Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №159/1250/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 159/1250/26

Провадження № 2-а/712/110/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Любохинця І.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою інспектора поліції Кроль О.В. серії ЕНА № 6691841 від 19.02.2026 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 510 грн за те, що 19.02.2026 о 18 год 03 хв у м. Ковелі по вул. Володимирській, 134, керуючи автомобілем Mazda CX-7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , він нібито рухався без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1 «а» Правил дорожнього руху України.

Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що винесена з істотним порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зазначає, що поліцейськими не було належним чином проведено розгляд справи, не забезпечено реалізацію його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, не розглянуто його клопотання, не враховано надані пояснення та не досліджено всі обставини події. Позивач стверджує, що його автомобіль обладнаний заводською системою автоматичного ввімкнення фар, а транспортний засіб було зупинено вже після того, як фари ближнього світла увімкнулися. Крім того, на думку позивача, на момент руху ще не настала темна пора доби у розумінні Правил дорожнього руху, а тому склад адміністративного правопорушення є недоведеним.

Також позивач посилається на те, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не зібрав належних і допустимих доказів на підтвердження факту порушення ним Правил дорожнього руху, а всі сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, позивач просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 6691841 від 19.02.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, закрити справу про адміністративне правопорушення та стягнути на його користь судовий збір.

Представник Департаменту патрульної поліції Любохинець І.С. подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування відзиву зазначив, що 19.02.2026 поліцейською під час несення служби у м. Ковелі по вул. Володимирській, 134, було виявлено факт порушення позивачем Правил дорожнього руху України, а саме керування транспортним засобом Mazda CX-7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушено п. 19.1 «а» ПДР України. Вказане правопорушення зафіксовано за допомогою технічного засобу відеореєстратора 70 mai, встановленого у службовому автомобілі поліції.

Відповідач вказує, що після зупинки транспортного засобу поліцейська належним чином представилася, повідомила позивачу причину зупинки, суть правопорушення, роз`яснила права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, надала можливість давати пояснення, заявляти клопотання та ознайомитися з доказами. Клопотання позивача про ознайомлення з доказами було задоволено, після чого, з урахуванням обставин справи, винесено постанову серії ЕНА № 6691841 від 19.02.2026 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Також відповідач не погоджується з доводами позивача про незаконність розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу, посилаючись на положення КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції № 1395, відповідно до яких у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції, постанова може виноситися без складання протоколу безпосередньо на місці вчинення правопорушення.

Крім того, відповідач зазначає, що на час фіксації правопорушення у м. Ковелі вже настала темна пора доби, а тому позивач був зобов`язаний рухатися з увімкненим ближнім світлом фар незалежно від ступеня освітлення дороги. На думку відповідача, надані відеозаписи та фотоматеріали підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, винесена компетентною службовою особою в межах повноважень та з дотриманням процедури.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Пояснив, що на момент руху видимість на дорозі ще була достатньою, а темна пора доби, на його думку, фактично не настала. Зазначив, що працівники поліції певний час рухалися за його автомобілем, однак одразу його не зупинили та претензій щодо порушення Правил дорожнього руху не висловлювали. Також позивач звернув увагу на те, що його автомобіль обладнаний системою автоматичного ввімкнення ближнього світла фар, яка спрацювала під час руху, після чого фари були ввімкнені. За твердженням позивача, транспортний засіб було зупинено вже після ввімкнення ближнього світла фар, а тому він вважає, що склад адміністративного правопорушення у його діях відсутній.

Представник відповідача Любохинець І.С. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що факт керування позивачем транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби підтверджується матеріалами справи, зокрема відеозаписами, наданими відповідачем. Вказував, що поліцейська діяла в межах наданих повноважень, дотрималася процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, роз`яснила позивачу його права, надала можливість ознайомитися з доказами та після встановлення обставин правопорушення правомірно винесла оскаржувану постанову.

2. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Позов подано ОСОБА_1 02.03.2026 до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.

Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04.03.2026 справу передано за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 17.04.2026 справу передано за підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 19.05.2026 справу передано за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача 16.06.2026 подано відзив на позовну заяву.

3. Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 19.02.2026 близько 18 год 03 хв ОСОБА_1 керував автомобілем Mazda CX-7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без увімкнених фар ближнього світла по вул. Володимирській в м. Ковелі, що зафіксовано за допомогою технічного засобу відеореєстратора 70 mai, встановленого у службовому автомобілі поліції.

З дослідженого судом відеозапису, наданого відповідачем, встановлено, що після зупинки транспортного засобу поліцейська відрекомендувалася, повідомила причину зупинки та суть виявленого правопорушення. Зокрема, позивачу було повідомлено, що 19.02.2026 його зупинено у зв`язку з тим, що він, керуючи автомобілем Mazda CX-7 по вул. Володимирській, 134 у м. Ковелі, рухався у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар.

Під час спілкування з поліцейською ОСОБА_1 пояснив, що в його автомобілі передбачено автоматичний режим увімкнення фар, який, за його твердженням, спрацював під час руху. Також позивач зазначив, що в автомобілі проводився ремонт аварійної кнопки, що, на його думку, могло вплинути на некоректну роботу автоматичного вмикача фар.

Із відеозапису також убачається, що поліцейською було повідомлено позивачу про надання йому доказів вчинення адміністративного правопорушення. Під час спілкування з поліцейською позивач не заперечував факт ознайомлення з такими доказами.

Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейською було роз`яснено ОСОБА_1 положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, зокрема право давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою та інші процесуальні права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Після роз`яснення прав позивач звернувся до поліцейської з проханням врахувати його пояснення та застосувати до нього положення ст. 22 КУпАП у зв`язку з малозначністю правопорушення. На запитання поліцейської, чи бажає він скористатися іншими правами, ОСОБА_1 відповів, що не бажає.

За результатами розгляду справи поліцейською винесено постанову серії ЕНА № 6691841 від 19.02.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Із відеозапису вбачається, що позивача було ознайомлено зі змістом постанови та роз`яснено порядок її оскарження.

Із долученого відповідачем скриншота з відкритого джерела щодо часу заходу сонця у м. Ковелі 19.02.2026 вбачається, що захід сонця настав о 17 год 43 хв.

4. Застосовані норми права

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності такого рішення покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи щодо рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення і надіслати справу на новий розгляд; скасувати рішення і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає, зокрема, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган чи посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані можуть встановлюватися, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, віднесені законом до їх компетенції.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами.

Згідно зі ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, виступати рідною мовою та оскаржити постанову у справі.

За змістом ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган або посадова особа зобов`язані з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу або посадової особи, яка її винесла, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність, прийняте рішення у справі, а також інші відомості, визначені законом.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху України темна пора доби - це частина доби від заходу до сходу сонця.

Відповідно до п. 19.1 «а» Правил дорожнього руху України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях, на механічних транспортних засобах, що рухаються, повинні бути ввімкнені фари ближнього або дальнього світла.

5. Оцінка суду та мотиви прийнятого рішення

5.1. Щодо доводів позивача про незаконність винесення постанови на місці зупинки транспортного засобу

Позивач посилається на те, що справа про адміністративне правопорушення не могла бути розглянута поліцейською на місці зупинки транспортного засобу, оскільки, на його думку, такий розгляд мав відбуватися за місцезнаходженням органу Національної поліції.

Оцінюючи зазначені доводи, суд бере до уваги, що порушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, належить до адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд яких віднесено до компетенції органів Національної поліції. З урахуванням положень ст. 222, 258 КУпАП поліцейський у разі виявлення такого правопорушення має право розглянути справу без складання протоколу та винести постанову на місці вчинення правопорушення.

Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 31.10.2019 у справі № 127/16456/16-а, від 18.11.2019 у справі № 158/1820/16-а та від 21.11.2019 у справі № 522/22180/16-а, у яких зазначено, що після внесення змін до ст. 258 КУпАП законодавець доповнив перелік випадків, коли протокол не складається, правопорушеннями, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, а тому поліцейський діє правомірно, виносячи постанову без складання протоколу.

Посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 не спростовує правомірності дій поліцейської, оскільки вказане рішення ухвалене до внесення змін до ст. 258 КУпАП Законом України від 14.07.2015 № 596-VIII, якими було змінено правове регулювання порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Вищенаведеним законодавчим приписам кореспондують норми Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (надалі - Інструкція), яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Процедуру розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху детально регламентовано розділом ІІІ Інструкції, відповідно до пунктів 1 - 10 якого:

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, з огляду на те, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, віднесено до компетенції органів Національної поліції, а чинне законодавство передбачає можливість винесення постанови без складання протоколу безпосередньо на місці вчинення такого правопорушення розгляд справи поліцейською на місці зупинки транспортного засобу не свідчить про порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

5.2. Щодо доводів позивача про відсутність темної пори доби та достатню видимість на дорозі

Позивач стверджує, що на момент його руху видимість була достатньою, а тому він вважав, що темна пора доби фактично ще не настала.

Перевіряючи ці доводи, суд відзначає, що п. 19.1 «а» ПДР України прямо встановлює обов`язок водія у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, незалежно від ступеня освітлення дороги, увімкнути на механічному транспортному засобі, що рухається, фари ближнього або дальнього світла.

Отже, для застосування п. 19.1 «а» ПДР України визначальним є не суб`єктивне сприйняття водієм достатності видимості та не оцінка ним освітленості дороги, а настання темної пори доби або умов недостатньої видимості. При цьому сама норма містить застереження «незалежно від ступеня освітлення дороги», що виключає можливість звільнення водія від обов`язку ввімкнення фар лише з підстави того, що дорога, на його думку, була достатньо видимою.

Як встановлено судом, подія зафіксована 19.02.2026 близько 18 год 03 хв у м. Ковелі. Відповідачем надано матеріали, з яких убачається, що на час фіксації правопорушення у м. Ковелі настала темна пора доби. Позивачем належних та допустимих доказів на спростування цієї обставини не подано.

За таких обставин суд вважає доведеним, що позивач керував транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар у час, коли відповідно до п. 19.1 «а» ПДР України такі світлові прилади повинні були бути ввімкнені.

5.3. Щодо доводів позивача про автоматичний режим увімкнення фар

Позивач зазначає, що його автомобіль обладнаний автоматичним режимом увімкнення ближнього світла фар, який спрацював під час руху, а також посилається на можливу некоректну роботу автоматичного вмикача фар у зв`язку з проведенням ремонту аварійної кнопки.

Суд зазначає, що такі пояснення не спростовують факту вчинення правопорушення.

Правила дорожнього руху покладають обов`язок забезпечити рух транспортного засобу з увімкненими зовнішніми світловими приладами саме на водія. Наявність у транспортному засобі автоматичного режиму увімкнення фар не звільняє водія від обов`язку контролювати фактичне ввімкнення ближнього світла фар та, у разі неспрацювання автоматичної системи, увімкнути фари вручну.

Посилання позивача на те, що автоматичний режим фар спрацював під час руху, свідчить лише про подальше ввімкнення фар, однак не спростовує тієї обставини, що до цього моменту транспортний засіб певний час рухався без увімкненого ближнього світла фар.

Так само твердження про можливу некоректну роботу автоматичного вмикача фар не усуває обов`язку водія дотримуватися вимог ПДР України. Технічні особливості або несправності окремих систем автомобіля не можуть бути підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами, якщо водій фактично здійснював рух без увімкненого ближнього світла фар.

5.4. Щодо доводів позивача про те, що поліцейські зупинили автомобіль уже після ввімкнення фар

Позивач зазначає, що працівники поліції певний час рухалися за його автомобілем, однак зупинили його вже після того, як фари ближнього світла були ввімкнені.

Суд відхиляє цей довід як такий, що не спростовує складу адміністративного правопорушення.

Склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у цій частині, полягає у порушенні правил користування зовнішніми освітлювальними приладами, тобто у самому факті руху транспортного засобу без увімкнених фар у період, коли вони повинні бути ввімкнені. Для наявності складу цього правопорушення не має правового значення, чи були фари ввімкнені на момент фактичної зупинки транспортного засобу, якщо до цього моменту транспортний засіб рухався з порушенням вимог п. 19.1 «а» ПДР України.

З дослідженого відеозапису встановлено, що факт руху автомобіля позивача без увімкненого ближнього світла фар був зафіксований до зупинки транспортного засобу. Тому подальше ввімкнення фар не усуває факту раніше допущеного порушення.

Також суд зазначає, що тривалість руху службового автомобіля поліції за автомобілем позивача до моменту подання сигналу про зупинку не впливає на кваліфікацію дій позивача та не спростовує факту порушення ПДР України.

5.5. Щодо доводів позивача про порушення його процесуальних прав під час розгляду справи

Позивач посилається на те, що поліцейською не було належним чином проведено розгляд справи, не забезпечено реалізацію його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, не враховано пояснення та не розглянуто клопотання.

Суд вважає такі доводи необґрунтованими.

З дослідженого судом відеозапису встановлено, що після зупинки транспортного засобу поліцейська відрекомендувалася, повідомила позивачу причину зупинки, суть правопорушення, а перед початком розгляду справи роз`яснила йому положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Позивачу було повідомлено про наявність доказів вчинення адміністративного правопорушення. Із відеозапису вбачається, що позивач не заперечував факт ознайомлення з доказами. Крім того, під час розгляду справи позивач надавав пояснення щодо автоматичного режиму увімкнення фар та просив врахувати ці пояснення.

Після роз`яснення прав позивач звернувся до поліцейської з проханням застосувати до нього ст. 22 КУпАП. На запитання поліцейської, чи бажає він скористатися іншими правами, позивач відповів, що не бажає.

Отже, з матеріалів справи не вбачається, що позивач був позбавлений можливості надати пояснення, заявити клопотання, ознайомитися з доказами або скористатися іншими правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Навпаки, відеозапис спростовує наведені твердження позивача.

5.6. Щодо доводів позивача про недоведеність вини та відсутність належних доказів

Позивач вказує, що відповідач не довів наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, а всі сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитися на його користь.

Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: оскаржуваною постановою серії ЕНА № 6691841 від 19.02.2026, відеозаписом з відеореєстратора 70 mai, встановленого у службовому автомобілі поліції, іншими відеоматеріалами, долученими відповідачем, а також змістом пояснень позивача, зафіксованих під час розгляду справи.

Відеозапис є належним доказом у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки містить фактичні дані щодо обставин правопорушення, а саме часу, місця, транспортного засобу, факту руху без увімкненого ближнього світла фар та подальшого розгляду справи поліцейською.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про недопустимість наданого відеозапису, його зміну, монтаж або невідповідність обставинам справи. Позивач таких доказів також не надав.

Доводи позивача фактично зводяться до іншої оцінки зафіксованих обставин, однак не спростовують встановленого факту руху транспортного засобу без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби.

5.7. Щодо відповідності постанови вимогам ст. 283 КУпАП

Позивач також посилається на загальну незаконність постанови та неналежне з`ясування обставин справи.

Судом встановлено, що постанова серії ЕНА № 6691841 від 19.02.2026 містить дані про посадову особу, яка її винесла, дату та місце розгляду справи, відомості про особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, опис установлених обставин, посилання на порушену норму ПДР України, норму КУпАП, яка передбачає відповідальність, вид і розмір адміністративного стягнення, а також порядок оскарження.

З огляду на викладене, підстав для скасування постанови серії ЕНА № 6691841 від 19.02.2026 та закриття справи про адміністративне правопорушення суд не вбачає, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Ураховуючи положення ст. 139 КАС України, витрати позивача зі сплати судового збору потрібно залишити за позивачем.

Керуючись ст. 77, 229, 242-246, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 25.06.2026.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ.

Суддя В.О. Пономар