Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №176/2594/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2594/26

провадження №1-кп/176/489/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Жовті Води кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Новомиргород, Новомиргородського району, Кіровоградської області, маючої дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживає: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої, останній раз - 30.01.2020 Петрівським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 186 КК України, на підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 25.05.2017 у вигляді 1 місяця позбавлення волі, остаточно призначено покарання у вигляді 4 р. 1 міс. позбавлення волі, 28.09.2021 звільнена з Дніпродзержинської ВК Дніпропетровської області (№34) по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.361 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026041220000137 від 12.03.2026 року,

з участю учасників судового провадження: прокурора Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

08.03.2026 близько 14 год. 20 хв., у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на незаконне несанкціоноване втручання до автоматизованої системи віддаленого доступу «Приват24» АТ КБ «ПриватБанк» з корисливих мотивів за допомогою мобільного телефону «Хіаоті 13», ШЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 в якому знаходилась сім карта з номером НОМЕР_3 , належна потерпілому ОСОБА_7 , який є особою з інвалідністю І групи.

Знаючи раніше повідомлені їй потерпілим ОСОБА_7 для здійснення єдиноразової платіжної операції 07.03.2026 логін і пароль від його мобільного додатку «Приват 24», ОСОБА_3 08.03.2026 приблизно о 14 год. 38 хв., взявши без дозволу власника мобільний телефон «Хіаоmi 13», ІМЕI: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім картка з номером НОМЕР_3 , та маючи доступ в особистий кабінет потерпілого ОСОБА_7 за допомогою мобільного додатку «Приват24», здійснила вхід до особистого кабінету «Приват24», та таким чином, отримала доступ до банківської картки за № НОМЕР_4 , банківського рахунку НОМЕР_5 , яка належать потерпілому ОСОБА_7 .

Так, ОСОБА_3 реалізуючи свій протиправний умисел, 08.03.2026 о 14 год. 38 хв., впевнившись, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає та не контролює, скориставшись відсутністю можливих свідків та очевидців, переслідуючи прямий умисел, направлений на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, з корисливих мотивів, перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_7 АДРЕСА_3 , здійснила несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», який згідно із Законом України «Про платіжні послуги» є електронним платіжним засобом та системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «ПриватБанк» та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є автоматизованою системою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, самочинно, без дозволу власника ОСОБА_7 , в порушення вимог ч. 2 ст. 11,ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію», ст. З, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних», маючи авторизацію до особистого кабінету потерпілого, здійснила вхід з мобільного телефону «Хіаоmі 13», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім карта з номером НОМЕР_3 до особистого кабінету в автоматизовану систему «Приват24» потерпілого ОСОБА_7 в результаті чого отримала повний доступ до банківської картки за № НОМЕР_4 , банківського рахунку НОМЕР_6 , що належать потерпілому ОСОБА_7 використовуючи мобільний телефон потерпілого, в якому заходилась сім-карта за номером НОМЕР_3 , яка є фінансовим номером, що призвело до несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», яка належить АТ КБ «ПриватБанк» та отрима ла інформацію про поточний стан рахунку потерпілого, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», є банківською таємницею.

Вказаними протиправними діями ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснила несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», яка належить АТ КБ «ПриватБанк».

Крім цього, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в державі введено воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово безперервно продовжувався та діє на час вчинення ОСОБА_3 зазначеного кримінального правопорушення.

Так, 07.03.2026, приблизно о 20 год. 46 хв., ОСОБА_3 використовуючи мобільний телефон «Хіаоmi», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 потерпілого ОСОБА_7 , який є особою з інвалідністю І групи, в якому була сім карта за номером НОМЕР_3 , здійснила вхід в особистий кабінет потерпілого ОСОБА_7 за допомогою мобільного додатку «Приват24», розуміючи, що там можуть бути грошові кошти.

В подальшому, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , під приводом переказу коштів для розрахунку за таксі з метою поїздки в магазин за продуктами харчування та алкогольними напоями, за допомогою мобільного телефону потерпілого, маючи дозвіл тільки на розрахунок за таксі та продукти харчування, з банківської картки № НОМЕР_4 , банківського рахунку НОМЕР_7 у відділенні АТ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_7 , переказала однією транзакцією грошові кошти.

