Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №946/5708/24 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/5708/24

Провадження № 2/946/16/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Воронової В.Є.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2024 позивачка звернулася до суду з позовними вимогами, які уточнила заявою від 30.03.2026 року та просить: встановити факт не проживання ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на: земельну ділянку площею 0,1696 га, призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки – 5122080700:02:002:0104; житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що постановою державного нотаріуса Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області від 10.07.2025 року, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю оригіналів документів, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно. Відповідач, хоча і був зареєстрований разом зі спадкодавцем, але фактично там не проживав, фактично зі спадкодавцем проживала позивачка.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, якою визнав позовні вимоги в уточненій редакції.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 підтвердила той факт, що ОСОБА_2 постійно проживала з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 з 1995 року та до смерті ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також вказала, що ОСОБА_3 не проживав з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , та проживав за іншою адресою у різних жінок.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 підтвердила той факт, що ОСОБА_2 постійно проживала з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 з 1999 року та до смерті ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , й дотепер там проживає. Також вказала, що ОСОБА_3 фактично не проживав з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , та проживав за іншою адресою.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позитвача, допитавши свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України – за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, законом встановлено лише два способи прийняття спадщини: подання відповідної заяви нотаріусу (стаття 1269 ЦК України) або постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (частина третя статті 1268 ЦК України). Причому постійне проживання зі спадкодавцем має бути належним чином підтверджене.

Положення частин третьої, четвертої статті 1268 ЦК України містять правову презумпцію прийняття спадщини, зміст якої становить припущення про те, що певні спадкоємці вважаються такими, що прийняли спадщину без спеціального волевиявлення про це.

Презумпція прийняття спадщини може бути застосована лише щодо спадкоємців, які постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а також малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.

Існування зазначеної презумпції можливе за умови, що такі спадкоємці не відмовилися від прийняття спадщини в установленому законодавством порядку.

Установлення законом презумпції прийняття спадщини, зумовлене одним лише фактом спільного й постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, є своєрідним «способом» прийняття спадщини. У такому випадку спадкоємець набуває право на спадщину автоматично, не висловлюючи при цьому волі на прийняття спадщини, що не узгоджується з правовою природою акта прийняття спадщини, який є правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття цивільних прав та обов`язків.

Як і будь-яка презумпція, презумпція прийняття спадщини може бути спростована. Зокрема, інша сторона може заперечувати факт-основу презумпції, а саме факт спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що обмежена у реалізації своїх спадкових прав, а саме позбавлена можливості одноособово спадкування майна її померлої бабусі ОСОБА_4 , оскільки її син, який є батьком позивача, на час смерті був зареєстрований за однією адресою із спадкодавцем, а тому вважається, таким, що прийняв спадщину. Однак фактично не проживав зі спадкодавцем за однією адресою, тобто спадщину на підставі статті 1268 ЦК України не прийняв.

Вказаний факт підтверджено позаками свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , крім цього у заяві про визнання позову від 30.03.2026 року відповідач зазначив, що визнає обставини викладені в позовній заяві.

За таким обставин суд вважає, що в ході судового розгляду наявними у справі доказами був доведений факт неприйняття спадщини спадкоємцем за законом ОСОБА_3 після смерті його мати ОСОБА_4 , оскільки відповідач постійно та спільно не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому не може вважатись таким, що прийняв спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , належить:

- земельна ділянка площею 0,1696 га, призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки – 5122080700:02:002:0104, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 459821, виданого відділом Держкомзему у Ізмаїльському районі 29.11.2010 року;

- житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі довідки старости Бросківського старостинського округу Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, що також підтверджено довідкою №408, виданою 03.09.2025 року КП «Ізмаїльське МБТІ».

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 27.10.2022 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить вищевказане майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №82379218 від 01.09.2025 року, наданої державним нотаріусом, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємці за законом першої-четвертої черг відповідно до ст. 1261 ЦК України, після смерті ОСОБА_4 відсутні.

Спадкоємцем за законом п`ятої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України, після смерті ОСОБА_4 являється:

- онука ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_2 , повторно виданим Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 27.06.2024 року, де мати вказана ОСОБА_4 ; свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , виданим Бросківською сільською радою Ізмаїльському районі Одеської області 09.10.1992 року, де батьком вказаний ОСОБА_3 ; та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим 09.06.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, відповідно якому ОСОБА_7 змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

За змістом ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місяця перебування фізичної особи.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Встановлено, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тобто вважається такою, яка прийняла спадщину.

Постановою державного нотаріуса Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області від 10.07.2025 року, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю оригіналів документів, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, ст.ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) до ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт не проживання ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ), право власності у порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на:

- земельну ділянку площею 0,1696 га, призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки – 5122080700:02:002:0104;

- житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2026 року.

Суддя: О.Я.Присакар