Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №361/1258/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 15 червня 2026 р.

Справа: №361/1258/26

Суддя: Скрипка О. В.

справа № 361/1258/26

провадження № 1-кп/361/51/26

16.06.2026

ВИРОК

Іменем України

16 червня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12025111130002318 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петровське Чернігівської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025111130002318, у відповідності до якого слідує, що у кінці лютого 2022 року (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 перебуваючи на території поля, поблизу с. Заворичі Броварського району Київського області, у порушення додатку № 1, затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п. п. 2.8., 8.1., 8.2., 8.9 та глави 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, віднайшов корпус оборонної осколкової ручної гранати «Ф-1» з наявним маркуванням на доній частині «386 280-8 Т», корпус оборонної осколкової ручної гранати «Ф-1» з наявним маркуванням на корусі «Я» та з маркуванням на доній частині «386 255-83 Т», запал дистанційної дії УЗРГМ-2 з маркуванням на зовнішній стороні запобіжного важеля «114-81 УЗРГМ-2 583» та запал дистанційної дії УЗРГМ-2 з маркуванням на зовнішній стороні запобіжного важеля «23-83 УЗРГМ-2 349-2», чим фактично придбав їх шляхом віднайдення та розпочав їх незаконне зберігання.

Після цього, ОСОБА_5 діючи умисно, розуміючи та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, всупереч передбаченому законом порядку та без передбаченого законом дозволу, тобто у порушення вищевказаних нормативно-правових актів, зберігаючи при собі корпус оборонної осколкової ручної гранати «Ф-1» з наявним маркуванням на доній частині «386 280-8 Т», корпус оборонної осколкової ручної гранати «Ф-1» з наявним маркуванням на корусі «Я» та з маркуванням на доній частині «386 255-83 Т», запал дистанційної дії УЗРГМ-2 з маркуванням на зовнішній стороні запобіжного важеля «114-81 УЗРГМ-2 583» та запал дистанційної дії УЗРГМ-2 з маркуванням на зовнішній стороні запобіжного важеля «23-83 УЗРГМ-2 349-2», незаконно перемістив їх за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, 09.12.2025, в період часу з 18 год. 57 хв. по 19 год. 56 хв. в ході затримання ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), під час особистого обшуку останнього, в правій та лівій кишенях його куртки було виявлено та вилучено корпус оборонної осколкової ручної гранати «Ф-1» з наявним маркуванням на доній частині «386 280-8 Т», корпус оборонної осколкової ручної гранати «Ф-1» з наявним маркуванням на корусі «Я» та з маркуванням на доній частині «386 255-83 Т», запал дистанційної дії УЗРГМ-2 з маркуванням на зовнішній стороні запобіжного важеля «114-81 УЗРГМ-2 583» та запал дистанційної дії УЗРГМ-2 з маркуванням на зовнішній стороні запобіжного важеля «23-83 УЗРГМ-2 349-2».

Крім того, ОСОБА_5 не вжив жодних заходів щодо інформування правоохоронних органів про віднайдені ним корпус оборонної осколкової ручної гранати «Ф-1» з наявним маркуванням на доній частині «386 280-8 Т», корпус оборонної осколкової ручної гранати «Ф-1» з наявним маркуванням на корусі «Я» та з маркуванням на доній частині «386 255-83 Т», запал дистанційної дії УЗРГМ-2 з маркуванням на зовнішній стороні запобіжного важеля «114-81 УЗРГМ-2 583» та запал дистанційної дії УЗРГМ-2 з маркуванням на зовнішній стороні запобіжного важеля «23-83 УЗРГМ-2 349-2» та не вчинив жодних дій щодо добровільної здачі вищевказаних предметів органам влади.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне носіння, зберігання та придбання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

16 червня 2026 року між прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника – адвоката ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 а саме: за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті відповідно до угоди зобов`язання та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_4 прохала суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор підтримав укладену угоду про визнання винуватості та прохав її затвердити.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості.

Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Судом у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, під час судового розгляду кримінального провадження повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом перевірено, що за своїм змістом укладені угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України та вимогам Кримінального Кодексу України, а також відсутні підстави для відмови в їх затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, суд щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

При призначенні узгодженого сторонами покарання суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який вперше притягається до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно,

Виходячи зі змісту частини 1 статті 75 КК визначає, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 16 червня 2026 року між прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника – адвоката ОСОБА_4 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами виду та розміру покарання.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого процесуальні витрати в сумі 7131 гривень 20 копійок на проведення судової вибухо-технічної експертизи № СЕ-19/111-25/75332-ВТХ від 22.12.2025.

В той же час, враховуючи майновий стан обвинуваченого ОСОБА_5 , який офіційно не працює та не має стабільного заробітку, а тому суд вважає за можливе розстрочити сплату ОСОБА_5 процесуальних витрат строком на 10 (десять) місяців, шляхом сплати щомісячно рівними частинами.

Відповідно до ст. 100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 16 червня 2026 року про визнання винуватості в кримінальному провадженні №12025111130002318, укладену між прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на строк - 3 (три) роки з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України..

У відповідності до п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України в період випробувального терміну покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні не обирати.

Речові докази: корпус оборонної осколкової ручної гранати «Ф-1» з наявним маркуванням на доній частині «386 280-8 Т», корпус оборонної осколкової ручної гранати «Ф-1» з наявним маркуванням на корусі «Я» та з маркуванням на доній частині «386 255-83 Т», запал дистанційної дії УЗРГМ-2 з маркуванням на зовнішній стороні запобіжного важеля «114-81 УЗРГМ-2 583» та запал дистанційної дії УЗРГМ-2 з маркуванням на зовнішній стороні запобіжного важеля «23-83 УЗРГМ-2 349-2» знищені в ході проведення судової вибухо-технічної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати в сумі 7131 гривень 20 копійок на проведення судової вибухо-технічної експертизи № СЕ-19/111-25/75332-ВТХ від 22.12.2025.

Розстрочити ОСОБА_5 сплату процесуальних витрат штрафу в розмірі 7131 (сім тисяч сто тридцять одна) гривня 20 копійок на 10 (десять) місяців рівними частинами щомісяця до повної сплати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua