Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №294/2520/23 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/1034/26

Справа № 294/2520/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.06.2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Білери І.В.,

секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Чуднів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И В:

11.12.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за Кредитним договором № 4644534970 від 12.02.2020 у розмірі 16 966, 29 грн. та понесені судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 12.02.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 4644534970. Цей Договір, Паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» (розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» yww.kreditmarket.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладення Договору та до яких Позичальник приєднався підписавши Договір) складають єдиний кредитний договір. 07.10.2016 право вимоги за кредитним договором відступлені для АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору про відступлення прав вимоги №ТАСЦФР-10-2016. 02.12.2022 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № НІ/11/17-Ф, згідно умов якого АТ «ТАСКОМБАНК» (відступає) для ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «ТАСКОМБАНК» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги. Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/17-Ф від 02.12.2022 реєстру прав вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21 266,29 грн., з яких: 11 133,87 грн. загальна заборгованість по тілу кредиту; 1,23 грн. - загальна заборгованість по відсоткам; 10131,19 грн. заборгованість за щомісячними платежами. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній здійснив 10.04.2023 платіж на суму 4300 грн для погашення кредитної заборгованості, у зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість на час подання позову в сумі 16 966,29 грн, з яких: 11 133,87 грн. загальна заборгованість по тілу кредиту; 5832, 42 грн. - заборгованість за щомісячними платежами.

Ухвалою судді від 02.02.2024 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 головуючим у справі визначено суддю Білеру І.В.

Ухвалою судді від 26.03.2026 справу прийнято до провадження судді, вирішено перейти від розгляду справи, відкритої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, до ї розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 13.05.2026.

У зв`язку з неявкою сторін судове засідання відкладено на 25.06.2026.

У судове засідання сторони не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, у тексті позовної заяви міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без участі позивача.

19.06.2026 на адресу суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача – адвоката Лущик К.О., в яких остання просиkа суд здійснювати судовий розгляд без участі відповідача та її представника з урахуванням доказів, які було долучено до відзиву та заперечень на відповідь на відзив.

29.02.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити, оскільки позивач не надав суду доказів щодо отримання відповідачем коштів за кредитним договором, а фактично отримано нею кошти в сумі 10 000 грн, про супутніх витрат на користь інших фінансових компаній в сумах 1 500 грн та 1 800 грн їй нічого не відомо. На виконання свої кредитних зобов`язань вона здійснила платежі на загальну суму 10 472 грн, а тому вважає свій обов`язок щодо погашення кредиту виконаним. Крім того, у неї виникли сумніви щодо дійсного набуття прав вимоги до неї позивачем.

Представник позивача подала відповідь на відзив, в якій просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позові. Додатково зазначив, що заборгованість відповідачу була нарахована первісним кредитором ТОВ «ФК «ЦФР». Також долучив виписку по рахунку відповідача.

02.04.2024 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких позивач зазначила, що у виписці по її картковому рахунку не відображена операція щодо отримання нею кредиту та його суми, оскільки перша фінансова операція починається 17.02.2020, тоді як кошти вона отримала 12.02.2020. Фактично нею отримано кредит у сумі 10 000 грн. та погашено на загальну суму10 472 грн.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи в сукупності, суд дійшов таких висновків.

Матеріалами справи встановлено, що 12.02.2020 ОСОБА_1 підписала заяву-анкету на отримання кредиту та інших послуг в ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та в цей же день між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 4644534970. Відповідно до кредитного договору № 4644534970 від 12.02.2020 відповідач отримав кредит на суму 14 410 грн., строком на 24 місяці, зі сплатою відсотків за користування кредитом. В тому числі, згідно п. 1.4 кредитного договору, позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту 1 500 грн для ТОВ «Смарт-Фінанс» та 1 800 грн – ТДВ «СК «Арсенал Лайф».

Відповідно до Паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 4534970 щомісячні проценти становлять 3,99 %, які нараховуються на суму кредиту.

07.10.2016 право вимоги за кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору про відступлення прав вимоги № ТАСЦФР-10-2016 (а.с.18-19).

02.12.2022 між АТ «Таскомбанк» та позивачем було укладено договір факторингу №НІ/11/17-Ф, у відповідності до умов якого, АТ «Таскомбанк» відступив позивачу право вимоги від позичальників коштів, право на одержання яких належить АТ «Таскомбанк», а позивач набув право вимоги грошових коштів від позичальників (а.с.20-22).

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу та витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № НІ/11/17-Ф від 02.12.2022, АТ «Таскомбанк» відступив позивачу право вимоги від відповідача коштів, право на одержання яких належить АТ «Таскомбанк», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача за кредитним договором № 4644534970 від 12.02.2020 на загальну суму 21 266,29 грн., з яких: 11 133,87 грн. загальна заборгованість по тілу кредиту; 1,23 грн. - загальна заборгованість по відсоткам; 10131,19 грн. заборгованість за щомісячними платежами (а.с.23-24).

Згідно зі статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування від відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012, від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17).

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «ЄАПБ» посилалась на те, що набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 4644534970 на підставі укладеного 02.12.2022 договору факторингу №НІ/11/17-Ф із АТ «Таскомбанк», який, у свою чергу, набув право вимоги до ОСОБА_1 за цим кредитним договором на підставі договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016.

Згідно представленої копії договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 вбачається, що таке відступлення відбувається за плату на підставі відповідних Реєстрів прав вимог. Водночас матеріали справи не містять як Реєстру прав вимоги, який би підтверджував, як факт передачі ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» акціонерному товариству «Таскомбанк», дату здійснення такої передачі, так і факт оплати АТ «Таскомбанк» грошових коштів за відступлення такого права.

Серед пунктів договору відступлення прав вимоги відсутній також пункт, яким би передбачалась передача прав вимоги на майбутні кредитні договори, які будуть укладені між первісним кредитором та боржниками.

Крім того, жодних доказів того, що договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016, термін якого становить один рік (п. 9.2), подовжувався та діяв на час укладання 12.02.2020 кредитного договору позивачем не надано та матеріали даної справи не містять.

Крім того, відповідно до правових висновків, зроблених у постанові по справі №175/35/16-ц від 01.06.2022 та № 161/16891/15-ц від 30.01.2018, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до наявної у справі виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 12.02.2020 по 05.12.2022 не підтверджується отримання відповідачкою кредитних коштів в сумі 14 410 грн та нарахування будь – яких відсотків чи щомісячних платежів.

Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості не містять відомостей щодо розрахунку заборгованості за період з часу укладення кредитного договору, які б дозволили суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, та правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами (розмір відсотків та період їх нарахування, суми внесені боржником в рахунок виконання кредитних зобов`язань).

Будь-яких інших доказів щодо підтвердження заборгованості відповідача за укладеним кредитним договором позивачем суду не надано.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні достовірні та достатні докази на підтвердження заявленої позивачем до стягнення заборгованості за кредитним договором та не доведено перехід прав вимоги до позивача від первісного кредитора, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У разі відмови в позові судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 612, 626 628, 1077,1079 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина БІЛЕРА