Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №522/26464/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/26464/25

Провадження № 2/522/1234/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді - Косіциної В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси за надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, у якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 155 535,69 гривень.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 16 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Надано відповідачеві 15-ти денний строк для подання відзиву.

18 лютого 2026 року від представника відповідача надійшло відзив на позовну заяву. У якому заявник вказував що: страхове відшкодування виплачено відповідно до вимог закону та усталеної судової практики, а позивач не довів наявність шкоди понад виплачений розмір та не оскаржував розмір страхової виплати; позивачем було неправильно визначено розмір матеріальної шкоди, що суперечить вимогам закону та усталеній практиці Верховного Суду; позивачем також не доведено фактичного розміру матеріальної шкоди; у справі відсутні доказів понесених витрат ,а сам позов спрямований на отримання безпідставного збагачення; заявлений розмір шкоди непропорційний реальній ринковій вартості транспортного засобу та фактичним обставинам ДТП; відсутні підстави для покладення на відповідача судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу та їх неспівмірність зі складністю справи.

23 лютого 2026 року від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме нотаріально засвідченої заяви (пояснень свідка) ОСОБА_3 від 18.02.2026, засвідчену приватним нотаріусом Одеського округу Ткаченком О.В. та зареєстровану в реєстру за №427.

24 лютого 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив. У якій заявник зазначає, що фактичний розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому включає як реальну вартість пошкодженого майна так і витрати потерпілого на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (повна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу). Тобто особа, діями якої завдана шкода та яка застрахувала свою цивільну відповідальність, є належним відповідачем у справі, оскільки у разі недостатності виплаченої потерпілому суми страхової виплати, вона є зобов`язаною особою зі сплати різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Зазначає, що заперечення відповідача базуються на неправильному тлумаченні норм права та не враховують усталену практику Верховного Суду. Позовні вимоги є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню. Також вказує на те, що позивач подав повний пакет документів, передбачений ЦПК України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, які чітко і беззаперечно підтверджують, що правнича допомога була надана саме у цій справі, а її розмір є співмірним складності справи та витраченому часу.

25 лютого 2026 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у якій заявник зазначає, що доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, є безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають відхиленню судом з огляду на наступне: доводи позивача про наявність у відповідача обов`язку відшкодовувати шкоду понад виплачене страхове відшкодування є безпідставними, позивач, у свою чергу, не оскаржив розмір страхового відшкодування у встановленому законом порядку та прийняв його, що свідчить про фактичне врегулювання страхового випадку відповідно до вимог закону; позивачем не доведено фактичного розміру шкоди, а у справі відсутні належні докази понесення витрат; позивачем було неправомірно визначено шкоду без урахування фізичного зносу, а сам позов спрямований на безпідставне збагачення позивача. Також заявник вказує на те, що позивач безпідставно посилається на судову практику Верховного Суду.

25 березня 2026 року від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому заявник просив витребувати з ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» всі матеріали страхової справи №250001287207 (зокрема, розрахунок страхового відшкодування, акти огляду транспортного засобу, калькуляції, висновки та інші документи, на підставі яких було визначено саме такий розмір шкоди та прийнято рішення про виплату потерпілій особі страхового відшкодування у розмірі 103 836,90 грн.) за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 17.03.2025 року за участю транспортного засобу Chevrolet Cruze, д.н.з. НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність власника якого була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно з полісом ОСЦПВ № ЕР-223712969 та Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 08 квітня 2026 року клопотання представника ОСОБА_2 – адвоката Марінкевич Марини Михайлівни про витребування доказів – задоволено, витребувано в ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» матеріали страхової справи №250001287207.

28 квітня 2026 року та 04 травня 2026 року на адресу суду надійшли однакові за змістом відповіді ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» з матеріалами страхової справи №250001287207.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи – не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до змісту повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 17.03.2025 о 19 год. 02 хв. у м. Одесі по Фонтанській дорозі відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Chevrolet Cruze, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 .

