Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №283/814/25 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/814/25

Провадження №2/283/52/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., за участю позивача, її представника – адвоката Дмитрієва А.І., представника відповідача – адвоката Яременка Д.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної здоров`ю позивача, в обґрунтування якої зазначив, що 05 травня 2022 року близько 16 години 30 хвилин ОСОБА_1 рухалася на велосипеді в м. Малині Житомирської області по вулиці Грушевського в бік вулиці Огієнка. Проїжджаючи поворот, який знаходився праворуч, а саме на вулицю Володимирська, позивач побачила як на великій швидкості прямо на неї наближається автомобіль марки Форд Фокус д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого, порушуючи правила дорожнього руху, не зупинившись на знак «Стоп» здійснив наїзд на позивача, в результаті чого позивач впала з велосипеда та отримала тілесні ушкодження.

Внаслідок протиправних дій відповідача, позивач отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому ДМЕ лівої променевої кістки зі зміщенням та уламковий перелом зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки без зміщення, перенесла декілька оперативних по встановленню пластин, перебувала на довготривалому лікуванні та реабілітації, що понесло за собою значні витрати.

Відповідач сплатила на користь позивача для її лікування лише 14500 гривень, хоча першочергові витрати перевищували суму у 20000 гривень, але відповідач не мала одразу такої суми, а потім взагалі відмовилась допомагати фінансово.

05 вересня 2022 року позивач вимушена була звернутися до Відділення поліції №1 Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області із заявою про вчинення злочину з проханням про відкриття кримінального провадження відносно відповідача.У результаті розгляду заяви позивача, Відділенням поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області не було відкрито кримінальне провадження, але було проведену перевірку фактів, які були викладені в заяві.

З листопада 2022 року позивач почала своє відновлення з ходьби на милицях.Станом на квітень 2025 року позивач має можливість рухатися, пройшла реабілітацію, на що родина позивача, як і вона сама витратила значну суму коштів, яка має бути компенсована відповідачем.

Позивач вказує, що після ДТП, хоча вона і перебувала на лікуванні та реабілітації, повного відновлення не досягла і через це була змушена звільнитись з роботи.

У зв`язку з тілесними ушкодженнями, отриманими внаслідок дорожньо- транспортної пригоди за участю та з вини відповідача, позивач зазнала не лише фізичного болю, а й душевних страждань, в тому числі через повну втрату загальної працездатності, обмеження життєдіяльності, неможливості самостійно себе обслуговувати, пересуватися без допоміжних засобів чи допомоги третіх осіб, неможливості виконувати повсякденні обов`язки, беручи до уваги й психоемоційне навантаження, викликане кримінальним правопорушенням, тому також просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 900000 грн.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 16.04.2025 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

02.05.2025 надійшов відзив на позов.

15.05.2025 надійшли заяви про виклик свідків.

15.05.2025 надійшло клопотання про витребування доказів, яке ухвалою суду задоволено та 27.05.2025 до суду надійшли витребувані документи.

06.08.2025 до суду надійшла заява свідка на виконання вимог ст. 93 ЦПК України.

Ухвалою від 12.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10 годину 26 вересня 2025 року, яке неодноразово відкладалося, задоволено клопотання сторін про виклик свідків.

Позиція позивача та її представника

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Позивач у судовому засіданні зазначила, що 05.05.2022 близько 17 години вона рухалася на велосипеді від центру міста в бік кругу, що по вулиці Огієнка, було сонячно, сухо. Під`їжджаючи до вулиці Володимирська, вона побачила, що на великій швидкості рухався транспортний засіб. Вона ж рухалася по своїй полосі. Бампер автомобіля ударив у переднє колесо її велосипеда, на якому вона рухалася, від чого вона впала. Велосипед був добряче пом`ятий, але батько відповідача його поремонтував. Після падіння отримала травми у вигляді перелому лівої руки та правої ноги.

Відповідачка за власний рахунок відремонтувала велосипед та оплатила операції в лікарні м. Житомира на суму 14000 грн. Потрібно було замінити ортез, однак відповідач не допомогла фінансово. Відповідачку бачила два рази: під час події і другий раз 19.09.2022, коли вона приїхала в с. Малинівку, додому до позивача, з обуренням через заяву, яку позивач написала в поліцію. Сказала, що давала гроші її зятю, а той можливо їх прогуляв. Внесення в ЄРДР щодо вчинення кримінального правопорушення не було, таке рішення її не задовольнило, але вона його не оскаржувала.

