Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №304/913/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 304/913/26

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., за участю ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Вишнякової І. О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/349/26 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Вишнякової І. О. на постанову судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 21.05.2026.

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка України, з неповною середньою освітою, одружена, має на у триманні трьох малолітніх дітей, непрацююча, визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком 40 (сорок) годин.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 769393 від 08.05.2026 та постанови судді від 21.05.2026 вбачається, що 03.03.2026 за адресою: с. Порошково, вул. Лісова, біля буд. 11, ОСОБА_1 вчинила злісну непокору працівникам поліції під час виконання ними службових обов`язків, а саме: хапалася за формений одяг працівників поліції Балога В. В., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , висловлювалася нецензурною лайкою та на зауваження припинити протиправні дії не реагувала, чим вчинила злісну непокору законним вимогам працівників поліції. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 185 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Вишнякова І. О. просить постанову суду від 21.05.2026 змінити, застосувати щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу. Стверджує, що накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт суд, в порушення ст. 33 КУпАП, не врахував належним чином особу порушника, яка має на утриманні трьох дітей, обставини, що пом`якшують відповідальність, до яких суд відносить повне визнання вини та щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність. Судом не було зазначено, що саме враховується при накладенні на ОСОБА_1 саме такого адміністративного стягнення, які відомості про особу правопорушника, ступінь її вини, наявність обставин, що пом`якшує відповідальність, свідчать про накладення стягнення саме в такому виді і розмірі. Натомість, ОСОБА_1 є багатодітною матір`ю, має роботу, але офіційно не працевлаштована. Перед роботою ОСОБА_1 збирає дітей до школи, а після закінчення роботи свій вільний час присвячує вихованню дітей. У такому режимі виконання громадських робіт строком 40 годин для неї є надмірним покаранням за скоєне правопорушення.

-2-

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Вишнякової І. О., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

На підставі положення ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Приписами до ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, які зазначені у ст. 251 КУпАП.

Суд, згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Апеляційний суд вважає, що вищезазначені вимоги закону під час розгляду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, - є правильним, а зміст постанови відповідає приписам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 цього адміністративного правопорушення.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується беззаперечними доказами, яким суд дав належну та об`єктивну оцінку.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 769393 від 08.05.2026 вбачається, що 03.03.2026 за адресою: с. Порошково, вул. Лісова, біля буд. 11, ОСОБА_1 вчинила злісну непокору працівникам поліції під час виконання ними службових обов`язків, а саме: хапалася за формений одяг працівників поліції Балога В. В., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , висловлювалася нецензурною лайкою та на зауваження припинити протиправні дії не реагувала, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.

При цьому, їй були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, якими скористалась ОСОБА_1 підписавши адміністративні матеріали складені щодо неї та відмовившись надавати свої пояснення.

Обставини, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення також підтверджуються постановою старшого слідчого СВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Димчука В. про вирішення питання про притягнення осіб до адміністративної відповідальності від 16.04.2026. З вказаної постанови вбачається, що СВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове

-3-

розслідування кримінального провадження № 12026071130000040 від 03.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.03.2026 оперуповноважені ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Мешко В. Є., ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , виконуючи свої службові обов`язки, будучи у форменому одязі зі знаками розрізнення працівника «Національної поліції України», виконували ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.02.2026 про проведення обшуку домоволодіння АДРЕСА_2 , з метою встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 , спільно зі слідчим Шостого СВ ТУ ДБР у м. Львові (з дислокацією у м. Ужгороді) біля 06 год 30 хв прибули службовим автомобільним транспортом до вказаної адреси, де під час слідчої дії був виявлений підозрюваний. В подальшому, ОСОБА_6 у групі з іншими особами розуміючи, що перед ними працівники правоохоронних органів чинили активний опір з метою недопущення затримання підозрюваного. Зокрема, громадянка ОСОБА_1 вчиняла протиправні дії щодо працівників поліції та заважала проводити слідчі дії щодо розшуку та затримання підозрюваного, чинила опір працівникам поліції та заважала виконувати свої службові обов`язки.

Вина ОСОБА_1 також підтверджується копією витягу з ЄДРДР від 03.03.2026; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтвердили обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення; інформацією про особу ДМС України; ілюстративною фототаблицею до протоколу огляду та переогляду відеозапису від 04.03.2026; відеозаписом та іншими матеріалами справи.

Докази, що містяться у матеріалах справи, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні у ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст. 185 КУпАП адміністративного правопорушення.

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що працівники поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , були упереджені під час виконання своїх функціональних обов`язків, що у них були підстави для обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. У підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, такі не додано до апеляційної скарги, й на такі не посилається сторона захисту в апеляційній скарзі.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейським громади ВП Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Торонія І. С. вимог законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 769393 від 08.05.2026 складено відповідно до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що вищевказаний поліцейський при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень.

Разом з тим, апеляційному суду не надано і доказів про те, що ОСОБА_1 оскаржувались дії поліцейських при складанні відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у злісній непокорі законним вимогам працівників поліції.

Приймаючи судове рішення апеляційний суд також бере до уваги приписи таких нормативно-правових актів.

-4-

Відповідно до ст. 185 КУпАП адміністративна відповідальність настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Об`єкт правопорушення - суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, та суспільні відносини у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Злісна непокора полягає у відмові від обов`язкового виконання наполегливих розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, що виражається у зухвалій формі і свідчить про прояв явної неповаги до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова особи проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» відповідальність за ст. 185 КУпАП настає лише за дії, вчинені винним у зв`язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов`язків. Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

Основні права працівника поліції встановлено у розділах IV «Повноваження поліції», V «Поліцейські заходи» Закону України «Про національну поліцію». Так, поліція здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок вчинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Адміністративне затримання особи, відповідно до ч. 1 ст. 260 КУпАП, здійснюється у тому числі і з метою припинення адміністративних правопорушень та коли вичерпано інші заходи впливу. Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмови затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Вищевказані вимоги щодо процедури оформлення матеріалів адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_1 працівниками поліції дотримані.

-5-

Поведінка ОСОБА_1 полягала в активній протидії працівникам поліції, зокрема у хапанні за формений одяг, висловлюванні нецензурною лайкою та ігноруванні неодноразових вимог припинити такі дії.

Апеляційний суд вважає, що дії поліцейських були спрямовані на припинення правопорушником ОСОБА_1 протиправної поведінки і носили законний та правомірний характер.

На переконання апеляційного суду працівники поліції правомірно вимагали від ОСОБА_1 припинити протиправні дії, однак остання на зауваження не реагувала, хапалася за формений одяг працівників поліції, висловлювалась нецензурною лайкою чинила злісну непокору законним вимогам працівникам поліції.

В суді першої інстанції ОСОБА_1 свою вину визнала повністю та просила суворо її не карати.

Тому, апеляційний суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази є логічними та послідовними, узгоджуються між собою, не суперечать змісту протоколу, а тому жодних підстав уважати, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за непокору законним вимогам поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, немає.

Зібрані у справі докази досліджені судом першої інстанції відповідно до вимог КУпАП на предмет належності, допустимості, достовірності та у своїй сукупності є достатніми для визнання доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст. 185 КУпАП адміністративного правопорушення.

Між тим, при застосуванні до ОСОБА_1 адміністративного стягнення судом першої інстанції не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його майновий стан, ступінь його вини, ставлення до вчиненого.

Згідно ст. 23, 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність та враховується мета адміністративного стягнення, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Зі змісту постанови місцевого суду вбачається, що в ній відсутні належні обґрунтування та мотиви обрання судом саме такої міри та виду адміністративного стягнення з огляду на справедливий баланс між адміністративним проступком та мірою відповідальності.

Статтею 24 КУпАП зазначено, що обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Обставини, які пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, є проявом принципу індивідуалізації покарання.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

-6-

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При визначенні виду і міри адміністративного стягнення до ОСОБА_1 , судом першої інстанції не було враховано дані про особу винної, зокрема, щодо наявності у неї трьох неповнолітніх дітей, позитивної характеристики за місцем проживання, а також визнання вини ти її щире каяття у вчиненому діянні

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, суд першої інстанції не врахував обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відсутність обстави, які його обтяжують та дані про особу ОСОБА_1 і застосував до останньої стягнення у виді громадських робіт строком на сорок годин яке, в даному випадку, є занадто суворим і тому його застосування не відповідає балансу відповідності між адміністративним проступком та застосованою за це мірою відповідальності.

Враховуючи встановлене, апеляційний суд вважає за необхідне змінити судове рішення в частині накладення адміністративного стягнення за ст. 185 КУпАП, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 294 КпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Вишнякової І. О. задовольнити частково.

Постанову судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 21.05.2026 про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП в частині накладання адміністративного стягнення змінити.

Застосувати до ОСОБА_9 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн.

У решті постанову судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 21.05.2026 щодо ОСОБА_9 залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя