Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №345/2251/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2251/26

Провадження № 2-а/345/117/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Сирка Й.Й., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

07.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить скасувати постанову від 16.01.2026 № 151 про накладення стягнення у справі про адміністративне правопорушення, винесену тимчасовим виконувачем обов`язків керівника суб`єкта владних повноважень, підполковником ОСОБА_2 , якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Позовні вимоги мотивує тим, що лише 26.03.2026 дізнався про наявність оскарженої постанови, зі змісту якої ОСОБА_1 нібито належним чином оповіщеного згідно з вимогами пп.2 п.41 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024, притягнуто до адміністративної відповідальності за неприбуття без поважних причин до ІНФОРМАЦІЯ_2 04.11.2025 для уточнення облікових даних. Позивач стверджує, що не отримував жодних повісток чи розпоряджень про виклик до відповідача у справі, а викладені у оскарженій постанові відомості з цього приводу не відповідають дійсності, проте саме за неявку його притягнули до адміністративної відповідальності. Зазначає, що попри наявність у нього статусу військовозобов`язаного, призову за мобілізацією не підлягає через наявність права відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як особи з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання. Наголошує в позові, що не брав участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення через те, що не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду цієї справи. Просить поновити пропущений з поважних причин строк на оскарження винесеної щодо нього постанови в суді.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.04.2026 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження).

Відповідач у справі тривалий час без додержання строку, визначеного ухвалою суду, відзиву на позовну заяву не подавав.

Проте 11.06.2026 до суду надійшли письмові пояснення ІНФОРМАЦІЯ_2 з додатками, за змістом яких відповідач повністю заперечив позовні вимоги, вказавши, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . 19.10.2025 тимчасовим виконувачем обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняте розпорядження № 9/13356, відповідно до якого міського голову Калуської ТГ зобов`язано здійснити оповіщення військовозобов`язаних АДРЕСА_1 , а також забезпечити їх прибуття до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки 09.11.2025 о 09:00 (у переліку осіб, які мали прибути під № 8 числиться ОСОБА_1 ). Згідно з листом Ріп`янського старостинського округу Калуської міської ради Івано-Франківської області від 03.11.2025 № 103 усіх військовозобов`язаних оповіщено в телефонному режимі про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 09.02.2026 відносно ОСОБА_1 . ТВО керівника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 118 за ч.3 ст.210-1 КУпАП в присутності позивача у цій справі, оскільки при перевірці облікових даних установлено його неявку до РТЦК для уточнення облікових даних.. Згідно з поясненнями військовозобов`язаного, які викладені ним власноручно у тексті складеного протоколу, ОСОБА_1 не визнав свою вину у вчиненні правопорушення, повідомивши, що розпорядження про виклик не отримував та не був повідомлений з даного приводу, просив взяти до уваги, що є особою з інвалідністю ІІІ групи безстроково. Згідно з абз.2 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що під час мобілізації громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з`явитися у зазначені в ній місце та строк. На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з`явився з невідомих для відповідача причин. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 25.06.2026 заяву ОСОБА_1 задоволено, поновлено пропущений з поважних причин встановлений нормами КАС України строк звернення до суду з відповідним адміністративним позовом.

Суд, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов до таких висновків.

З належним чином засвідченої копії постанови №1/1/1839 від 16 січня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи оповіщеним згідно з вимогами пп.2 п.41 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024, не прибув за розпорядженням № 9/13356 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних у період з 04.11.2025. На вказану дату військовозобов`язаний не прибув, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. За вчинене правопорушення до позивача у цій справі застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Досліджуючи зміст відповідної постанови суд зазначає, що попри наявність у її тексті вихідного номера 1/11838 від 16.01.2026, датою винесення постанови одночасно вказано 16 лютого 2026 року. Крім того, постанова містить порядковий номер 151 (а.с. 7-8).

Згідно з копією розпорядження ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2025 №9/13356 голову Калуської територіальної громади зобов`язано здійснити оповіщення військовозобов`язаних АДРЕСА_1 та забезпечити їх прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 04.11.2025. За змістом копії листа Ріп`янського старостинського округу Калуської ТГ від 03.11.2025 № 103 визначених у розпорядженні військовозобов`язаних (у списку під №8 зазначений ОСОБА_1 ) оповіщено винятково у телефонному режимі про необхідність явки до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18-20).

Із долученої до позовної заяви копії пенсійного посвідчення від 17.12.2024 № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є довічно особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання (а.с.5).

Позивач у справі не оспорює факт наявності у нього статусу військовозобов`язаного, а також його перебування на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому відповідні обставини судом не досліджуються.

ОСОБА_1 , особа якого засвідчена змістом вищенаведеного пенсійного посвідчення, після роз`яснення йому змісту ст.63 Конституції України, прав та обов`язків, передбачених ст.268 КУпАП, підписав складений щодо нього протокол про адміністративне правопорушення від 09 лютого 2026 року (із наявної у справі копії протоколу порядковий номер зазначеного документа відсутній), вказавши, що не отримував розпорядження про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Одночасно ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год 16 лютого 2026 року. Вказані обставини підтверджуються змістом відповідного протоколу про адміністративне правопорушення; достовірність внесених відомостей у протоколі засвідчена неодноразовими підписами ОСОБА_1 без присутності свідків (а.с.6).

