Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №577/2378/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2378/26

Провадження № 1-кп/577/339/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200450000344 від 09 квітня 2026 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Конотоп, Сумської області, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта середньо-спеціальна, незаміжньої, офіційно непрацюючої, раніше не судимої,

за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

24.02.2026 близько 21 год. за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , перебувала її знайома ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на трюмо біля дзеркала в спальній кімнаті залишила без нагляду свої ювелірні вироби, виготовлені із золота (обручку та перстень з камінцями), і у подальшому залишила квартиру, забувши їх забрати. Скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_5 не може напряму реалізувати своє право користування своїм майном, ОСОБА_4 вирішила заволодіти вказаними ювелірними виробами.

Реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного на всій території України, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 (затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ) та продовженого Указом Президента України №40/2026 від 12.01.2026 з 03.02.2026 строком на 90 діб, достовірно знаючи, що власниця золотих виробів відсутня, 24.02.2026 близько 21:30 забрала їх з трюмо, тим самим отримавши змогу вільно розпоряджатись ними. У подальшому, 25.02.2026, точного часу слідством встановити не надалось за можливе, ОСОБА_4 заклала до ломбарду ПТ «Ломбард «Компроміс» Нікітіч Н.В. і компанія», розташованому за адресою: Сумська область, м. Конотоп, пр. Миру, № 9, ювелірні вироби, отримавши за них грошові кошти, тим самим викрала належне ОСОБА_5 майно, а саме: обручку, виготовлену із золоту 585 проби масою 2,4 г, розмір 18 та перстень, виготовлений із золоту 585 проби масою 2 г (маса золота 1,7 г), із вставками каміння «фіаніт» по верхній частині виробу, розмір 18. Після цього ОСОБА_4 , отримані в ломбарді грошові кошти, витратила на власні потреби, тим самим спричинивши потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 31 409,29 грн.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-26/6015-ТВ від 27.04.2026 ринкова вартість, викраденого у ОСОБА_5 , становить: обручки, виготовленої із золота 585 проби масою 2,4 г, розмір 18 - 18 385,92 грн., та перстня, виготовленого із золоту 585 проби масою 2 г (маса золота 1,7 г), зі вставками каміння «фіаніт» по верхній частині виробу, розмір 18- 13 023,37 грн.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнала повністю, при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння нею злочину, зазначеного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, вона їх в повному обсязі підтверджує. Щиро розкаюється у вчиненому та пояснила, що 24.02.2026 близько 21 год. у неї вдома в АДРЕСА_2 , перебувала її знайома ОСОБА_5 , яка прийшла, щоб пофарбувати їй волосся. Коли ОСОБА_5 працювала то зняла та поклала на трюмо, біля дзеркала в спальній кімнаті, обручку та перстень з камінцями. Потім ОСОБА_5 пішла до дома, а обручку та перстень забулася забрати. Оскільки у неї вжитті склалася тяжка ситуація, вона вирішила на якийсь час закласти до ломбарду прикраси, а потім викупити їх та повернути власниці. 25.02.2026 вона заклала до ломбарду ПТ «Ломбард «Компроміс» Нікітіч Н.В. і компанія», розташованому за адресою: Сумська область, м. Конотоп, пр. Миру, № 9 обручку та перстень з камінцями, отримавши за них грошові кошти, які витратила на власні потреби. Викупити прикраси так і не змогла. Їй дуже соромно за скоєне, вона щиро шкодує за свій вчинок, спричинені збитки відшкодувала, придбавши для потерпілої нові каблучки.

Потерпіла ОСОБА_6 , подала до суду заяву, про розгляд справи без її участі, з цивільним позовом звертатись не буде, претензій до ОСОБА_4 не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються, у суду відсутні сумніви в правильності розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченої.

Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності її позиції. Роз`яснивши їй положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів (крім допиту обвинуваченої та дослідження документів, які характеризують особу обвинуваченої) стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.

При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст. 349 КПК України.

За таких обставин суд вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_4 повністю доведена і її дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Така юридична оцінка дій обвинуваченої відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Згідно ст. 12 КК України обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення віднесене до тяжкої категорії.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не виявлено.

Вивчаючи особу обвинуваченої ОСОБА_4 судом встановлено, що вона раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психолога та нарколога не перебуває, є особою молодого віку, має постійне місце проживання.

Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь щодо обвинуваченої ОСОБА_4 складену Конотопським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області Міністерства юстиції України «можливе виправлення без ізоляції від суспільства».

Отже, виходячи з принципу індивідуалізації та співмірності заходів примусу, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , характер вчинених нею дій та ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставин справи, ставлення обвинуваченої до вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнала повністю, добровільно відшкодувала завдану шкоду, сприяла розкриттю злочину, дійсно щиро розкаялася, усвідомила свій негативний вчинок і запевнила не повторювати протиправну поведінку в майбутньому, тяжких наслідків не настало, тобто наявність такої сукупності обставин істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме виходить з принципів справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, наявність декількох пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставини, враховуючи позицію потерпілої, вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів для ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, при цьому її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України і призначити покарання з іспитовим строком з застосування ст. 76 КК України.

Речові докази визначити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою заявлений не був.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати по справі, а саме: на залучення експертів в розмірі 1925,44 грн., підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов`язки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в сумі 1925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 44 коп. (а.с.38 ).

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1