Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №682/3454/25 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/3454/25

Провадження № 2/682/909/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючого судді Матвєєвої Н.В.

за участю секретаря судового засідання Кисельової А.М.

представника позивача - адвоката Іванова А.Б.

відповідачки ОСОБА_1

представника органу опіки та піклування Ізяславської міської ради - Кулик Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута Хмельницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Іванов Антон Броніславович до ОСОБА_1 , Орган опіки та піклування Ізяславської міської ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Іванов А.Б. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , Орган опіки та піклування Ізяславської міської ради про позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову вказує, що під час перебування у фактичних шлюбних стосунках у позивача та відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 . Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про народження дитини, де батьками зазначені позивач та відповідачка. З 14 листопада 2019 року ОСОБА_2 - батько, а з ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син, зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .

В зв`язку з тим, що ОСОБА_2 проходить військову службу у Збройних Силах України, син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає у бабусі - ОСОБА_5 та дідуся - ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 та знаходиться на утриманні батька та піклуванні дідуся та бабусі на час відсутності батька - ОСОБА_2 3 листопада 2023 року відповідачка ОСОБА_1 вихованням сина ОСОБА_4 не займається, його не відвідує, життям та здоров`ям не цікавиться.

Відповідно до рішення Ізяславського районного суду від 18.03.2024 року з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку. Такі обставини підтверджуються висновком органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Ізяславської міської ради від 23 жовтня 2025 року, за яким є доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ізяславської міської ради від 31 жовтня 2025 року за № 251 затверджено вказаний висновок.

Просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 не заперечувала. Пояснила, що малолітня дитина - ОСОБА_4 проживає з батьком, дідусем та бабусею, вона має на утриманні ще одну дитину, тому не має можливості виконувати батьківські обов`язки по відношенню до сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із сином не спілкується, вихованням та піклуванням сина не займається, не відвідує його за місцем проживання, його утримує батько, дідусь та бабуся, з неї стягуються аліменти на утримання дитини, тому вона не заперечує, щоб її позбавили батьківських прав відносно дитини. Причину такої поведінки по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_4 та її не бажання виконувати батьківські обов`язки по відношенню до сина не змогла пояснити. З часу порушення справи про позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_3 жодних активних дій, що свідчили б про бажання змінити своє ставлення до дитини, відповідачка не вчиняла.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, відповідачки, покази свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши їх відповідно до ст.89 ЦПК України, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади №2025/007781540 та №2025/007781791 від 12.06.2025 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

З акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 21.10.2025 року, складеного начальником служби у справах дітей Шаргородською Н.І. вбачається, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_3 , яку винаймає разом з сином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В приміщенні безлад, недостатній рівень чистоти, відсутня належна побутова організація. ОСОБА_1 не працевлаштована, повідомила, що син ОСОБА_4 проживає з бабусею ОСОБА_5 , оскільки має проблеми зі здоров`ям.

У висновку органу опіки і піклування Ізяславської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.10.2025 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 31 жовтня 2025 року №251 зазначено, що працівниками служби у справах дітей та комунальною установою «Центр надання соціальних послуг» Ізяславської міської ради 21.10.2025 проведено обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 . Під час обстеження умов проживання з?ясувалось, що батько дитини, ОСОБА_2 , проходить військову службу в Збройних Силах України. На час його відсутності вихованням малолітнього сина ОСОБА_4 займається бабуся дитини - ОСОБА_5 , та дідусь - ОСОБА_6 . В помешканні тепло і затишно, зроблений сучасний ремонт. Квартира облаштована сучасними меблями, побутовою технікою та електроприладами. Для малолітньої дитини є все необхідне для проживання та фізичного розвитку. В процесі бесіди з ОСОБА_5 , з?ясувалось, що через неналежне виконання матір?ю батьківських обов?язків, між батьками давно існує конфлікт, який вони не можуть мирно врегулювати і в результаті якого страждає дитина.

