Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №289/2342/24 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2342/24

Номер провадження 1-кп/289/31/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

потерпілої – ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12024060450000176 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Краснобірка Радомишльського району Житомирської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , учасника бойових дій, особи з інвалідністю третьої групи, раніше судимого, а саме

- 01.10.2024 Радомишльським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців. Ухвалою Радомишльського районного суду від 26.08.2025 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням за вказаним вироком та направлено ОСОБА_4 для відбування покарання;

- ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 04.12.2025 ОСОБА_4 звільнено умовно-достроково з місць позбавлення волі на 2 роки 10 місяців для проходження військової служби за контрактом,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено, останній раз Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 3892-IX від 08.08.2024, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Далі строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 5:30 10 листопада 2024 року на 90 діб, а також строк проведення загальної мобілізації на 90 діб з 10 листопада. Так, цей строк продовжено до 07 лютого 2025 року.

В період часу з 22.07.2024 по 23.07.2024 ОСОБА_4 , перебуваючи в своєму будинку зі співмешканкою та гостею ОСОБА_7 за адресою, що розташована по АДРЕСА_1 , де вживав алкогольні напої разом з ОСОБА_7 . Під час вживання спиртного, ОСОБА_7 сп`яніла та заснула. В цей час ОСОБА_4 побачив на ліжку, де спала його знайома ОСОБА_7 мобільний телефон останньої марки «Realme c30s в корпусі чорного кольору» і у нього виник злочинний умисел направлений на крадіжку грошей з карткового рахунку ОСОБА_7 , на якому знаходилися гроші в сумі 43 000 гривень про, що ОСОБА_4 достовірно знав.

Одразу після цього, близько 10:00 години 22.07.2024, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на крадіжку чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, розуміючи протиправність вчинюваних дій, керуючись корисливим мотивом та з метою наживи, розуміючи протиправність вчинюваних дій, повторно, ОСОБА_4 , враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, використовуючи мобільний телефон потерпілої ОСОБА_7 марки «Xiaomi Redmi Note 11», без її дозволу, шляхом незаконних операцій, через всесвітню мережу «Інтернет», ввівши завідомо відомий йому пароль, здійснив вхід до персонального кабінету потерпілої в автоматизованій системі Інтернет-банкінгу «Приват24», що встановлена на телефоні ОСОБА_7 , після чого 22.07.2024 о 16 годині 38 хвилин, о 16 годині 48 хвилини та о 19 годині 37 хвилин, здійснено переказ грошових коштів на загальну суму 9015 гривень, які переказано з карткового рахунку ОСОБА_7 № НОМЕР_1 , що емітований у АТ КБ «Приватбанк» на свій картковий рахунок № НОМЕР_2 , що емітований у АТ «А-Банк», та 23.07.2024 о 11 год. 56 хв., 12 год. 04 хв., 12 год. 06 хв., 13 год. 15 хв. здійснено переказ грошових коштів на загальну суму 40200 гривень, які переказано з карткового рахунку ОСОБА_7 № НОМЕР_1 , що емітований у АТ КБ «Приватбанк» на свій картковий рахунок № НОМЕР_2 .

Таким чином ОСОБА_4 таємно викрав грошові кошти в сумі 49215 гривень, які належали ОСОБА_7 та якими у подальшому ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок вчинення вказаних вище дій, ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 49215 гривень.

Таким чином, за викладених обставин, стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, повторно.

Крім того досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 з початку липня 2024 року в АДРЕСА_1 у вказаний час, за невстановлених слідством обставин, в останнього виник злочинний умисел на зберігання вибухових пристроїв та боєприпасів, з метою використання їх для власних потреб.

Реалізовуючи свій злочинний й умисел, діючи умисно, в порушення Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №662 від 21.08.1998 року і Положення про дозвільну систему, ОСОБА_4 у невстановлений день в липні 2024 року мав в належності 6 (шість) 40-мм пострілів ВОГ-25П, які належать до вибухових пристроїв військового призначення, 166 (сто шістдесят шість) бойових патронів 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 р зі сталевим осердям, 89 (вісімдесят дев`ять) бойових патронів 7,62 мм гвинтівкові з кулею «ЛПС» зі сталевим осердям, 1 (один) бойовий 7,62 мм гвинтівковий патрон з модернізованою трасуючою кулею «Т-46М» зразка 1974 р., останній у подальшому за невстановлених обставин незаконно зберігав вказані вибухові пристрої та боєприпаси за місцем свого проживання, що розташоване у АДРЕСА_1 , та достовірно знаючи, що дозволу на 6 (шість) 40-мм пострілів ВОГ-25П, які належать до вибухових пристроїв військового призначення, 166 (сто шістдесят шість) бойових патронів 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 р зі сталевим осердям, 89 (вісімдесят дев`ять) бойових патронів 7,62 мм гвинтівкові з кулею «ЛПС» зі сталевим осердям, 1 (один) бойовий 7,62 мм гвинтівковий патрон з модернізованою трасуючою кулею «Т-46М» зразка 1974 р., у нього не має, усвідомлюючи протиправний характер своїх неправомірних дій, незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігав за місцем свого проживання за вказаною адресою, де незаконно зберігав до 01 листопада 2024 року до 13 години 15 хвилини, тобто до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції.

Таким чином, за викладених обставин, стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання та зберігання вибухових пристроїв та боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював, та показав, що дійсно за вищевказаних обставин скоїв наведені злочині, а саме викрав у потерпілої грошові кошти у сумі близько 50 тисяч гривень, які перерахував з її банківського рахунку на свій рахунок. Також зазначив, що вказані боєприпаси та вибухові пристрої він виявив у автомобілі, на якому приїхав із зони бойових дій та вирішив їх приховати, закопавши на подвір`ї свого будинку. У скоєному щиро розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що змінила своє прізвище зі ОСОБА_8 на Недашківську. Показала, що у липні 2024 року відпочивала за місцем проживання обвинуваченого. Під час розмови з останнім вона розповіла, що має на рахунку певну суму коштів. На прохання обвинуваченого вона перерахувала на його банківську картку 500 грн. Тому вважає таким чином він зміг дізнатись про загальну суму залишку коштів на її рахунку, а також логін і пароль для входу до Інтернет-банкінгу. Згодом, наступного дня вона дізналась про зникнення її телефону, а також про те, що з її рахунку було перераховано 49215 гривень. В останнє судове засідання потерпіла не з`явилася, однак в матеріалах справи міститься її заява, в якій вона просить розглянути вказане кримінальне провадження без її участі, щодо призначення покарання покладається на розсуд суду (а.с. 41).

З врахуванням думки учасників судового провадження щодо можливості з`ясування всіх фактичних обставин справи суд вирішив проводити судовий розгляд за відсутності потерпілого.

Водночас, за клопотанням прокурора, підтриманим обвинуваченим, судовий розгляд проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження і не має сумнівів у добровільності та істинності їхніх позицій. При цьому, ОСОБА_4 та іншим учасникам процесу судом роз`яснено, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаних злочинів доведена повністю, а тому кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, повторно, а за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання та зберігання вибухових пристроїв та боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів, які є тяжкими злочинами, але від яких тяжких наслідків не настало, особу обвинуваченого, який характеризуються за місцем проживання посередньо, визнав повністю вину, щиро розкаявся у скоєнні даних злочинів, а також сукупність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого є визнання вини та щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення злочину повторно та рецидив злочинів.

Отже, приймаючи до уваги зазначені обставини у їх сукупності, позицію прокурора, а також думку потерпілої, яка на суворості покарання не наполягала, суд, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 70 КК України, вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі.

Водночас, у відповідності до ч. 4 ст. 81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком, суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку. Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати частину покарання, від відбування якого особу звільнено умовно-достроково (статті 81, 107 КК).

Таким чином, враховуючи, що обвинувачений вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення, будучи умовно-достроково звільненим від відбування покарання за попереднім вироком, суд до призначеного покарання обвинуваченому повністю приєднує невідбуту частину покарання за вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 01.10.2024.

Відповідно до ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати пов`язані із проведенням експертиз, які матеріалами справи підтвердженні у загальному розмірі 10346 грн. 52 коп.

Долю речових доказів суд вирішує у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Арешт на майно не накладався. Цивільний позов потерпілим не заявлено. Підстав для скасування чи зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 01.10.2024 та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного приведення вироку до виконання, зарахувавши строк його тримання під вартою з 28.04.2026 і до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази, а саме:

-166 бойових патронів 5,45 мм з проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осердям, 89 бойових патронів 7,62 мм гвинтівкових з кулею «ЛПС» зі сталевим осердям, 1 бойовий 7,62 мм гвинтівковий патрон з модернізованою трасуючою кулею «Т-46М» зразка 1974 року – передати на потреби Збройних Сил України, а у разі відмови їх отримати для цих потреб – знищити;

-фрагменти шести пострілів ВОГ-25П після експериментального вибуху – знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати пов`язані із проведенням судових експертиз в загальній сумі 10346 грн. 52 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, залишити тримання під вартою, але не довше ніж на шістдесят днів з дня ухвалення вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.

Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1