Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №523/7241/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/7241/26

Провадження №2/523/5220/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"22" червня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Далеко К.О.

за участю секретаря судового засідання – Дяченко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одеса, цивільну справу № 523/7241/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , якою просить стягнути аліменти на її користь на утримання трьох малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Позивач обґрунтувала позовну заяву тим, що з 2013 року ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу.

Від вказаних відносин в них народилося троє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спільне життя з відповідачем не склалося. У 2020 році вони припинили подружні стосунки.

Позивач як внутрішньо переміщена особа з дітьми зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 . Діти знаходяться на повному її утриманні. Спір про місце проживання дітей відсутній.

Відповідач будь-якої участі в утриманні дітей не приймає.

В свою чергу діти повинні бути забезпеченими належним рівнем життя, необхідного для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, який вона самостійно не зможе забезпечити, у зв`язку з чим змушена звернутись до суду із позовом про стягнення аліментів.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву. Судове засідання було призначено на 20.05.2026 року.

У судове засідання 20.05.2026 року сторони не з`явились. Позивач подала заяву про підтримання позовних вимог, та розгляд справи у її відсутність. Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Штець О.О. подала до суду заяву про відкладення розгляду справи.

Судове засідання призначене на 20.05.2026 року було відкладено на 17.06.2026 року, за клопотанням адвоката Штець О.О., з метою надання доступу сторони відповідача до суду.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні 17.06.2026 року підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним у позові, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Штець О.О. у судове засідання 17.06.2026 року не з`явилися, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету адвоката Штець О.О. Відзив на позов сторона відповідача не подала, будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило.

У судовому засіданні 17.06.2026 року суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення, та оголосив дату оголошення рішення суду – 22.06.2026 року. Стадія ухвалення судового рішення виключає можливість прийняття судом будь-яких нових заяв, клопотань, відзиву на позов, які не були подані до дати судового засідання 17.06.2026 року.

Фіксування судового засідання здійснювалось технічним записом, відповідно до ч. 1 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю.

Від вказаних відносин у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , видане Виконавчим комітетом Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія Свідоцтва серії НОМЕР_3 , видане Виконавчим комітетом Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області).

Позивачка зазначає, що діти проживають разом із нею та перебуває на її утриманні.

Відповідно до копії Довідок ВПО від 29.06.2023 року та від 19.07.2023 року ОСОБА_1 разом із дітьми зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частинами 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

За положеннями ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до положень ч.3 ст.70 ЗУ „Про виконавче провадження" загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Позов до суду подано матір`ю, з якою проживають троє дітей, відтак право вибору способу стягнення аліментів належить саме ОСОБА_1 , вимоги якою заявлено про присудження аліментів у частці від доходу батька.

Відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги позивачу на утримання дітей, доказів іншого матеріали справи не містять.

Суд акцентує увагу на тому, що Законом № 2037-VIII від 17.05.2017, який набрав чинності 17.07.2017, статтю 183 СК України доповнено частиною п`ятою, згідно якої той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Отже, з липня 2017 року сам законодавець визначив, що рекомендований розмір аліментів на утримання трьох дітей становить 1/2 частку від доходу платника аліментів.

У позові позивач зазначає про те, що ОСОБА_2 має офіційний дохід, перебуває на військовій службі в Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. В підтвердження чого надає Довідку від 03.06.2024 року за №718.

Виходячи з того, що відповідач є працездатною особою, має дохід, не має на утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача на утримання дітей підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/2 частини його доходу, при цьому, не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожного із дітей відповідного їм віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 09 квітня 2026 року, та до їх повноліття.

Визначений судом розмір аліментів узгоджуватиметься з вимогами чинного законодавства України, відповідатиме інтересам дітей, покриватиме суттєву частину витрат на дітей, і не порушуватиме як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що на дату ухвалення судом рішення відповідач перебуває на військовій службі, відповідно має достатній дохід, судом стягуються аліменти до повноліття дітей, за цей час може змінюватися матеріальний стан відповідача, як в сторону збільшення розміру його доходу, так і в сторону зменшення.

З огляду на викладене, рішенням суду встановлюються граничні критерії стягнення, які відповідають вимогам чинного законодавства України – не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожного із дітей відповідного їм вік, та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку.

Також суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 11 березня 2020 року у справі №759/10277/18, які фактично зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

При ухваленні рішення про стягнення аліментів на дитину суд керується, насамперед, інтересами дитини, яка має право на достойний рівень матеріального забезпечення.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів, їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (ч.1 ст.192 СК України).

Крім цього, враховуючи норми ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Керуючись статтями 12,81,141,263-265,268,279,280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей– задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 09.04.2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

В частині стягнення аліментів допустити негайне виконання рішення суду - у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 22.06.2026 року.

Суддя: К.О. Далеко