Мати дитини, ОСОБА_1 , є внутрішньо переміщеною особою з м. Миколаїв, наразі проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Зі слів баби і діда дитини, мати до сина не приїжджає, не піклується про його розвиток, про стан його здоров`я, не забезпечує його харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, матеріально не забезпечує, дуже рідко телефонує, не відвідує в дитячому садочку. Під час телефонної розмови ОСОБА_1 , повідомила, що вона ніде не працює і не має можливості виховувати ще одну дитини, окрім того підтвердила той факт, що сина бачила останній раз в листопаді 2023 року. Дитині краще буде з бабусею і дідусем і вона готова надати свою згоду на позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 . З цих підстав орган опіки та піклування Ізяславської міської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , допитаних під час судового розгляду слідує, що вони є батьками позивача ОСОБА_2 , який є батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2022 року малолітня дитина проживає з ними та батьком дитини, який на теперішній час перебуває на військовій службі в ЗСУ. Мати дитини - ОСОБА_1 не могла впоратися з вихованням малолітнього ОСОБА_4 , не виконувала батьківські обов`язки, а тому з її згоди вони забрали дитину і з того часу мати самоусунулася від виконання батьківських обов`язків. Декілька разів вони привозили дитину до м. Славута, щоб ОСОБА_1 побачилася і погралася з дитиною. Самостійно мати дитини не проявляла ініціативу в побаченні та спілкуванні з дитиною, у смс-повідомленнях вона іноді цікавиться станом здоров`я дитини, але майже два роки ОСОБА_4 не відвідувала. Дитина має відхилення у фізичному та психічному розвитку, за час проживання малолітньої дитини з ними та батьком дитини, їй проведено декілька операцій, дитина відвідує логопеда, оскільки має затримку мовлення, відвідує спеціальну групу в дитячому садочку, потребує подальшого нагляду лікарів. Відтак є складнощі у лікуванні дитини, бо необхідна згода обох батьків. Їх син є кадровим військовим, з 2022 року мобілізувався на військову службу добровільно, тому не має наміру шляхом позбавлення батьківських прав матері дитини - ОСОБА_3 , ухилитися від військової служби, наразі проходить військову службу в зоні бойових дій. Під час відпусток повністю опікується своєю малолітньою дитиною. Позов ним поданий виключно в інтересах дитини задля забезпечення подальшого лікування дитини та проходження нею медичних досліджень. Наразі дитина забезпечена усім необхідним, у них з батьком склалися доброзичливі відносини, на час перебування батька дитини на військовій службі, вихованням та доглядом за дитиною займаються вони - дідусь та бабуся дитини. Дитина майже не розмовляє, в телефонному режимі не може спілкуватися з мамою, майже не знає її, а бабусю називає "мамою".

З пояснень свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - сусідів позивача слідує, що з 2022 року син ОСОБА_2 - ОСОБА_11 проживає з батьком дитини, бабусею та дідусем. У відсутність батька, вихованням дитини займаються дідусь та бабуся, дитина відвідує дитячий садок, гуртки, логопеда, грається на вулиці. Коли батько приходить у відпустку, дитина постійно проводить з ним час, він відводить його до дитячого садочка, займається його вихованням та піклується про нього. Матір дитини ОСОБА_1 вони жодного разу не бачили, вона не приїздила до м. Ізяслав, відомо, що мати проживає у м. Славута і в неї є також малолітня дитина, яку вона виховує.

Представником позивача суду надані додаткові докази, з яких слідує, що ОСОБА_2 з 01.04.2025 року проходить військову службу у військовий частині НОМЕР_1 , є учасником бойових дій. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 2023 року перебував на стаціонарному лікуванні, йому проводилися оперативні втручання, дитина отримувала консультації різних лікарів, їй проводилося УЗД дослідження серця.

З пояснень вихователя дитини - ОСОБА_12 , довідки Ізяславської початкової шкоди №7 Ізяславської міської ради слідує, що ОСОБА_3 2021 року народження відвідує дошкільну групу молодшого віку дошкільного підрозділу Ізяславської початкової школи №7. Дитиною опікується бабуся ОСОБА_5 , дідусь ОСОБА_6 та батько дитини ОСОБА_2 . Інформація щодо матері відсутня, мати дитиною не цікавилася.

З акту оцінки потреб сім`ї, висновку оцінки потреб сім`ї, акту обстеження умов проживання дитини - ОСОБА_3 , 2021 року народження, в м. Ізяслав, слідує, що дитина проживає в родині батька та його батьків, для дитини створені необхідні умови для проживання, розвитку та виховання, між дитиною та членами родини склалися доброзичливі відносини, дитина виховується в любові, де про неї піклуються. Мати не цікавиться його життям, успіхами, розвитком, самопочуттям дитини.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27.02.1991 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч.1-4 ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст.164 СК України, зокрема п.2 ч.1 ст.164 СК України, визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Виходячи з тлумачення п.2 ч.1 ст.164 СК України суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька так і для дитини (ст.166 СК України). Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

В п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 зазначеної постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Аналогічне позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 року по справі № 459/3411/17, провадження № 61-10531св21, позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З досліджених доказів вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 умисно та свідомо самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток малолітньої дитини ОСОБА_3 , не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, не спілкується з дитиною, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти, не створює умов для його відпочинку, покращення якості життя. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, вказують на умисне, свідоме нехтування відповідачкою батьківськими обов`язками та ухилення від виховання малолітньої дитини.

Ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на повагу до свого сімейного життя. Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції, якщо воно здійснене "згідно з законом", відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення Європейського Суду у справі "Хант проти України").

Верховний Суд у постанові від 28.09.2021 року по справі № 459/3411/18 роз`яснив, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Вирішуючи даний спір, суд враховує висновок органу опіки та піклування Ізяславської міської ради про доцільність та відповідність інтересам дитини позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, відповідачка не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав, її ставлення до дитини є байдужим, її поведінку щодо належного виконання батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої дитини - ОСОБА_4 неможливо змінити. Після того, як відповідачка дізналася про порушення справи про позбавлення її батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 , вона не вживала жодних заходів, щоб виправити свою поведінку, не почала спілкуватися з дитиною, піклуватися про сина, цікавитися його життям та здоров`ям, не відвідує його за місцем фактичного проживання, не намагається повернути дитину, зважаючи на тимчасову відсутність батька дитини, який проходить військову службу у ЗСУ і немає можливості постійно займатися вихованням дитини, внаслідок чого дитина фактично перебуває під опікою бабусі і дідуся, що свідчить про втрату у відповідачки інтересу до дитини, така поведінка відповідачки є свідомим ухиленням від виконання батьківських обовязків, що порушує права дитини, тому у суду є достатні підстави для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що буде відповідати його інтересам.

Суд не має можливості заслухати думку дитини щодо позбавлення матері батьківських прав через її вік та фізіологічні особливості розвитку дитини, яка майже не розмовляє і зі слів бабусі і дідуся має відхилення у розвитку.

Судом не встановлено, що батько дитини - позивач у справі має на меті ухилитися від проходження військової служби у спосіб позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно дитини, оскільки перебуває на військовій службі з початку війни, дитина з 2022 року проживає з ним, із вказаним позовом до суду він звернувся лише 29.12.2025 року, маючи можливість звернутися з позовом з часу проживання з ним малолітньої дитини. Відтак рішення у справі суд приймає виходячи з найвищих інтересів дитини, з метою створення дитині найкращих умов проживання у люблячій родині, яка займається вихованням та розвитком дитини.

Вказані обставини дають підстави суду для позбавлення батьківських прав відповідачки відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказане рішення приймається в найвищих інтересах дитини.

Крім того, Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Ілля Ляпін проти Росії» (заява (№ 70879/11), в якому зазначив, що якщо мати не підтримує стосунки з дитиною, її можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією.

У зазначеному рішенні розглядалися аналогічні правовідносини, тому суд вважає за можливе застосувати його у вказаній справі.

З цих підстав позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.150, 164-166 СК України, п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.6-16, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Іванов Антон Броніславович до ОСОБА_1 , орган опіки та піклування Ізяславської міської ради про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі "Електронний суд".

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва