Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №291/559/26 — Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/559/26

Провадження №3/291/180/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

22 червня 2026 року селище Ружин

Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Митюк О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП№2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України, за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 12.05.2026 гр. ОСОБА_1 12.05.2026 о 19:26 год у с.Крилівка по вул.Перемоги керував транспортним засобом, а саме – мопедом Сузукі б/н в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу із застосування приладу «Драгер» (2,53 проміле). Такі дії кваліфіковані поліцейським, як порушення п.2.9 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду особи поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, який долучений до матеріалів справи, і про який зазначено у самому протоколі.

На розгляд матеріалів ОСОБА_1 не з`явився, заяв та клопотань про відкладення судового розгляду не надав, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

При цьому суд зауважує, що статтею 268 КУпАП встановлений обов`язок учасника судового процесу добросовісно користуватися процесуальними правами. В свою чергу, судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для інформування правопорушника про розгляд справи. Згідно електронного сайту Ружинського районного суду Житомирської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.

Так, ОСОБА_1 знав суть пред`явленого йому правопорушення, так як отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення, про що наявний відеозапис з портативного нагрудного реєстратора поліцейського, ОСОБА_1 розумів, що розгляд справи відбудеться в Ружинський районний суд Житомирської області, та що за вказаною ним адресою судом будуть здійснюватися його виклики, для розгляду вказаної справи, підписав заявку на отримання СМС-повідомлень для виклику до суду, тож суддя дійшов висновку, що право ОСОБА_1 на захист було забезпечено повністю

Приймаючи до уваги, що законом передбачені певні строки притягнення до адміністративної відповідальності, поведінку ОСОБА_1 щодо його неявки у судове засідання суд розцінює, як намагання затягнути процес та уникнути відповідальності.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути на підставі наявних доказів.

Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суддя дійшов таких висновків.

У відповідності до п. 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За протоколом про адміністративне правопорушення діяння ОСОБА_1 кваліфіковане за ч.1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На переконання судді винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП підтверджується:

1) протоколами про адміністративні правопорушення;

2) чеком приладу «Драгер» з результатом тесту 2,63 проміле алкоголю;

3) актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з відміткою про те, що він згідний з результатами;

4) довідкою про відсутність посвідчення водія

5) відеозаписом події з нагрудних камер поліцейських.

Оскільки з наявних у справі матеріалів, в тому числі з відеозапису події, не вбачається заперечень ОСОБА_1 щодо проведення огляду на стан сп`яніння працівниками поліції на місці складення адміністративного матеріалу, а також його заперечень щодо результатів такого огляду, суддя дійшов висновку, що відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП не було підстав для проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.

Суд вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей щодо протиправності дій працівників поліції під час складання протоколу, оскарження таких дій та його результатів, порушень норм ст.266 КУпАП судом не встановлено та матеріали справи не містять.

Відеозйомка працівниками поліції проводилась відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», за допомогою нагрудного реєстратора, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 № 1452/735.

Досліджений в судовому засіданні відеозапис повністю підтверджує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Водночас, суд зазначає, що водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України "Про дорожній рух" і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком. Такі висновки містяться в п. 66-68 Постанови Великої палати Верховного Суду від 30.06.2022 № 9901/159/19.

Суд вважає за необхідне вказати, що згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб – це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Пункт 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначає, що електричний колісний транспортний засіб – це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Таким чином, особи, що керують, такими транспортними засобами як електросамокати, електроскутери, електровелосипеди, гіроскутери, є водіями і зобов`язані дотримуватися Правил дорожнього руху.

Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2023 р. у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

При цьому законодавець не обмежує нижньою межею потужність електродвигуна для вирішення питання щодо отримання прав на керування двоколісним транспортним засобом, а відрізняє виключно верхню межу, яка впливає на різні категорії прав (А1 або А).

Варто зауважити, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02).

Як вбачається з повідомлення ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області від 13.05.2026 (1112439) інформація щодо отримання посвідчення водія гр.. ОСОБА_1 відсутня.

При накладенні стягнення, суддею враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень на транспорті, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що обтяжує правопорушення, та обставин, що обтяжують чи пом`якшують правопорушення суддя не вбачає.

Приймаючи рішення суддя також враховує, що згідно встановлених обставин, показник алкоголю в крові ОСОБА_1 становив 2,63 проміле, що більше ніж у 2,43 раз перевищує встановлену максимально допустиму норму в 0,20 проміле. Вказане на думку судді, свідчить про підвищену небезпеку стану водія ОСОБА_1 для учасників дорожнього руху.

Отже, враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі ст.40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_2 підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень) грн 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Роз`яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Інформацію щодо рахунку для сплати штрафу можна отримати за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://rg.zt.court.gov.ua/sud0622/ в розділі "Громадянам" - "Сплата штрафів" «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Інформацію щодо рахунку для сплати судового збору можна отримати за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://rg.zt.court.gov.ua/sud0622/ в розділі "Громадянам" - "Платіжні реквізити для добровільної сплати боржниками судового збору за рішеннями про стягнення судового збору на користь держави".

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області О. В. Митюк