Суд: Добровеличківський районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 21 червня 2026 р.
Справа: №387/691/26
Суддя: Солоненко Т. В.
ЄУН 387/691/26
Номер провадження по справі 2/387/799/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2026 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
із секретарем судового засідання Перепелицею В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
В С Т А Н О В И В :
І. Описова частина
Стислий зміст позовних вимог позивача та позиції відповідача
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 07 травня 2026 року надійшла позовна заява, в якій позивач просить розірвати шлюб із ОСОБА_2 , який зареєстрований 09 квітня 2025 року у Добровеличківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за актовим записом № 15.
Позовна заява мотивована тим, що 09 квітня 2025 року у Добровеличківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України сторони зареєстрували шлюб, про що вчинено актовий запис №15. Від сумісного проживання сторони дітей не мають. З часом спільне життя стало неможливим, тому сторони не проживають разом, спільного господарства не ведуть, поновлювати шлюбні відносини наміру не має. За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що їх з відповідачкою шлюб носить формальний характер, тому вважає доцільним його розірвати .
Позивач в судове засідання не з`явився. 11.06.2026 представник позивача ОСОБА_3 через систему ЄСІТС "Електронний суд" подав до суду заву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують повністю.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася. 22.06.2026 подала до суду заяву про визнання позовних вимог, строк на примирення просила не надавати. Після розірвання шлюбу просила залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, ухвалою від 21.05.2026, за даним позовом відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 22.06.2026.
Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.
Згідно з ч. 2ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, доходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 08.04.2026, виданого повторно Уманським відділім державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, сторони зареєстрували шлюб 09 квітня 2025 року у Добровеличківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про що вчинено актовий запис № 15.
Від сумісного проживання подружжя дітей не має.
З доводів позовної заяви слідує, що причиною звернення до суду з відповідним позовом стали ті обставини, що з часом спільне життя подружжя стало неможливим, тому сторони не проживають разом, спільного господарства не ведуть, поновлювати шлюбні відносини наміру не має. За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що їх з відповідачкою шлюб носить формальний характер, тому вважає доцільним його розірвати .
З поданих сторонами заяв встановлено, що останні не мають бажання примиритися. Наведені обставини дають підстави суду зробити висновок про формальний характер шлюбу.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
З`ясувавши фактичні взаємовідносини між сторонами і дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а також враховуючи ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного Кодексу України, у якій вказано, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, а документальне існування шлюбу між сторонами по справі не відповідає поняттю «сім`ї», як соціального інституту сучасного суспільства.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР(475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно з вимогами ч.1 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Відповідно до вимог статті 112 СК України суд з`ясовує, фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, а також інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення.
Аналізуючи зібрані у справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд дійшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і суперечитиме інтересам сторін, а тому позов підлягає до задоволення.
Відповідно до п.9 ст. 7 Сімейного Кодексу України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості та розумності відповідно до моральних засад суспільства.
За змістом ч.2 ст.104 та ч. 3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивач бажає залишити їй прізвище " ОСОБА_4 ", про що вона зазначила у заяві.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141ЦПК України судові втрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.
Позивач в поданій позовній заяві просив судові витрати зі сплати судового збору залишити по фактично понесеним, з урахуванням цього суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з відповідачки.
Керуючись ст.ст.4, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280, 281 ЦПК України, ст.ст.104, 105, 109, 110, 112, 114 СК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 квітня 2025 року у Добровеличківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №15.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи :
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селища міського типу Віньківці Віньковецького району Хмельницької області, житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка села Квітка Новоукраїнського району Кіровоградської області, жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua