Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №496/8447/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5232/26

Справа № 496/8447/25

Головуючий у першій інстанції Шаньшина М. В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Назарової М.В., Карташова О.Ю.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідачі – Біляївська окружна прокуратура Одеської області, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 29 січня 2026 року

за позовом ОСОБА_1 до Біляївської окружної прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Біляївської окружної прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 29 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Біляївської окружної прокуратури Одеської області, Головного управління Державного казначейства служби України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди повернуто особі, яка її подала.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 29 січня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, занадто формально підійшов до вирішення питання щодо повернення позовної заяви.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та Біляївській окружній прокуратурі Одеської області, Головному управлінню Державного казначейської служби України в Одеській області роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримав 10.06.2026 року, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Біляївська окружна прокуратура Одеської області копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 16.05.2026 року та 19.02.2026 року відповідно, в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Головне управління Державного казначейської служби України в Одеській області копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 16.05.2026 року та 19.02.2026 року відповідно, в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Від Головного управління Державної казначейської служби надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі та ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.06.2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п.6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Постановляючи ухвалу про повернення заяви позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем станом на момент постановлення ухвали не усунено недоліків позовної заяви, а саме уточнення інформації про наявність або відсутність електронного кабінету відповідачів, а також не зазначено в позовній заяві перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви та на які посилається позивач; не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 175 ЦПК України визначені вимоги, які пред`являються до форми і змісту позовної заяви.

Частиною другою статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Пунктом 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Із системного аналізу норм ЦПК України вбачається, що в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху судом мають бути зазначені конкретні недоліки позовної заяви, та визначений спосіб їх усунення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до Біляївської окружної прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди.

Біляївський районний суд Одеської області ухвалою від 29 грудня 2025 року залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надав строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня вручення копії даної ухвали. Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_1 зазначив Біляївську окружну прокуратуру Одеської області як відповідача, проте позовна заява не містить зазначення місцезнаходження відповідача, поштовий індекс, а також зазначено код ЄДРПОУ Одеської обласної прокуратури, у зв`язку з чим неможливо ідентифікувати відповідача по справі. Також позивачу необхідно зазначити інформацію про наявність або відсутність електронного кабінету відповідачів та зазначити в позовній заяві перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви та на які посилається позивач.

Копію ухвали Біляївського районного суду від 29.12.2025 року позивач отримав 10.01.2026 року, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Біляївський районний суд Одеської області ухвалою від 29.01.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Біляївської окружної прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди повернув позивачу у зв`язку з тим, що станом на момент постановлення ухвали ОСОБА_1 зазначені недоліки позовної заяви не усунуто.

Статтею 175 ЦПК України визначені вимоги до оформлення позовної заяви.

Так, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Пунктом 8 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначив відповідачами Біляївську окружну прокуратуру Одеської області та Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, вказавши їх офіційну електронну адресу.

Суд залишив поза увагою той факт, що остаточне визначення складу учасників судового процесу за діючим цивільним процесуальним законодавством віднесено не до стадії відкриття провадження по справі, а до стадії підготовчого провадження (ст. 189 ЦПК України).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Жоффер де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Згідно практики ЄСПЛ, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, пункт 29, від 26 липня 2007 року).

В переліку додатків позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що копія позовної заяви вручена Біляївській окружній прокуратурі Одеської області, копія позовної заяви надіслана засобами поштового зв`язку Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області, додає копію паспорта та пенсійного посвідчення.

Матеріали справи не містять доказів, а саме акту складеному відповідальними працівниками Біляївського районного суду Одеської області про відсутність додатків до позовної заяви.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що супровідним листом Біляївського районного суду Одеської області, на якому зазначена дата 30.03.2026 року, повернуто ОСОБА_1 оригінал позовної заяви з додатками, без зазначення аркушів справи, що унеможливлює встановити обставини, які зазначені судом першої інстанції щодо не зазначення позивачем переліку документів та інших доказів які додаються до заяви, які не вказані як додатки.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Біляївська окружна прокуратура Одеської області та Головне управління Державної казначейської служби України є юридичними особами, які в силу вимог закону зобов`язані зареєструвати та користуватись електронним кабінетом підсистеми «Електронний суд».

Апеляційний суд враховує, що зазначені недоліки позовної заяви є несуттєвими та не перешкоджають вирішенню питання щодо відкриття провадження.

Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини та в порушення вищезазначених вимог закону необґрунтовано повернув позовну заяву позивачу на підставі ст. 185 ЦПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 29 січня 2026 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 29 січня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді М.В. Назарова

О.Ю. Карташов