Таким чином, суд висновує, що відносно ОСОБА_1 винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП № 151 від 16 лютого 2026 року. Будь-яких постанов стосовно позивача відповідачем у справі 16 січня 2026 року не виносилося, попри дійсне зазначення у копії наданої постанови вихідного номер 1/1/1839 від 16 січня 2026 року. Зазначене позбавляє суд можливості навіть за наявності для цього підстав ухвалити рішення про скасування неіснуючої постанови відповідача № 151 від 16.01.2026.

Вирішуючи зазначений публічно-правовий спір між сторонами суд зазначає.

Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.7,245 цього Кодексу).

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ч.2 ст.283 КУпАП).

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі №513/899/16-а.

Частиною 1 ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і до теперішнього часу.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з абз. 4 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3633-ІХ від 11 квітня 2024 року під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу свого проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Відповідно до приписів ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей порядок визначає у тому числі: порядок оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення тощо.

У період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України (ч.6 ст.22 зазначеного в попередньому абзаці цього рішення Закону).

У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 затверджено «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі – Порядок № 560).

Чинною на дату надіслання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2025 №9/13356 про оповіщення військовозобов`язаних щодо їхньої явки на 04.11.2025 о 09:00 редакцією Порядку № 560 (п.6) прямо вказано, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації тощо.

З оголошенням мобілізації військовозобов`язані, резервісти СБУ зобов`язані з`явитися за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку ; за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби (п.20-21,27 Порядку №560).

Відповідно до п.12 Порядку № 560 виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування, зокрема:

- здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні резервістів та військовозобов`язаних за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;

- повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства;

- невідкладно письмово повідомляють відповідному районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про резервістів та військовозобов`язаних, які відмовилися від отримання повісток.

Під час здійснення заходів оповіщення представника (представників) виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад супроводжує поліцейський відповідно до розпорядження голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації). Повістки резервістам та військовозобов`язаним вручає уповноважена на це особа із складу групи оповіщення. У разі коли до складу групи оповіщення входить представник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повістку резервісту або військовозобов`язаному вручає представник такого центру.

Згідно з чіткими приписами п.41 Порядку № 560, підпунктом 2 якого керувався відповідач у цій справі під час винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Аналіз вищенаведених положень законодавства України про мобілізаційну підготовку і мобілізацію підтверджує, що оповіщення військовозобов`язаних про явку до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядається як невід`ємна частина призову громадян на військову службу під час мобілізації.

Законодавство прямо зазначає, що оповіщення військовозобов`язаних виконавчими органами сільських, селищних, міських та районних у містах рад (у разі їх створення) повинно здійснюватися за розпорядженнями голів військових адміністрацій або керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки шляхом лише у спосіб безпосереднього відвідування зареєстрованого/задекларованого місця проживання військовозобов`язаних із врученням останнім повісток під особистий підпис.

При цьому відповідач у цій справі протиправно зазначив у винесеній стосовно ОСОБА_1 постанові № 151 від 16.02.2026 про порушення військовозобов`язаним вимог пп.2 п.41 Порядку № 560, який застосовується в разі надіслання військовозобов`язаному повістки про виклик засобами поштового зв`язку. Оповіщення військовозобов`язаний виконавчими органами місцевих рад у телефонному режимі законодавство не передбачає, що вказує на очевидну незаконність рішення відповідача про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ в разі надіслання повістки засобами поштового зв`язку є, зокрема, день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора (п.41 Порядку №560).

Відтак, доводи позивача про неотримання ним жодних повісток від ІНФОРМАЦІЯ_2 заслуговують на увагу, а відповідачем не надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу щодо вручення виконавчим органом Калуської міської ради згідно з Порядком № 560 повістки про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 04.11.2025 о 09:00.

Неповідомлення належним чином позивача про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення персональних даних виключає наявність у діянні ОСОБА_1 об`єктивної та суб`єктивної сторін складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на те, що відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 винесена протиправна постанова № 151 від 16.02.2026, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених у справі позовних вимог в інтересах позивача, ухваливши рішення про скасування вищенаведеної постанови, одночасно закривши відносно позивача справу про адміністративне правопорушення за відсутності у діях останнього події та складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, середіншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений висновок також акцентує увагу, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд установив, що при зверненні до суду всупереч вимогам п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI сплачено судовий збір в розмірі 1 332,00 грн, хоча мало бути сплачено 665,60 грн.

Отже, надмірно сплачений судовий збір в розмірі 666,40 грн підлягає поверненню платнику ухвалою суду, проте лише за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.7 Закону № 3674-VI.

Керуючись ст.2,6-9,72-77,241-246,286 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову тимчасового виконувача обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 16 лютого 2026 року № 151 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, і закрити справу про адміністративне правопорушення щодо зазначеної особи.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя