Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №444/177/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Суд: Жовківський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 16 червня 2026 р.

Справа: №444/177/26

Суддя: Олещук М. М.

Справа № 444/177/26

Провадження № 3/444/355/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., з участю захисника особи відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 - адвоката Козакевич Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліції №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Водій ОСОБА_1 17.01.2026 року о 22 год. 30 хв. в м.Рава-Руська, по вул.1-го Грудня , 5, Львівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки "Ford S-Max" н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою алкотестера "Драгер" і становить 0,65 проміле алкоголю, чим своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Захисник особи відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 - адвокат Козакевич Р.В. подав письмове клопотання про закриття провадження у справі № 444/177/26, провадження № 3/444/355/2026 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтовує тим, що з відеозапису під назвою «01028_00102820260117225510_0011A.MP4» вбачається, що ОСОБА_1 двічі зазначив, що був незгідний із результатом проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу «Драгер», з відеозапису під назвою «01028_00102820260117230050_0012A.MP4», час зафіксований починаючи з 23 год. 01 хв. 25 с. секунди вбачається, що ОСОБА_1 ще раз заявив, що не згідний із результатом, який показує «Драгер», та о 23 год. 01 хв. 34 с.- 23 год. 01 хв. 40 с. чітко зазначив, що «Їдемо в лікарню». Після цього працівник поліції знову почала перепитувати ОСОБА_1 «В лікарню треба чи не треба?», на що ОСОБА_1 відповів: «Треба, але я себе нормально почуваю, просто лікуюся» (23 год. 01 хв. 40 с.- 23 год. 01 хв. 55 с.). Після цього поліцейська почала переконувати ОСОБА_1 про те, що «Драгер» сертифікований, фактично спонукати до того, щоб він змінив свою позицію та відмовився від висловленого ним бажання пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі та фактично після того як їй вдалося змінити позицію ОСОБА_1 . Поліцейська переконувала ОСОБА_1 , що в медичному закладі такий самий «Драгер», хоча ОСОБА_1 висловлював бажання пройти огляд в місцевому найближчому медичному закладі.

Крім того, як зазначає ОСОБА_1 , йому працівники поліції не показували і не видавали направлення на огляд в медичний заклад, з таким його не ознайомлювали.

Представлені відеозаписи та їх детальний аналіз підтверджує порушення працівником поліції процедури проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

З врахуванням наведених вище обставин, та представлених доказів, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, є недійсним.

Тобто наведені в комплексі обставини та наявні в матеріалах справи докази не дають можливість стверджувати про наявність вини у діях ОСОБА_1 , які б підпадали під кваліфікацію адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Підсумовуючи наведене вище, захисник зазначає, що у матеріалах справи присутні обґрунтовані сумніви щодо встановлення факту вільного волевиявлення при відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, і такі сумніви у відповідності до вимог ст.62 Конституції України слід тлумачити на користь ОСОБА_1 . Працівниками поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були допущені порушення вимоги КУпАП та підзаконних нормативно-правових актів, які ставлять під сумнів законність підстав складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доданих до нього доказів та можливість прийняття їх до уваги як належних та допустимих доказів, з огляду на зафіксовані обставини на відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції.

У зв`язку з наведеним, захисник просить справу № 444/177/26, провадження № 3/444/355/2026 про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Подане письмове клопотання захисник Козакевич Р.В. підтримав повністю під час розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи захисника особи відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 - адвоката Козакевича Р.В., суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 своєї провини не визнав, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та його вина у цьому підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №569274 від 17.01.2026 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних засобів, яким встановлено, що ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відмовився;

- CD-диском з відеореєстратора з нагрудної камери поліцейського події, яка мала місце 17.01.2026 року за участі ОСОБА_1 (арк.спр.6);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.01.2026 року о 23 год. 04 хв., відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від огляду;

- витягом з бази даних про те, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 з 15.06.2004 року.

Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у протоколі зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища та адреси свідків.

Згідно з ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція).

Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Відповідно до п.2.9 а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильною.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №569274 від 17.01.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 17.01.2026 року о 22 год. 30 хв. в м.Рава-Руська, по вул.1-го Грудня, 5, Львівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки "Ford S-Max" н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою алкотестера "Драгер" і становить 0,65 проміле алкоголю, чим своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.9а ПДР України.

Вказаний протокол складений уповноваженою на те особою з заповненням всіх необхідних реквізитів та є належним доказом в справі, що підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Із оглянутого відео записаного на СD-диску події, яка мала місце 17.01.2026 року за участі водія ОСОБА_1 встановлено, що працівниками поліції зупинено автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , працівник поліції, встановивши у водія ознаки стану алкогольного сп`яніння, запропонувала йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», на що водій ОСОБА_1 погодився. ОСОБА_1 продув прилад «Драгер» і було зафіксовано результат 0,65 проміле алкоголю. ОСОБА_1 сказав, що не знає чому так показало, не погоджується з результатом, але сказав, що в лікарню їхати не треба. На остаточне запитання працівника поліції про те, чи ОСОБА_1 їде в лікарню для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, останній відповів, що лікарню їхати не буде.

Відеозапис на СD-диску, який наданий працівниками поліції містить інформацію щодо обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та підтверджує факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», результат якого становить – 0,65 проміле.

Із Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів встановлено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager», вказано результат огляду ОСОБА_1 0,65 ‰ та в графі «з результатами згоден» міститься підпис ОСОБА_1 (арк. спр. 4).

Суд вважає, що огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager» проведено поліцейським в межах наданих повноважень, що відповідає вимогам Інструкції, містить необхідні дані, щодо особи, стосовно якої проводився огляд.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.

За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація, на думку суду, не є сумнівними, узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Твердження, які наведені захисником в клопотанні про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП не впливають на висновок суду та не спростовують вищенаведених висновків суду про притягнення ОСОБА_1 да адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильною.

Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику, враховую характер скоєного правопорушення, дані про особу правопорушника, майновий стан особи, ставлення до вчиненого.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують адміністративну відповідальність не встановлено.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Призначаючи вид та міру стягнення, враховую обставини вчинення правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а відтак приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності, що буде достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню ним інших адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, пункту 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір” з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" становить 3328, 00 грн., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.40-1, ч.1 ст.130, 283, 284, 307, 308-310 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн. 00 коп. – в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) – 665 грн. 60 коп. судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя: Олещук М. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua