Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №946/10111/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/10111/25

Провадження № 2/946/2128/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2025 позивач звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить: встановити факт належності спадкодавцю ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого реєстраційною службою Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області 13.07.2015 року за індексним номером: 40527919, про приватну власність земельної ділянки площею 1,0 га, розташованої на території Катлабузької селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, призначеної для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки – 5122055400:01:001:0310, виданого на ім`я - ОСОБА_3 ; визнати за нимправо власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на: земельну ділянку площею 1,0 га, розташовану на території Катлабузької селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки – 5122055400:01:001:0310; житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що листом приватного нотаріуса № 889/02-14 від 04.11.2025 року, йому було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилося після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що свідоцтво про смерть видано на ім`я ОСОБА_3 , а свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно – на ім`я ОСОБА_3 . Відповідач хоча фактично і був зареєстрований разом зі спадкоємцем, але фактично з ним не проживав і спадщину не прийняв.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, яким підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, якою визнав позовні вимоги в повному обсязі, та зазначив, що разом з батьком на момент його смерті не проживав і його реєстрація не може вважатися прийняттям спадщини. Від спадкового майна відмовляється на користь брата.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України – за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що обмежений у реалізації своїх спадкових прав, а саме позбавлений можливості одноособово спадкування майна його померлого батька ОСОБА_1 оскільки його син, який є братом позивача, на час смерті був зареєстрований за однією адресою із спадкодавцем, а тому вважається, таким, що прийняв спадщину. Однак фактично не проживав зі спадкодавцем за однією адресою, тобто спадщину на підставі статті 1268 ЦК України не прийняв.

Вказаний факт підтверджено заявою ОСОБА_2 від 12.02.2026 року та довідкою секретаря виконавчого комітету Катлабузької селищної ради Ізмаїльського району Одеської області № 308 від 06.11.2025 року.

За таким обставин суд вважає, що в ході судового розгляду наявними у справі доказами доведено неприйняття спадщини спадкоємцем за законом ОСОБА_2 після смерті його батька ОСОБА_1 , оскільки відповідач постійно та спільно не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому не може вважатись таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України – суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Факт належності ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого реєстраційною службою Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області 13.07.2015 року за індексним номером: 40527919, про приватну власність земельної ділянки площею 1,0 га, розташованої на території Катлабузької селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, призначеної для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки – 5122055400:01:001:0310, підтверджується дослідженими у судовому засіданні документами, відповідно до яких, правильне ім`я спадкодавця « ОСОБА_3 ».

Таким чином, при видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 13.07.2015 року допущено помилку в написанні прізвища власника, а саме: замість належного « ОСОБА_3 » помилково зазначено « ОСОБА_3 ».

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить:

- земельна ділянка площею 1,0 га, розташована на території Катлабузької селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки – 5122055400:01:001:0310, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого реєстраційною службою Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області 13.07.2015 року за індексним номером: 40527919 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9966644632026 від 21.05.2026 року;

- житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі довідки № 305, наданою 06.11.2025 року секретарем виконавчого комітету Катлабузької селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, що також підтверджено довідкою №113, виданою 16.03.2026 року КП «Ізмаїльське МБТІ».

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 09.04.2024 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить вищевказане майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №78502197 від 26.09.2024 року, наданої приватним нотаріусом, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України, після смерті ОСОБА_3 являється:

- син ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , повторно виданим 11.07.2024 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно та прийняли спадщину немає.

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Зі спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , вбачається, що ОСОБА_1 09.09.2024 року подав заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто вважається таким, який прийняв спадщину.

Листом приватного нотаріуса № 889/02-14 від 04.11.2025 року, позивачу було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилося після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у звязку з тим, що свідоцтво про смерть видано на ім`я ОСОБА_3 , а свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно – на ім`я ОСОБА_3 .

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, ст.ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт належності спадкодавцю ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого реєстраційною службою Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області 13.07.2015 року за індексним номером: 40527919, про приватну власність земельної ділянки площею 1,0 га, розташованої на території Катлабузької селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, призначеної для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки – 5122055400:01:001:0310, виданого на ім`я - ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ), право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на:

- земельну ділянку площею 1,0 га, розташовану на території Катлабузької селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки – 5122055400:01:001:0310;

- житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 23.06.2026 року.

Суддя: О.Я.Присакар