Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №689/1907/25 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1907/25

2/689/74/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24.06.2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Шевчик О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Фурман Н.Л.,

представника позивачки – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні селища Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 154 176 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02.09.2024 відповідач, згідно з розпискою, зобов`язався повернути позивачці борг в розмірі 150 000 гривень та 100 доларів США до 15 вересня 2024 року.

Станом на час звернення до суду вищевказану суму заборгованості відповідачем повернуто не було. Таким чином, сума заборгованості станом на дату звернення до суду (21.10.2025) становить 150 000 гривень та 100 доларів США.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просила позов задовольнити. Суду пояснила, що було дві розписки. По першій розписці позивачка надала відповідачу кошти на закупівлю матеріалів для проведення у неї ремонтних робіт. За цією розпискою відповідач частково погасив борг. По другій розписці (від 02.09.2024) відповідач брав у неї кошти на особисті потреби, а саме, на лікування. За цією розпискою він коштів зовсім не повертав.

Відповідач в судовому засіданні 18 лютого 2026 року позов визнав частково, а саме 75 000,00 гривень та 100 доларів США. Суду показав, що в березні 2025 року до нього звернулася ОСОБА_2 з проханням зробити ремонт в її квартирі. Він зробив розрахунок по матеріалах та надав їй накладну. Вона дала йому 150 000 гривень в кінці серпня та ще дала 1 000 доларів США за роботу; 900 доларів США він повернув, так як вона відмовилася від договору. Матеріали вона не хотіла брати, а хотіла повернення грошей. Він написав розписку, але повернути гроші до 15 вересня 2025 року він не зміг, оскільки не зміг реалізувати матеріали. До 10 жовтня 2024 року він повернув 43 000 гривень. Більшість будівельних матеріалів були сипучі, тому у них вийшов термін придатності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, відповідача, дослідивши письмові докази у справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 02.09.2024 відповідач, згідно з розпискою, зобов`язався повернути позивачці борг в розмірі 150 000 гривень та 100 доларів США до 15 вересня 2024 року.

Факт написання розписки відповідачем не оспорювався, а тому виникнення боргового зобов`язання за договором позики є встановленим належним доказом, а саме оригіналом розписки (а.с.69).

Сума заборгованості за розпискою на час звернення з позовом до суду становить 154 176 грн: 150 000 грн та 100 доларів США, що в еквіваленті у гривні за офіційним курсом НБУ станом на 21.10.2025 складає 4 176,00 грн (100х41,76).

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. За умовами ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Згідно з ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У частині третій статті 533 ЦК України зазначено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У договорі позики від 02.09.2024, укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначені усі істотні умови договору позики: сторони, грошова сума позики, строк користування. На підтвердження укладення договору позики та його умов відповідач надав позивачу розписку, яка свідчить про факт укладення договору.

При цьому, суд критично оцінює пояснення відповідача про те, що ним в рахунок боргу за даною розпискою сплачено кошти і заборгованість становить 75 тис грн та 100 доларів СЩА, а не 150 тис грн та 100 доларів США, а також відхиляє пояснення про те, що квитації про перерахунок відповідних коштів позивачці (а.с.45-48) підтверджує це, оскільки як вбачається з пояснень представника позивачки, зазначені кошти повернуті відповідачем в рахунок попередньої розписки від 04.03.2024, копію якої відповідач надав у судовому засіданні (а.с.44).

Крім того, суд враховує те, що відповідач заявляв клопотання про надання додаткових доказів на підтвердження своєї позиції, яке було задоволено, однак, після цього жодного разу в судове засідання не з`явився.

Враховуючи наведене, суд вважає, що має місце порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору позики від 02.09.2024, тому позов підлягає задоволенню і з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню заборгованість за договором позики в розмірі 154 176 гривень.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стягненню на користь позивачки з відповідача підлягають судові витрати по справі, а саме сплачений нею судовий збір в сумі 1 541 грн 76 коп.

Керуючись ст. ст.12,13,77-81,141,263-265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики від 02 вересня 2024 року в розмірі 154 176 (сто п`ятдесят чотири тисячі сто сімдесят шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1 541 (одна тисяча п`ятсот сорок одна) гривня 76 копійок.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевчик О.М.