Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №390/599/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/314/26 Головуючий у суді І інстанції: Квітка О.О.

Категорія: ст.124 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

з участю:

представника особи, яка притягається до відповідальності – адвоката Іващенка І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу адвоката Іващенка І.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Кропивницкого районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП на момент розгляду справи не відомий, військовослужбовець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Згідно постанови суду 20 год. 10 хв. 26 лютого 2026 року на автодорозі М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине», 733 км. водій ОСОБА_1 керував т.з. «KIA Sorento», н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не був уважним та внаслідок неконтрольованого руху т.з. здійснив зіткнення із автомобілем «DAF XF 105.460», н.з. НОМЕР_2 , в складі з причепом «RoHR ta125», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався на зустрічній смузі в зустрічному напрямку, чим було завдано механічних пошкоджень із матеріальними збитками, чим порушив п.п. 12.1, 2.3.б ПДР.

В апеляційній скарзі адвокат Іващенко І.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою закрити провадження у вправі.

Також, в апеляційній скарзі адвокат Іващенко І.Ю. просить призначити у справі експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Як, відповідно до Правил дорожнього руху повинен був діяти водій автомобіля «DAF XF 105.460», н.з. НОМЕР_2 , в складі з причепом «RoHR ta125», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , для забезпечення безпеки руху?

2. Як, відповідно до Правил дорожнього руху, повинен був діяти водій автомобіля т.з. «КІА Sorento», н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , для забезпечення безпеки руху?

3. Як повинен був діяти водій автомобіля «DAF XF 105.460», н.з. НОМЕР_2 , в складі з причепом «RoHR ta125», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в даній дорожній обстановці згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?

4. Як повинен був діяти водій автомобіля т.з. «КІА Sorento», н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 даній дорожній обстановці згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?

5. Чи відповідали дії водіїв, технічним вимогам Правил дорожнього руху?

6. Чи мав водій автомобіля т.з. «КІА Sorento», н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 ,, технічну можливість уникнути зіткнення?

7. Чи мав водій автомобіля «DAF XF 105.460», н.з. НОМЕР_2 , в складі з причепом «RoHR ta125», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 технічну можливість уникнути зіткнення?

8. В діях кого з водіїв є порушення Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з ДТП?

9. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

10. Для проведення експертизи в розпорядження експерта надати матеріали провадження №3/389/1833/23 (СУП 389/4205/23).

11. Проведення експертизи здійснити згідно з ч.2 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертній установі з Державного бюджету України.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що він та його підзахисний копію Постанови Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 20.05.2026 року його підзахисний отримав 01.06.2026 року вже після спливу 10 денного терміну на оскарження, тому строк на оскарження був пропущений з поважних причин.

Прибувши на судове засідання на 09 год. 35хв. 20.05.2026 року захисник не був допущений до участі у справі, вийшла секретар та повідомила про те, щоб він писав заяву про розгляд справи за відсутності.

Його та його підзахисного позбавили права заявити клопотання про призначення авто-технічної та авто-трасологічної експертиз, яку зокрема проводить Кіровоградський науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Його підзахисний пояснив, що не згоден з протоколом та схемою ДТП. Висновки в них є неповними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

Лобового зіткнення не було, покриття дороги не було «сухим», що підтверджується фото фіксацією.

Схема ДТГІ не відображає реальну траєкторію руху вантажного автомобіля DAF на повороті, фактично мало місце винос причепа на руху транспортного засобу його підзахисного. Точка “X" на схемі встановлена суб`єктивно, без урахування слідів гальмування (яких не було) та фактичного розташування уламків задньої частини авто його підзахисного.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції – без змін, з таких підстав.

Оскільки розгляд справи в суді першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_1 та матеріалах справи відсутні відомості про отримання ним копії постанови суду першої інстанції, прихожу до висновку про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження.

В суді апеляційної інстанції адвокат Іващенко І.Ю., який діє в інтересах адвоката

Скляра В.В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Заявив клопотання про запит до суду з метою з`ясування того, що він у назначений дату та час прибув до суду першої інстанції.

Так, в судовому засіданні адвокат Іващенко І.Ю. просив призначити експертизу, мотивуючи це тим, що інший учасник ДТП в письмових поясненнях написав, що він виїхав на смугу зустрічного руху, схема ДТП не відображає реальну траєкторію руху вантажного автомобіля DAF на повороті, фактично мав місце винос причепа на руху транспортного засобу його підзахисного. Точка зіткнення автомобілів “Х" на схемі встановлена суб`єктивно, без урахування слідів гальмування (яких не було) та фактичного розташування уламків задньої частини авто його підзахисного.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.

Згідно положень ст. 124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, можуть бути лише водії транспортних засобів. При цьому пошкодження таких засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення правил дорожнього руху.

При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №601521 від 26.02.2026, яким підтверджується, що 26 лютого 2026 року о 20 год 10 хв на автодорозі М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине», 733 км. мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 . З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 надав пояснення на оремуму аркуші щодо обставин ДТП;

- схемою місця ДТП, з якого вбачається, що ДТС сталося за межами смуги руху транспортного «KIA Sorento» під керуванням ОСОБА_1 , а саме смуги руху автомобіля «DAF XF 105.460», в складі з причепом « НОМЕР_4 », під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП:

1) транспортний засіб «KIA Sorento» отримав видимі пошкодження задньої лівої частини, бокової лівої частини;

2) транспортний засіб «DAF XF 105.460» отримав видимі пошкодження передньої лівої частини, бокової лівої частини4

3) механічні ушкодження напівпричепа – відсутні;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких останній їхав до м. Подільськ, не доїжджаючи до м. Кропивницький, на крутому повороті заїхав ближче до окраїни дороги та зачепив (наїхав) на льодовик і його розкрутило на дорозі та він виїхав на зустрічну смугу руху де задньою стороною вдарився в вантажний автомобіль «DAF XF 105.460»;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 наявними в матеріалах справи, відповідно до яких останній рухався на автомобілі «DAF XF 105.460» з причепом з м. Кропивницький в смт. Суботці. Під час проїзду мосту на заокругленій частині дороги побачив, що зустрічний транспорт втратив керування та його виносить на зустрічну смугу. Уникнути зіткнення не вдалося, внаслідок чого сталося ДТП.

Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що вказані докази належними і допустимими, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог п.п. 12.1, 2.3.б ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.

За змістом п. 2.3.б. Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

За умовами п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

В матеріалах справи наявні докази того, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортирним засобом «KIA Sorento», н.з. НОМЕР_1 допустив зіткнення з транспортним засобом «DAF XF 105.460», н.з. НОМЕР_2 , в складі з причепом «RoHR ta125», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався на зустрічній смузі в зустрічному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

За таких підстав, дії водія ОСОБА_1 , які виявилися в порушенні п.п. 12.1, 2.3.б ПДР України - знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з обставинами ДТП, в результаті чого транспортні засоби «KIA Sorento» та «DAF XF 105.460» отримали механічні пошкодження.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП доведена повністю.

В той же час, обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення узгоджується з матеріалами справи.

Щодо необхідності призначення експертизи у справі.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Наявні у справі докази є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.

Факт вчинення ДТП ОСОБА_1 узгоджується з його письмовими поясненнями, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , схемою ДТП та протоколом про адміністративне правопорушення.

Також з письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , чітковбачається, що водій ОСОБА_2 не зміг зупинити транспортний засіб з метою уникнення зіткнення, оскільки транспортний засіб втратив керування.

З огляду на викладене, враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази, які беззаперечно свідчать те, що дії ОСОБА_1 знаходяться у прямому зв`язку з обставинами ДТП, апеляційний суд відмовляє в задоволенні клопотання про призначення у справі експертизи.

Доводи апеляції про те, що мало місце винос причепа, не правильне визначення місця зіткнення судом, судом не можуть бути враховано не підтверджуються жодними доказами та спростовуються безпосередньо доказами наявними в матеріалах справи у тому числі письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 .

Посилання захисника в апеляції про те, що працівниками поліції не правильно встановлено місце зіткнення та місце винос причепа, фактично вказує про незгоду апелянта з обставинами події, та зокрема те, що ДТП відбулось на смуги руху транспортного засобу ОСОБА_1 .

Однак, вказані посилання взагалі спростовуються схемою місця ДТП в які вказано про відсутність жодних механічних пошкоджень напівпричепа та наявність видимих пошкоджень транспортного засобу «KIA Sorento» та «DAF XF 105.460».

Не знайшли своє підтвердження доводи про те, що ОСОБА_2 надав показання відповідно до яких останній виїхав на зустрічну смугу, оскільки останній в своїх письмових поясненнях зазначив, що транспонуй засіб під керуванням ОСОБА_1 виїхав на зустрічну смугу руху, що у свою чергу узгоджується з письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 .

Твердження апеляції про те, що суд першої інстанції позбавив можливості адвоката Іващенка І.Ю. заявляти відповідні клопотання у стому числі щодо призначення відповідної експертизи є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються матеріалами справи з яких вбачається, що відповідні клопотання адвокат Іващенко І.Ю. до суду першої інстанції не заявляв.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ст. 124 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.

Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях

ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити адвокату Іващенку І.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Кропивницкого районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу адвоката Іващенка І.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Кропивницкого районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук