Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №446/1896/25 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1896/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

24.06.2026року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:

головуючого - судді Костюк У. І.

секретаря судових засідань: Луківської Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка-Бузька Львівської області заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сервіс» адвоката Павка Віталія Стефановича про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, суд

в с т а н о в и в :

В провадженні Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Агро-Сервіс» про усунення перешкод у користуванні майном та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням суду від 29.05.2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

04.06.2026 представник відповідача ТОВ «Агро-Сервіс» - Павко В.С. звернувся до суду з заявою про розподіл судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи. Вимоги заяви ґрунтуються на тому, що рішенням суду у справі №446/1896/25 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТзДВ «Агро-Сервіс» відмовлено повністю, у зв`язку з чим відповідно до ст. 141 ЦПК України саме на позивача покладається обов`язок відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено рішення. Відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 18 000 грн, які є фактично сплаченими, документально підтвердженими та співмірними складності справи, тривалості її розгляду та обсягу наданих адвокатом послуг. Таким чином, наявні правові та фактичні підстави для стягнення зазначених витрат з позивача на користь ТзДВ «Агро-Сервіс».

10.06.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Лущанець М.В. надіслав заперечення на заяву про стягнення процесуальних витрат, в яких вказав, що подана заява ТзДВ «Агро-Сервіс» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню лише за умови їх належного документального підтвердження, зокрема доказів фактичної сплати або обов`язку зі сплати таких витрат саме стороною, яка їх заявляє. Надані документи не підтверджують належним чином фактичне понесення витрат ТзДВ «Агро-Сервіс» у заявленому розмірі, а тому відсутні підстави для їх розподілу між сторонами. Крім того, заявлені витрати є недоведеними та такими, що не відповідають вимогам співмірності й належного доказування. На підставі викладеного просив у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити повністю.

Представник відповідача ТзДВ «Агро-Сервіс» - Павко В.С. подав заяву, у якій просив розгляд справи здійснювати без його участі, подану заяву просив задоволити.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лущанець М.В. подав до суду заперечення, у яких висловив думку щодо задоволення заяви про розподіл судових витрат.

Суд не вбачає, що участь сторін та інших учасників справи при вирішенні питання про стягнення судових витрат є необхідною, а тому ухвалює додаткове рішення з цього питання у їх відсутності.

За вказаних обставин, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, які поніс відповідач у зв`язку з розглядом справи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 3 статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Рішення у даній справі судом ухвалено 29.05.2026 року, відповідно 5-ти денний строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу представник відповідача не пропустив, відповідну заяву подав своєчасно.

До заяви про вирішення питання розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача долучено: договір про надання правничої допомоги №04/25 від 11.04.2025 року; додаткова угода від 01.06.2026р. до договору №04/25 від 11.04.2025 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 01.06.2026р.; детальний опис виконаних робіт та розрахунок від 01.06.2026р., з яких вбачається, що відповідачем ТзДВ «Агро-Сервіс» понесено витрати на правничу допомогу у даній справі у розмірі 18 000,00 грн, вказаними доказами підтверджено обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість.

Згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові - на позивача.

Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Позивач хоч і подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, однак не довів неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Із матеріалів справи вбачається, що адвокатом фактично здійснено значний обсяг процесуальної роботи: підготовлено відзив на позов, клопотання та заперечення, забезпечено участь у судових засіданнях, здійснювався аналіз матеріалів справи та формування правової позиції протягом тривалого періоду розгляду спору. З огляду на характер спору, його складність та тривалість розгляду (загальне позовне провадження, неодноразові процесуальні дії сторін), заявлений розмір витрат є об`єктивно обґрунтованим.

Вказана сума витрат на правничу допомогу не викликає будь-якого занепокоєння щодо можливого надмірного збагачення, а є цілком справедливою оплатою за виконану роботу.

Враховуючи, що під час ухвалення рішення у справі судом не було вирішено питання щодо судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, понесених ТзДВ «Агро-Сервіс», які підтверджені належним чином, суд вважає за необхідне задоволити заяву представника відповідача та ухвалити додаткове рішення у справі, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Агро-Сервіс» судові витрати пов`язані із наданням правничої допомоги у розмірі 18 000,00 грн.

Керуючись т.. 133, 141, 270 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю « Агро-Сервіс» адвоката Павка Віталія Стефановича про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи – задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Агро-Сервіс» судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи №446/1896/25, а саме витрати на професійну правничу допомогу адвоката Павка Віталія Стефановича у розмірі 18000,00 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24 червня 2026 року.

Суддя У.І.Костюк