Внаслідок вищевказаної ДТП, транспортний засіб Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 отримав механічні пошкодження.

В інтересах потерпілого ОСОБА_1 діяв його довіритель ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі довіреності від 10.11.2022, посвідченої приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Баландіним Володимиром Васильовичем.

Згідно змісту повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 17.03.2025 цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Chevrolet Cruze, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент пригоди застрахована у ПАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) №ЕР-223712969.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-223712969 страхова суму на одного потерпілого складає: за шкоду заподіяну життю і здоров`ю – 320 000,00 гривень; за шкоду заподіяну майну – 160 000,00 гривень. Розмір франшизи складає – 3 200,00 гривень.

Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 17.03.2025 містить відомості про те, що ОСОБА_2 визнає свою провину.

06 березня 2025 року адвокат Голосна Аліна Володимирівна, яка діє в інтересах ОСОБА_4 , звернулася до ПАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» із заявою про страхове відшкодування.

29 квітня 2025 року ПАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» звернулося до суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 із заявою про проведення оцінки автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 на дату складання звіту, з урахуванням технічного стану на дату огляду. Відповідно до змісту якого:

- ринкова вартість автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , станом до ДТП, визначена з використанням порівняльного підходу, становить – 342 316,70 гривень;

- вартість відновлюваного ремонту автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , визначена з використанням витратного підходу, за технічним станом на 26 березня 2025 року, на дату складання звіту становить – 271 037,45 гривень (у тому числі ПДВ – 37 054,14 гривень);

- вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , визначена з використанням витратного підходу, за технічним станом на 26 березня 2025 року, на дату складання звіту становить – 118 701,76 гривень (у тому числі ПДВ – 11 664,86 грвиень).

19 березня 2025 року адвокат Голосна Аліна Володимирівна, яка діє в інтересах ОСОБА_4 , звернулася до ПАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» з повідомленням про ДТП.

12 травня 2025 року ПАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» було складено страховий акт №250001287207 на суму 103 836,90 гривень.

Згідно копії платіжної інструкції від 13.05.2025 №3Р056629, ПАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», перерахувало на користь ОСОБА_4 суму страхового відшкодування у розмірі 103 836,90 гривень. Також матеріали справи містять скріншот позивача про зарахування платежу у розмірі 103 836,90 гривень із зазначенням призначення платежу: «Відш зг стр акту №250001287207 від 12.05.25 ОСОБА_4 ІПН НОМЕР_5 , без ПДВ».

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, згідно звіту № 0601-04-25 від 30.04.2025 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяній: пошкодженням транспортного засобу Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, складає: 118 701,76 гривень (в тому числі ПДВ -11 664,86 гривень), а вартість відновлювального ремонту вищевказаного транспортного засобу становить: 271 037,45 гривень. Позивач вказує, що оскільки страховиком виплачено частину завданої шкоди, з відповідача підлягає стягненню грошова сума у розмірі 155 535,69 гривень.

Однак дослідивши матеріали справи, суд вважає, що наведені позивачем твердження не відповідають фактичним обставинам справи.

За положеннями статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України і обраний позивачем.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної шкоди) та моральної шкоди іншій особі.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Вказані роз`яснення знайшли своє закріплення і у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 та Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі №757/54513/16.

Отже, відшкодування майнової шкоди в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу без урахуванням фізичного зносу його складових (деталей) є можливим виключно за умови належного документального підтвердження факту реального проведення такого ремонту, під час якого, зокрема були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів.

За відсутності в матеріалах справи доказів фактичного виконання ремонтних робіт, понесення витрат на придбання нових деталей, розмір реальних збитків, що підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдану шкоду, має визначатись обов`язково з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу пошкодженого майна, оскільки протилежне призведе до безпідставного поліпшення стану речі та збагачення потерпілого за рахунок правопорушника.

Вказаний висновок викладено у постанові ВС від 27.05.2026 у справі справа № 490/3823/24 (провадження № 61-13184св25).

Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази фактичного виконання ремонтних робіт, понесення витрат на придбання нових деталей, розмір реальних збитків, що підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдану шкоду, має визначатись обов`язково з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу.

Як вже було встановлено, відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є – ОСОБА_1 , від 30.04.2025 №0601-04-25 - вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , визначена з використанням витратного підходу, становить – 118 701,76 гривень (у тому числі ПДВ – 11 664,86 гривень).

Згідно статті 12 Закону в редакції, чинній на момент укладання договору страхування, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Тому, сума страхового відшкодування підлягала зменшенню на розмір франшизи.

Також, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV (що діяв на момент виникнення правовідносин), якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ.

При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, в редакції чинні на момент виникнення правовідносин).

Тож, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ стягується судом лише після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин:

1) фактичне здійснення ремонту автомобіля;

2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22 грудня 2020 року у справі №565/1210/19, від 21 грудня 2020 року у справі №911/286/20 від 12 липня 2023 року у справі №591/1861/22.

ПАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» здійснило перерахування на користь позивача грошової суми у розмірі 103 836,90 гривень (118 701,76 гривень вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля - 11 664,86 гривень ПДВ - 3 200,00 гривень франшиза), що підтверджується самим позивачем та доданою до матеріалів справи копією платіжної інструкції від 13.05.2025 №3Р056629 та скріншотом зарахування.

При цьому, позивач у цій справі, всупереч положенням статей 12, 81 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів понесених фактичних витрат на ремонт автомобіля після ДТП. Тому грошова сума, що підлягає стягненню з винної особи підлягає зменшенню на суму ПДВ (20%) – 11 664,86 грн.

За таких обставин, суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 3 200,00 гривень (сума франшизи, на яку було зменшено розмір страхового відшкодування).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 11 000,00 гривень.

15 жовтня 2025 року між Адвокатським бюро «ЛІДІЇ ПОЛІЩУК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги №01Б-1/1274, відповідно до змісту якого клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов`язання надати йому правничу допомогу у вигляді представництва інтересів клієнта…, а також надати інші види правничої допомоги у зв`язку з відшкодуванням шкоди, що була завдана внаслідок ДТП.

У додатковій угоді від 15 жовтня 2025 року №1 сторони погодили, що вартість години часу роботи адвоката, який діє від імені бюро з надання клієнту правничої допомоги, яка полягатиме у підготовці до розгляду та участі у судовому розгляді справи у зв`язку з відшкодуванням шкоди – буде складати 2 000,00 гривень.

Відповідно до акту виконаних робіт бюро повністю надало, а клієнт прийняв послуги з правничої допомоги, згідно договору про надання правничої допомоги від 15.10.2025 №01Б-1/1274, а саме:

- написання вимоги про відшкодування шкоди до ОСОБА_2 від 03.11.2025 – 4 000,00 гривень (2 год. по 2 000,00 гривень);

- підготовка та написання позовної заяви для подання до суду: визначення підсудності розгляду позовної заяви; розрахунок ціни позову та суми судових витрат; підготовка та написання позовної заяви та подання в суд – 7 000,00 гривень (3,5 год. по 2 000,00 гривень).

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

Правовий висновок щодо того, що суд може з власної ініціативи суду зменшувати розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, за критерієм співмірності розміру цих витрат, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у cправі № 686/5757/23. На момент ухвалення рішення, Велика Палата Верховного суду не відступила від висновку, викладеного у постанові ВП ВС від 26 червня 2024 року у cправі № 686/5757/23.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що у даному випадку справа не є складною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, не потребує проведення судових експертиз (з урахуванням поданих доказів з позовною заявою), не пов`язана з дослідженням значного обсягу доказів або складних правових питань, а правова позиція у даній категорії справ є сталою та неодноразово сформованою Верховним Судом. Фактично правнича допомога зводиться до складання типової позовної заяви та подання процесуальних документів, що не потребує значного часу або складної юридичної роботи. У зв`язку з викладеним, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат позивача, а у разі їх часткового задоволення такі витрати підлягають суттєвому зменшенню з урахуванням критеріїв розумності, необхідності та співмірності.

Суд частково погоджується із зазначеними доводами та вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості з огляду на наступне.

Щодо витрат за написання вимоги про відшкодування шкоди, суд зазначає наступне.

Вказані витрати не можуть бути покладені на відповідача, оскільки направлення вимоги про відшкодування шкоди не було обов`язковою передумовою звернення до суду у цій категорії спорів. Чинне законодавство не встановлює обов`язкового досудового порядку врегулювання такого спору, а отже складання відповідної вимоги було здійснене виключно з ініціативи представника позивача, а не в силу процесуальної необхідності. Така дія не була необхідною для реалізації права на звернення до суду, не впливала на можливість відкриття провадження у справі та фактично є додатковою послугою, яку сторона замовила на власний розсуд.

За таких обставин, витрати на написання вимоги про відшкодування шкоди не можуть вважатися необхідними та неминучими, а отже і такими, що підлягають компенсації за рахунок іншої сторони.

Щодо витрат на підготовку та написання позовної заяви, суд зазначає наступне.

Сама позовна заява не значна за обсягом та складається, а складання такої заяви не вимагає значного проміжку часу.

Додатки до позовної заяви не містять будь-яких доказів, які б були отримані представником позивача самостійно, а тому, це дає підстави вважати, що адвокат не вчиняв будь-яких дій задля їх отримання.

Суд звертає увагу на те, що правовідносини які виникли між сторонами ґрунтуються на страхових правовідносинах. Зазначена категорія справ не належить до справ значної складності.

Визначаючи вартість такої послуги, як складання та подання позову, суд виходить з того, що спірні правовідносини характеризуються чітким правовим регулювання це Цивільний кодекс України, Закон України «Про страхування» та закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому, від представника позивача не вимагалося здійснення пошуку додаткового законодавства, що свідчить про сталість та єдність законодавства у цій сфері.

При цьому, судова практика у цій сфері стала та узгоджена між собою, що не вимагає від представника витрати значного часу для її пошуку та/або узгодження правових позицій.

На думку суду, справа не становить значного суспільного інтересу, та впливає виключно відносини між позивачем та відповідачем.

Тому, враховуючи зазначене, суд вважає, що вартість послуги із складання та подання позовної заяви, яка б відповідала критерію співмірності, розумності та справедливості становить 4 000,00 гривень.

Проте відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову – 155 535,69 гривень.

Розмір задоволених позовних вимог – 3 200,00 гривень.

Питома вага – 0,0206 (3 200,00 /155 535,69).

Витрати на професійну правничу допомогу – 104,00 гривень (4 000,00 * 0,0206).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, сума витрат на професійну правничу допомогу, яка була б пропорційна задоволеним позовним вимогам та яка підлягає стягненню з відповідача становить 104,00 гривень.

Щодо суми сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

Згідно копії платіжної інструкції від 26.11.2025 №8398-2492-3572-4422, позивачем сплачено в якості судового збору грошову суму у розмірі 1 555,38 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову – 155 535,69 гривень.

Розмір задоволених позовних вимог – 3 200,00 гривень.

Питома вага – 0,0206 (3 200,00 /155 535,69).

Судовий збір – 40,44 гривень (1 555,38 *0,026).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка була б пропорційна задоволеним позовним вимогам та яка підлягає стягненню з відповідача становить 40,44 гривень.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 293-294, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП – задовольнити частково.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_6 , на користь позивачки – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_7 , шкоду завдану внаслідок ДТП у розмірі 3 200 (три тисячі двісті) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_6 , на користь позивачки – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_7 , витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 104 (сто чотири) гривні 00 (нуль) копійок.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_6 , на користь позивачки – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_7 , суму сплаченого судового збору, пропорційну до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 40 (сорок) гривень 44 (сорок чотири) копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено та підписано 24 червня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.