Так, ОСОБА_3 маючи умисел на таємне, вчинене в умовах воєнного стану, повторне викрадення грошових коштів з банківської картки № НОМЕР_4 , яка прив`язана до карткового рахунку НОМЕР_6 , відкритого у відділенні АТ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, розуміючи, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає та не контролює їх, відсутністю можливих свідків та очевидців, ОСОБА_3 визначивши предметом свого злочинного посягання грошові кошти, які знаходились на банківській картці потерпілого, будучи обізнаною про дію в Україні воєнного стану, переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на заволодіння чужим майном, таємно, повторно, вчинене в умовах воєнного стану, тримаючи в руках мобільний телефон потерпілого, шляхом переказу грошових коштів з банківської карти потерпілого здійснила переказ на банківську карту № НОМЕР_8 , емітовану в АТ «Райфайзен Банк» однією транзакцією на загальну суму 19 000 гривень з комісією 95 гривень.

Після чого ОСОБА_3 обернула викрадені грошові кошти на власну користь та розпорядилась ними на свій розсуд.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяла потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 19 095 гривень.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на повторне таємне викрадення грошових коштів, належних ОСОБА_7 , 08,03.2026, приблизно о 14 год 38 хв., ОСОБА_3 використовуючи мобільний телефон потерпілого в якому була сім карта за номером НОМЕР_3 , без дозволу власника здійснила несанкціонований вхід в особистий кабінет потерпілого ОСОБА_7 за допомогою мобільного додатку «Приват24», розуміючи, що там можуть бути грошові кошти.

В подальшому перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , будучи впевненою, що ОСОБА_7 та інші особи за її діями не спостерігають, умисно, з корисливих міотивів, за допомогою мобільного телефону потерпілого, з банківської картки за № НОМЕР_4 , банківського рахунку НОМЕР_5 , відкритого у відділенні АТ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_7 , ОСОБА_3 визначивши предметом свого злочинного посягання грошові кошти, які знаходились на банківській картці потерпілого, будучи обізнаною про дію в Україні воєнного стану, переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на заволодіння чужим майном, таємно, тримаючи в руках мобільний телефон потерпілого, шляхом переказу грошових коштів з банківської карти потерпілого здійснила переказ на банківську карту НОМЕР_8 емітовану в АТ «Райфайзен Банк» двома транзакціями на загальну суму 4000 тисячі гривень з комісією 20 гривень 08.03.2026:

-о 14 год. 38 хв. на суму 2000 гривень з комісією 10 гривень;

-о 14 год. 39 хв. на суму 2000 гривень з комісією 10 гривень.

Після чого, ОСОБА_9 обернула викраденні грошові кошти на власну користь та розпорядилась ними на свій розсуд.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяла потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 4 020 гривень.

Загальна сума збитку, завданого злочинними діями ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_10 складає 23 115 (двадцять три тисячі сто п`ятнадцять гривень) грн.

18 червня 2026 року між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_11 , якій на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_6 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до зазначеної угоди, ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень за тих обставин, які викладені в угоді про визнання винуватості. Зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі обвинувачення під час судового провадження. При цьому, сторони домовились про призначення ОСОБА_3 покарання:

-ч. 1 ст. 361 КК України - у виді штрафу 1 тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.,

-за ч. 4 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені підозрюваному.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджене покарання.

Потерпілим надана прокурору письмова згода на укладення угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.

Обвинувачена в підготовчому судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому повністю і беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та строку покарання. Зазначила, що наслідки укладення та затвердження угоди роз`яснені та зрозумілі. Окрім цього, зрозумілі наслідки невиконання угоди про визнання винуватості. Зазначила, що угода укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Відмовилась від справедливого судового розгляду кримінального провадження. Зазначила, що повністю розуміє наслідки обмеження апеляційного та касаційного оскарження вироку суду ухваленого на підставі угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченої адвокат в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченою та прокурором.

Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши угоду про визнання винуватості, матеріали судового провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 повністю і беззастережно визнала себе винуватою, згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином та кримінальним проступком.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 в повній мірі розуміє положення ст.ст. 394, 424, 473, 474,476 КПК України, ст.389-1 КК України.

Потерпілий надав прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Суд, з`ясував у обвинуваченої та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачена повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.1 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченій, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати:

-за ч.4 ст.185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, повторно;

-за ч.1 ст.361 КК України, несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Обвинуваченій слід призначити узгоджений сторонами угоди про визнання винуватості вид та строк покарання.

Речові докази, процесуальні витрати відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374-376, 468-470, 472-475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 червня 2026 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.361 КК України, яка укладена між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_11 та обвинуваченою ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_6 .

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.361 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:

-за ч. 1 ст. 361 КК України - у виді штрафу в розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.,

-за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань-пробації.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченою, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої ст.389 -1 КК України.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя