Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №183/6897/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6897/26

№ 3/183/2338/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ігольнікова М.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

10.05.2026 08:40 Автодорога М29 159 КМ. Водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом JEEP COMPASS номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, медичний огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер 7510, прилад ARMF 0316, проба позитивна – 0,45 проміле, роздруківка тесту 764, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор 470258, чим порушив п. 2.9.а. ПДР – керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явився, обставини описані в протоколі не оспорював, однак вину не визнав, надавши пояснення, що дійсно 10.05.2026 приблизно о 08:30 год. керував транспортним засобом JEEP COMPASS номерний знак НОМЕР_2 , їхав разом з дружиною та дітьми до міста Самар. На блокпосту ОСОБА_1 зупинив працівник патрульної поліції для перевірки документів. Під час перевірки документів поліцейським були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Також пояснив суду, що 09.05.2026 року приблизно о 17 годині вечора вжив 2 банки пива по 0,5 л., про що повідомив поліцейському, однак саме 10.05.2026 року не вживав алкогольні напої.

На його пропозицію добровільно пройти тест на алкогольне сп`яніння, ОСОБА_1 - погодився. Звернув увагу суд на ту обставину, що вирішив пройти огляд добровільно, оскільки не вживав алкоголь. Але результат алкотестера Драгер 7510 показав – 0,45 % проміле. З результатом не згоден. Після цього ОСОБА_1 звернувся до КП «ДБК ЛПД» ДОР здавши аналізи для перевірки стану на алкогольне сп`яніння. Надав суду висновок КП «ДБК ЛПД» ДОР, в якому зазначено, що ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено.

Судом досліджені матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 662087 від 10.05.2026; рапорт; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;роздруківка з алкотестера Драгер 7510 № 764 від 10.05.2026, висновок КП «ДБК ЛПД» ДОР від 13.05.2026 року.

Окрім цього, судом досліджено відеозапис, долучений на ДВД диску, на якому зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння за допомогою . Останній особисто розпаковував муштук для проходження перевірки на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер 7510, результат – 0,45 % проміле. При перегляді відеофайлу суд встановив, що ОСОБА_1 не висловив поліцейському свою незгоду з результатами огляду. Також, з дослідженого відео файлу суд встановив, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортного засобу.

Дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 , у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП доведена та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Щодо наданого ОСОБА_1 висновку КП «ДБК ЛПД» ДОР від 13.05.2026 року, згідно якого 10.05.2026 року о 10.40 год. оглянуто останнього, ознак сп`яніння не виявлено, суд оцінюючи даний доказ, дійшов такого.

Основним принципом, що лежить в основі оцінки доказів судом, є правило, згідно з яким жоден доказ не має наперед встановленої сили. Це означає, що жоден доказ не може автоматично визнаватися більш чи менш важливим.

Згідно ст. 252 КУПАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд зазначає, що наданий ОСОБА_1 висновок, не має наперед установленоі? сили та переваги над іншими джерелами доказів у даній справі, оскільки не є достатньо інформативним та суперечить іншим доказам у справі. Зокрема, відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я). Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія ОСОБА_1 у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Драгер 7510, прилад ARMF 0316. Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, водій ОСОБА_1 з результатами згоден, про що стоїть особистий підпис останнього напраоти відповідної графи Акту.

На запитання суду, яким чином ОСОБА_1 до даного лікарського закладу потрапив рівно через 2 години, тобто протягом максимально допустимого періоду, коли такий огляд може бути проведено не пізніше ніж протягом двох годин (згідно п.9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де зазначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення), повідомив суду, що довго добирався до даного закладу, не знав дорогу, однак таке пояснення викликає обґрунтовані сумніви та не спростовують того факту, що зі спливом часу, а саме 2-х годин рівень (вміст) алкоголю в організмі людини зменшується (концентрації алкоголю у крові та сечі), що і пояснює розбіжність між висновком лікаря та результатом Драгера.

Окрім цього, згідно п.2 розділу ІІІ вищевказаної Інструкції огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

Однак, ОСОБА_1 повідомив суду, що поліцейські його до медичного закладу не доставляли, а отже суд має сумнів, що присутність поліцейського була забезпечена під час огляду даного водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я, оскільки доказів цього суду не було надано.

Таким чином, суд не може врахувати наданий ОСОБА_1 висновок на користь останнього, оскільки даний документ не спростовує вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУПАП.

Обставин, які пом`якшують та обставин, які обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При накладенні стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. 33 КУпАП, вважаю, що обставини правопорушення і його наслідки вказують на те, що стягнення на правопорушника повинно бути накладене у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами і відповідно до ст. 23 КУпАП, це буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 401, 130, 279, 280 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 дів з дня її винесення.

Постанова підлягає пред`явленню протягом трьох місяців.

Суддя М.О. Ігольнікова