Вирок від 23 червня 2026 р. у справі №211/6790/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №211/6790/26

Провадження № 1-кп/211/1307/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному порядку без проведення судового розгляду за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046720000147 від 19.06.2026 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Одеської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку ст.89 КК України не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

встановив:

17 червня 2026 року приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_3 перебуваючи поблизу будинку №17А по вул. Сахарова в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, зустрів раніше незнайому йому ОСОБА_4 та вирішив з нею познайомитися. З цією метою він запропонував останній спільно вживати алкогольні напої, на що отримав відмову. У зв`язку з відмовою ОСОБА_4 між нею та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_4 , бажаючи припинити конфліктну ситуацію, почала залишати місце події та віддалятися від ОСОБА_3 . У цей момент у ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на завдання побоїв ОСОБА_4 з метою спричинення їй фізичного болю. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді заподіяння фізичного болю потерпілій та бажаючи їх настання, наздогнав ОСОБА_4 , схопив її за ліве плече та розвернув обличчям до себе. Після цього, перебуваючи навпроти потерпілої, обома руками наніс один поштовх (удар) в ділянку плечей ОСОБА_4 , від чого остання відчула фізичний біль, втратила рівновагу та впала на землю. Надалі ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на завдання побоїв та заподіяння фізичного болю потерпілій, дочекався, поки ОСОБА_4 підведеться із землі, після чого, перебуваючи від неї на відстані витягнутої руки, умисно наніс долонею правої руки один удар у ділянку лівої скроні, чим спричинив потерпілій фізичний біль. Протиправні дії ОСОБА_3 були припинені сторонніми особами, які втрутилися в конфлікт, у зв`язку з чим ОСОБА_4 залишила місце вчинення кримінального правопорушення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.126 КК України – умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Згідно ч.2 ст.382 КПК України вищевказані обставини кримінального правопорушення, встановлені органом досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, в обвинувальному акті, прокурором викладено клопотання, в якому зазначено про те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, просить суд розглянути це кримінальне провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, обвинувачений визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України. Заява підписана в присутності захисника ОСОБА_5 .

Потерпіла ОСОБА_4 не заперечувала проти такого розгляду, про що надала відповідну заяву, в якій зазначила, що ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Згідно ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснюється.

Згідно ч.2 ст.302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Згідно ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

З урахуванням вказаного, вивчивши матеріали кримінального провадження, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_3 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.126 КК України, тобто умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлені.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичних обставин та їх наслідків, обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.126 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст.ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст.50 КК України мети покарання.

Судових витрат і речових доказів по справі немає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід не застосовувався.

Керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 850 грн.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1