Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 22 червня 2026 р.
Справа: №638/13243/26
Суддя: Рибальченко Л. М.
Справа № 638/13243/26
Провадження № 3/638/2838/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2026 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Рибальченко Л.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, місце служби – В/Ч НОМЕР_2 , посада – дешифрувальник, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
З ІНФОРМАЦІЯ_2 до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов матеріал про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення від 06 червня 2026 року серії ДНХ-3490, 03 червня 2026 року відповідно до доповіді командира військової частини НОМЕР_2 від 03.06.2026 стало відомо про те, що 03 червня 2026 року о 08:00 було виявлено факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 в Шевченківському районі міста Харкова молодшим сержантом ОСОБА_1 . Встановлено що молодший сержант ОСОБА_1 не прибув з району зосередження батальйону безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 до точки зустрічі особового складу у АДРЕСА_2 . В подальшому, 05 червня 2026 року відповідно до доповіді командира військової частини НОМЕР_3 від 05.06.2026 встановлено, що військовослужбовець молодший сержант ОСОБА_1 05 червня 2026 року повернувся після самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 та приступив до виконання посадових обов?язків, після самовільного залишення військової частини НОМЕР_3 , яке здійснив 03.06.2026.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, вину визнав.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 3 статті 172-11 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення ДНХ-3490 від 06 червня 2026 року; доповіддю про самовільне залишення військової частини НОМЕР_2 військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_2 від 03 червня 2026 року; доповіддю про факт повернення до військової частини НОМЕР_2 після самовільного залишення військової частини від 06 червня 2026 року.
Оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 , які виразились у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю до десяти діб та вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 172 - 11 КУпАП.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу, з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, тобто 665 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 172-20, 283, 284 КУпАП, суд,-
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.
Відповідно до положень ст.ст.307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь Держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.
Суддя Л.М. Рибальченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua