Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №564/457/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/457/26

22 червня 2026 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Цвіркун О. С.

з участю секретаря Янчук О.А.

представника позивача адвоката Дудка І.О.

представника відповідача адвоката Мороз В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за заявою представника відповідача – Мороз Віталія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі №564/457/26 за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2026 року Костопільським районним судом Рівненської області розглянуто по суті цивільний позов ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати.

22.05.2026 року представник відповідача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу посилаючись на положення ч.8 ст.141 ЦПК України, зазначив, що у зв`язку з розглядом зазначеної справи відповідач поніс судові витрати (правову допомогу) в сумі 10000 грн., які просить стягнути з позивачки ОСОБА_1 .

Представник позивача в судовому засіданні, просив суд відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу з позивачки на користь відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення та просив суд її задоволити.

Згідно ч.1 ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяву, приходить до наступних висновків

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом ч.1 п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Судом встановлено, що адвокат Мороз В.В. представляла інтереси відповідача у цивільній справі №564/457/26 за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати.

Встановлено, що 18.05.2026 року рішенням Костопільського районного суду Рівненської області, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати – відмовлено.

22.05.2026 року представник відповідача – адвокат Мороз В.В. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення судових витрат в якому просив суд стягнути з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи у формі витрат на правову допомогу в сумі 10000 грн.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат на правову допомогу, представником позивача, надано договір про надання правничої допомоги №10/26 від 10.03.2026, звіт про виконану правничу допомогу у справі №564/457/26, платіжну інструкцію від 21.05.2026 на суму 10000 грн., рахунок №10 від 18.05.2026, акт приймання-передачі наданих послуг №07 від 18.05.2026.

З наданих документів вбачається, що витрати на правову допомогу відповідача по розгляду вищезазначеної справи становлять 10000 грн.

Таким чином, відповідачем підтверджено факт наданих йому правничих послуг та їх вартість.

Відповідно до ч.3 ст.30 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду №275/150/22 від 13.03.2025 зроблено висновок, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

Враховуючи вищенаведене, а також, що у задоволенні позовну було відмовлено, і сторона позивача не заявляла клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, то суд приходить до висновку, що заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 15, 81, 133, 134, 137, 141, 246, 270 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача – Мороз Віталія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі №564/457/26 за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 24.06.2026.

СуддяО. С. Цвіркун