Позивач зазначила, що вона пожаліла ОСОБА_2 та відмовилась писати заяву про злочин відразу, таким чином вчинивши незаконно, оскільки своїм вчинком фактично дозволила відповідачці безнаказано порушувати правила дорожнього руху, піддаючи небезпеці інших людей.

Позиція відповідача

Представник відповідача позовні вимоги не визнав. У відзиві просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю. Вказав, що представником позивача не подано до суду разом із позовною заявою належних та допустимих доказів, які б підтверджували протиправність дій відповідача та доказів того, що тілесні ушкодження, про які зазначає позивач, отримані саме в результаті дорожньо-транспортної пригоди, оскільки за заявою ОСОБА_1 про вчинення злочину не було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не складено протокол про адміністративне правопорушення, тому слід вважати, що тілесні ушкодження, отримані позивачем ОСОБА_1 , є результатом її власних протиправних або необережних дій. Відповідача ОСОБА_2 неможливо вважати завдавачем шкоди.

Квитанції, долучені до позовної заяви, жодним чином не підтверджують, що дані грошові кошти були витрачені саме на лікування позивача в результаті отриманих нею ушкоджень здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Так, ні один з наданих позивачем медичних документів не містить призначень будь-яких лікарських засобів, окрім як вітамінного комплексу «Кальцемін- сільвер», про купівлю якого немає жодного чеку.

Поряд з цим, згідно з випискою з амбулаторної карти КНП «Малинська міська лікарня» ММР останній огляд ОСОБА_1 лікарем ортопедом датується 02.09.2022, за результатом якого пацієнтці було призначено ЛФК, масаж, фіз. Процедури, однак не призначено жодних лікарських засобів.

Таким чином долучені фіскальні чеки не можуть свідчити про те, що лікарські засоби та медичне приладдя, яке зазначене в них купувалось саме для лікування позивача.

Незрозумілим є також чек (RRN: НОМЕР_2 ) з банківського терміналу Приватбанк» з відділу пункт забору біологічного матеріалу за адресою Малин, вул. Суворова, буд.83 на суму 4550 гривень, адже не зрозуміло, за які саме послуги чи товари було сплачено, ким і на підставі яких лікарських призначень.

Копії квитанцій, які нібито підтверджують проходження реабілітації, не можливо вважати належними та допустимими доказами, які б підтверджували розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок ушкодження здоров`я, адже до позову не долучено доказів, про те, чи є ОСОБА_3 суб`єктом господарської діяльності, чи має вона право як суб`єкт господарської діяльності надавати послуги з реабілітації, які відносяться до медичних послуг.Крім того, не подано до суду договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_3 , на надання послуг з фізичної реабілітації.

Оскільки позивачем не додано до позову жодного документу, який би свідчив про ступінь втрати нею професійної працездатності, вимоги про відшкодування втраченого заробітку через втрату працездатності, є безпідставними.

Щодо стягнення моральної шкоди представник відповідача зазначив, що відновлення здоров`я позивача тривало значно менший період часу, ніж зазначено в змісті позову, тому вважає, що сума моральної шкоди заявлена позивачем у розмірі 900000 гривень, є значно завищеною та неспівмірною, та не може бути підставою для збагачення.

Встановлені судом обставини

Згідно із рукописною розпискою від 05.05.2022, за підписами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 зобов`язувалася оплатити лікування ОСОБА_1 , постраждалої внаслідок її дій (а.с.16).

З матеріалів перевірки ЖЄО № 4866 від 05.08.2022 встановлено, що 05 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Відділення поліції №1 Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області із заявою про вчинення злочину ОСОБА_2 відносно неї (а.с.17).

В результаті розгляду заяви позивача Відділенням поліції №1 Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області не було відкрито кримінальне провадження, але було проведену перевірку фактів, які були викладені в заяві, відібрано пояснення у позивача, відповідача та ОСОБА_6 (а.с.18-20), ОСОБА_8

05.05.2022 ОСОБА_1 на ім`я начальника ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області подано заяву з проханням не розглядати її звернення, оскільки вона сама впала з велосипеда. Претензій ні до кого не має.

Згідно з дослідженою медичною документацією ОСОБА_1 05.05.2022 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому ДМЕ лівої променевої кістки зі зміщенням та уламковий перелом зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки без зміщення; перенесла оперативне втручання 10.05.2022 – відкриту репозицію, МОС уламків ДМЕ лівої променевої кістки, МОС зовнішнього виросту правої в/гомілкової кістки, перебувала на лікуванні у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності з 06.05.2022 по 02.09.2022 та реабілітації.

ОСОБА_1 рекомендовано нагляд ортопеда за місцем проживання, іммобілізація лівого передпліччя 5 тижнів з дня операції, іммобілізація правого колінного суглоба 8 тижнів з дня операції,рентген-контроль лівого променево-зап`ясткового суглоба через 5 тижнів з дня операції, колінного суглоба через 8 тижнів з дня операції, перев`язки, кальцемін-сільвер 1 к 2р/д 3 міс. (а.с.24); протоколом мультиспіральної комп`ютерної томографії від 09.05.2022 (а.с.25); довідкою сімейного лікаря від 24.10.2023 (а.с.35); випискою з амбулаторної картки ОСОБА_1 від 17.05.2022, 28.05.2022, 16.06.2022, 30.06.2022, 14.07.2022, 28.07.2022, 10.08.2022, 02.09.2022 (а.с.36-37); консультаційним висновком спеціаліста КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» від 04.09.2024 року, яким ОСОБА_1 рекомендовано нагляд ортопеда, ЛФК 3, сан-курортне лікування (а.с.23).

Згідно з направлення сімейного лікаря від 03.10.2022 (а.с.34) ОСОБА_1 проходила реабілітацію з 03.10.2022 по 15.10.2022 (а.с.31), з 13.11.2022 по 24.11.2022 (а.с.29), з 02.01.2023 по 14.01.2023 (а.с.32), з 06.05.2024 по 17.05.2024 (а.с.30).

Фізичним реабілітолом було рекомендовано позивачу вітамінотерапія: структум, кальцемін-сільвер, терафлекс, ходдроксид інтенсив, колаген, магній В6, Animal Flex, вітамін Д3, Омега 3, босфелія, глюкозамін (а.с.32 зворот).

На підтвердження витрат на лікування та реабілітацію ОСОБА_1 до матеріалів справи надано: квитанція №NOX1K5178K від 09.05.2022 на суму 118,44 грн, квитанція №NOX1K5178M від 09.05.2022 на суму 9870 грн. та рахунок №36 від 09.05.20222 року на оплату цієї квитанції на суму 9870 грн (а.с.39-40), товарний чек від 09.05.2022 року на суму 3416,00 грн (а.с.41), квитанції до платіжної інструкції від 17.05.2024 року на суму - 3500,00 грн (а.с.42), квитанція до платіжної інструкції від 14.01.2023 року на суму - 3000,00 (а.с.43), квитанція до платіжної інструкції від 14.10.2022 року на суму - 6000,00 (а.с.44), чек №001428 від 08.12.2022 року на суму — 4550,00 грн (а.с.45), квитанція до платіжної інструкції від 13.05.2023 року на суму - 3000,00 (а.с.46), чек на суму - 5107,00 грн на 1 аркуші, чек на суму - 363.90 грн. та чек на суму - 35.80 грн. на 1 аркуші паперу;7 чеків на загальну суму - 17 649,00 коп. на 1 аркуші паперу (а.с.47-48). Крім того, в судовому засіданні стороною позивача були надані оригінали вказаних доказів для їх дослідження.

Згідно з довідкою Малинівського ліцею Малинської міської ради №9 від 06.03.2024 та строкового трудового договору, ОСОБА_1 працювала на посаді вчителя зарубіжної літератури Малинівського НВК по 5 травня 2022 року, проте строковий трудовий договір із працівником було укладено терміном по 31 серпня 2023 року.З 6 травня по 2 вересня 2022 року перебувала на лікарняному за станом здоров`я (у зв`язку з отриманим травмуванням).02 вересня 2022 року у зв`язку із закриттям лікарняного, але не повним одужанням, була звільнена з посади учителя зарубіжної літератури за угодою сторін пункт 1 статті 36 КУпП України (а.с.33, 49-50).

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 12.09.2022 встановлено, що 05.05.2022 близько 16 год. 30 хв. вона на власному велосипеді їхала з центру м. Малина в напрямку с. Малинівка. Коли проїжджала поворот на вул. Володимирську, то її не пропустив автомобіль марки «Форд», н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого відбулось зіткнення з бампером автомобіля та правою частиною її велосипеда. Внаслідок зіткнення вона впала на ліву сторону та відчула біль в лівій руці, та правій нозі, після зіткнення з автомобілем. Після цього автомобіль зупинився та до неї вийшла водій, молода жінка, яка почала запитувати, як вона себе почуває, просити не викликати працівників поліції. Казала, що буде їй допомагати з лікуванням. Вона зателефонувала своєму зятю, ОСОБА_9 , якому повідомила про дану подію, та він на власному автомобілі відвіз її в приймальне відділення Малинської міської лікарні. Також з ними поїхала і жінка, яка була за кермом, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована по АДРЕСА_1 . В подальшому її зять домовився з ОСОБА_10 , що вона відшкодує всі витрати на лікування то її подальшу реабілітацію, тому вона погодилась, так як їй стало шкода молоду жінку. В подальшому вона перебувала на лікуванні в м. Малині та м. Житомирі, де їй зробили операцію на руці, та вставили пластину та на нозі, куди також вставили пластину та шурупи. Внаслідок даної подію вона втратила працездатність, проходила тривале лікування та витратила значні кошти. За весь час лікування, ОСОБА_7 заплатила за пластину, яку їй вставили, 14500 грн., і на даний час на телефонні дзвінки її та рідних не відповідає. З метою відшкодування витрат на лікування та притягнення винної особи вона звернулась із заявою до поліції.

З письмових пояснень ОСОБА_2 від 16.09.2022 встановлено, що 05.05.2022 року близько 16 год. 30 хв. вона на власному автомобілі марки «Форд», н.з. НОМЕР_3 рухалась по вул. Володимирській м. Малина та на перехресті повертала на вул. Грушевського, в напрямку центра міста. Також із нею в автомобілі була її сестра, ОСОБА_6 , яка сиділа спереду на пасажирському сидінні. Під час виконання маневру повороту, вона зупинилась на перехресті, подивилась чи можна продовжувати рух, так як на дорозі нікого не було, то почала повертати ліворуч, та в цей час відбулось зіткнення з велосипедом, яким керувала жінка похилого віку, як вона потім дізналась, це була ОСОБА_1 . Внаслідок зіткнення жінка впала на ліву сторону разом з велосипедом. Після цього вона одразу зупинилась, вийшла з автомобіля та намагалась допомогти жінці підвестися, але вона почала казати, щоб вона її не трогала, та в цей час біля них зупинились військовослужбовці та допомогли жінці перейти на узбіччя. Вона почала запитувати, що роботи, пропонувати викликати працівників поліції, швидку чи самій відвезти її до лікарні. ОСОБА_11 зателефонувала своєму зятю, ОСОБА_12 , та сказала, що чекати його. Через декілька хвилин приїхав ОСОБА_12 , та сказав, що він відвезе ОСОБА_13 до лікарні. Вона поїхала слідом за ними. По приїзду в лікарню ОСОБА_14 почали надавати медичну допомогу, а вона запитувала в ОСОБА_12 , що роботи, чи повідомляти поліцію про ДТП, та з ним домовились, що вона оплачує все лікування ОСОБА_14 . В Малинській міській лікарні ОСОБА_14 було діагностовано перелом правої руки, а в подальшому в Житомирській обласній лікарні діагностовано і перелом лівої ноги. Також зазначила, що вона оплатила повністю лікування ОСОБА_14 , а саме одразу в Малинській міській лікарні заплатила 3 тис. грн., за надання медичної допомоги, в Житомирській обласній лікарні оплатила операцію в сумі 5000 грн, пластину 9870 грн, ліки 3500 грн, а також витрати на паливо 780 грн, також відремонтувала велосипед, який в подальшу повернула власнику. Про те, що платила вказані кошти, ніяких розписок не брала, а всі кошти віддавала ОСОБА_12 . Також неодноразово пропонувала свою допомогу в лікуванні. Після повернення ОСОБА_1 з лікарні вона ще один раз переписувалась з її зятем, ОСОБА_12 , та пропонувала придбати бандаж, але він відмовився. Після цього до неї ніхто не звертався.

Свідок ОСОБА_5 повідомила суду, що працює в магазині по АДРЕСА_2 . 05 травня 2022 року в магазин прибігли двоє хлопців і повідомили про те, що збили позивача. Коли вона вийшла, стояла машина темного кольору посеред дороги, потерпіла була біля бордюру, поруч лежав велосипед, на ньому було щось погнуте. Після ДТП машина ОСОБА_2 стояла повністю на полосі, як їхати в центр. Свідок зрозуміла, що ДТП відбулося, коли відповідачка повертала ліворуч. Коли свідок приїхала на місце ДТП там були водійка авто і її сестра, зять позивачки та інші спостерігачі. ОСОБА_1 сказала, що дуже болить голова, рука, все болить. Велосипед погрузили в її бус, потерпілу відвезли в лікарню. Дівчина, яка була за кермом автомобіля, поїхала також в лікарню. В лікарню приїжджали поліцейські та запитували, чи подаватиме потерпіла заяву. ОСОБА_2 дуже просила, плакала, щоб не подавали заяву до поліції. Сказала, що заплатить за все лікування позивача. Свідок, пожалівши відповідачку, також попросила ОСОБА_1 , щоб вона не писала заяву до поліції на ОСОБА_2 . Зі слів потерпілої, їй відшкодували витрати на операцію. Свідку відомо, що влітку відповідач приїжджала до позивача і повідомила, що платити більше не буде.

Свідок ОСОБА_6 надала показання, що вона з відповідачкою їхали на транспортному засобі, сестра була за кермом. Рухалися по вулиці Володимирській до вулиці Грушевського, зупинились, щоб повернути наліво, було погано видно, певний час стояли і незрозуміло, як жінка на велосипеді в`їхала у них чи впала на транспортний засіб. Свідок не бачила як саме все відбулося, почула тільки звук удару в авто. Вони вийшли з автомобіля і запропонували надати допомогу. Хотіли викликати поліцію, але потерпіла відмовилась. Жінка на бусі, знайома ОСОБА_1 , підійшла, сказала, що знає її, зателефонувала її зятю. Після приїзду знайомої, вони втрьох перевели потерпілу на протилежну сторону дороги, до знака «Дзеркало», посадили на бровку. Хто переміщував велосипед не пам`ятає, машину сестра теж перегнала. Приїхав зять ОСОБА_15 і повіз її у лікарню. Від поліції відмовились потерпіла та її зять. Зять погрузив велосипед, забрав потерпілу і поїхав у лікарню, а вона із сестрою поїхали на своєму транспортному засобі слідом. Сестра оплатила огляд потерпілої, за анестезію і за ліки. Також платила в лікарні в Житомирі за пластини, ліки, пальне. Потім просили купити бандаж, але той, що знайшла ОСОБА_16 не підійшов. Сестра вирішили допомагати ОСОБА_1 через незрозумілу ситуацію, хто винуватий, а хто правий. Велосипед відремонтував батько свідка. Разом з ОСОБА_17 возили для потерпілої кошти. Розраховувалися 4-5 разів.

Свідок ОСОБА_8 повідомив суду, що відповідачка є його дочкою. Від ОСОБА_18 йому стало відомо, що на перехресті вулиць Володимирської та Грушевського сталося ДТП, у транспортний засіб ОСОБА_18 заїхав велосипед. Вони завезли жінку у лікарню, хотіли викликати поліцію, але потерпіла відмовилась, сказала, щоб без поліції. ОСОБА_16 спочатку у лікарні дала 1500 грн. Через декілька днів після події він з ОСОБА_17 возили у с. Малинівку до потерпілої гроші. Зять потерпілої показав чеки на пальне та на ліки на суму 8500 грн. Через декілька днів зять зателефонував і повідомив про операцію, що потрібно: 10000 грн на пластини, 5000 грн лікарю, 2000 грн за анестезію, 1500 грн пальне. Пізніше знов завезли 5000 грн після лікарні, на реабілітацію. Потім попросили бандаж. Велосипед ОСОБА_1 привезла ОСОБА_16 , він його відремонтував, (була підігнута педаль, замінив її) і відвезли велосипед потерпілій. Також у передньому колесі велосипеда вискочила з обода покришка, поставив її назад, накачав колесо. Дочка допомагала потерпілій, тому що злякалась, постраждала людина похилого віку. Гроші, які були надані ОСОБА_1 як благодійна допомога, належали свідкові.

Свідок ОСОБА_4 повідомив, що є зятем позивачки. 05.05.2022 після обіду він був вдома, йому зателефонувала теща і сказала, що її збив транспортний засіб по вулиці Грушевського, не доїжджаючи до магазину «Сільпо», де дзеркало огляду. Він приїхав і побачив транспортний засіб зліва біля тротуару. Відповідачка пояснила, що повертала в напрямку центра міста. Права передня сторона транспортного засобу була подряпана і з фарою було щось не так (була тріснута). У велосипеді зігнуте переднє колесо, вилка, він знаходився на лівому тротуарі в напрямку круга. Теща сиділа на бордюрі, а водій і пасажирка стояли поруч. На місці події також була ОСОБА_19 . Відповідачка сказала, що її засліпило сонце і вона не бачила велосипедиста. ОСОБА_20 посадили у його транспортний засіб і повезли на швидку допомогу. ОСОБА_7 їхала за ними. Після того, як приїхали на приймальне відділення ОСОБА_20 почали обстежувати, медики викликали поліцію. Коли приїхала поліція, то ОСОБА_2 просила його, щоб не оформлювали ДТП. Він погодився, ОСОБА_21 в той час надавали допомогу. Вони домовились, що відповідачка напише розписку. Він взяв блокнот і ОСОБА_2 власноруч написала розписку. Через 1-2 дні після ДТП, приїхала відповідачка разом із сестрою і батьком, забрали на ремонт велосипед. Він показав чеки і сказав вартість витраченого, вони повернули, суми не пам`ятає, сума була невелика. Сказав, що тещі потрібна операція в м. Житомирі, вони сказали, що допоможуть. Завіз тещу в Житомир, купив все, що потрібно. Потім зателефонував відповідачці і повідомив суму, було більше 10000 грн, оскільки купував пластину, хірургічний набір. ОСОБА_2 приїхала і ці гроші віддала. Потім він поїхав на роботу, домовилися, що вона все оплатить. Після операції теща ходила на масаж. Спочатку рухалася на колясці, потім на милицях. На даний час повного відновлення немає. Розписка складалася у присутності ОСОБА_5 , сестри ОСОБА_2 та його.

Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що витрати за рахунком на оплату № 36 від 09.05.2022 у розмірі 9870, які згідно з квитанцією № NOX1K5178M від 09.05.2022, внесла його матір ОСОБА_22 , а також витрати по товарному чеку від 09.05.2022 у розмірі 3416 грн відповідач відшкодувала у повному обсязі.

Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом

Між сторонами виник спір з приводу відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної здоров`ю позивача.

При вирішенні спору суд керується нормами ЦК України та судовою практикою.

За загальним правилом, згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Як встановлено судом, 05.05.2022 близько 16 години в м. Малині по вул. Грушевського сталася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були велосипедист ОСОБА_1 та водій автомобіля ОСОБА_2 . За наслідками пригоди ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому ДМЕ лівої променевої кістки зі зміщенням та уламковий перелом зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки без зміщення.

Доводи сторони відповідача про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між тілесними ушкодженнями, отриманими позивачкою, та подією за участю відповідача ОСОБА_2 , суд вважає безпідставними, адже із сукупності досліджених доказів судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода за участю сторін мала місце; з місця пригоди позивачка була доставлена до лікарні, де було діагностовано наявність травм; ОСОБА_2 також була присутня в лікарні, де власноручно, в присутності свідків, написала розписку про те, що зобов`язується оплатити лікування ОСОБА_1 .

Сторона відповідача не оспорювала факт ДТП, написання розписки ОСОБА_2 .

Причини травмування, зафіксовані в медичних документах (побутова травма, падіння з велосипеду), не спростовують обставин, встановлених судом.

Крім того, свідок ОСОБА_6 , яка була допитана судом за клопотанням представника відповідача, як очевидець ДТП, підтвердила факт, що жінку-велосипедистку, яка зіштовхнулася з автомобілем відповідачки, було доставлено до лікарні, де було виявлено травми.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Суд встановив, що ушкодження здоров`я позивачки відбулося внаслідок ДТП, де відповідач брала участь як водій автомобіля та керувала ним на відповідній правовій підставі.

Доводи представника відповідача про те, що для відшкодування шкоди має бути доведено протиправність поведінки відповідачки, наявність причинного зв`язку між такою поведінкою та шкодою, не ґрунтуються на законі, оскільки особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (крім випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки), є те, що володілець такого джерела зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду незалежно від його вини.

Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого. Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди. В той же час, чинне законодавство не передбачає такої підстави для звільнення від відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки як вина потерпілого.

При цьому, згідно з частиною другою статті 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом, тобто груба необережність потерпілого може бути підставою для зменшення розміру відшкодування, а не відмови у повному обсязі (постанова ВС від 21.04.2021 у справі №450/4163/18).

Таким чином, законом встановлено вичерпний перелік випадків, коли не настає цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу як джерела підвищеної небезпеки - якщо шкода була завдана внаслідок непереборної сили або мав місце умисел потерпілого.

Суд зазначає, що належна правова процедура розслідування з метою встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди компетентними органами не проводилась, оскільки сторони домовились, що врегулюють інцидент шляхом компенсації ОСОБА_2 вартості лікування ОСОБА_1 . Однак, у встановленні вини водія транспортного засобу, як і вини велосипедиста, для вирішення спірних правовідносин, відсутня необхідність, оскільки водій транспортного засобу, як володілець джерела підвищеної небезпеки, зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини.

Сторона відповідача доказів на доведення умислу ОСОБА_1 на отримання тілесних ушкоджень або наявності непереборної сили не надала, так само не встановлено судом, що виникненню шкоди сприяла груба необережність позивача, відтак суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 , як особа, яка керувала автомобілем, від взаємодії з яким позивач отримала тілесні ушкодження, зобов`язана відшкодувати позивачці матеріальну шкоду, пов`язану із ушкодженням здоров`я.

Визначаючи розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує дані медичних документів щодо призначення лікування, проходження реабілітації.

Суд частково погоджується з доводами представника відповідача щодо неврахування фіскальних чеків (чеків, платіжних інструкцій):

на суму 585 гривень від 07.04.2023;

на суму 754,50 гривень від 14.05.2023;

на суму 4550 гривень від 08.12.2022;

на суму 3000 гривень від 13.05.2023

та часткове неврахування витрат по чеку на суму 547,60 від 18.10.2022 (-311,9 грн), по чеку на суму 363,9 гривень від 07.02.2023 (-42,09 грн), оскільки придбані медпрепарати та послуги відсутні у медичних документах та їх неможливо ідентифікувати як такі, що отримані позивачкою.

Також суд не враховує розмір витрат, визначених у квитанціях № N0X1K5178K від 09.05.2022, N0X1K5178М від 09.05.2022 та товарному чеку від 09.05.2022, оскільки, як зазначив свідок ОСОБА_4 , відповідач компенсувала зазначені витрати шляхом передачі коштів безпосередньо йому.

На доводи представника відповідача про те, що ні один з наданих позивачем медичних документів не містить призначень будь-яких лікарських засобів, окрім як вітамінного комплексу «Кальцемін-сільвер», суд зауважує, що крім рекомендацій лікаря щодо лікування, також позивачу надавались рекомендації щодо проходження фізичної реабілітації, де, серед іншого, було рекомендовано вітамінотерапія: структум, кальцемін-сільвер, терафлекс, ходдроксид інтенсив, колаген, магній В6, Animal Flex, вітамін Д3, Омега 3, босфелія, глюкозамін (а.с.32 зворот).

Безпідставним є твердження представника відповідача про відсутність направлення лікаря на реабілітацію позивачки, оскільки таке направлення було видано 03.10.2022 сімейним лікарем позивача (а.с. 34).

Доводи сторони відповідача про те, що позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_3 є суб`єктом господарської діяльності, який має право надавати послуги з реабілітації, та що між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір на надання послуг, не спростовують факту проходження позивачкою такої реабілітації у періоди з 03.10.2022 по 15.10.2022, з 02.01.2023 по 14.01.2023, з 13.11.2023 по 24.11.2023 та з 06.05.2024 по 17.05.2024 (а.с. 29-32), відтак витрати на оплату фізичної реабілітації підлягають відшкодуванню відповідачем.

Таким чином, провівши власний обрахунок, суд вважає, що відповідач зобов`язана відшкодувати позивачу витрати, пов`язані з лікування та реабілітацією, у розмірі 32151,71 грн як такі, що підтверджені належними доказами.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача втраченого заробітку, суд погоджується з доводами представника відповідача, зазначеними у відзиві, та вважає таку вимогу безпідставною з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1197 ЦКУ України, розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» ступінь втрати працездатності потерпілим визначається експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи під час проведення такого оцінювання.

Із системного аналізу вказаних норм слідує, що обов`язковою умовою для виникнення у потерпілого права на відшкодування втраченого заробітку (доходу), є факт втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а сума відшкодування прямо залежить від ступеню такої втрати.

Позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував ступінь втрати нею професійної чи загальної працездатності, відтак вимога про відшкодування втраченого заробітку у розмірі 137208 грн є безпідставною.

Щодо відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом встановлено обставини отримання позивачкою травмування від дії джерела підвищеної небезпеки – автомобіля під правомірним керуванням відповідачки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини (...) фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Як роз`яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо), та з урахуванням інших обставин справи. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Отже, законом установлено загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди. Тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.

Стороною позивача доведено, що внаслідок отриманих травм позивачка відчувала фізичний біль, перенесла оперативні втручання, тривалий час проходила лікування (4 місяці) та фізичну реабілітацію (курсами з жовтня 2022 року по травень 2024 року), була обмежена в можливості самостійно себе обслуговувати (пересувалась на візку та з милицями), певний час потребувала стороннього догляду.

Виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості суд вважає, що відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу у розмірі 80000 грн, буде відповідати зазначеним критеріям.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивач звільнена від сплати судового збору.

Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких відносять зокрема, витрати на професійну правничу допомогу покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами статті 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник відповідача, адвокат Яременко Д.В., у відзиві на позов просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. На підтвердження понесених витрат відповідачем долучив копію договору про надання юридичної (правової) допомоги від 30.04.2024, квитанції до платіжної інструкції від 30.09.2024 та 01.10.2024 на загальну суму 10000 грн, копію ордера від 03.10.2024.

Для підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду обов`язково мають бути надані договір про надання послуг, детальний акт виконаних робіт, докази оплати послуг, а також підтвердження статусу адвоката.

Підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі може бути ненадання переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом (постанова ВС від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17).

Суд, вирішуючи питання про розподіл витрат позивача на правничу допомогу, враховує наступне.

З позовною заявою, яка є предметом даного розгляду, представник позивача звернувся до суду 08.04.2025; провадження відкрито ухвалою суду 16.04.2025.

В той же час договір про надання правової допомоги між відповідачем та адвокатом Яременком Д.В. укладений за понад півроку до звернення позивача з даним позовом до суду, тоді ж було проведено й оплату відповідачем коштів у загальній сумі 10000 грн. Акту виконаних робіт з детальним описом наданих послуг у даній справі та їх вартість, суду не надано. Крім того, представником відповідача до відзиву додано копію ухвали Малинського районного суду Житомирської області від 05.02.2025, якою позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, - залишено без розгляду за заявою представника позивача.

Зважаючи на викладене, за відсутності акта виконаних робіт, є очевидним, що надані представником відповідача докази щодо оплати відповідачкою його послуг у загальному розмірі 10000 грн у вересні, жовтні 2024 року, не можна віднести як такі, що понесені у даній справі, оскільки на час проведення платежів в провадженні суду дана цивільна справа не перебувала.

Відтак, суд відмовляє у розподілі судових витрат відповідача на правничу допомогу, як таких, що не підтверджені належними доказами.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 23, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 :

матеріальну шкоду (витрати на лікування та реабілітацію) у розмірі 32151 (тридцять дві тисячі сто п`ятдесят одна) гривня 71 копійка;

моральну шкоду у розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень, а всього 112151 (сто дванадцять тисяч сто п`ятдесят одна) гривня 71 копійка.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення (складення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст складено 25.06.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя В. М. Хомич