначено та узгоджено покарання яке обвинувачена повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення. Враховуючи ступінь і характер сприяння обвинуваченої ОСОБА_3 при досудовому розслідуванні кримінального провадження щодо неї, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також характер і тяжкість обвинувачення, особу винного, беручи до уваги інтереси суспільства, а саме: призначення ОСОБА_3 необхідного й достатнього для її виправлення покарання і попередження вчинення нею нових злочинів.

Сторони дійшли згоди, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи з огляду на положення статті 65 КК України, та узгодили покарання, за ч. 1 ст. 366 КК України, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, пов`язані зі здійсненням функцій державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, строком на 1 (один) рік.

Сторони, підписуючи вказану Угоду, розуміють, що відповідно до положень ч. 2 ст. 473 КПК України наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 та ст. 424 КПК України.

Підстави оскарження вироку, яким затверджена ця Угода в апеляційному порядку, що визначені в ч. 4 ст. 394 КПК України, та в КПК України, обвинуваченій роз`яснено.

Також обвинуваченій доведено, що наслідком укладання даної угоди є її відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненій якого її обвинувачують, а вона має такі права: допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник підтримали затвердження угоди, обвинувачена пояснила, що права, надані їй законом у зв`язку з укладенням угоди про визнання винуватості, розуміє, з наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості обізнана, характер обвинувачення та його суть їй зрозумілі, обраний вид покарання, який застосовується до неї у разі затвердження угоди, із нею узгоджено та є цілком зрозумілим, вона в змозі реально виконати взяті на себе відповідно угоди зобов`язання, свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а саме дій, що виразилися у внесенні службовою особою до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, що кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України визнала повністю.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив затвердити вказану угоду, призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.

Вирішуючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного.

Згідно положень ст.ст. 468-469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним правам інтересам або правам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ним угоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У відповідності до ч. 3 ст. 424 КПК України Вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку: 1) засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою статті 474 цього Кодексу, у тому числі не роз`яснення засудженому наслідків укладення угоди; 2) потерпілим, його представником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; не роз`яснення потерпілому наслідків укладення угоди; 3) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Суд, заслухавши сторони кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Обставини, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлені.

За таких обставин суд вважає доведеною вину обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні умисних дій, що виразилися у внесенні службовою особою до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, що кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_3 визнала себе винною, згідно із ст. 12 КК України є не тяжким злочином.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для її затвердження.

Також із обвинуваченої ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати пов`язані з проведення експертизи у даному кримінальному провадженні у розмірі 8664 грн. 48 коп.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 395, 468, 472, 473, 475, 476 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 червня 2026 року, укладену між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Визнати винною ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, пов`язані зі здійсненням функцій державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави кошти, витрачені на проведення судової експертизи № CE26-219/K/3/1 від 01.04.2026 року у розмірі 8664 грн 48 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: акти надання послуг: №820/723 від 01.07.2024, №820/728 від 01.07.2024, №520/75 від 15.01.2026, №520/74 від 15.01.2026, №820/1501 від 17.10.2025; акти приймання-передачі наданих послуг на здійснення державного контролю № 820/324 від 26.12.2025, № 820/324 від 26.12.2025, №820/276 від 22.12.2025, № 820/192 від 09.12.2025, № 820/192 від 09.12.2025, №820/22 від 07.11.2025, №820/227 від 16.12.2025, №820/226 від 16.12.2025, № 820/1072 від 08.08.2025; заява для фізичної особи на ім`я ОСОБА_6 , заява для фізичної особи на ім`я ОСОБА_7 поміщені до спеціального пакету № RIC2211935 - повернути уповноваженій особі відділу прикордонного інспекційного контролю Дніпро управління державного контролю на кордоні Східного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Головуючий суддя: ОСОБА_1